У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
НОВИНИ
СТАТТІ
ТРАДИЦІЯ
ФОРУМ
РУС
ENG
DE
ESP
POL
RSS
27 грудня 2020, неділя
Головна
Новини
Оберіть рубрику:
Анонси »
Вибори - 2019 »
Вибори-2010 »
Вибори-2012 »
Вибори-2014 »
Відкриття »
Війна з Росією (АТО) »
Він і Вона »
Влада »
Втрата »
Газоват »
Громадська думка »
Добробут »
Доброчинність »
Довкілля »
Духовний світ »
Економіка »
За межею віків »
За право людини »
Захист держави »
Зона економічного дива »
Імперія «Совок» »
Календар »
Коаліція «С.Р.А.К.А» »
Колиска цивілізації »
Кримінал »
Медіа »
Мистецький погляд »
Надзвичайна подія »
Назад в СРСР »
Народний Вісник »
Національне питання »
Наші новини »
Невідоме »
Новини Сакартвело »
Нотатки «з коліс» »
Освіта »
Охорона здоров`я »
Пістолетне право »
Погода в Україні »
Подія дня »
Політика »
Правосуддя »
Пригода »
Регіональні новини »
Самоврядування »
Свій до свого по своє »
Світ навколо нас »
Скандал »
Слава козацька »
Спорт »
Стихія »
Суспільне життя »
Телебачення »
Технології »
Туризм »
У світі науки »
Увага - розшук! »
Українці в світі »
Чудасії і дивацтва »
Публікації
Оберіть рубрику:
Авіація »
Аграрний сектор »
Актуальні події »
Антикриза »
Антропологія »
Аратта - прадавня Україна »
Археологія »
Архітектура »
Варто знати »
Виробництво »
Військова справа »
Власна безпека »
Голодомор »
Громадська діяльність »
Громадянська позиція »
Гумор »
Державність »
Добробут »
Довкілля »
Дозвілля »
Думка українця »
Духовність »
Екологія житла »
Економіка та фінанси »
Етнографія »
Є така думка »
Євроінтеграція »
Інший погляд »
Історії кохання »
Історія »
Кіномистецтво »
Космос »
Культура »
Література »
Людина і влада »
Медицина »
Медіа »
Меценатство »
Міфи та легенди »
Мова »
Музеї та заповідники »
Музика та виконавці »
Наука й освіта »
Національна безпека »
Національне питання »
Образотворче мистецтво »
Пам’ять »
Під ковдрою влади »
Політика »
Політмаразми »
Політологія »
Право »
Правопорядок »
Психологія та стосунки »
Рукотвори »
Світ про Україну »
Скульптура »
Смачного! »
Соціоніка »
Спорт »
Сучасні технології »
Театр »
Туризм і подорожі »
Україна - це Я! »
Українці »
Управління »
Філософія »
Фотомистецтво »
Холодна війна-2 »
Цивілізаційні процеси »
Згадай себе!
Оберіть рубрику:
Духовність »
Історія »
Музеї »
Надбання »
Народний календар »
Обряди »
Постаті »
Символіка »
Традиції »
Трипільські символи »
Книги
Соціоніка
Оберіть рубрику:
Тест »
Статті »
Книга »
Медіа-банк
Оберіть рубрику:
Наш фотоальбом »
Вільна фотогалерея »
Українські фільми »
Українські мультфільми »
Флеш-анімація »
Вільний форум
Генератор QR-кодів
Інтернет-крамниця
Про портал
Актуально
Музей «Аратта» Невідома Аратта Українські фільми Українські мультфільми Хто ти?
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
Погода в Україні:
Наш банер
«Згадай себе!» - українські святині
Благовіщення і Жайворонки
Народний календар70931 перегляд0 коментарів
Сільська ластівка
Період від Стрітення (зустрічі зими з весною) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купайла. Відоме таке прислів’я – “До Благовіщення кам’яна весна”.
За народними віруваннями на Благовіщення Бог “благословляє всі рослини”, а тому вважалося великим гріхом виконувати будь-яку важливу роботу. На Благовіщення закінчується період, коли не можна було “рушити землі” – “ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме”. Українські селяни і дотепер дотримуються давнього звичаю – до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів.
З приходом і поширенням Християнства на Україні Благовіщення стало одним з 12 основних свят церковного календаря і набуло назви Благовiщення Пресвятої Богородицi. Як і багато інших церковних празників, це свято наклалося на старовинне народне свято Благовіщення і тепер інтерпретуються як християнське.
Християнська церква каже, що воно засноване у пам’ять про сповіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії про майбутнє народження Ісуса. Святкування Благовіщення Пресвятої Богородицi почалося у Східній Церкві в кінці IV або на початку V ст. Цісар Маврикій (582-602) робить цей празник обов’язковим у всій Візантійській державі. Церква каже, що у цей день звичайно виконують традиційний обряд - випускають на волю птахів, які символізують святий дух.
Птахи завжди були улюбленцями наших предків. З настанням весни, коли день перемагав ніч і в народі відзначався , дівчата починали співати веснянки, закликати весну та зустрічати з вирію птахів.
В народному календарі було свято, що присвячене птахам – це Сороки (Сорочини) або Жайворонки. Так називаються і обрядові коржики у вигляді пташок, які печуть в цей день дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. Діти бігали з тим печивом по селу, підкидали вгору, імітуючи пташиний політ, і викрикували весняні заклики до птахів:
Пташок викликаю з теплого краю,
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!
Вилинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою!
Винеси літо, літечко, зеленеє житечко,
Хрещатий барвіночок, запашний васильочок!
Діти вірили, що після таких закликів птахи і весна не забаряться. А щоб пернатим друзям не було сутужно, залишали для них крихти своїх коржиків, а іноді і цілих “жайворонків”, повісивши їх на гілочки дерев. В селі Білозірка Ланівецького району Тернопільської області діти і дотепер насаджують таких пташечок на довгі палиці, бігають по селу і закликають весну, потім тістечка з’їдають, а голівки фігурок дають коровам. В селі Махаринці Козятинського району в одній із пташечок запікають монетку. Тут вірять, що дитина, якій попаде пташечка з монеткою буде щасливою, цю монетку потым зашивали дитині в сорочечку, щоб доля була до неї прихильною.
“На цей день прилітає з вирію сорок жайворонків, а баби печуть сорок птичок, розносять їх по хатах та роздають дітям, щоб гуси неслися, щоб яйця не псувалися і щоб гусенята плодилися”, - пише О.Воропай – один із найшанованіших знавців традицій нашого народу. Це свято потім увійшло в церковний календар під назвою “Сорок святих”.
З птахами пов’язано також чимало обрядів і на Благовіщення. Якщо хлопці помітили бузька (лелеку), то показували йому священні хлібці, випечені спеціально для цього, й кричали: Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!
Дівчата ж, зустрівши ластівку, брали жменю землі, несли її на город і там розсипали, щоб рясно вродив кріп.
За повір’ям на Благовіщення птахи не тільки не в’ють гнізд, а й не несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. Винятком були хіба що (лелеки), які обов’язково мали знести по яйцю.
Чи не найбільшим гріхом в народі вважалося на Благовіщення позичати вогонь, користуватися слід лише домашнім. Ця заборона відома по всій Україні. На Закарпатті в цей день дівчата до сходу сонця розчісували волосся, обходили довкіл оселі й тричі замітали хату. Сміття відносили до річки, брали в ній воду і скроплювали грядки, на яких мали висаджувати розсаду.
Відоме ще й таке дійство: щоб відьми не крали молока, жінки ввечорі напередодні Благовіщення, наповнювали відра й дійниці водою, а хлів обсівали маком-самосієм. Удосвіта спалювали старі постоли чи капелюхи і цим попелом підгодовували тих корів, які важко звикали до гуртових пасовиськ.
Наступного дня після Благовіщення був Благовісник, котрим ушановували “володаря блискавок”. Благовісник має сповістити про себе громом або блискавкою: первісно вважали, що пробудження природи починається тоді, коли вперше прогримить грім. З того дня “Благослов зиму руйнує”, а тому “на Благовіщення весна остаточно зиму переборола”.
Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Facebook
Коментарі
Публiкацiї за темою «Народний календар»:
«Дай, Андрію, знати, яку долю ждати» 13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. На Андрія дівчата зазвичай ворожили.
«На святу Катерину ховайся пiд перину!» Сьомого грудня – день святої великомученицi Катерини. З цього дня у природi зазвичай починалися лютi морози. В народi казали: ”Як Катерина по воді, то Різдво по льоді”; “Якщо на Катерину холодно — то буде голодно”. Свято Катерини було найбільшим і найзнаменнішим серед численних жіночих свят українців.
23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, свято пробудження чоловічої пристрасті й полум’яного кохання Свято Ярила - це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові!
22 квітня - Велика Лада, Лельник - свято пробудження жіночої любові Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Споконвіку ведеться, що Весна – пора кохання.
Великдень Дажбожий Переважна більшість населення України на даний момент вважає себе християнами і, відповідно, навесні святкує найвизначніше своє свято – Воскресіння Ісуса або, як іще його називають – Великдень.
Великдень символізував початок нового року Задовго до хрещення Русі наші пращури відзначали навесні Великдень Дажбожий. Його святкували під час весняного рівнодення.
Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало зразу на першу неділю після Нового року, тобто у першу неділю після 21 березня.
Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.
Великдень та Різдво - Сонячні свята Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця.
Зимові прикмети Грудень без снігу – літо без хліба.
Грудень холодний і зі снігом – буде врожай на хліб.
Сухий грудень – літо буде теплим.
Більше тем:
Духовність (11)
Історія (25)
Музеї (1)
Надбання (2)
Народний календар (41)
Обряди (3)
Постаті (8)
Символіка (12)
Традиції (26)
Найцікавіше:
[496237 переглядів]
[317523 перегляди]
[258418 переглядів]
[257865 переглядів]
[250536 переглядів]
[249045 переглядів]
[216604 перегляди]
[206568 переглядів]
[203686 переглядів]
[203464 перегляди]
Українські мультфільми
«Щедрик»
Згадай себе!
Кількатисячолітня безперервна традиція густонаселеної Пра-України...
дає сучасним українцям доказ непорушності володіння своєю землею
упродовж тисячоліть. Треба визволитися від змови істориків.” Юрій Липа
Опитування:
Україна сьогодні -
Результат голосування
На головну |
Новини |
Святині |
Публікації |
Книги |
Соціоніка |
UA-RSS |
Знаки |
Фотоальбоми |
Вільна галерея |
Форум
