Релігійні свята

День стояння на горі Арафат (Йаум Арафа)

Останній день Хаджа (паломництва) в Мекку і Медіну і входження паломників у долину Арафа. Паломництво в Мекку на поклоніння священній Каабі, головному святилищу мусульман, складає неодмінний обов'язок мусульманина, який гарантує йому прощення всіх гріхів і досягнення вічного блаженства у потойбічному житті.

З 9-го числа зуль-хіджра (в 2006-му році це 9 січня) паломники повинні зібратись в долині Арафат у Мецці, щоб провести там цілий день до заходу сонця (День Арафа). Це центральний обряд Хаджа, і, якщо мусульманин не проводить увесь день в долині Арафат, то його паломництво вважається недійсним, навіть якщо він виконав усі подальші обряди.

Прибувши в Мекку, богомольці передусім направляються в храм Кааби для цілування каменя і здійснення обходів навколо Кааби, далі йдуть до колодязя Зямзям, щоб випити священної води; здійснюють хід між пагорбами Сафа і Мярва, які знаходяться на відстані 100 кроків від Кааби (тут Агар, мати Ізмаїла, сім разів пробігла від одного пагорба до іншого, шукаючи води для свого сина); потім вирушають на гору Арафа, що знаходиться від Мекки за 7 годин шляху – це найважливіша частина хаджу: на цій горі Адам і Єва зустрілись після гріхопадіння. В День Арафа богомольці повинні прослухати хутьбу (повчання), що триває 3 години, до заходу сонця, після чого прожогом біжать до мечеті Мяздаляжа, що знаходиться від гори Арафа за 3 милі, щоб там прослухати вечірні намази, 4-й і 5-й, після чого богомольці вітають один одного зі званням хаджі.

Паломництво закінчується 10-го зуль-хіджра святом Ід аль-Адха, яке відзначається три-чотири дні і є найважливішим святом мусульман по всьому світу. Його тюркська назва Курбан-байрам, що в перекладі означає "день жертвоприношення".

Місяць зуль-хіджра вважається періодом суворої заборони на всі недобрі діяння, яких нормальна людина в принципі повинна остерігатись у своєму повсякденному житті: всяке насилля, прояв нетерпимості, сквернослів'я, злодійство та інші погані наміри і справи.