ПОЧЕМУ «ПОРА» СКАЗАЛА «ПОКА» ВР? Или КУДА УХОДЯТ ПОЛЕВЫЕ КОМАНДИРЫ МАЙДАНА? Интернет-конференция с Владимиром Филенко

Блок «Пора- ПРП» - це була спроба ввести в політику представників нової політичної еліти. Помаранчева революція та події після неї, показала, що практично всі політичні еліти не змогли піднятись до рівня громадян, які вийшли на Майдан. На відміну від Вас, мені шкода, що „Пора” не ввійшла до ВР, і не тільки тому, що це стосується мене персонально.
Вибори показали, що помаранчеві отримали підтримку більшості громадян України, не дивлячись на велику кількість зроблених помилок. Але конфігурація політичних сил-переможців дійсно є складною. Але не катастрофічною.

Хочу уточнити, що у блоці ПОРА-ПРП я представляв партію „Реформи і порядок”, а оскільки після виборів блок припинив існування, то більшість питань, які будуть стосуватися „Пори”, я змушений буду обминати. Ці питання будуть не зовсім за адресою.

1. Блок „Пора-ПРП” послідовно виступав за необхідність єдності помаранчевої команди. Ми й надалі стоїмо на цій позиції, але оскільки ми не є учасниками формування коаліції, ми можем це підтримати тільки з поза парламенту.

2. Це проблема часу. Ми маємо зовсім молоду демократію, багато представників бізнесу прагнуть попасти до ВР та місцевих представницьких органів влади з метою отримати депутатську недоторканість, або отримати напряму можливість лобіювати свої бізнес-інтереси. З часом вони зрозуміють, що це не обов*язково робити самостійно або персонально, а досить підтримувати ті політичні сили, які створюватимуть нормальні умови для життєдіяльності бізнес-структур. Якщо Ви звернули увагу, список блоку „Пора-ПРП” не був переобтяжений цими людьми. Але це вже історія.

Ви задали ключове питання. Ще на початку виборчої кампанії нам було цілком очевидно, що на цих виборах переможуть мега-блоки, які виберуть левову частку електорату. Вступ в силу політ реформи, а також нове виборче законодавство створювали принципово нову виборчу ситуацію. Тому ми віддавали собі повний звіт, що проект „Пора-ПРП” не є 100% гарантований на успіх, і що це був ризиковий проект. Якби для нас депутатство було самоціллю, то Ви би дійсно нас побачили або в одному або в іншому списку, і на досить високих місцях, які нам пропонували. Але умови входження, а також чистота рядів названих списків створювали для нас проблеми складного морального вибору, які межували на зраді партійних інтересів. Думаю, ми залишились чесними і не проміняли членів нашої партії на персональне працевлаштування.

Я уже говорив, що українська політика потребує нових облич. Кличко – один із яскравих тому підтверджень.
Кличко не спонсорував вибори до ВР, ми йому і не ставили таких умов чи прохань, бо він вів активну виборчу кампанію на посаду київського міського голови. Хоч він і не переміг, але, я вважаю, виступив дуже достойно. Це гарний старт його як політика. Я бажаю йому успішної діяльності в статусі депутата Київради.

Якщо Ви в такий спосіб оцінюєте роль „Пори” під час помаранчевої революції, то тоді і я хуліган „в квадраті” та зі стажем. Бо пройшов три революції – за незалежність, „Україну без Кучми” і помаранчеву. В великих організаціях є різні люди. „Пора” переважно складається з молодих людей, а вони завжди більш рішучі, більш радикальні і більш енергійні.

Улюблений політичний анекдот, яким я часто користувався в дискусіях:
Випадок в звіринці. Мама каже синові: - Вовочка, не дразни бегемота! – Мамо, а він перший почав!
Перший раз я розказав це Кравчукові, ще в першому скликанні. Я розповідаю цей анекдот політикам. Коли вони роблять якійсь неправильні речі, а потім самі ж попадають в складні ситуації. Засуджуючи фактично те, чим самі й займались.
Щодо приколів. Коли була буза навколо політ реформи, я майже місяць проходив з портфелем, у якому було десять клізм, наповнених нашатирним спиртом, але жодного разу цим не скористався. Це був один із варіантів зриву засідання ВР у випадку критичної ситуації. Ми таким чином зривали уроки в школі, коли нас на якійсь фільм не відпускали. В школі було достатньо три пузирки, і дві години ніхто не міг зайти. Яке ж моє було здивування, коли „Регіони” нещодавно зривали в такий спосіб присягу суддів Конституційного суду Також був варіант зриву засідання через змішування фіксажу для проявки фотоплівки з таблетками гідропериту. Відбувається хімічна реакція, яка створює надзвичайно їдкий дим. Наголошую на тому, що нічого з мого арсеналу не було використано у ВР. Більше того, я присікав гарячі голови, які носилися з ідеями застосування сучасних спецзасобів. До речі, колись виникла ідея приперти до парламенту вулик! Я категорично заперечив, бо серед присутніх могли бути люди, які взагалі не переносять укусів бджіл.
Також на моїй совісті перший мегафон, принесений до ВР.
Але все це робилося через недосконалість регламенту ВР і свідоме порушення процедур.

Щоб займатися політикою бажано, але не зовсім обов’язково, бути в ВР. Блок „Пора-ПРП” був виборчий блок, а вибори закінчились. І ПРП, і я, чекаємо в який спосіб буде сформована парламентська коаліція. Якщо вона буде помаранчева, ми готові всім наявним ресурсом таку коаліцію підтримувати, і прийняти пропозицію по входженню в структури центральної та місцевої виконавчої влади. Можливо ми будемо блокуватися з однією з помаранчевих команд-переможців, або вливатися в одну з них. В разі сформування коаліції з „Регіонами”, ми змушені будемо зайнятися знову звичною для нас опозиційною діяльністю.

Аналогічну заяву робив також Єхануров від імені НСНУ. Це для нас, без сумніву, і почесно, і відповідально. В.Пинзеник є одним з кращих фахівців в економічній і фінансовій сфері. Я думаю, що його знання і досвід ще будуть витребувані.

Дивись відповідь Борису. Стосовно прем’єра, ми не є суб’єктами коаліції, і наша підтримка чи не підтримка не може носити прямого характеру. В разі формування помаранчевої коаліції, право назвати кандидатури прем’єра очевидно має БЮТ. В усякому випадку, в ході виборчої кампанії, всі помаранчеві говорили про те, що кандидатуру прем’єра назве найчисельніший суб’єкт коаліції.

Останні вибори показали, що країна зробила надзвичайно серйозні кроки в сторону демократичної виборчої процедури. Я погоджуюсь з Вами, що порушення не носили системного характеру. Роблю уточнення. ПРП на відміну від „Пори” не педалювала активно питання перерахунку. Ми вважаємо, що достатньо зробити перерахунок там, де виявлені порушення.

Я вже говорив, що політ реформа і виборчий закон на пропорційній основі створили умови для укрупнення політичних сил. Настав час мегапартій і мегаблоків. Виборці не ризикували віддавати свої голоси політичним силам, які балансували на грані бар’єру. Ще за тиждень до виборів, ми мали рейтинг під 4 %. І в останній момент виборці вирішили підтримати лідерів парламентських перегонів як в одному, так в іншому таборі. Це виключне право громадян, обирати кого хочуть. Рівень політичної культури в Україні досить високий, і постійно зростає.
Кличко закінчив спортивну кар’єру, наскільки мені відомо, має намір і надалі займатись політикою.

Зазвичай на 10-12 днів ми їздимо з родиною в Крим, і на тиждень – в Карпати. Більшу частину відпустки ми проводимо в рідному селі Шелудьківка на Харківщині, де в мене збереглася хата, невеличкий садок та левада. А улюблена форма відпочинку – рибалка.

Привіт, Олег. Радий, що ти одізвався. Сподіваюсь, що залишусь в політиці, нам з тобою до пенсії ще далеко. Буду в Харкові – подзвоню. Філенко – це не посада. Це спосіб життя

Для вступу в партію треба подати заяву до Солом’янської районної організації. Адресу і телефон Ви можете дізнатись за номером центрального офісу партії – 585 41 16. Партійні внески члени партії визначають самі.
Пинзеник залишається на посаді голови партії. Про можливе майбутнє партії я говорив вище. Щодо уряду – дочекаємось створення коаліції.

А шо я, а шо я! Я сам здивований!

Партія „Пора” та ПРП не приймали рішення про жорстке форумавання виборчихз блоків на місцевому рівні. Тому в більшості регіонів „Пора” і ПРП йшли на вибори до місцевих рад окремо. Ми закінчуємо збір інформації по результатах місцевих виборів. В багатьох областях України – Львівська. Запоріжська, місто Київ, Черкаська, Волинська, Харківська області та інші, ПРП представлена в місцевих радах різних рівнів.

Питання невеличкі, але концептуальні. Оскільки вибори програні, то очевидно, що це була помилка. В єдиному блоці ми дійсно мали більше шансів на подолання бар’єру. Але ми все рівно серйозно програли би мегаблокам, навіть разом з блоком Костенка-Плюща. Ключова проблема заключалася в спробах адміністративного формування блоку „Наша Україна”, яке не було для нас прийнятним. Хоча в період 2001-2004 років наші політичні сили (я маю на увазі УНП та ПРП) були фактично основою „Нашої України”.

Я не знаю, що він сказав перше – ми в ніч виборів знаходились в різних штабах. Я – в центральному. Він – в своєму київському. Я припускаю, що Кличко без сумніву, не дуже задоволений виборами до ВР. Але він має підстави для хорошої оцінки за свій результат на виборах київського міського голови. Як для першого раунду, це непоганий результат. Сподіваюсь, що він залишиться в політиці. З задоволенням спостерігав як він швидко навчався, як казав герой одного з радянських фільмів „зростав над собою”. І це при рості 2 метри 2 сантиметри Я не пам’ятаю, що перше сказав мені Кличко, але пам’ятаю, що він був дуже спокійний.

Я закінчив істфак Харківського університету, і часто на питання чому я полишив викладати історію я відшутковувався, що історію можна викладати, вивчати, а можна робити. Хтось із великих на питання чому він не пише мемуари відповів, що йому нема в чому виправдовуватись. Тарас Стецьків з яким ми майже рік готували те, що ввійшло тепер в історію під назвою помаранчева революція – теж історик за фахом. А першим наші ідеї, наробки і пропозиції підтримав ще один історик Роман Безсмертний, який керував центральним штабом В.Ющенка, а ми в Романа були заступниками. Я не знаю, чи напишемо ми з Тарасом історію помаранчевої революції, але ближчим часом ми обов’язково виконаємо свою обіцянку і передамо до бібліотеки Київо-Могилянської академії зібраний і збережений нами підбір документів про те, як готувались і проводились нами масові акції, піком яких стала помаранчева революція (бо за виборами не було часу це зробити). Ми дуже горді за наших громадян, за те що ця революція носила виключно мирний ненасильницький характер, і при величезній кількості людей пройшла без жертв, і була просто красивою. Очевидно, варто було би написати підручник „Як готувати та проводити мирні революції”. Можливо, це хтось зробить на основі наших напрацювань. А в усякому випадку, багато закордонних експертів активно цікавились нашим досвідом.

Дякую всім за спілкування. До зустрічі, сподіваюсь, не на барикадах