Во Львове разгромили еврейский общинный центр

Странное сообщение, "местная полиция приступила"...
Шо у вас там в Лемберге происходит? Или всё-таки утка очередная, но евреев периодически воспитывать всё же требуется.

Да просто иностранный русскоговорящий, скорее всего израильтянин, писал и все.

Львовский погром
04.08.2008 14:25 ___ Ярослав Юнко, для УП
http://www.pravda.com.ua/ru/news/2008/8/4/79322.ht  m
Минулого вівторка дісталося працівникам єврейського молодіжного культурного центру Шалом Хаверім у Львові. 29 липня група жителів будинку, в якому знаходиться цей центр, вирішила продемонструвати своє незадоволення, спричинене тим, що в їхньому домі єврейські діти вивчають власну традицію...
Ймовірно, погромники не зазнали від тих дітей ніякої кривди. Єврейські підлітки не підпалювали дверей їхніх квартир, не переслідували сусідських котів, собак, не чинили сексуальних пропозицій сусідським дочкам, ні синам. Вони приходили у свій центр пізнавати звичаї свого народу.
Я не знаю всіх подробиць цієї події, але живучи ще у Варшаві бачив, як пружно і організовано діє тамтешня єврейська громада. Думаю, що подібне відбувається й у Львові.
Уявляю відтак львівський, занедбаний дім із засміченим подвір’ям. Одного дня туди приходить групка старих євреїв: вони наймають найбільшу квартиру на першому поверсі, ремонтують її і відкривають там свій центр. З їхнім приходом у під"їзді стає чисто і гарно. На сходовій клітці поклали плитку, помалювали стіни, поставили смітники.
Неєврейським жителям будинку таке не подобатися не може. Кожен з нас, хоч як не зіпсований комунізмом, цінує лад і порядок. Зміни в будинку стають помітними і про них починають дискутувати.
Дотеперішні мешканці дивуються, як можна було так швидко впоратися з бардаком, який царствував в їхньому будинку до приходу діячів єврейської громади.
Сусідки задумуються, чому з оцим бардаком не розправилися їхні чоловіки. Останні слухають ці розмови і роблять висновки. Найголовніший з них народжується, напевно, за пляшкою: не будуть нам баби голови морочити за якихось "жидків".
Чоловіки беруть відтак по палиці та йдуть "захищати свою честь". Заходять в жидівський молодіжний центр і наводять "власний" порядок. Результат їх задовольняє: двоє працівників центру покидає його на каретах швидкої допомоги, а нові меблі і обладнання цього осередку відходять у вічність.
Львівської міліції на місці подій нема. Її працівники зайняті на площі ринок і на залізничному вокзалі. Там йде перевірка документів осіб з неслов"янським виглядом...
Нема там і львівських журналістів. Того дня вони готуються на прес-конференцію з нагоди відкриття нових приміщень польського консульства. Я був на цій конференції. Представники преси Львова перш за все цікавилися тим, чи буде там віконечко, в якому вони зможуть отримати польську візу без черги.
Можливо з цього приводу ця інформація приходить в українські мас-медіа щойно в п’ятницю, 1 серпня. Її оприлюднила аґенція Інтерфакс-Україна з посиланням на Федерацію Єврейських Організацій СНГ. Подібні повідомлення виходять й на інших російських сайтах.
Кожен з них називає подію у Львові одним, страшним словом: погром.
Я російським сайтам не вірю. Сам зв"язався з активістами єврейської громади Львова, щоб на власні вуха почути: правда це, чи неправда. Виявилося, що правда. Ця правда влучила мене в сам ніс і безжалісно не припиняла бити.
Мені боліло, коли я не знаходив інформації про події у Львові на українських сайтах. Пекло, коли на повідомлення зі Львова не відгукнувся жоден місцевий, ні державного рівня, чиновник. Я спух, коли про справу мовчали правоохоронці.
Подібний психічний стан я відчував на початку липня, коли організація Amnesty International закликала українську владу публічно визнати, що в Україні існує расова дискримінація.
Ідентичне відбувалося зі мною на початку червня у Сімферополі. Я відвідував там мого татарського друга, а потім він проводив мене на вокзал. До нього підійшли два міліціонери і попросили документи. Тільки тому, що в нього, громадянина України, темніше обличчя.
Мною, чужинцем, зате з синіми очима і білою шкірою, ніхто не поцікавився...
Я переїхав в Україну 2005 року, щоб розповідати моїм польським читачам про різноманітність українського життя. Я захоплювався багатомовністю Києва і його кольоровими базарами, де сушену полуницю подавав мені продавець з екзотичного Узбекистану.
Я заходив в околиці синагоги на Подолі подивитися на єврейських, пейсатих ортодоксів, котрих в моїй країні вже нема. Шалом Алейхем – вітався пошепки зі світом, який над Віслою щез під час останньої війни у крематоріях Освєнціма.
1947 року в хату моїх українських дідів у південно-східній Польщі зайшли солдати, щоб товарними вагонами відправити їх на північ країни. Вони приїхали туди і поселилися в пустому домі, в якому раніше жила німецька сім’я. Також вигнана солдатами.
З тих часів – думав я – нікого не будуть виселяти, бити, проганяти. Тим паче у Львові, місті "відкритому для світу". Але минулого вівторка стався ПОГРОМ у єврейському молодіжному культурному центрі Шалом Хаверім у Львові.
Ярослав Юнко, власний кореспондент Польської Аґенції Преси (ПАП) в Україні, для УП

А что собственно доказывать - в Украине не может не быть нацизма, поскольку это есть необходимое условие существования Украины.

Нужен суд над нацистской идеологией!Нюрнберг-2.

nbhjkh

какое удивительное нападение, избили рабочих наверное
жи д ы решили зажать зарплату и наняли несколько дурачин

Погром» у Львові? Брехня!
Юлія ЛІЩЕНКО

“Львівський погром” - під такою сенсаційною назвою кілька днів тому в інтернет-виданні “Українська правда” з’явився матеріал власного кореспондента Польської аґенції преси (ПАП) в Україні Ярослава Юнка.
Автор стверджує, що погром - і не менше! - стався у нашому Львові - демократичному і відкритому для світу місті. Ба більше - погром у єврейському молодіжному культурному центрі “Шалом Хаверім”...

Автор дивується, що таку екстраординарну подію чомусь не помітили ні місцеві журналісти, ні місцева влада. Ярослав Юнко, попередньо зауваживши: “Я не знаю всіх подробиць цієї події” (!), тут же безапеляційно стверджує: група мешканців будинку, в якому розташований центр, вирішила продемонструвати своє незадоволення тим, що в їхньому будинку єврейські діти вивчають національні традиції... Як наслідок, ідеться у статті, двох працівників центру забрали карети швидкої допомоги, а нові меблі і обладнання осередку єврейської культури виявилися знищеними.

Оце так сенсація! Але чомусь усі намагання кореспондента “ВЗ” віднайти хоч якісь сліди так званого погрому у Львові успіхом не увінчалися. Що найцікавіше, чимало львівських євреїв, як з’ясувалося, взагалі довідалися про цей “погром” з Інтернету. Офіційний коментар Центру громадських зв’язків Львівської обласної міліції такий: сутичка між мешканцями має побутовий, а не расовий характер. Обидві сторони притягнуті до адміністративної відповідальності, повідомляє агенція Zaxid.net. Наразі справою займається Галицький райвідділ міліції міста Львова. За словами начальника міського управління міліції Ігоря Цікала, це був конфлікт двох сусідів, один з яких скаржився на постійний шум. Відтак один сусід жбурнув камінь у вікно сусіда, який шумів. Відповідно, між ними сталася сутичка. Крім того, кажуть у міліції, жодного єврейського молодіжного культурного центру за даною адресою немає, а квартиру винаймає особа, за національністю єврейка.

Коментар для «ВЗ»

Андрій САДОВИЙ, міський голова Львова

Дивує, що досі знаходяться люди, які намагаються робити зі Львова якесь опудало, виставляти його антисемітським містом. Це абсолютно не так. Такі висловлювання спотворюють образ нашого міста у світі. Львів є толерантним до всіх національностей і відкритим для всього світу.

слава украдине - великой союзнице великого израиля !

8 серпня, о 15.00 у Львові на вул. Котляревського, 30 відбудеться прес-конференція «Інцидент на вул. Січових Стрільців у Львові: антисемітизм чи побутовий конфлікт?». Організатор – єврейський центр Хесед Ар’є. Про це повідомила директор центру Ада Діанова.
Ада Діанова наголосила, що досі єврейська громадськість не коментувала ситуацію на Січових Стрільців, оскільки вважала, що це робота влади. «Ми сподівалися, що влада нас захистить. Проте цього не сталося. Події на Січових Стрільців –це прояв антисемітизму», – зазначила Ада Діанова.

Псевдопогром у Львові. Версія побитої

29 липня у Львові між мешканцями будинку на вул. Січових Стрільців, 21 виникла сварка, внаслідок якої 60-річна пенсіонерка отримала численні забої та страх, що ніхто її не захистить від сусідів-євреїв. Іншу сторону конфлікту, а саме представників єврейської громадськості, ЗІКу розпитати не вдалося, бо вона убезпечила свій спокій бойовою собакою.
Зі слів пенсіонерки пані Гані, близько двох місяців у квартирі №10, куди заселилися невідомі господарі, щовечора збираються люди, головні убори яких свідчать про належність їх до іудеїв. Галас, музика лунали з квартир почасти до дванадцятої, а то і до другої години ночі. Пані Ганя запевнила, що усіх сусідів це втомило, проте люди з інших квартир на Січових Стрільців, 21 таку інформацію не підтвердили. Більшість говорила: «Нічого не знаю, нічого не чув, ні з ким не сварюся».

29 липня по обіді чоловік пані Гані вирішив поспілкуватися із гостями з квартири №10, бо «любить вільні вуха», проте новосельці його начебто зустріли сльозогінним газом в очі. «Чую крик чоловіка: «Аня, очі!» Дивлюся з вікна: він присів і тримається за лице. Я скоро взяла ківшик із водою і підбігла до нього, але перелякалася, що вода йому ще більше зашкодить. Тоді я до десятої квартири, кричу, що ви влили йому в очі, а звідти сміх», – розповіла пенсіонерка. Отож, обурена таким поворотом подій жінка розбила шибку в «єврейській квартирі». Одразу з вулиці надбігли чоловіки (варто додати, що двері з спільний дворик має справний кодований замок, – ЗІК). «Вони викрутили мені руки, завалили на асфальт, били, а потім напустили на мене свого бульдога», – додала пенсіонерка. При цьому жінка божиться, що жодного антисемітської образи в бік нападників не було.

Водночас ніхто з сусідів не зголосився бодай якось втрутитися у конфлікт.

Пізніше прибула швидка, яка, вочевидь, і викликала міліцію. Правоохоронці забрали пенсіонерку в райвідділ на Мартовича, де протримали старшу жінку близько чотирьох годин. Пенсіонерка дотепер не знає, у чому її звинувачують. «Але від міліціонерів я чула, що у квартирі №10 мешкає рабин», – зізналася вона.

Пані Ганя показала кореспонденту ЗІКу всі свої синці: на руках, ногах, голові. А також відповідні записи лікарів від 30 липня.

На жаль, поспілкуватися з мешканцями квартири №10, яка нібито стала прихистком для єврейського молодіжного товариства, не вдалося. Відчинені двері цього помешкання охороняв бульдог – без намордника.

Керівник ЦГЗ ГУ МВСУ у Львівській області Денис Харчук заявив, що сутичка між мешканцями мала побутовий, а не расовий характер. Утім до міліції забрали пенсіонерку, бо вона агресивно поводилася. Наразі ж справою займається Галицький райвідділ міліції м. Львова.

До речі, зі слів Харчука, жодного єврейського молодіжного культурного центру за адресою Січових Стрільців, 21, кв 10 – немає. Цю квартиру винаймає особа, за національністю – єврейка.

В єврейських організаціях, що діють у Львові, – «Хесед Ар’є», «Бнейбрид Леополіс», «Сохнут» та «Єврейське відродження Галичини» інформацію про інцидент черпали переважно з Інтернету.

Довідка ЗІКу.

Учора, 4 серпня, на «Українській правді» в авторській колонці з’явився матеріал Ярослава Юнка «Львівський погром», з якого випливає, що у Львові, у місті "відкритому для світу", минулого вівторка стався ПОГРОМ у єврейському молодіжному культурному центрі Шалом Хаверім у Львові. До погрому начебто причетні «неєвреї».

ZIK

Я полагаю, что когда бандеровцы начинают говорить о своей любви к евреям, последним стоило бы начать собирать вещи...

Єврейська община шукає у побутовому конфлікті зародок антисемітизму у Львові
08 серпня 2008 17:45

Подружню пару пенсіонерів, які 29 липня влаштували конфлікт на вулиці Січових Стрільців, де збирався молодіжний культурний центр "Шалом-Хаверим», покарали по 180 гривень штрафу за адміністративне порушення. Представники єврейської громади у Львові називають це початком антисемітських настроїв, а те, що влада не реагує, то саме так починався гітлерівський режим. Про це сьогодні на прес-конференції у Львівському обласному Європейському благодійному фонді «Хесед-Ар’є» повідомив один із потерпілих Борух Лахман.

Присутнім на прес-конференції про перебіг подій розказали молоді люди, які того дня прийшли на зібрання. За їхніми словами, літня жінка кидала в їхній бік образливі та антисемітські гасла.

Проте правоохоронні органи, провівши розслідування, не вбачають у тому, що сталося, ані антисемітизму, ані криміналу. Те, що сталося в будинку на Січових Стрільців, 21, розцінили як звичайне хуліганство. Про це журналістам повідомив після прес-конференції начальник відділу зв’язків із громадськістю МВС України у Львівській області Денис Харчук. Крім того, він зазначив, що подружня пара, яка була напідпитку і напала на представників єврейської громади, відбулася значно більшими травмами, ніж потерпілі: зламані два ребра та синці на спині від падіння у пенсіонера, а в його дружини – тріщина променевої кістки та синці на руках, ногах і голові.

29 липня на вулиці Січових стрільців у Львові відбулася сутичка між місцевою подружньою парою та молодими людьми, які прийшли у сусідню квартиру і виявилися членами молодіжного культурного центр "Шалом-Хаверим". Ця історія стала відомою завдяки статті кореспондента Польської Агенції Преси в Україні Ярослава Юнка під назвою "Львівський погром". За версією автора, йшлося ні менше ні більше як про погром Єврейського культурного центру у Львові.