This version of the page http://litopys.org.ua/ukrmova/um116.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-08-01. The original page over time could change.
Трьох стилів теорія. Українська мова. Енциклопедія.

                                    25 липня 1015 року вбито князя Бориса                                       24 липня 1019 року на Альті Ярослав Мудрий переміг Святополка з печенігами                                       24 липня 1149 року Юрій Долгорукий з половцями рушив добувати собі частку в Руській землі                                       25 липня 1687 року проголошення Івана Мазепи Гетьманом України                                       27 липня 989 року київський князь Володимир Великий захопив Херсонес                                       27 липня 1147 року поставлено митрополитом київським русина Клима Смолятича                                       27 липня 1649 року перемога Богдана Хмельницького над поляками під Збаражем                                                                                                                      

гостьова     форум     кімната новин     посилання     пошук    
ІЗБОРНИК
ІЗБОРНИК

‹  ЛІТОПИСИ    ІСТОРІЯ    МОВОЗНАВСТВО    ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА    ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО    ПОЛІТОЛОГІЯ    СЛОВО О ПОЛКУ    ЛЕКСИКОНИ  ›


Попередня     Головна     Наступна





ТРЬОХ СТИЛІВ ТЕОРІЯ — традиційне для Європи доби Відродження і бароко вчення про поділ мови на три стилі («слоги»): високий, середній і низький. Успадкована з антич. часів, зокрема через александрійську філол. школу. В Україні розроблялась у 17 — 18 ст. викладачами Києво-Могилян. академії, найґрунтовніше — Феофаном Прокоповичем (курси «Про мистецтво поетики», 1705; «Про риторичне мистецтво», 1706), його послідовниками Митрофаном Довгалевським (курс поетики «Сад поетичний», 1736), Георгієм Кониським (курс «Правила поетичного мистецтва», 1746) та ін. Поділ на стилі передбачав обов’язкову залежність між предметом викладу, тематикою і добором мовних засобів та жанрів (див. Високий стиль, Середній стиль, Низький стиль). Певною мірою він перетинався зі структурно-типол. поділом літ. мови на слов’яноруську, книжну українську і живу народну (див. Староукраїнська літературна мова). Т. с. т. була використана і розвинена М. Ломоносовим на матеріалі рос. літ. мови 18 ст. Втратила актуальність у процесі формування укр. літ. мови, коли три традиц. стилі («слоги») занепали, а осн. одиницями стильової диференціації стали структур.-функц. стилі (див. Стиль).


Літ.: КІУЛМ, т. 1. К., 1958; Білодід І. К. Вчення М. В. Ломоносова про три стилі і його значення в історії рос. і укр. літ. мов. К., 1961; Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэт. речи. Поэтика. М., 1963; Вомперский В. П. Стилист.учение М. В. Ломоносова и теория трех стилей. М., [1970]; Його ж. Риторики в России XVII-XVIII вв. М., 1988.


В. А. Передрієнко.







Попередня     Головна     Наступна


Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Слідство в справі Кирило-Мефодіївського товариства, квітень 1847 р.   ...в Киевском университете существует как бы эпидемия политическая: почти все студенты заняты мыслями о государственном преобразовании и у многих находятся проекты разных конституций, что в Киеве Славянское общество имеет две главы: Костомарова и Шевченку, из которых первый принадлежит к умеренной партии, а второй к неумеренным, что главное правило Шевченки: «Кто предан государю — тот подлец, а кто либерал — тот благородный человек» ( . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.