This version of the page http://litopys.org.ua/fdm/fdm24.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-07-24. The original page over time could change.
Клірик Острозький. Філософська думка в Україні. Біобібліографічний словник.

                                    25 липня 1015 року вбито князя Бориса                                       24 липня 1019 року на Альті Ярослав Мудрий переміг Святополка з печенігами                                       24 липня 1149 року Юрій Долгорукий з половцями рушив добувати собі частку в Руській землі                                       25 липня 1687 року проголошення Івана Мазепи Гетьманом України                                       27 липня 989 року київський князь Володимир Великий захопив Херсонес                                       27 липня 1147 року поставлено митрополитом київським русина Клима Смолятича                                       27 липня 1649 року перемога Богдана Хмельницького над поляками під Збаражем                                                                                                                      

гостьова     форум     кімната новин     посилання     пошук    
ІЗБОРНИК
ІЗБОРНИК

‹  ЛІТОПИСИ    ІСТОРІЯ    МОВОЗНАВСТВО    ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА    ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО    ПОЛІТОЛОГІЯ    СЛОВО О ПОЛКУ    ЛЕКСИКОНИ  ›


Попередня     Головна     Наступна





КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ (дати життя не атрибутовані) — письменник-полеміст, релігійний і освітній діяч др. пол. XVI ст. Про життя К. О. відомостей майже немає. Не відоме і справжнє його ім’я. Існують гіпотези, що ототожнюють К. О. з М. Смотрицьким, Й. Борецьким, Г. Дорофейовичем. На думку І. Мицька, К. О. — острозький протопоп Ігнатій Наливайко.

Полемічні твори К. О. свідчать про його непересічну літ. обдарованість, про глибину і гостроту думки. Філос. світогляд К. О. належить до християнського неоплатонізму, виходячи з якого він обстоює абсолютну невизначеність Бога, його трансцендентність і водночас іманентність щодо світу, розділяє людину на "внутрішню" й "зовнішню", підносить її духовний розум і стверджує, що пізнання істини можливе тільки через самопізнання й містичне осяяння. Звідси — заперечення К. О. "зовнішньої" (античної і схоластичної) вченості, негативне ставлення до світських знань. Водночас самопізнання і містичні пошуки у собі Бога виводять К. О. не на утвердження аскетичного чернечого способу життя, а на ренесансно-гуманістичну ідею необхідності самореалізації людини в земному світі шляхом розвитку закладеного в ній Богом таланту. Цю ідею згодом розвинув Г. Сковорода у вченні про "сродну працю". Свої здібності людина, на думку К. О., повинна використати для спільного блага, для боротьби за нац. і релігійні права, культурний розквіт свого народу.



Твоpu K. O.: Исторія о листрикийском, то есть разбойническомъ Ферарскомъ або Флоренскомъ синоде, в коротцЂ правдиве списаная // Русск. ист. библиотека. — СПб., 1903. — Т. 19. — Кн. З (Памятники полемической литры в Зап. Руси); Отписъ на листъ в БозЂ велебного отца Ипатіа, володимирского і берестейского єпископа до ясне освецоного княжати Костентина Острозского, воеводы Киевского: О залецанью и прехваланью восточнои церкви з заходным костелом унЂи або згоды в року 1598 писаный // Там само.



Про нього див.: ХарламповичК. Острожская православная школа: Историко-критический очерк. — К., 1897; Яременко П. К. Спроба розкриття псевдоніма Клірика Острозького // Наук. записки Львів. держ. педін-ту. — 1960. — Т. 16; Мицько І. З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. — К., 1990; Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. — К., 1991.



Я. Стратій
















Попередня     Головна     Наступна


Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Слідство в справі Кирило-Мефодіївського товариства, квітень 1847 р.   ...в Киевском университете существует как бы эпидемия политическая: почти все студенты заняты мыслями о государственном преобразовании и у многих находятся проекты разных конституций, что в Киеве Славянское общество имеет две главы: Костомарова и Шевченку, из которых первый принадлежит к умеренной партии, а второй к неумеренным, что главное правило Шевченки: «Кто предан государю — тот подлец, а кто либерал — тот благородный человек» ( . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.