This version of the page http://litopys.org.ua/ukrmova/um138.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-07-11. The original page over time could change.
Іван ФЕДОРОВ (Федорович). Українська мова. Енциклопедія.

                                    10 липня 1651 року битва під Берестечком                                       11 липня 969 року померла княгиня Ольга                                       11 липня 1108 року у Києві закладено Михайлівську Золотоверху церкву                                                                                                                      

гостьова     форум     кімната новин     посилання     пошук    
ІЗБОРНИК
ІЗБОРНИК

‹  ЛІТОПИСИ    ІСТОРІЯ    МОВОЗНАВСТВО    ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА    ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО    ПОЛІТОЛОГІЯ    СЛОВО О ПОЛКУ    ЛЕКСИКОНИ  ›



Попередня     Головна     Наступна





ФЕДОРОВ Іван [Іван Федоров Москвитин, в укр. джерелах Іван Федорович (Ходорович, Хведорович), Іван друкар-москвитин; бл. 1510 — 15.XII 1583, Львів] — рос. і укр. першодрукар. У 50-х pp., імовірно, працював у т. з. анонімній друкарні у Москві, потім керував держ. друкарнею. Першою виданою ним (разом з білорусом Петром Мстиславцем) книгою був «Апостол» (1564). Наприкінці 1566 у зв’язку з переслідуванням з боку вищого рос. духівництва та боярства змушений був разом з Петром Мстиславцем залишити Москву і переїхати до Вел. князівства Литовського, працював у містечку Заблудові в друкарні магната Г. Хоткевича. У вересні 1572 Ф. перебрався до Львова, де заснував на зібрані серед люду кошти друкарню. 1574 уклав і надр. перший східнослов’ян. посібник — «Буквар» з граматикою (до нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1922; зберігається у б-ці Гарвард. ун-ту, США; факсим. видання в Києві 1962 і 1974), здійснив 2-е вид. «Апостола» з автобіогр. післямовою.

На поч. 1575 через матеріальні труднощі Ф. виїхав на Волинь до кн. Костянтина Острозького. В 1577 — 82 жив в Острозі, де заснував друкарню й 1581 вид. знамениту Острозьку Біблію; книга була на той час неперевершеним зразком філол. опрацювання тексту і майстерності полігр. виконання. Під кер. Ф. надр. ще кілька книжок, зокрема грец.-церковнослов’ян. «Буквар» (1578; відомі два його примірники: один зберіг. у Королів. б-ці Копенгагена, другий — у б-ці м. Ґоти, Німеччина; факсим. видання здійснено в Москві 1983), «Книгу Нового Завіта» (1580), а також алф.-предметний покажчик до неї — «Хронологію» Андрія Римші (1581). У березні 1582 повертається до Львова. Після смерті Ф. обладнання його друкарні перейшло у власність Львів. Успенського братства, пізніше Ставропігійського інституту, де користувалися орнаментами Ф. аж до поч. 19 ст.


Літ.: Романовський В. Друкар Іван Федорович. Життя його та діяльність. К., 1925; Запаско Я. П. Мист. спадщина Івана Федорова. Л., 1974; Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні (XVI — перша пол. XVIII ст.). Зб. документів. К., 1975; Запаско Я. П., Ісаєвич Я. Д. Видання Івана Федорова. Л., 1983; Ісаєвич Я. Д. Літ. спадщина Івана Федорова. Л., 1989.


Д. Г. Гринчишин.







Попередня     Головна     Наступна


Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Слідство в справі Кирило-Мефодіївського товариства, квітень 1847 р.   ...в Киевском университете существует как бы эпидемия политическая: почти все студенты заняты мыслями о государственном преобразовании и у многих находятся проекты разных конституций, что в Киеве Славянское общество имеет две главы: Костомарова и Шевченку, из которых первый принадлежит к умеренной партии, а второй к неумеренным, что главное правило Шевченки: «Кто предан государю — тот подлец, а кто либерал — тот благородный человек» ( . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.