07300, Україна, Київська область,
м.Вишгород, вул. Шкільна, 58

Створений згідно Указу Президента України №379/94 від 6 липня 1994 р. та постанови Кабінету Міністрів України №642 від 19 вересня 1994 р. "Про історико-культурний заповідник у місті Вишгороді Київської області" - має на меті збереження та популяризацію пам`яток археології, історії, архітектури та культури.

Головним завданням заповідника є дослідження археологічних пам`яток, збереження та реставрації пам`яток архітектури, проведення екскурсій, конференцій та інших масових заходів в м. Вишгороді та районі.

До складу Вишгородського історико-культурного заповідника входять:

• дитинець літописного городища Вишгорода з залишками валу та фундаментами храму-мавзолею Св.Бориса і Гліба XI-XII ст.;
• окольний град з кварталами металургів та гончарів;
• поселення ранньозалізного та давньоруського часу;
• могильника від доби бронзи до давньоруських та окремі кургани різних епох (9).

• церква Св.Бориса і Гліба побудована в 1862-1863 роках за проектом відомого архітектора К.Тока на фундаментах храму-мавзолею ХІ-ХІІ ст.
• цегляний будинок кінця ХІХ початку ХХ ст. так званий "Дім Клюкви" де нині розташовано адміністрацію заповідника та археологічну виставку;
• комплекс земської школи кінця ХІХ ст. початку ХХ ст.
• до складу заповідника також входить краєзнавчий музей в експозиції, якого представлені матеріали від палеоліту до ХІХ ст. включно.

Територія сучасного міста Переяслава-Хмельницького насичена різноманітними археологічними пам`ятками, серед яких унікальне значення мають залишки давньоруського міста Переяславля Руського Х-ХІІІ ст. - столиці Переяславського князівства. Давній Переяслав ( складова частина "Руської землі") разом з Києвом та Черніговом відігравав визначну роль у складанні та розквіті Києворуської держави та у формуванні українського етносу. В місті розкопані численні пам"ятки давньоруської архітектури, що згадуються в літописних джерелах, збереглися середньовічні оборонні укріплення та надзвичайно насичений археологічними артефактами культурний шар.

Національно історико-етнографічний заповідник "Переяслав" створено у 1979 році. Площа заповідника 90150 га., на якій розташовано 25 тематичних музеїв, 239 пам`яток археології та архітектури, 383000 унікальних пам`яток історії та культури українського народу Середньої Придніпрянщини.

Особливо приваблюють туристів рештки церкви-усипальниці ХІ ст., над якою збудовано павільйон і відкрита експозиція "Археологічний музей", Воскресінська церква ХІІ ст., в якій розташована Діорама "Битва за Київ". - Музей археології, Музей Г.С.Сковороди, Вознесенський собор, Музей прикладного мистецтва та багато інших.

07354, Київська область, Вишгородський район,
с.Нові Петрівці, вул. Ватутіна
тел./факс 8 (296) 45-123

Створений в 1945 р. в с. Нові Петрівці Вишгородського району, відповідно до Постанови Ради Народних Комісарів і ЦК КП(б)У біля села, де в жовтні - на початку листопада 1943 р. при визволенні м. Києва від німецьких загарбників розміщувався командний пункт 1-го Українського фронту. В 1958 році на заповідній теріторії споруджено Пам`ятник-музей визволителям Києва. Пам`ятник стоїть на високому кургані і увінчаний скульптурою воїна-визволителя. На мармурових пілонах Пам`ятника-музея зазначені найменування всіх з`єднань і частин, удостоєних звання "Київських", а також нагородженних орденами за визволення Києва. Загальна висота пам"ятника - 25 м, в т.ч. скульптура воїна - 5,5 м.

4 травня 1980 року в Нових Петрівцях відкрито діораму "Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 р." присвячена Київській наступальній операції 1943 року. Діорама експонувалася до 1993 року в Свято-Покровській церкві. Поряд з церквою в 1983 році на честь 40-річчя битви за Дніпро збудовано Меморіальний комплекс, де встановлено Пам`ятний знак "Героям Лютізького плацдарму" у вигляді знамена, на якому барельєфне зображення воїнів, що форсують Дніпро і Вічний вогонь. На меморіальних плитах комплексу увічнено імена більше 1300 бійців і командирів, які загинули в боях під Києвом.

В 1993 році на заповідній теріторії збудоване нове приміщення музею-діорами, в якому відкрито експозиційні зали і перенесене полотно діорами. Постановою Кабінету Міністрів від 12 березня 1996 року N309 Пам`ятник-музей визволителям Києва перейменовано на Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році". На заповідній теріторії площею 8 гектарів збережено 650 метрів ходів сполучення , а також бліндажі і командно-спостережні пункти генерала армії м. Ф. Ватутіна, генерал-полковника К. С. Москаленка, генерал-лейтенанта М. С. Хрущова та генерал-лейтенанта танкових військ П. С. Рибалка. На теріторії встановлено зразки бойової технікичасів війни. В експозиції музею знаходиться Книга Вічної Слави, куди занесено імена офіцерів і генералів 1-го Українського фронту, які приймали участь в визволенні м. Києва. Полотно діорами "Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 р." (29 м x 7 м) вражає своєю художньою виразністю та історичною правдивістю. В музеї є археологічні, етнографічні, нумізматичні збірки, вироби художнього промислу, твори живопису і скульптури, а також фото і документи стосовно тематики музею.

Музей - центр військово-патріотичного виховання молоді. Колектив музею займається науково-дослідною, культурно-освітньою роботою, пам`ятко-охоронною діяльністю, вивчає матеріали, пов`язані з подіями оборони Києва в 1941 році та визволення Києва та Київської області в 1943 році в роки Великої Вітчизняної війни. Проводить краєзнавчу пошукову роботу, вивчає матеріали з історії Киівського Полісся, українського козацтва. Досліджує історію Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, Києво-Межигірської фаянсової фабрики, межигірського мистецько-керамічного технікуму.

З метою збору, виявлення інформації, документів про учасників оборони і визволення м. Києва музей запровадив анкетування ветеранів війни. З 1998 року музей отримав і опрацював більше 3000 анкет зі спогадами ветеранів - учасників боїв. Матеріали анкет використовуються в екскурсійній роботі, створеннні нових експозицій і виставок. На території музею-заповідника щороку відбувається ряд акцій по вшануванню пам`яті героїв битви за Дніпро, мітинги, зустрічі ветеранів війни, музейні свята з залученням широкої громадськості. Воїни Збройних Сил приймають Присягу на вірність народу України біля Пам`ятника-музея.

На основі зібраних матеріалів в музеї постійно створюються стаціонарні та пересувні виставки. Лише за останній рік були організовані виставки "Т. Г. Шевченко і наш край" (присвячена 185-річчю з дня народження поета), "Твої визволителі, Київщино" до 55-річчя визволення Київської області від німецько-фашистських загарбників, "Згадаймо ті роки" (присвячена 55-річчю музею). Музей брав участь в організації виставки "Салют Перемозі" в Палаці мистецтв "Український Дім" до 55-ї річниці Великої Перемоги, в проведенні обласної екологічної акції "До чистих джерел".

7 червня 2000 р. з нагоди відкриття виставки "Доля української святині", присвяченої 2000-літтю Різдва Христового, музеєм проведена наукова конференція з історії Межигір`я. Виставка вперше висвітлює історію Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, Києво-Межигірської фаянсової фабрики, Межигірського мистецько-керамічного технікуму та ін.

Музеєм видаються наукові праці і популярні видання, рекламні буклети. Інформація про музей міститься в фотопутівниках, виданнях про м. Київ. Готуються до друку матеріали наукової конференції. Протягом існування музею-заповідника його відвідало більше 10 млн. чоловік, серед яких були представники 85 держав світу.