Воронина М. Солнце вышло из-за туч, вышло солнце из-за туч… Щербинин П.П. Военный фактор в повседневной жизни русской женщины в XVIII – начале ХХ в. Монография. Тамбов: «Издательство Юлис», 2004. - 508 с.
Опубліковано в: Рецензії — admin @ 5:41 pm
Джерело статті:
Воронина М. Солнце вышло из-за туч, вышло солнце из-за туч… Щербинин П.П. Военный фактор в повседневной жизни русской женщины в XVIII – начале ХХ в. Монография. Тамбов: «Издательство Юлис», 2004. - 508 с.
Есть такой старый анекдот: учительница задала на дом детям сочинить стихотворение, на следующем уроке вызывает нерадивого ученика, а он начинает декламировать одну и ту же фразу с различными интонациями. И не то, чтобы фраза плоха, да только на стихотворение не тянет, а на поэму и подавно…
(далі…)
Коментарі (0)
453 Views
Марина Воронина. Это должно быть призванием. Женская устная история: Гендерные исследования / Сост. А.Пето. – Б.: ОФ «Центр издательского развития», 2004. – 304 с.
Опубліковано в: Рецензії — admin @ 5:40 pm
Джерело статті:
Марина Воронина. Это должно быть призванием.Женская устная история: Гендерные исследования / Сост. А.Пето. – Б.: ОФ «Центр издательского развития», 2004. – 304 с.
Большинству из нас лекции по современной истории казались интересными, если лектор сам был участником событий либо использовал воспоминания современников. Но одно дело рассказывать «случаи» из жизни своей или знакомых, случайных попутчиков, экскурсоводов, и совершенно иное – осознанно искать потенциальных интервьюируемых.
(далі…)
Коментарі (0)
1,010 Views
Ямпольська Л.М. Маастрихтський “Договір про Європейський Союз“ і Велика Британія:між цінностями комунітаризму та національного суверенітету
Опубліковано в: Розділ 3 — admin @ 5:39 pm
Джерело статті:
Ямпольська Л.М. Маастрихтський “Договір про Європейський Союз“ і Велика Британія: між цінностями комунітаризму та національного суверенітету // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Серія “Історія та географія“.- Харків: Майдан, 2006.- Вип. 23.- С. 5-14.
Дослідження участі в будівництві Євродому Великої Британії – держави, яка продовжує створювати перепони в поглибленні інтеграційних процесів,– показує, що сукупність економічних, політичних, ментальних чинників визначила її взаємодію з європейською спільнотою через формулу: “Британська Європа чи Європейська Британія?” [1]. Постає актуальна з наукової і практичної точок зору проблема визначення країною свого місця в об’єднаній Європі. Перша частина формули – “Британська Європа“ – закріпила в політикумі та свідомості пересічних британців зосередженість на прагматичному зиску від спільного митного та економічного простору, обережному ставленні до процесів політичної інтеграції, зверхності системи англо-саксонського права над європейською, врахуванні національних пріоритетів у визначенні основ зовнішньої політики Європейського Союзу (ЄС), протистоянні загальноєвропейським культурним процесам, які нищать стереотипи національного, британського, світогляду. Отже, характерні риси “Британської Європи“ органічно витікають із цінностей національного суверенітету. (далі…)
Коментарі (0)
604 Views
Новицький Є.В. ПРИЧИНИ ХОЛОКОСТУ (1939-1945 PP.): ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ
Опубліковано в: Розділ 3 — admin @ 5:38 pm
Джерело статті:
Новицький Є.В. Причини Холокосту (1939-1945 рр.): історіорграфія питання // Збірник наукових праць. Серія “Історя та географія” /Харкю держ пед ун-т ім.Г.С.Сковороди. - Харків: Майдан, 2003. - Вип.13. - 216 с.
Для позначення масового знищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни в наукових колах були вироблені особливі терміни. Найпоширенішим із них є “Холокост” (у перекладі з грецької | - “жертвування”, “усеспалення”), прийнятий у багатьох європейських мовах. Поряд з ним відомі і такі терміни, як “Шоа” (у перекладі з івриту - “страшне зруйнування”, “катастрофа”) та “Catastrophe”. Останній зустрічається переважно у єврейській літературі.
(далі…)
Коментарі (0)
453 Views
Кліш А.Б. КИРИЛО СТУДИНСЬКИЙ І ВУАН
Опубліковано в: Розділ 3 — admin @ 5:37 pm
Джерело статті:
Кліш А.Б. Кирило Студинський і ВУАН // Сторінки історії. Збірник наукових праць / Відп.ред. Н.Ф.Гнатюк. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2005, Вип. 21. – С. 90–98.
У статті проаналізовано багатогранну діяльність К. Студинського у Всеукраїнській академії наук та її зв’язок з Науковим товариством імені Шевченка у Львові.
The protean activity of Kyrylo Studynskіy as to the development of Allukrainian academy of sciences and its copulas with Shevchenko Scientific Society in Lviv.
(далі…)
Коментарі (0)
390 Views
Сергій Сєряков (Харків) Викладачі місцевого походження в єзуїтських школах Галичини впродовж 1648-1675 рр.
Опубліковано в: Розділ 2 — Сергій Сєряков @ 5:37 pm
Джерело статті:
Сєряков С. Викладачі місцевого походження в єзуїтських школах Галичини впродовж 1648-1675 рр. // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. VIII. – Дрогобич: Коло, 2004. – С. 119-126.
Євроінтеґраційні прагнення сучасної України, цілком природно, сприяють зростанню суспільного інтересу до історії її контактів з західноєвропейською цивілізацією. Складовою частиною вивчення даного питання є дослідження діяльності в межах України єзуїтських шкіл, які тривалий час були не лише чинниками окатоличення місцевого населення, але й осередками поширення елементів культури ренесансу і бароко. Особливо цікавою в цьому відношенні є третя чверть XVII ст., коли українські (в тому числі – і галицькі) колеґіуми ордену вимушені були діяти у вкрай несприятливих зовнішніх умовах. (далі…)
Коментарі (0)
351 Views
Kaзимір Пуховський (Ґданський університет, Польща). Єзуїтський Collegium Nobilium у Львові (1749-1773).
Опубліковано в: Розділ 2 — admin @ 5:36 pm
Джерело статті:
Kaзимір Пуховський (Ґданський університет, Польща) Єзуїтський Collegium Nobilium у Львові (1749-1773). // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 715. - Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». - Випуск 8. - Харків, 2006. - С. 117-144.
Єзуїтський Collegium Nobilium у Львові (1749-1773).
Створюючи спеціальні навчальні заклади для шляхетської молоді, ордени мали на меті виховати вірних синів католицизму й водночас здобути реальний вплив на еліти [пор. 1]. Опікування подібними школами підвищувало престиж цих духовних корпорацій, наближувало їх до визначних родин, монархів і князів, від щедрості яких залежало не лише започаткування, але й успішне завершення будь-якого амбітного заходу. Слід підкреслити, що особливу популярність навчаючим орденам приносили не публічні школи чи конвікти для вбогої шляхти, а елітарні шляхетські колеґіуми, які зазвичай відкривалися в найважливіших політичних центрах. Саме тому перші шляхетські колеґіуми в Речі Посполитій постали поблизу його королівської величності. Зокрема, за часів Саксонської династії у Варшаві(с. 117) виникло три подібні заклади, а саме - колеґіуми театинів (1737 р.), піярів (1740 р.) і єзуїтів (1752 р.) [2, 3].
(далі…)
Коментарі (0)
489 Views
Маслійчук Володимир В.Ю.Данилевич та історія Слобідської України.
Опубліковано в: Розділ 2 — admin @ 5:34 pm
Джерело статті:
В.Ю.Данилевич та історія Слобідської України // Київська старовина. – 2003. – №3. – С.136 – 141.
Питання нереалізованності низки українських історико-археографічних проектів початку ХХ ст. доволі актуальне як з огляду на сучасний стан подібних студій в Україні, так і для характеристики особистості науковця, наукового процесу та історіографії. Цікавим би був список нездійсненних проектів, підстав для їх відхилення чи причин нереалізованності. Нарешті, нереалізовані задуми – повчальний приклад непостійності особистих і зовнішніх обставин у науковій сфері.
(далі…)
Коментарі (0)
670 Views
Задников С.А. Комплекс античных амфор из раскопок Западного укрепления Бельского городища
Опубліковано в: Розділ 1 — admin @ 5:33 pm
Джерело статті:
Задников С.А. Комплекс античных амфор из раскопок Западного укрепления Бельского городища //Древности 2005.-Харьков, 2005.-С.268-275
Важное место в жизни лесостепных племен в скифскую эпоху занимала торговля с греческими полисами Северного Причерноморья. Первые предметы античного импорта появляются уже в третей четверти VII в. до н.э. на трех известных лесостепных городищах: Немировском (Буг), Трахтемировском (Рось), и Бельском (Ворскла), определив географическое направление торговых интересов греков. Начиная с этого времени античный импорт регулярно поступал на Бельское городище, превратив его в крупнейший торговый центр Лесостепи. (далі…)
Коментарі (0)
610 Views
Шрамко Б.А. К вопросу о взаимоотношениях племён степной и лесостепной Скифии.
Опубліковано в: Розділ 1 — admin @ 5:33 pm
Джерело статті:
Шрамко Б.А. К вопросу о взаимоотношениях племён степной и лесостепной Скифии.//Проблеми історії та археології України.-Харків,2003.-С.49-51
В современной историографии раннего железного века наблюдаются попытки распространить искусственно созданный, не имеющий опоры в источниках термин «Великая Скифия», которым обозначают якобы существовавшее мощное раннегосударственное объединение, скифскую державу или даже “кочевую империю”[1,с.36]. Согласно концепции, выдвинутой В.Ю. Мурзиным, создание этой огромной державы было исторической необходимостью возникшей во второй половине VII первой половины VI вв до н.э., когда степные кочевники-скифы овладели степями Северного Причерноморья, отрезав земледельческие племена Лесостепи от античных городов и установив свой контроль над торговым обменом земледельцев Лесостепи с греческими колониями Северного Причерноморья. (далі…)
Коментарі (0)
567 Views
Свистун Г.Е., Чендев Ю.Г. Восточный участок обороны Мохначанского городища и его природное окружение в древности.
Опубліковано в: Розділ 1 — admin @ 5:32 pm
Свистун Г.Е., Чендев Ю.Г. Восточный участок обороны Мохначанского городища и его природное окружение в древности // Археологічний літопис Лівобережної України. - №2/2002-3/2003. - С.130-135.
Широкий спектр научных интересов М.Я. Рудинского затрагивал, в частности, и салтовские древности в процессе его работы над упорядочиванием коллекции Полтавского музея, директором которого он являлся в 1922 – 1924 гг. Исследователь осуществлял поиски памятников «алано-хазарской культуры» в юго-восточных окрестностях Полтавы. Стимулом к повышению интереса М.Я. Рудинского к салтовской культуре стали находки в урочище Таранов Яр в 1903 г. Он видел в них аналогии с Северным Кавказом и верхнесалтовскими находками1.
Одним из памятников, близким типологически к Верхнесалтовскому городищу, является также расположенное на р. Северский Донец городище у с. Мохнач Змиевского р-на Харьковской обл. Оно известно с ХVII века. Мы находим упоминания о нем в «Книге Большому чертежу», составленной в 1627 году2.
