Зі сподіваннями на чудову погоду і гарну чотириденну подорож займали я і мої супутники місця у вагоні потягу Київ-Феодосія. Адже на нас чекала цікава подорож в одну з найвідоміших точок України - в Асканію-Нова. Лише прибувши у пункт призначення, ми зрозуміли, чому заповідний комплекс "Асканія-Нова" користується великою популярністю і у вітчизняних, і в закордонних любителів мандрів. Дійсно, не дарма щорічно десятки тисяч туристів відвідують цей чудовий куточок Херсонщини. А про те, що він дійсно казковий, свідчить навіть гербом Асканії-Нова, де на синьому щиті зображений павич.

Асканія-Нова - єдиний в Європі район типчоково-ковильного степу, площею 11054 гектари, якого ніколи не торкався плуг. Він унікальний для Східної Європи і слугує визнаний еталоном посушливого степу.

А ще тут створено зоопарк, у якому зібрано звірів та птахів майже з усіх континентів світу. Загальний розмір асканійського заповідного резервату становить 33307,6 га. Дикі тварини утримуються на волі, або у напівволі.

Більшу частину території займає ботанічний парк з чисельними штучними озерами та запрудами, в яких зростають дерева та кущі всіх кліматичних зон землі. У заповідному степу росте близько 360 видів рослин; тут утримується близько 50 видів рідкісних тварин, і серед них - кінь Пржевальського, зубри, граціозні антилопи кани, зебри.

Крім того, в Асканія-Нова налічується трохи менше сотні видів гібридів ссавців та птахів, у тому числі аксанійська тонкорунна вівця, українська біла свиня, асканійський степовий красень олень. Що не кажи, а це дійсно унікальний острів природи на землі Таврії!

Від екскурсовода дізналися ми про історію створення цього унікального заповідника. А вона бере початок в останній чверті XIX ст., коли 1874 року тут почали будувати перші вольєри. До 1889 року контури майбутнього зоопарку вже чітко позначились. 1919 року тут був організований народний заповідник, реорганізований 1921 року у Державний степовий заповідник України.

1984 року ЮНЕСКО включила Асканію-Нова у глобальну мережу біосферних заповідників світу. Були в історії заповідника, на жаль, і чорні сторінки. Під час Великої Вітчизняної війни Асканія-Нова зазнала значних втрат. Загарбники знищувати те, що ретельно збиралось і зберігалось дбайливими руками працівників заповідника. Фашистські танки безжально ламали вольєри, нищилися звірі, птахи, дерева. Багато тварин, завезених з Америки, Китаю, Туреччини та багатьох інших місць, і унікальних саме тим, що прижились на цій благодатній землі, розбіглись, або ж загинули.

Після закінчення війни заповідник відбудували. 1956 року Асканія-Нова отримала статус Українського науково-дослідницького інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова.

Так, під розповідь екскурсовода ми пройшлися чималою територією заповідника. Було настільки цікаво, що ніхто не помітив втоми. З жалем ми їхали з цього чарівного місця. І лише в поїзді емоції потроху гамувались.

Якщо ви любите птахів та тварин, запах полів, квітів, завітайте до заповідника. Там на вас чекають захоплюючі, незабутні хвилини спілкування з природою!

Вячеслав Гречуха (м. Київ), школяр.