Свіжа історія про нічне катання по українськи.

Місце дії: база "Буковель" с.Паляниця, Івано-Франківська обл.
Час дії: 19:00 19.03.03

Передісторія.

По горах пішли слухи про те, що на Буковелі можна покататися з 18:00 до 21:00. Для цього нібито було небагато потрібно:

1. Зібрати як мінімум 10 чоловік (інакше підйомник не включать)
2. Мати при собі 5 грн. за підйом чи 35 грн. за курс комплексної терапії (тобто абонемент).

Зібрались, поїхали.

Перша група в розмірі 5 чоловік була на місці о 19:00. Всі запевнення що ще хтось буде ні до чого не превели (Висновок перший: немає 10 чоловік - немає катання).

Ми підїхали десь біля 19:30 і мали щастя спостерігати 2 ретраки, які закатували схил. Спілкування з канатчиками привели до наступного оголошення по гучномовцю:

"Шановні відпочиваючі, через декілька хвилин підійде касир і ми почнемо нічне катання."

Саме характерне що ніхто не здивувався, коли через декілька хвилин касира не виявилось. Щоправда люди приїхали бувалі, не перший рік в горах. Згадали, що трохи в горах (і в Китаї) це 5 кілометрів не менше.

Хвилин через 15 з'явився касир і, о чудо, включили підйомник.

Після купівлі абонементів ми мали щастя зайти під підйомник. І тут виявилось що, допоки з верху не спустятся ретраки "кіна не буде". А ретраки вперто катали схил (якщо вірити тій частині компанії, які приїхали швидше вони десь о 18:00 цим лише почали займатися). Підйомник зупинився. Лижники почали хвилюватися. Адже гроші ми заплатили, а катання триває до 21:00. Проводьте паралелі самі.

Після тривалих переговорів (щоправда без згадування мами, але, о сила глобальної мережі, після обіцянки в Internet'і повісити відзив) нам пообіцяли що в будь-якому випадку підйомник працюватиме напротязі двох годин. Пройшло ще хвилин 15. Маси почали хвилюватися.

І тоді знову ожив гучномовець. Цитую дослівно.

- Ретраки!! Я авторитетно заявляю щоб ви звільнили схил. Люди заплатили гроші. Іде їх час. Я ще раз авторитетно заявляю, що за це відповідатимете ви.

"Авторитетна" заява подіяла, ретраки навіть спустилися. І почалось катання.

Ну а тепер про катання.

Витяг лишень до половини схилу (десь метрів 450).Схил гладкий як стіл. Нахил схилу досить незначний. Зверху до низу злітаєш на одному диханні зовсім не прикладаючи зусиль. "Чайники" в захваті. Після 5 спусків почав шукати складність. Шукав довго. Не знайшов. Не цікаво.

Не буду грішити проти правди, відпочити та розслабитися можна.

Особливо якщо врахувати що це середина березня і ніч. Схил нормально підготовлений. Племінниці (7 років від народження) сташенно сподобалось.

Інтерлюдія.

Двохгодинне безцільне та безупинне йорзання вверх-вниз зупинилося разом з зупинкою підйомника. Сказати що катання несподобалось - не можу. Гори, ніч, лижі ... Одним словом романтика.(Щоправда на Драгобраті при повному місяці набагато романтичніше). Але невистачає складності, всі кочки зализані, хоч би флажки поставили.

Хоча краще раз попробувати ніж сто разів прочитати. Маю надію, що своєю розповіддю я вас заінтригував. Так що до зустрічі на схилах.

Снігу всім під лижі, Ревтюк Євген.