This version of the page http://www.tochka.org.ua/jaickyj.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2006-09-30. The original page over time could change.
Український інформаційний портал "Точка літературного кипіння" .:. Літературні новини та анонси, аналітика літературних подій та процесів, огляди книг, публікації, репортажі та звіти з літературних акцій та прес-конференцій, сучасна проза та поезія.
Український інформаційний портал "Точка літературного кипіння" :: Точка - література у русі
- Актуальні літературні новини та анонси
- Аналітика літературних подій та процесів
- Огляди книг
- Репортажі та звіти з літературних акцій та прес-конференцій
- Бібліотека ексклюзивних публікацій: проза, поезія, критика,
  драматургія, переклади, інтерв'ю, публіцистика
Головна | Новини | 33 KOROVY | Критика | РаУВРРвСРСР | Публікації | Бібліотека | Сторінка автора | Розсилання | Зареєструватися
   Пошук по сайту

   Нові публікації
Колискова.
( Горицвіт)
і майже нестерпно буде дивитися....
( Горицвіт)
Панорама довколишнього....
( Горицвіт)
Кімната.
( В’ячеслав Острозький)
"Крихтами снігу...".
( Марія Козиренко)
всі публікації

   Відвідування:
переглядів: 601
відвідувачів: 171
всього: 501014

 
сашко
ЯІЦЬКИЙ

Народився в місті Люботин, що на Харківщині. З дитинства має “нездоровий” потяг до двох речей – філології та музики. Наразі пише філософську поезію й грає на гітарі, блок-флейті та губній гармоніці. Учасник літгурту «Zacharpolis MM». Брав участь у багатьох музичних концертах і поетичних акціях. Сашкові тексти друкувалися в часописі «Молода Україна», антології «Левада» тощо.







* * *
Холодно й брудно в зимовому місті
Блукати без грошей і сенсу,
Але не виходить стояти на місці
Чи рухатись, як Мерлін Менсон.

Холодно пити пиво торішнє,
Що не смачне і не гріє.
Зішкрібаю зі стелі думки горішні –
Зародки філософії.

Холодно, бо всюди ходять знайомі,
Але не реальні люди,
Мені вони всі достеменно відомі –
Ніхто з них не знає, що буде.







* * *
Часом мені здається,
Що жити уже запізно.
Підлітки нюхають клей
і розбрідаються містом,
Стеля тисне на скроні
Цементно-сірою масою,
Хукають люди в долоні,
Надія не гріє – згасла.
Старі з торбами картоплі
Спішать на місцеві ринки,
Зростають в степах коноплі,
Плавають в морі риби...
І дівчина зранку купує
У маркеті каву в гранулах.
Може я помиляюсь?
Може жити – зарано?







* * *
поезія – це не питання
поезія – це навіть не відповідь
це зблиск підсвідомості граней
це грашки у сповідь – не вірте їй







* * *
Там, де нарешті почнуться твої дзеркала,
Скінчиться вічне бажання
бути як хтось.
Те, що ти з?вжди
У цьому житті шукала,
У дзеркалі вічності
врешті-таки знайшлось.







* * *
коли виграєш, то гра
зазвичай закінчилась.
коли програєш, то
врешті виходить те саме.
чи варто шукати в житті
хоч якісь причини
якщо однаково прийдеш
до свого зламу?







* * *
Притулившись лицем до заднього скла
Увінчавши погляд у далечінь
Ти була, хоча майже і не була
Бо не стало нараз звичайних значінь

Спочивали янголи в небесах
Спочивало серце – мов кошеня
Спочивали думки у шухлядах-снах
Спочивало знання. (Безмовне знання)
Головна | Новини | 33 KOROVY | Критика | РаУВРРвСРСР | Публікації | Бібліотека | Сторінка автора | Розсилання | Зареєструватися
"Я, “Побєда” і Берлін" Кузьми Скрябіна
Слідом за епатажною і скандальною Іреною Карпою своє ім`я в історію сучасної української літератури вирішив вписати ще один питомий музикант - фронтмен популярного гурту “Скрябін” Кузьма. Цього року він дебютував з книгою “Я, “Побєда” і Берлін”. Попри рекордні продажі роботи, варто зазначити, що дебют видався непереконливим. Популярність книги, перш за все, зумовлена славою Кузьми як музиканта. А от чи купуватимуть Скрябіна після того, як пізнають його в образі письменника - сказати важко. Читати далі
вся критика
Розстріляне відродження
Не-романтик. Людина блискучої самоосвіти, суворої праці й шаленої активності. Міг писати про що завгодно – а сходив зрештою до наболілого. Наболілої сірості, наболілої порожнечі, серед якої найяскравіша подія – смерть. Все так просто. Валеріан Підмогильний. далі!
РаУВРРвСРСР
Стронговський про літературу
– Перспективи лiт-ри в інтернеті.

Цікаво, чому всі настільки цим стурбовані. Чому ніхто не питає про перспективи літератури в електрочайниках, га? Про перспективність видання книжок на туалетному папері, гадаю, всі дізнались, а літератори з читачами досі не можуть заспокоїтись стосовно мережі. Відповіді дві:

1. Література в інтернеті перспектив не має.
2. Література має перспективи в інтернеті.

далі
всі інтерв`ю
Тарас Прохасько
Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.

Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. далі..
всі персоналії
© 2004-2006 Креативна Група "Творча Мережа.UA" Дизайн та програмування Антона Янюка