Після підтвердження Президентом України Віктором Ющенком курсу України на повноцінну інтеграцію в євроатлантичні структури з перспективою отримання членства в НАТО новою українською владою менше, ніж за півроку, досягнуто певного успіху як у реалізації цієї зовнішньополітичної мети, так і в конкретних проектах співпраці з Альянсом.

Відносини на політичному рівні значно активізовано. У квітні розпочато Інтенсифікований діалог НАТО з Україною, який охоплює питання членства та програми широкомасштабних реформ зближення з Альянсом. Якщо раніше і виникали питання, що нового додасть новий формат відносин у порівнянні з чинним Планом дій Україна-НАТО та щорічними цільовими планами співпраці, то зараз українці мають змогу пересвідчитися в результатах "інтенсифікованої" співпраці.

Нагадаємо, що у схваленому у Вільнюсі під час засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ документі "Поглиблення співпраці Україна-НАТО: короткотермінові заходи" пріоритетними визначено 5 ініціатив: зміцнення демократичних інституцій, оновлення політичного діалогу, активізація співробітництва у реформуванні сектору оборони та безпеки, посилення та спрямування зусиль у сфері публічної дипломатії та розширення допомоги у вирішенні проблем, пов'язаних із соціально-економічними наслідками воєнної реформи.

Політичні контакти на високому рівні вже стають системними: упродовж короткого часу Україну відвідали Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер та два його помічники. Водночас, розуміючи різницю в ставленні та розумінні сучасного НАТО у представників політичних кіл та звичайних українців, Київ і Брюссель вже разом працюють над розробкою нової стратегії інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції. Нещодавно Україну відвідали 7 експертів з нових країн-членів Альянсу, досвід яких буде враховано в українській стратегії. МЗС України широко залучає до цієї роботи недержавні організації.

І наповнити конкретним змістом інформаційний вакуум щодо позитивів від співпраці вже є чим. Передусім, це стосується тих проблем країни, вирішення яких самотужки їй не під силу. Зокрема, після розпаду СРСР в країні залишилися великий арсенал застарілого озброєння, без своєчасної утилізації якого не можна гарантувати екологічну безпеку вже у найближчому майбутньому.

Як приклад, вибухи поблизу селища Новобогданівка у Запорізькійї області 6 травня 2004 року. На щастя, тоді не трапилося серйозних жертв, але ніхто не може гарантувати у разі можливої подібної ситуації в майбутньому відсутності постраждалих. Тому, звичайно, набагато безпечніше передбачити лихо і не допустити, щоб воно сталося.

З цією метою на минулому тижні під час візиту експертів Альянсу затверджено експлуатаційну угоду щодо виділення Україні 8 млн євро для здійснення демілітаризаційних процесів. Фактично започатковано новий спільний проект "Україна-НАТО-ОБСЄ-Новобогданівка". Фінансування здійснюватиметься Трастовим фондом НАТО. Упродовж трьох років планується утилізувати 133 тонни боєприпасів, 1,5 млн. одиниць легкого озброєння і стрілецької зброї та 1000 переносних зенітно-ракетних комплексів.

Ще одна надзвичайно актуальна проблема - це утилізація ракетного окислювача "меланж", що у надзвичайно великих кількостях зберігається на українській території з часів СРСР. Тому результатом спільного семінару ОБСЄ-НАТО 8 липня 2005 року в Києві став проект Україна-ОБСЄ-НАТО-меланж з утилізації цього компоненту ракетного палива, запаси якого налічують майже 16,2 млн тонн, тоді як потреба становить лише 500 тисяч тонн. Більшість цистерн, в яких зберігається цей надзвичайно токсичний компонент, - в аварійному стані. У разі витоку "меланжу" може трапитися катастрофа, співмірна з масштабами аварії на Чорнобильській АЕС.

Якщо подивитися ширше, то є всі підстави погодитися з думкою директора Центру інформації і документації НАТО в Україні Мішеля Дюре, яку він висловив в інтерв'ю кореспонденту Укрінформу: "Саме зараз відбувається перехід від роботи на папері до конкретних дій для реалізації відповідних домовленостей між Україною та Альянсом".

Спеціально для Країн світу Віталій Федянін, Укрінформ.