1-Бажан
4-Свідерський
33-Беньо
26-Шандрук
22-Канкава
32-Брґлес
9-Іванов
21-Мізін
14-Скоба
39-Перич
20-Окодува
Арсенал: 1-Бажан, 33-Беньо, 4-Свідерський, 26-Шандрук, 22-Канкава, 21-Мізін (К), 14-Скоба, 32-Брґлес (7-Башлай, 46), 9-Іванов, 20-Окодува (19-Батальський, 89), 39-Перич (25-Розгон, 68)
Таврія: 1-Тодич, 15-Амісулашвілі, 17-Снітко, 99-Омоко, 7-Корнєв (5-Пестряков, 50), 8-Едмар (К), 18-Йокшас (27-Годін, 26), 21-Вишневський (11-Жуніор, 40), 23-Вейкутіс, 77-Васіляускас, 9-Ковпак
Жовті картки: Свідерський (55), Вейкутіс (73)
СУДДІ: І.Покидько (Полтава), В.Давидов, О.Кравченко (Макіївка)
Поява сильного форварда, здатного грати в парі з Окодувою, приносить помітні результати. У другому матчі поспіль Іван Перич відзначився голом. Загалом гра у виконанні обох суперників не вражала — глядачі побачили приблизно такий самий "весняний футбол", що й у матчі з "Харковом".
|
1-Бажан |
||||
| ||||
| ||||
|
4-Свідерський |
33-Беньо |
26-Шандрук |
||
| ||||
|
22-Канкава |
||||
| ||||
|
32-Брґлес |
9-Іванов |
|||
| ||||
|
21-Мізін |
14-Скоба |
|||
| ||||
|
39-Перич |
20-Окодува |
|||
| ||||
Вже на першій хвилині атака "Арсеналу" призвела до кутового. Але отримати з нього якусь користь не вдалося, і взагалі дебют матчу був небагатим на події. Досить активним був Окодува, він атакував переважно лівим флангом. На 18-ій хвилині йому вдалося звільнитися від опіки й зробити гострий простріл у центр. Та захисник "Таврії" не дав Перичу отримати цю передачу. Ще за дві хвилини була широка атака за участю Мізіна та Окодуви, але логічного завершення вона теж не набула.
Зате пощастило на 27-ій хвилині. Ігор Скоба навісив з лівого краю — м'яч "знайшов" голову Омоко, а потім голову Снітка, але не припинив свого руху на п'ятачок перед воротами "Таврії", куди ввірвалися одразу троє арсенальців: Окодува, Мізін та Перич. Останній заволодів м'ячем і безперешкодно пробив — 1:0!
На 29-ій хвилині "Таврія" відповіла гострим випадом: Годін бив з непоганої позиції в межах штрафного — вище. Потім настав кількахвилинний період напруги для Бажана й захисників. На 36-ій хвилині гравець гостей б'є безпосередньо зі штрафного метрів з 25. Ігор у стрибку витягує м'яча з-під поперечки. Кримчани виконують три кутових поспіль — втім, без особливої гостроти.
На другий тайм замість Брґлеса вийшов Андрій Башлай — дебют перед очима київських глядачів. Втім, оцінити дії орендованого півзахисника мені не вдалося: він діяв на протилежному від нашого сектора фланзі й не запам'ятався чимось примітним. На відміну від його лівофлангового візаві, активного в цьому матчі Іванова. На 50-ій хвилині Олексій показав чудову швидкість, здійснив прохід своїм флангом і зсунувся в центр. Але завершальний удар був дуже далеким від ідеалу.
А на 61-ій хвилині Іван Перич забив ще один гол! Зігравши на добиванні після дуже потужного удару Канкави з-поза меж штрафного. Щоправда, судді його не зарахували: в момент удару грузинського гравця Сергій Мізін перебував перед самими воротами Тодича. І торкнувся м'яча, що не дозволяє вважати офсайд пасивним. "Таврія" відповіла ударом здалеку у виконанні Жуніора — Бажан зумів зафіксувати м'яч. Загалом Ігор відіграв надійно, кілька разів урятував команду. Тільки в першому таймі він спробував "повеселити" глядачів, коли не влучив по м'ячу, відкинутому кимось із захисників, і ледве не допустив до автоголу.
Останню чверть матчу "Арсенал" грав з одним форвардом: Олександр Заваров замінив Перича на четвертого захисника в особі Розгона. Таке рішення викликАло сумніви (як-то кажуть, найкращий захист — це атака! А тепер "Таврія" могла більшими силами йти вперед), але зрештою призвело до бажаного результату матчу. Тепер більше атакували гості, зате наші отримали змогу організовувати спритні контрвипади. На жаль, Окодува самостійно не міг обіграти увесь захист "Таврії". А півзахисники якось неохоче приходили йому на допомогу, й найчастіше все закінчувалося втратою м'яча. Хіба що на 85-ій хвилині комбінація Іванова та Окодуви завершилась сильним ударом Мізіна, але Сергій не влучив у рамку. Що ж до атакувальних потуг гостей, то в останні хвилини вони не змогли створити цікавих моментів.
Отже, маємо визнати, що блакитна форма стала для команди щасливою! Друга перемога поспіль підняла "Арсенал" на 12-у позицію. Причому щільність таблиці є високою, і залежно від результату наступної гри в Донецьку можна як піднятися на 9-е, так і впасти знову на передостаннє місце.
Олександр Заваров: Як ви бачили — поле важке, гра важка. Отже, ми не показали найкращої гри. Найголовніше — не поступалися в боротьбі, а може, й мали перевагу. Команда готова фізично, і самовіддача на висоті — ні до кого не можна виставити претензій. Якби нам іще гарні умови для тренувань, були б іще на голову сильнішими. Бо може ви знаєте, може бачили — цілий тиждень ми тренувалися по коліно у воді та в снігу на стадіоні ЦСКА. Я боявся за цю гру — можуть ноги "підсісти", не така динаміка буде — але я задоволений і знімаю капелюха перед хлопцями. Вони цілком віддалися грі. У такій ситуації й тренер не надто потрібен, бо люди налаштовуються на гру...
— Наскільки важливою для вас була ця гра? Деякі гравці "Арсеналу" казали, що це матч не за три очка, а за шість.
— Ви бачите по турнірній таблиці, це справді була гра за шість очок. Я радий, що якість гри поліпшується, і гравці відчувають силу в собі. Це найголовніше. Не хочу перехвалити хлопців, але я цілком задоволений.
— Я бачу, як покращується ваш настрій. І я так розумію, що фізична готовність команди ставатиме ще кращою, це ще не межа?
— Я щойно сказав, якби ми готувалися на ліпших полях, були б краще готові фізично. Команда прогресує, бо гравці мене розуміють і старанно працюють... От як сніжок зійде, тоді ми зможемо готуватися в повну силу.
— У другому таймі "Арсенал" відійшов до своїх воріт. Ви грали на утримання рахунку?
— Це почалося з 26-ої хвилини [другого тайму]. Я замінив другого нападника, щоб зміцнити захист. І Перич "наївся" роботою, й Еммі "наївся", бо він багато працював, допомагаючи команді. Тож ми перейшли до схеми 4-5-1. Треба було втримати рахунок.
— Помітно, що команда стала більш керованою. Це також наслідок кадрових змін — гравці стали краще розуміти один одного?
— Без конкуренції за місця в основі не буде зростання. Ми маємо нормальну конкуренцію, і ніхто не може відчувати себе незамінним. Це найголовніше. Але й саме ставлення футболістів до мене, до тренувального процесу мені подобається. Ніхто не ниє, не скиглить, усі працюють.
— Сьогодні не стало Анатолія Пузача. Ви з ним працювали, що ви можете сказати про цю людину?
— Я не знав. Приношу свої співчуття родині, близьким, друзям... Лобановський і Пузач були моїми вчителями у футболі. Я багато запозичив від них обох, коли став тренером. Дуже сумно, коли наша земля втрачає гарних фахівців і гарних людей.
Михайло Фоменко: Я співчуваю нечисленним уболівальникам. Навряд чи ця гра могла сподобатися. Грали за очки, і будь-яка помилка мала призвести до голу. Цієї помилки припустилися ми, і не змогли її виправити у другій половині матчу.
— Таке враження, що команда не дуже-то й хотіла перемогти. Здавалося, що ви більше переймалися долею цього матчу, ніж гравці.
— Настрій має дві сторони. Якщо дуже хотіти добре зіграти, може статися так, як із нашими гравцями в першій половині сьогоднішньої гри. Вони просто перегоріли. Звинуватити в тому, що вони не хотіли, не можна. Вони дуже сильно хотіли виграти, що можна було побачити в другому таймі.
— Чому ви вже в першому таймі провели дві заміни?
— Перша заміна була змушеною. Йокшас попросив про неї сам, бо виникли проблеми. Друга заміна — по грі. Вишневський випадав, і ми надали шанс Жуніору. Бо багато питають, чому не грає цей наш бразилець... Третя — треба було щось робити, якось переорієнтувати нашу гру.
— Прокоментуйте ситуацію з Головком, чому він не грає?
— Це треба в нього спитати. Ситуація проста — людина не потрапляла в основний склад. На зборах він весь час грав за другий склад. Заявили його на другу частину сезону, вчора він зіграв за дубль. А там будемо дивитися... Я вже казав вашим колегам — я намагаюся бути посередником між футболом і гравцями. Якщо футболіст — Іванов/Сидоров/Петров — грає краще за конкурентів, він потрапляє у склад.