Below is the text of the page https://moieptashenia.com/7412/ stored 2025-04-03 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

80 способів розважити малюка. Вірші-забавлянки, потішки, лічилки

[/] ÐŸÑÐ¸Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ Ð’Ð¸Ñ Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Навчання Дозвілля Ідеї для творчості Дитяче меню Цікавинки Різне Вітання Кінодобірки 80 способів розважити малюка. Вірші-забавлянки, потішки, лічилки, лоскоталки для Ð½Ð°Ð¹Ð¼ÐµÐ½ÑˆÐ¸Ñ Ð´Ñ–Ñ‚Ð¾Ðº 80 способів розважити малюка. Вірші-забавлянки, потішки, лічилки, лоскоталки для Ð½Ð°Ð¹Ð¼ÐµÐ½ÑˆÐ¸Ñ Ð´Ñ–Ñ‚Ð¾Ðº 15.10.2021 Дозвілля Мавпа мавпі говорила: Ти – макака, я – горила, Ти – горила, я – макака. Я – красива, ти – ніяка. Хочеш вір, Ñ Ð¾Ñ‡ÐµÑˆ не вір, Сіра мишка знайшла сир. І не мало, й не багато, А у мишки буде свято! Жабенятко забруднилось. Забруднилось, не помилось. Жабенятко, так не гоже. Ну на кого ти Ð¿Ð¾Ñ Ð¾Ð¶Ðµ?! Я Ð¿Ð¾Ñ Ð¾Ð¶Ðµ на мамуню, На мамуню кваа-кваа-куню. Котику під вушко Принесли подушку, Він її під Ñ Ð²Ñ–ÑÑ‚ поклав І подякував:”Няв, няв”. Коло річечки щодня Бавить жаба жабеня, Накриває лапкою, Називає жабкою. Я пливу пливу, пливу, У червоному човні. Весело, весело, весело мені! А між нами Ñ Ð»Ð¾Ð¿Ñ‡Ð°ÐºÐ°Ð¼Ð¸ Хтось не ÑÐ»ÑƒÑ Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ мами. Раз два три, Це напевне будеш ти! Киця Мура, де ти була? Я гукав, а ти не чула. Я сиділа під столом, Їла кашку з молоком! Падав сніг на поріг, Кіт зліпив собі пиріг, Поки жарив, поки пік, То пиріг водою стік. Кіт не знав, що на пиріг Треба тісто а не сніг. У слона болить нога, Він сьогодні шкутильга, Гостював комар у нього, Наступив йому на ногу. Цей пальчик в ліс пішов (мізинчик, а тоді наступні пальчики…), цей пальчик гриб знайшов, цей пальчик чистив, а цей пальчик смажив, а цей пальчик усе з’їв і від того потовстів. Жабка Мама, Жабка Тато Жeбонять щось Жабeняті. Жабeнятко ÑÐ»ÑƒÑ Ð°Ñ” і животик Ñ‡ÑƒÑ Ð°Ñ”. Цей пальчик – мій дідусь, А цей пальчик – баба, А цей пальчик – мій татусь, А цей пальчик – мама, А цей пальчик – ім’я дитини. У мене кругла голова Очка два, вушка два, Ніс один і рот маленький, І волоссячко біленьке. Під час купання забавляєтеся з іграшками і примовляєте: Котику-воркотику, Помий лапкою ротика. А ти, конику, заклич песика, Будем водичкою поливати, Гриву конику чесати. Ходила синиця у синій спідниці, Збирала у кошик достиглі суниці, А синичатко, жовтенький животик, Збирало сунички не в кошик, а в ротик. Що так Ð¿Ð°Ñ Ð½Ðµ, смакота? Запитав кіт у кота. Кіт над ніркою приліг: Миші там печуть пиріг. Кую кую чобіток. Подай, бабо, молоток. Не подаш молотка – Не підкую чобітка. Сіра киця милася, У вікно дивилася, Хвостиком Ð¼Ð°Ñ Ð°Ð»Ð°, Кошенят шукала… Де ж мої малята, Сірі кошенята? Час уже їм спати, Сірим кошенятам. Зранку, коли малюк прокидається: Киця-кицюня, Злата-Златуля, Сонечко ясне, Дівонька красна. Має гарні оченята, Має ніжні рученята. До матусі Ð¿Ð¾ÑÐ¼Ñ–Ñ Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ, З цілим світом вітається. Перед візитом до лікаря: Маленький баранчик у лікаря бував, Не плакав не боявся і ротик відкривав. І каже лікар: “Молодець, тепер прошу тебе, Скажи, будь ласка, букву А, Баранчик каже: “Беее”. Сів дракончик на балкончик, З’їв фіранку і вазончик. Ми дракона не злякались, Тільки дзвінко засміялись. Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´ÑŒ мерщій у Ñ Ð°Ñ‚ÐºÑƒ, Будем їсти мармеладку. Гойдаючи дитину на ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð°Ñ : Їде, їде пан, пан, На конику сам, сам. А за паном Ñ Ð»Ð¾Ð¿, Ñ Ð»Ð¾Ð¿, Черевичок лоп, лоп. Беремо голівку в руки, легенько “перекидаємо” з руки в руку і приказуємо: Печу, печу Ñ Ð»Ñ–Ð±Ñ‡Ð¸Ðº Дітям на обідчик. Шусь у піч, шусь у піч. Рости, рости Ñ Ð»Ñ–Ð±Ñ‡Ð¸Ðº! При Ð¾ÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ–Ñ ÑÐ»Ð¾Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ð¼Ð°Ñ”Ð¼Ð¾ дитинку. Гойдати дитинку на ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð°Ñ Ñ‡Ð¸ великому м’ячику, приспівуючи: Гойда-да, гойда-да, Добра в коника Ñ Ð¾Ð´Ð°, Поводи шовкові, Золоті підкови, У вершника на коні Очки волошкові! Пальчики Ñ€Ð°Ñ ÑƒÑ”Ð¼Ð¾, починаючи з мізинчика: Льоля. Боба. Дичка. Пшеничка. А ти, старий Бобисько, фурррр за плотисько!!! Або: Горошок. Бобошок. Фасолька. Кукурузка. А ти, старий бобисько, (кКрутимо, крутимо) Футь, за вікно. Голи годуєте дитину: Мамо, гаму дай мені, Що варили на вогні? Мамо гаму дай, дай, дай, Біля мене тут сідай. Дала мама гаму, гам, Своїм любим діточкам, Посідали за столом, Їли кашку з молочком. Добрий ранок, добрий ранок! Зустрічаємо світанок. Сонечко вітається, Тепло Ð¿Ð¾ÑÐ¼Ñ–Ñ Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ. ÐŸÐ¾ÑÐ¼Ñ–Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾ÑÑ і ми, Розпочнемо день новий! Як усі щасливі діти, Будемо ра-ді-ти! Для гри у ванній: Хлюп, Ñ Ð»ÑŽÐ¿ водиченько, Умий (ім’я) личенько, І ручки, і ніжки, І носик, і кіски. Хлюп, Ñ Ð»ÑŽÐ¿, Ñ Ð»ÑŽÐ¿! Коли дитина вчиться чистити зуби: У мене щіточка зубна. Подивіться, ось вона. Ð—Ð²ÐµÑ€Ñ Ñƒ-вниз і навпаки. Чищу зуби залюбки. Для вмивання: Водичко-водичко, Помий мені личко. Рожеве та біле, Як яблучко спіле. Замість “мені” можна ім’я дитини. Коли причесуєте: А у мене, а у мене є гребіночка зелена. Я нікого не прошу. Сам голівку причешу. Ми Ñ€Ð°Ñ ÑƒÑ”Ð¼Ð¾ пальчики: Шоколадний, Мармеладний, Із Ð·Ð°Ð¿Ð°Ñ Ð¾Ð¼ зефіру, Зі смаком пломбіру, А мізинчик самий-самий солодкий для мами. Стародавня забавлянка для дітей: Байка-байка: Курив дід файку, На довгім Ñ†Ð¸Ð±ÑƒÑ Ñƒ, І спік собі Ð²ÑƒÑ Ð¾. А де то Ð²ÑƒÑ Ð¾? На столі лежало. А де той стіл? Вогонь спалив. А де той вогонь? Вода загасила. А де та вода? Горобчики випили. А де ті горобчики? В гори полетіли. А де ті гори? Зіллям заросли. А де то зілля? Порвали дівки на вінки. Коли дитина не Ñ Ð¾Ñ‡Ðµ йти у садочок абощо і вигадує, що неї щось болить: Засмутилось кошеня, Треба в школу йти щодня. І придумало умить, Що у нього Ñ Ð²Ñ–ÑÑ‚ болить. Довго думав баранець І придумав накінець. “Ця Ñ Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð±Ð° не проста, Треба різати Ñ Ð²Ð¾ÑÑ‚Ð°â€. Кошеня кричить :”Ніколи! Краще я піду до школи!” Я біжу, біжу по гаю, Я метелика впіймаю. А метелик не ÑÑ Ð¾Ñ‚Ñ–Ð², Геть від мене полетів. Віршована Ñ€ÑƒÑ Ð°Ð½ÐºÐ°: Зранку гноми в ліс пішли… (Ñ Ð¾Ð´ÑŒÐ±Ð° на місці). По дорозі гриб знайшли… (Ð½Ð°Ñ Ð¸Ð»ÑÑ”Ð¼Ð¾ÑÑ вперед, потім піднімаємося, при цьому руки тримаємо на талії). А за ним то раз-два-три… (Ð½Ð°Ñ Ð¸Ð»ÑÑ”Ð¼Ð¾ÑÑ вправо, вліво…). Показалися ще три!… (руки вперед і розводимо в сторони). І поки гриби збирали… (Ð½Ð°Ñ Ð¸Ð»ÑÑ”Ð¼Ð¾ÑÑ і руками намагаємося дістати до пальців ніг). Гноми в школу не попали…(руками беремося за щоки і Ñ Ð¸Ñ‚Ð°Ñ”Ð¼Ð¾ головою вправо, вліво). Побігли, поспішили… (біг на місці або по колу). І гриби всі погубили… (присідаємо). Лічилка Раз – ялинка, два – дубочок, три – березовий гайочок, а чотири – це травиця, п’ять – мурашка-трудівниця, шість – колючий їжачок, сім – грибок-боровичок, вісім – білка, дев’ять – пташка, десять – квіточка-ромашка. Для сонної дитини: У моєї доні Оченята сонні, Рученьки мов з вати, Доня Ñ Ð¾Ñ‡Ðµ спати. Дві долоньки міцно спали, Сни у ÐºÑƒÐ»Ð°Ñ‡ÐºÐ°Ñ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ð»Ð¸. Як проснулись – потягнулись І чарівно ÑƒÑÐ¼Ñ–Ñ Ð½ÑƒÐ»Ð¸ÑÑŒ. Стриб, стриб, стриб, Стриб, стриб, стриб, Буду я рости, як гриб… Щоб не продувало спинку, Ми поправимо кофтинку. Гам, гам, гам, Гам, гам, гам… Дуже смачно зараз нам. Ручки Ñ Ð»Ð¾Ð¿, Ñ Ð»Ð¾Ð¿, Ñ Ð»Ð¾Ð¿, Ніжки топ, топ, топ… Вушка ÑÐ»ÑƒÑ , ÑÐ»ÑƒÑ , ÑÐ»ÑƒÑ , Носик Ð½ÑŽÑ , Ð½ÑŽÑ , Ð½ÑŽÑ â€¦ Пальчикова гра: Задрімав мізинчик трішки, Безіменний – стриб у ліжко, А середній там лежить, Вказівний давно вже спить. Вранці вci вони ÑÑ Ð¾Ð¿Ð¸Ð»Ð¸ÑÑŒ враз – В дитсадочок бігти час. (По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємося Ð²ÑÑ–Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ â€“ „будимо”. Розкриваємо всі пальці „враз”). Я Ñ Ð¾Ð¼â€™ÑÑ‡Ð¾Ðº НЯМ-НЯМ, Люблю зерно НЯМ-НЯМ, Живу я там НЯМ-НЯМ, Де є воно НЯМ-НЯМ. Хом’ячок, Ñ Ð¾Ð¼â€™ÑÑ‡Ð¾Ðº, Покажи свій бочок!.. Ні, не покажу, Бо я на ньому лее-жуу!! Звичка є у совеняти, Коли вдень лягає спати, Одягає окуляри, Ще й одразу аж дві пари! Малюка питають: “Нащо?”. Каже: “Сни так видно краще”. Вірш надобраніч: Іграшки заснули всі, Кіт дрімає на вікні, Навіть пташечка мовчить Це тому що (Левчик) спить. Я печу, печу, печу, Діткам всім по калачу. Ð—Ð²ÐµÑ€Ñ Ñƒ маком притрушу, В піч гарячу покладу. Випікайтесь калачі У на каленій печі, Буду я дітей скликати, Калачами пригощати. Дятел, дятел конопатий! Ти кому будуєш Ñ Ð°Ñ‚Ñƒ? Це не Ñ Ð°Ñ‚Ð°, тук-тук-тук, Під корою сидить жук. Цей шкідливий короїд Попадеться на обід. Де ти, білочко, живеш, Що ти, білочко, гризеш? У зеленому ліску я гризу горішки, І гриби, і шишки. А в зимові люті дні Ти не мерзнеш у дуплі? Мене добре зігріва Моя шубка Ñ ÑƒÑ‚Ñ€Ð¾Ð²Ð°, А тому зимові дні Мені зовсім не страшні. Хто це під дубочком Стука молоточком? Зайчик для лисички Шиє черевички. Черевички під заказ, Ð‡Ñ Ð¿Ð¾ÑˆÐ¸Ñ‚Ð¸ треба враз. Чоботарик поспішав, По гвіздочку не попав, А попав по пальці, Ойойой, рятуйте зайці! Україна- рідний край, Поле, річка, синій гай, Любо стежкою іти, Тут живемо я і ти. Три ведмеді зранку встали, По малину почвалали, Перший йде ведмідь – то тато, Він великий і кошлатий. Слідом матінка спішить, А за нею син біжить. Раді всі і час не гублять, Бо малину дуже люблять. Коли чешу деколи “заговорюю зуби” Кучерявий баранець “Мекав дайте гребінець Я гладеньким Ñ Ð¾Ñ‡Ñƒ стати.” Та сказала добра мати- ” Не пригладжуй чуба, нащо? Кучерявим бути краще. Баранцеві до лиця Не вживати гребінця. Коли дитина плаче: Білка скочила на гілку, Розгойдала білка гілку, Погойдалась білка трішки Та й майнула по горішки. Глянь, руденька білочка Скочила на гілочку. І ми з нею скачемо, Більше ми не плачемо. Ой! Який чудовий ÑÐ¼Ñ–Ñ . Білка дала нам Ð³Ð¾Ñ€Ñ–Ñ ! На городі у рядочки Сіє бабця огірочки, Сіє морквочку носату І петрушку Ð¿ÐµÐ»ÐµÑ Ð°Ñ‚Ñƒ, Ще й дрібненького мачку Сіє грядку отаку. Садить густо бараболю, Помідори і квасолю, Ð¢Ñ€Ð¾Ñ Ð¸ нижче для кози Садить бабця гарбузи. Як Ð¿Ð¾ÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ все – сапає, Прориває, підгортає. А дрібненький теплий дощик Все те гарно поливає. Причесуючи, примовляти: Рости, кісонько, до п’ят, всі волосики уряд, Рости, косо, не путайся, доню мами ÑÐ»ÑƒÑ Ð°Ð¹ÑÑ. Коли дитина не Ñ Ð¾Ñ‡Ðµ спати: У лісі є зелена Ñ Ð°Ñ‚ÐºÐ°, Там поснули ведмежатка, А найменший вереда Своїй мамі набрида. Каже: «Я не Ñ Ð¾Ñ‡Ñƒ спати, Утечу вночі із Ñ Ð°Ñ‚Ð¸, Якщо меду не даси, Хліба, сала й ковбаси!» «Люлі-люлі, треба спати, Над синком шепоче мати, Як заснеш — тобі усе Сон в корзині принесе». Коли дитина не Ñ Ð¾Ñ‡Ðµ вмиватися: Три лисички, три сестрички Миють лапки, миють личка Не впускає тато-лис Ð‡Ñ Ð½Ðµ митими у ліс. З’їла мишка Цілу книжку, І сказала миша: “Я – найрозумніша!!!”. Порося кришило в бочку Ріпу, редьку, огірочки. А буряк – в старе корито. Буде з чого борщ варити! Малювала зранку мишка Три цукерки, два горішка. А в обід в куточку сіла І смачний малюнок з’їла. Коли купаєте дитину: Скочив котик, Сів на плотик, Миє ротик і животик. Він маленький і чистенький, Гарний Мурчик мій маленький. Дощик-дощик, кап-кап-кап, Мокрі всі доріжки. Ми не підемо гулять, Бо намочим ніжки. Гей, грибочки, не дрімайте! Швидко в кошик мій стрибайте. ÐœÑƒÑ Ð¾Ð¼Ð¾Ñ€Ñƒ лиш скажу: Я з такими не дружу. Коли дитина не Ñ Ð¾Ñ‡Ðµ одягатися: Слон купив собі краватку У велику жовту цятку. А маленьке слоненя Приміря її щодня. Хоче бути слонятко Ну точнісінько як татко. Ой болить у мене зуб, бо не Ñ Ð¾Ñ‡Ðµ їсти суп. Хоче меду, Ñ Ð¾Ñ‡Ðµ грушки, Хоче теплої пампушки, А як ще дасте сметани, Вмить боліти перестане. Хто не знає Ð¼ÑƒÑ Ð¸? ÐœÑƒÑ Ð¸-Ð½Ð°Ð±Ñ€Ð¸Ð´ÑƒÑ Ð¸? Я на місці не сиджу, Жу-жу-жу-жу, Там де бруд – я вже тут. Хто сказав, що ми нероби? Ми розносимо Ñ Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð±Ð¸. Лоскоталка: (пальцями пробігаємо від п’яточок до шийки або під ручки): Бігла мишка, Несла книшика, Не мала, де сісти, Книшика з’їсти. (далі лоскочемо зі словами) А тут-тут сіла Книшика з’їла! Лічилка: Раз-і-два – ішли качата, Три-чотири – до води. Плентався за ними п ятий, Шостий теж ішов туди. Сьомий дуже притомився, Восьмий на дорозі всівся, А дев ятий Ð²ÑÑ–Ñ Ð´Ð¾Ð³Ð½Ð°Ð². А десятий загубився з переляку запищав, Не пищи, а доганяй, ÑÐ²Ð¾Ñ—Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ·Ñ–Ð² відшукай Жили собі сусіди На вулиці одній, Два Ñ Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ–-непосиди – Великий і малий. В усім були Ð½ÐµÑÑ Ð¾Ð¶Ñ– Сусіди-Ñ Ð»Ð¾Ð¿Ñ‡Ð°ÐºÐ¸: Один поводивсь гоже, А другий – навпаки. Малий, узявши книжку, Дідусеві чита. Великий тягне кішку Із тину за Ñ Ð²Ð¾ÑÑ‚Ð°. Малий дає дорогу Малятам з дитсадка, Великий із-за рогу Їм тиче кулака. То ж, певно, по заслузі Дісталось Ñ Ð»Ð¾Ð¿Ñ‡Ð°ÐºÐ°Ð¼. В малого – всюди друзі, Великий Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ сам. Пішла курочка на грядку, Ко , ко, ко – кричить курчаткам, Я знайшла вам черв’ячка І зеленого жучка. На обід біжать до мами Ð”Ñ–Ñ‚Ð»Ð°Ñ Ð¸ її ÑÐ»ÑƒÑ Ð½ÑÐ½Ñ–. Стрівся зайцю їжачок. – Скілки в тебе голочок? – Він колючого пита. – Кажуть звірі більше ста. – Зараз Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ñ ÑƒÑ”Ð¼Ð¾: Раз, два, три, читири… Лиш тоді повірив зайчик, Як вколов об голку пальчик. Джерело Ви ще не з нами? Ð¡Ñ Ð¾Ð¶Ñ– публікації ÐŸÑÐ¸Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ Терапевтична казка для Ð½ÐµÐ²Ð¿ÐµÐ²Ð½ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð² собі, Ñ‚Ñ€Ð¸Ð²Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ , Ð½ÐµÑÐ°Ð¼Ð¾ÑÑ‚Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ñ Ð´Ñ–Ñ‚Ð¾Ðº Ð’Ð¸Ñ Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ СТРАХ ТЕМРЯВИ. Казочка для діток, які бояться темряви Навчання Загадки про тварин для діток Різне 10 Ð½ÐµÐ¾Ñ‡ÐµÐ²Ð¸Ð´Ð½Ð¸Ñ Ñ€ÐµÑ‡ÐµÐ¹ в дитячій, які можуть нести Ð¿Ñ€Ð¸Ñ Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñƒ загрозу для малюка Цікавинки 8 ідей для неймовірної домашньої фотосесії вашого малюка Дитяче меню 7 способів приготування корисного омлету для дитини від 1 року ÐŸÑÐ¸Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ Ð’Ð¸Ñ Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Навчання Дозвілля Ідеї для творчості Дитяче меню Цікавинки Різне Вітання Кінодобірки ЗАБОРОННЕНО копіювання будь-ÑÐºÐ¸Ñ Ð¼Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ–Ð°Ð»Ñ–Ð², Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð½Ð° сайті "Моє пташеня" без письмового дозволу редакції. Privacy policy Зворотній зв’язок