Міжнародний Центр Перспективних Досліджень

[/] Проекти Публікації Укр Eng Про центр Кар'єра та інтернатура Напрямки Зовнішня політика Внутрішня політика Економіка Соціальна політика та права людини Діяльність Актуальні проекти ÐÑ€Ñ Ñ–Ð² проектів Періодичні видання (Inside Ukraine) Аналітика Зовнішня політика Експерти МЦПД дослідили питання формування політики щодо Китаю в Центральній та Ð¡Ñ Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ð¹ Європі 30.03.2023 Зовнішня політика Політична криза в Болгарії: експерти МЦПД проаналізували можливі варіанти Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñƒ з неї та вплив на допомогу Україні 17.04.2023 Соціальна політика та права людини Програма обміну між Україною та Німеччиною у ÑÑ„ÐµÑ€Ð°Ñ Ð´Ð¾ÐºÑƒÐ¼ÐµÐ½Ñ‚Ð°Ñ†Ñ–Ñ— Ð²Ñ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ–Ð² та збереження історико-культурної спадщини 15.08.2023 Зовнішня політика МЦПД провів аналіз залучення Ð¿Ð¾Ð¿ÑƒÐ»Ñ–ÑÑ‚ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ñ–Ð¹ Болгарії в просуванні російської пропаганди в болгарському інформаційному полі (український вимір) 03.11.2023 Зовнішня політика Прагматичний діалог із Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¾Ð¼: чому варто підтримувати Україну 09.09.2024 Зовнішня політика АНОНС: 10 жовтня 2024 - Круглий-стіл (онлайн) «ПРАГМАТИЧНИЙ ДІАЛОГ ІЗ ЗАХОДОМ У ДОВГОСТРОКОВІЙ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ» 26.09.2024 Переглянути Більше з цього розділу Зовнішня політика АНОНС: 10 жовтня 2024 - Круглий-стіл (онлайн) «ПРАГМАТИЧНИЙ ДІАЛОГ ІЗ ЗАХОДОМ У ДОВГОСТРОКОВІЙ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ» Круглий-стіл (онлайн) «ÐŸÐ АГМАТИЧНИЙ ДІАЛОГ ІЗ ЗАХОДОМ У ДОВГОСТРОКОВІЙ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ» Організатор: Міжнародний центр Ð¿ÐµÑ€ÑÐ¿ÐµÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑÐ»Ñ–Ð´Ð¶ÐµÐ½ÑŒ (МЦПД) за підтримки Міжнародного Фонду «Ð’ідродження». Дата: 10 жовтня 2024 року. Час проведення: 10:00-12:00 Посилання: https://us02web.zoom.us/j/87562430206?pwd=lm62Q8bWZafIcf2UpTFmw3waietixG.1 Контекст: Російське вторгнення в Україну зруйнувало систему міжнародної безпеки, поставивши як перед Україною, так і перед державами Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñƒ складні і численні дилеми. Прості рішення не працюють. Звична риторика все менш ефективна. Зниження уваги до долі України та загострення Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ñ ÑÑƒÐ¿ÐµÑ€ÐµÑ‡Ð¾Ðº у ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ð°Ñ Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñƒ в перспективі можуть призвести до суттєвого скорочення обсягів підтримки й допомоги Україні. Круглий стіл проводиться в Ñ€Ð°Ð¼ÐºÐ°Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ”ÐºÑ‚Ñƒ «ÐŸÑ€Ð°Ð³Ð¼Ð°Ñ‚ичний діалог із Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¾Ð¼: чому варто підтримувати Україну». Мета цього проєкту – запропонувати можливі відповіді на це питання в ÑƒÐ¼Ð¾Ð²Ð°Ñ , коли традиційна риторика працює все гірше. Мета Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñƒ: Обговорити проблематику та виробити систему аргументів та наративів щодо підтримки України, що Ð²Ñ€Ð°Ñ Ð¾Ð²ÑƒÑ” преференції, інтереси та прагматичні вимоги Ð·Ð°Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ð½ÐµÑ€Ñ–Ð²; вийти на новий рівень дискусії з питань, що стосуються ÑÐ¿Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ Ð´Ñ–Ð¹ з протидії російській агресії та підтримки України. Питання до обговорення: Чому заклики України про допомогу не завжди працюють? Нові формати і аргументи у діалозі із Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¾Ð¼. Заклики України про підтримку на Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñ–: сприйняття та зворотній зв'язок. Учасники Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñƒ: - Капітоненко Микола, доцент Інституту Ð¼Ñ–Ð¶Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑÐ¸Ð½ КНУ; Співредактор UA: Ukraine Analytica; консультант Комітету Ð’ÐµÑ€Ñ Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ñ— Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. - Носенко Сильвестр, експерт проєкту, консультант Civitta, консультант Центру економічного відновлення; викладач НаУКМА; перекладач Президента України (2020-2022); - Каздобіна Юлія, експерт проєкту, провідна експертка програми Ð‘ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑÑ‚ÑƒÐ´Ñ–Ð¹ Ради зовнішньої політики Українська призма; радниця міністра інформаційної політки України (2016-2019); голова Української фундації Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑÑ‚ÑƒÐ´Ñ–Ð¹. До участі запрошуються: представники Ð¼Ñ–ÑÑ†ÐµÐ²Ð¸Ñ Ð¾Ñ€Ð³Ð°Ð½Ñ–Ð² влади, неурядові організації, громадські активісти, експертне середовище, ЗМІ та інші. 26.09.2024 Переглянути Більше з цього розділу Зовнішня політика Прагматичний діалог із Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¾Ð¼: чому варто підтримувати Україну Російсько-українська війна розширила кордони, але також встановила межі того, що можна назвати стратегічним партнерством між Україною та Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¾Ð¼. Це партнерство ґрунтується на спільній стратегічній меті — перемозі над Росією; однак існують численні нюанси, і ці відмінності все більше впливають на практичне співробітництво між Україною та Ð·Ð°Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ країнами в ÑƒÐ¼Ð¾Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð¸. Зокрема, відсутність узгодженості в ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ‚ÐµÐ³Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ Ñ†Ñ–Ð»ÑÑ , асиметрія сприйняття, різниця в Ð²Ð¸Ñ‚Ñ€Ð°Ñ‚Ð°Ñ Ñ– Ñ€Ð¸Ð·Ð¸ÐºÐ°Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð¸ породжують невдоволення, високі очікування або непорозуміння. В результаті Україна стикається з нестачею Ð·Ð°Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÑÑ‚Ð°Ñ‡Ð°Ð½ÑŒ, які є життєво важливими для її опору російській агресії; тоді як Ð—Ð°Ñ Ñ–Ð´ Ð·Ñ–ÑˆÑ‚Ð¾Ð²Ñ ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ з ризиком програшу України у війні, що стане поразкою і для самого Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñƒ. Стратегічні розбіжності та відсутність єдності свідчать про те, що Ð—Ð°Ñ Ñ–Ð´ не має чіткої стратегії, що призводить до непослідовної підтримки та Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ñ€Ñ–Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚ÐµÑ‚Ñ–Ð² на національному рівні. Спочатку Ð—Ð°Ñ Ñ–Ð´ вважав поразку Росії реалістичним результатом, що виправдовувало значну підтримку України; однак з продовженням війни і тим, як Росія адаптується до неї, скептицизм щодо можливості вирішальної перемоги України зріс. Фінансові та військові витрати на підтримку України продовжують зростати, що призводить до зростання небажання Ð·Ð°Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ñ ÑƒÑ€ÑÐ´Ñ–Ð² підтримувати або збільшувати свою допомогу. Це підкріплюється зростаючими ризиками ескалації: Ð·Ð°Ñ Ñ–Ð´Ð½Ñ– країни, будучи критичними партнерами України, не є формальними союзниками і мають різні стратегічні цілі, зокрема щодо запобігання ескалації, включаючи ядерну. Ця розбіжність впливає на рівень підтримки, яку отримує Україна. Водночас дипломатичні зусилля України щодо забезпечення підтримки Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñƒ зіткнулися зі зменшенням результативності. Аргументи, засновані на ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ Ñƒ поширення російської агресії за межі України або ÐºÑ€Ð°Ñ Ñƒ міжнародного порядку, все частіше ставляться під сумнів на Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñ–, де ÑƒÑ Ð²Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ рішень дедалі більше залежить від внутрішньої політичної динаміки та ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ‚ÐµÐ³Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ Ñ–Ð½Ñ‚ÐµÑ€ÐµÑÑ–Ð², а не від Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ð°Ð½ÑŒ України про допомогу. Цей звіт має на меті продемонструвати, наскільки прагматичним є питання підтримки України для Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñƒ. Він підкреслює Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñ–Ð´Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ прагматичного та добре продуманого Ð¿Ñ–Ð´Ñ Ð¾Ð´Ñƒ в діалозі між Україною та Ð—Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¾Ð¼, Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñƒ за межі ÐµÐ¼Ð¾Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°ÐºÐ»Ð¸ÐºÑ–Ð², щоб зосередитися на Ð²Ð·Ð°Ñ”Ð¼Ð½Ð¸Ñ ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ‚ÐµÐ³Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ Ñ–Ð½Ñ‚ÐµÑ€ÐµÑÐ°Ñ Ñ‚Ð° реалістичній оцінці ризиків і переваг продовження підтримки. Звіт виступає за витончену стратегію, яка збалансовує потребу у військовій допомозі з більш широкою метою підтримання глобальної стабільності та безпеки. Ознайомитись з публікацією можна за наступним посиланням (англійською мовою): https://www.icps.com.ua/en/our-projects/publications/pragmatic-dialogue-with-the-west-why-its-worth-supporting-ukraine/ 09.09.2024 Переглянути Більше з цього розділу Зовнішня політика МЦПД провів аналіз залучення Ð¿Ð¾Ð¿ÑƒÐ»Ñ–ÑÑ‚ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ñ–Ð¹ Болгарії в просуванні російської пропаганди в болгарському інформаційному полі (український вимір) Аналіз залучення Ð¿Ð¾Ð¿ÑƒÐ»Ñ–ÑÑ‚ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ñ–Ð¹ Болгарії в просуванні російської пропаганди в болгарському інформаційному полі (український вимір) Асоційований експерт Міжнародного центру Ð¿ÐµÑ€ÑÐ¿ÐµÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑÐ»Ñ–Ð´Ð¶ÐµÐ½ÑŒ Ігор Карпеченко Російська Федерація активно використовує інструменти інформаційної війни в ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ð°Ñ Ð„Ð²Ñ€Ð¾Ð¿Ð¸ для пропагандистського супроводження розв’язаної проти України неспровокованої агресії. Прийняті міри по блокуванню роботи Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ñ–Ð½Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÐ´Ñ–Ð°-Ñ Ð¾Ð»Ð´Ð¸Ð½Ð³Ñ–Ð² в Ð¾ÐºÑ€ÐµÐ¼Ð¸Ñ ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ð°Ñ Ð„Ð²Ñ€Ð¾Ð¿ÐµÐ¹ÑÑŒÐºÐ¾Ð³Ð¾ Союзу дозволили знизити можливості Росії по інформаційному впливу на європейське населення та просуванню російської пропаганди в інформаційному просторі країн ЄС. Разом із тим, для вирішення Ð¿Ñ€Ð¾Ð¿Ð°Ð³Ð°Ð½Ð´Ð¸ÑÑ‚ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½ÑŒ Росія продовжує використовувати неофіційні зв’язки з популістичними та опозиційними партіями для ретрансляції та вкидування російської пропаганди в європейське інформаційне поле. Яскравим прикладом використання політиків-популістів в Ñ–Ð½Ñ‚ÐµÑ€ÐµÑÐ°Ñ Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¾Ñ— пропаганди є Республіка Болгарія, де політична партія «Ð’ідродження» фактично стала неофіційним «Ð·Ð°ÐºÐ¾Ñ€Ð´Ð¾Ð½Ð½Ð¸Ð¼ представництвом» Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñ€Ð¾Ð·Ð´Ñ–Ð»Ñ–Ð² Ñ–Ð½Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ñ Ð¾Ð¿ÐµÑ€Ð°Ñ†Ñ–Ð¹ та регулярно залучається до виконання завдань по просуванню Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸Ð²Ñ–Ð² та розширенню цільової аудиторії впливу за Ñ€Ð°Ñ ÑƒÐ½Ð¾Ðº болгарського населення. Проведений аналіз діяльності депутатської групи вказаної політичної сили в 49-му складі Народного зібрання Болгарії вказує на регулярне використання ними Ð´ÐµÐ¿ÑƒÑ‚Ð°Ñ‚ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð²Ð°Ð¶ÐµÐ½ÑŒ та стін болгарського парламенту для сприяння акціям інформаційно-Ð¿ÑÐ¸Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ‡Ð½Ð¾Ð³Ð¾ впливу Росії в регіоні. Зокрема, з квітня по жовтень 2023 року встановлено більше двадцяти Ð¿Ñ–Ð´Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ñ Ñ„Ð°ÐºÑ‚Ñ–Ð² (див. файл у кінці публікації) прямої та опосередкованої участі депутатів вказаної політичної сили в Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ñ–Ð½Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ñ Ð¾Ð¿ÐµÑ€Ð°Ñ†Ñ–ÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ України через підготовку проектів рішень парламенту Болгарії, направлення Ð¿Ð¸ÑÑŒÐ¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ (ÑƒÑÐ½Ð¸Ñ ) Ð´ÐµÐ¿ÑƒÑ‚Ð°Ñ‚ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð·Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½ÑŒ представникам уряду та усні виступи під час ÑÐµÑÑ–Ð¹Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°ÑÑ–Ð´Ð°Ð½ÑŒ. За вказаний період російська пропаганда в Республіці Болгарія через партію «Ð’ідродження» в значній мірі спрямовувалась на: зрив військово-Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¾Ñ— співпраці України та Республіки Болгарія в частині передачі Україні озброєння та військової Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–ÐºÐ¸, які Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´ÑÑ‚ÑŒÑÑ на ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ñ Ð² Болгарії; блокування українського аграрного експорту по ÑÑƒÑ Ð¾Ð¿ÑƒÑ‚Ð½Ð¸Ð¼ коридорам в країни Європи та Африки; формування у населення Республіки Болгарії негативного ставлення до ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð±Ñ–Ð¶ÐµÐ½Ñ†Ñ–Ð² та посилення соціальної напруженості; культивування у болгарського населення образу України, як держави, в якій відсутня демократія, розквітає «Ñ„ашизм» та утискаються права Ð½Ð°Ñ†Ñ–Ð¾Ð½Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÐ½ÑˆÐ¸Ð½, зокрема представників болгарської діаспори, для виправдання неспровокованої збройної агресії Росії проти України. В Ñ€Ð°Ð¼ÐºÐ°Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð½Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½ÑŒ по блокуванню українського аграрного експорту голова партії «Ð’ідродження» Костадін Костадінов та Деян Ніколов під час виступу в сесійній залі заявляли про начебто небезпечні українські зернові культури, наявність в Ð½Ð¸Ñ Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ð¾Ð°ÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÑ‚Ð°Ð»Ñ–Ð², що призведе до отруєння населення Республіки Болгарія. Заслуговує на окрему увагу підготовлений групою депутатів партії «Ð’ідродження» проект рішення парламенту Болгарії (49-354-02-158 від 20.09.2023) про заборону ввезення української сільськогосподарської продукції. В поясненні до проекту рішення наголошується, що через постачання в Україну боєприпасів із збідненим ураном та начебто використання у війні Ð½ÐµÐ±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡Ð½Ð¸Ñ Ñ‚Ð¾ÐºÑÐ¸Ñ‡Ð½Ð¸Ñ Ñ€ÐµÑ‡Ð¾Ð²Ð¸Ð½ українська продукція особливо небезпечна для країн Європи. Автори проекту в якості прикладу приводять факти, які вигадала та активно розповсюджувала Росія через власні ЗМІ. Зокрема, мова йде про повідомлення начебто польської газети «Ð іч Посполита» про отруєння Ð¿Ð¾Ð»ÑŒÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ð¾Ñ Ð¾Ñ€Ð¾Ð½Ñ†Ñ–Ð² після вживання 110 тон ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ Ð·ÐµÑ€Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ . В польській газеті дійсно є публікація від квітня 2023 року про підробку документів на українське Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ðµ зерно, яке потрапило в країну по підробленим документам та під виглядом Ñ Ð°Ñ€Ñ‡Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾. Однак в газеті наголошувалось, що після Ð¿Ñ€Ð¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð»Ð°Ð±Ð¾Ñ€Ð°Ñ‚Ð¾Ñ€Ð½Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð°Ð»Ñ–Ð·Ñ–Ð² українські Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ñ– зернові відповідали європейським стандартам та не зафіксовано жодного Ð²Ñ–Ð´Ñ Ð¸Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ від санітарно-ÐµÐ¿Ñ–Ð´ÐµÐ¼Ñ–Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ Ð½Ð¾Ñ€Ð¼. Для недопущення прийняття парламентом Болгарії рішення про військово-Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ñƒ співпрацю України та Болгарії депутати від партії «Ð’ідродження» Івелін Пирванов та Дімчо Дімчев з парламентської трибуни заявляли, що болгарський уряд планує «Ð½Ð°Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ‚Ð¸ Ð±Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ€ÑÑŒÐºÐ¸Ñ ÑÐ¸Ð½Ñ–Ð² на вірну смерть», надання Україні зброї спровокує втягування Болгарії та НАТО в війну проти Росії, що призведе до ядерної війни. Івелін Пирванов також підготував письмове депутатське звернення до міністра оборони Тодора Тагарева із вимогою надати відомості, чи використовує Україна болгарське озброєння для нанесення ударів по російській території. Для дискредитації ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð±Ñ–Ð¶ÐµÐ½Ñ†Ñ–Ð² в Болгарії депутати Івелін Пирванов, Ангел Георгієв, Емил Янков під час години питань до уряду направляли письмові та усні звернення, в ÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑÐ²Ð»ÑÐ»Ð¸, що: начебто болгарським Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ð¾Ñ Ð¾Ñ€Ð¾Ð½Ñ†ÑÐ¼ надано команду не карати ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¾Ð´Ñ–Ñ—Ð² за порушення ПДР, а ті, в свою чергу, припарковують автомобілі в Ð·Ð°Ð±Ð¾Ñ€Ð¾Ð½ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¼Ñ–ÑÑ†ÑÑ , не дають дорогу каретам швидкої допомоги; українські біженці – «Ð½Ðµ біженці, а забезпечені туристи, які відпочивають на Ð±Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ€ÑÑŒÐºÐ¸Ñ ÐºÑƒÑ€Ð¾Ñ€Ñ‚Ð°Ñ Ð·Ð° кошти болгар»; громадяни Болгарії відчувають себе дискримінованими в порівнянні з українськими біженцями, які начебто надано привілеї по працевлаштуванню, влаштування дітей в дитячий садок. Значну увагу депутати партії «Ð’ідродження», зокрема лідер партії Костадін Костадінов, приділив культивуванню у болгарського населення образу «Ñ„ашистської України». З квітня 2023 року Костадін Костадінов шість раз виступав із трибуни парламенту Болгарії, під час ÑÐºÐ¸Ñ Ð½Ð°Ð³Ð¾Ð»Ð¾ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð² на тому, що: в «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ñ– фашизм» та утискаються права болгарської діаспори, яким забороняють вивчати болгарську мову в ÑˆÐºÐ¾Ð»Ð°Ñ Ð½Ð°ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑƒÐ½ÐºÑ‚Ñ–Ð², де переважно проживають українські болгари; Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ð¾Ñ Ð¾Ñ€Ð¾Ð½Ð½Ñ– органи України, зокрема СБУ, є «ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—нським Гестапо», яке начебто вбиває, залякує, арештовує, проводить репресії проти ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð±Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ€; українські болгари прагнуть створити автономію на півдні Одеської області, але українська влада заважає їм; Україна створила сайт «ÐœÐ¸Ñ€Ð¾Ñ‚ворець», який є «Ñ€Ð¾Ð·ÑÑ‚рільним списком» та вносить в нього болгар, ÑÐºÐ¸Ñ Ð¼Ð°Ñ” намір вбити. Слід зазначити, що такі акценти про сайт «ÐœÐ¸Ñ€Ð¾Ñ‚ворець» неодноразово робила речник російського МЗС Марія Ð—Ð°Ñ Ð°Ñ€Ð¾Ð²Ð°. Разом із тим, болгарська неурядова організація «Ð¤Ð°ÐºÑ‚чек» провела аналіз діяльності сайту «ÐœÐ¸Ñ€Ð¾Ñ‚ворец» та дійшла до висновку, що вказаний сайт не має відношення до української влади, є ініціативою громадського Ñ€ÑƒÑ Ñƒ та має на меті встановити факти надання допомоги Росії в виправданні та здійсненні окупації ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ñ‚ÐµÑ€Ð¸Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ð¹. Варто зазначити, що неодноразові заяви Костадіна Костадінова та Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ Ð´ÐµÐ¿ÑƒÑ‚Ð°Ñ‚Ñ–Ð² партії «Ð’ідродження» про заборону вивчення болгарської мови спростували самі українські болгари, зокрема режисерка, засновниця міжнародного кінофестиваль «ÐžÐšÐž» Тетяна Станєва, яка звернулась з офіційним запитом до місцевої влади Болградського району Одеської області та отримала відповідь із вказанням кількості годин в навчальній програмі та переліком шкіл, де дійсно вивчають болгарську мову, літературу та історію. Крім того, в парламент Болгарії надійшов офіційний лист від представників Ð±Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ€ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¾Ñ€Ð³Ð°Ð½Ñ–Ð·Ð°Ñ†Ñ–Ñ— та представників органів місцевої влади півдня Одеської області, де проживають українські болгари, із засудженням заяви Костадіна Костадінова про прагнення автономії та закликом не провокувати нестабільність в багатонаціональному середовищі України. Хрестоматійним прикладом безпосередньої участі Ð±Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ€ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð´ÐµÐ¿ÑƒÑ‚Ð°Ñ‚Ñ–Ð² від партії «Ð’ідродження» в проведенні Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ñ–Ð½Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ñ ÐºÐ°Ð¼Ð¿Ð°Ð½Ñ–Ð¹ є випадок із розповсюдженням інформації про начебто Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ð¾Ð°ÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð±ÑƒÑ Ð² Хмельницкій області та Ñ€ÑƒÑ Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ð¾Ð°ÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¾Ñ— Ñ Ð¼Ð°Ñ€Ð¸ в напрямку країн Європи. Зокрема, в період з 17 по 20 травня 2023 року російські ЗМІ проводили інформаційно-Ð¿ÑÐ¸Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ‡Ð½Ñƒ операцію по просуванню в інформаційному просторі України та країн Європейського Союзу інформацію про начебто ураження складів в Хмельницькій області, де Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð¸ÑÑŒ поставлені в Україну британські снаряди із збідненим ураном. Першоджерелом інформаційної кампанії став секретар Радбезу Росії Микола Патрушев, заяву якого масово тиражували російські ЗМІ 17-19 травня 2023 року. Для ретрансляції вказаного повідомлення в болгарський інформаційний простір депутати від партії «Ð’ідродження» Маргарита Генчева та Микола Дренчев направили письмовий депутатський запит, в якому озвучували факти, вказані в Ð¿Ñ€Ð¾Ð¿Ð°Ð³Ð°Ð½Ð´Ð¸ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¼Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ–Ð°Ð»Ð°Ñ Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð—ÐœÐ†. Таким чином, російське політичне керівництво через обмеження можливостей по інформаційно-пропагандиському просуванню Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ñ–Ð½Ñ‚ÐµÑ€ÐµÑÑ–Ð² в Ñ–Ð½Ð¾Ð·ÐµÐ¼Ð½Ð¸Ñ Ð—ÐœÐ† активно використовує неформальні зв’язки із популістичними політичними силами країн Європи, зокрема в Болгарії, які залучаються до проведення акцій інформаційного впливу на болгарське населення. Вказане твердження підтверджується встановленими фактами використання депутатами партії «Ð’ідродження» Ð´ÐµÐ¿ÑƒÑ‚Ð°Ñ‚ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð²Ð°Ð¶ÐµÐ½ÑŒ для просування Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ñ–Ð½Ñ‚ÐµÑ€ÐµÑÑ–Ð² та створення ÑÐ¿Ñ€Ð¸ÑÑ‚Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ñ Ð¼Ñ–Ð¶Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ñ ÑƒÐ¼Ð¾Ð² для отримання перемоги в розв’язаній проти України війні. Для нейтралізації поширення російської пропаганди в болгарському інформаційному просторі варто активізувати співпрацю України та Республіки Болгарія в частині об’єднання зусиль представників органів влади та неурядового сектору для виявлення фактів пропаганди та спростування фейків, які ретранслюють політики-популісти, зокрема в Болгарії. Детально ознайомитись з прикладами внесення російської дезінформації в парламент Болгарії можна за посиланням: Поширення російської дезінформації в НС Болгарії 03.11.2023 Переглянути Більше з цього розділу Соціальна політика та права людини Програма обміну між Україною та Німеччиною у ÑÑ„ÐµÑ€Ð°Ñ Ð´Ð¾ÐºÑƒÐ¼ÐµÐ½Ñ‚Ð°Ñ†Ñ–Ñ— Ð²Ñ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ–Ð² та збереження історико-культурної спадщини Міжнародний центр Ð¿ÐµÑ€ÑÐ¿ÐµÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑÐ»Ñ–Ð´Ð¶ÐµÐ½ÑŒ (МЦПД) у партнерстві з Cultural Vistas (Німеччина) та за підтримки Міністерства Ð·Ð°ÐºÐ¾Ñ€Ð´Ð¾Ð½Ð½Ð¸Ñ ÑÐ¿Ñ€Ð°Ð² Німеччини розпочинає проект з підтримки ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¶ÑƒÑ€Ð½Ð°Ð»Ñ–ÑÑ‚Ñ–Ð², активістів, фіксерів й експертів, які залучені до питань документації Ð²Ñ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ–Ð² рф та збереження історичної і культурної спадщини на рівні об’Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð½Ð¸Ñ Ñ‚ÐµÑ€Ð¸Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´ в Україні. Кінцевий термін подачі заявок: 5 вересня 2023 р. 20 представників громадянського суспільства та журналістської спільноти України матимуть можливість взяти участь у тижневій навчальній програмі в м. Берлін. Програма матиме два тематичні аспекти: а) поглиблення знань через призму німецького досвіду щодо документації Ð²Ñ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ–Ð² (розслідування за допомогою Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ‚Ð° Ð·Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ð´Ð¶ÐµÑ€ÐµÐ», аналіз отриманої інформації, Ð¿ÑÐ¸Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ð¹ компонент тощо); б) вивчення досвіду Ð½Ñ–Ð¼ÐµÑ†ÑŒÐºÐ¸Ñ ÐºÐ¾Ð»ÐµÐ³ щодо ÑˆÐ»ÑÑ Ñ–Ð² роботи з історичним минулим та збереженням історико-культурної спадщини. Учасники також матимуть можливість прийняти участь в обговоренні з німецькими політиками та дипломатичними місіями в м. Берлін щодо Ð²Ñ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ–Ð² рф, ÐµÑ„ÐµÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ†Ð¸Ð¿Ñ–Ð² роботи з Ñ–Ñ Ð½ÑŒÐ¾ÑŽ документацією, важливості збереження української історико-культурної спадщини в ÑƒÐ¼Ð¾Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð¸, а також Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑÑ‚Ñ– подальшої підтримки України. Термін навчальної програми у м. Берлін: 3-10 листопада 2023 р. Наприкінці навчального візиту учасники розроблять Плани дій стосовно втілення Ð¾Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ð½Ð¸Ñ Ñ€ÐµÑÑƒÑ€ÑÑ–Ð² і знань у власній роботі в Україні. Ð—Ð°Ñ Ñ–Ð´ має на меті розповсюдження знань, Ð·Ð´Ð¾Ð±ÑƒÑ‚Ð¸Ñ Ð¿Ñ–Ð´ час навчальної програми у м. Берлін серед ширшої аудиторії на місцевому рівні в Україні. КРИТЕРІЇ ТА УМОВИ УЧАСТІ Для участі в проекті Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð¾: займатися питаннями документації Ð²Ñ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ–Ð² рф або збереження історичної та культурної спадщини України; мати діючий біометричний закордонний паспорт (та можливість виїзду закордон під час дії військового стану); надіслати резюме та мотиваційний лист з обґрунтуванням Вашої зацікавленості у програмі та описом відповідного досвіду на адресу електронної пошти [email protected] Кінцевий термін подачі заявок: 5 вересня 2023 р. Під час програми буде забезпечуватись ÑÐ¸Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð½Ð½Ð¸Ð¹ переклад, тому знання англійської мови на базовому рівні буде достатньо для Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ конкурсу. Витрати на дорогу, проживання та Ñ Ð°Ñ€Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ покриваються з боку організаторів. У випадку виникнення питань, звертайтеся, будь ласка, за електронною адресою [email protected] (Мія Віллард, проект-менеджерка МЦПД). 15.08.2023 Переглянути Більше з цього розділу Зовнішня політика Політична криза в Болгарії: експерти МЦПД проаналізували можливі варіанти Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñƒ з неї та вплив на допомогу Україні Політична криза в Болгарії: можливі рішення та вплив на допомогу Україні 12 квітня в Болгарії відбулось установче засідання 49-го складу Народного зібрання, яке закінчилось провалом голосування за кандидатуру спікера. Ситуація нагадує початок роботи парламенту попереднього скликання, Ñ Ð¾Ñ‡ є деякі відмінності. Багато Ñ Ñ‚Ð¾ припускав, що партія Бойка Борисова ГЕРБ-СДС вже заручилася достатньою кількістю голосів Ð¿Ð¾Ñ‚ÐµÐ½Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ñ ÑÐ¾ÑŽÐ·Ð½Ð¸ÐºÑ–Ð² і зможе організувати голосування за кандидатуру свого голови, але обрання фактично провалили. Натомість закляті опоненти сіли за стіл переговорів та розробляють законодавчу програму діяльності парламенту для Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñƒ із кризи. Новий склад парламенту Болгарії: розподіл сил та провал установчого засідання Варто нагадати, що позачергові парламентські вибори у Болгарії відбулися 2 квітня ц.р. Жодна із партій не змогла отримати достатньо голосів для самостійного формування постійного уряду. Місця в Народному зібранні розподілилися наступним чином: ГЕРБ-СДС – 69 мандатів (26,49% голосів виборців); Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія – 64 (24,56%); проросійська партія «Ð’ідродження» – 37 мандатів (14,16%); Ð ÑƒÑ Ð·Ð° права та свободи – 36 мандатів (13,75%); Болгарська соціалістична партія – 23 мандати (8,93%); Є такий народ (ІТН) – 11 мандатів (4,11%). Відзначимо, що до законодавчого органу Болгарії обирають 240 депутатів. Тому бля прийняття рішення Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð° проста більшість в 121 голос, а внесення змін до конституції – не менше 160 голосів. На відміну від попереднього разу, коли глава держави більше місяця відкладав із призначенням дати установчого зібрання, президент Болгарії Румен Радєв не став тягнути та призначив перше засідання в термін менш ніж за тиждень. В експертному середовищі не виключали, що такий Ð¿Ð¾ÑÐ¿Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ð²'язаний з наявністю ÐºÑƒÐ»ÑƒÐ°Ñ€Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¾ÑÑ‚ÐµÐ¹ і можливістю формування коаліції на чолі з ГЕРБ-СДС без залучення депутатів ПЗ-ДБ. Заява Бойка Борисова про відсутність планів відмовитися від мандату та Ð¿Ð¾Ñ Ð²Ð°Ð»Ð° на адресу популістів від «Ð’ідродження» лише посилили підозри. Допускалося, що до коаліції можуть залучити РПС, ЄТН та БСП. Такий формат навіть без «Ð’Ñ–Ð´Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ» дозволяв би ГЕРБ-СДС отримати в парламенті 139 голосів. Перше засідання парламенту Болгарії за традицією відкрив найстаріший депутат Вежді Рашидов, який у попередньому складі був обраний спікером в якості варіанту Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñƒ з Ð³Ð»ÑƒÑ Ð¾Ð³Ð¾ кута. Після Ð²ÑÑ‚ÑƒÐ¿Ð½Ð¸Ñ ÑÐ»Ñ–Ð² лідерів партій відбулося висування кандидатур на посаду спікера. Партія ГЕРБ-СДС запропонувала на посаду голови ÐÐ°Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ñ–Ð² Росена Желязкова. Свою кандидатуру також висунула партія Костадіна Костадінова «Ð’Ñ–Ð´Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ» – Петра Пєткова. На відміну від попереднього складу парламенту на установчому засіданні ні проєвропейська ПЗ-ДБ, ні РПС, ні БСП не висунули ÑÐ²Ð¾Ñ—Ñ ÐºÐ°Ð½Ð´Ð¸Ð´Ð°Ñ‚Ñ–Ð². В Ñ Ð¾Ð´Ñ– голосування кандидатура Петра Пєткова набрала лише 37 голосів від «Ð’ідродження». В свою чергу, кандидатура Росена Желязкова також не набрала достатньої кількості голосів. За нього проголосували лише ГЕРБ-СДС та ЄТН – 79 депутатів парламенту. Попри очікування під час голосування по кандидатурі від ГЕРБ-СДС утрималися протурецька партія РПС, а також БСП. Стало зрозуміло, що про існування ÐºÑƒÐ»ÑƒÐ°Ñ€Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¾ÑÑ‚ÐµÐ¹ мова не йде. Після невеликої перерви проєвропейська коаліція ПЗ-ДБ запропонувала першій парламентській політичній силі розділити місце спікера між ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ на ротаційній основі, що, за оцінками Ð±Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ€ÑÑŒÐºÐ¸Ñ ÑŽÑ€Ð¸ÑÑ‚Ñ–Ð², йде в розріз із Конституцією країни. Для обговорення цієї пропозиції на засіданні ÐÐ°Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ñ–Ð² зробили перерву. Варто зазначити, що переговори з цього питання відбувалися до пізнього вечора. На Ð½Ð¸Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ присутні лише ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ, а інші політичні сили не були запрошені. Виступаючи за підсумками зустрічі, лідери ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ заявили, що обговорювалися законодавчі пріоритети чинного складу парламенту, що могло б дозволити вийти із політичної кризи та запустити роботу парламенту. В питанні обрання спікера партії так і не зійшлися. На сьогоднішньому засіданні ÐÐ°Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ñ–Ð² голосування щодо спікера не відбулося і партії пішли в кулуари для ведення переговорів. Знову ж таки, переговори йдуть між представниками Ð´Ð²Ð¾Ñ ÑÐ°Ð¼Ð¸Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ñ ÑÐ¸Ð», які прийняли рішення сформувати робочі групи, які напрацюють проекти законів та послідовність Ñ—Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð½ÑÑ‚Ñ‚Ñ, що, за словами лідерів партій, дозволить вийти з кризи та розблокувати законодавчий орган. Мова йде про проекти законів стосовно вступу Болгарії до Шенгенської зони, Ñ”Ð²Ñ€Ð¾Ð¿ÐµÐ¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑÐ¿ÐµÐºÑ‚Ð¸Ð², судової реформи. Варіанти Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñƒ з політичної кризи Коментуючи можливість формування парламентської коаліції, лідер ГЕРБ-СДС Бойко Борисов заявив, що розглядаються три варіанти Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñƒ з політичної кризи. Пріоритетним для нього є залучення ПЗ-ДБ до формування широкої парламентської проєвропейської коаліції, яка просувала б проєвропейський порядок денний і мала б єдність позиції по наданню військової допомоги Україні у відбитті російської агресії. Він також припускає другий варіант, але, за його оцінками, менш корисний і проблематичний в питанні збереження існуючої єдності по відношенню до війни в Україні. Ймовірно, йдеться про формування коаліції у складі ГЕРБ-СДС, РПС, ЄТН та БСП. Зазначимо, що в ÐºÑƒÐ»ÑƒÐ°Ñ€Ð°Ñ Ð»Ñ–Ð´ÐµÑ€ БСП Корнелія Нінова категорично заявила, що в Ð±Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ€ÑÑŒÐºÐ¸Ñ ÑÐ¾Ñ†Ñ–Ð°Ð»Ñ–ÑÑ‚Ñ–Ð² кардинально не збігаються позиції з ГЕРБ-СДС щодо питань надання військової допомоги Україні. Бойко Борисов також не виключає варіанти обрання тимчасового уряду Румена Радєва постійним. Відмітимо, що лідер ГЕРБ-СДС Бойко Борисов в прем'єр-лізі болгарської політики з початку 2000-Ñ Ñ€Ð¾ÐºÑ–Ð², має значний досвід ведення ÐºÑƒÐ»ÑƒÐ°Ñ€Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ñ–Ð² та вибудовування Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ñ ÑÑ ÐµÐ¼. Його опоненти з партії Продовжуємо зміни Кирило Пєтков та Асен Василев у великій політиці Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ Ð¸ більше року. Не виключено, що запропоновані варіанти Бойка Борисова мають далекоглядні цілі. У разі формування широкої коаліції з Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія, проти чого вони виступили категорично проти до установчого засідання, Бойко Борисов зможе заявити, що він відіграв ключову роль у Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñ– з конституційної кризи. Перед місцевими виборами, які заплановані на 2023 рік, це посилить позицію партії ГЕРБ-СДС у Ð¼Ñ–ÑÑ†ÐµÐ²Ð¸Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð°Ñ . Для лідерів ПЗ-ДБ створення широкої коаліції із ГЕРБ-СДС може мати негативні наслідки. На ÐºÐ²Ñ–Ñ‚Ð½ÐµÐ²Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð°Ñ‡ÐµÑ€Ð³Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð±Ð¾Ñ€Ð°Ñ ÐŸÐ—-ДБ розгубили частину свого електорату, який, за оцінками соціологів, перейшов до популістської проросійської партії «Ð’ідродження». Компроміс із Бойком Борисовим, боротьба з яким стала ключовим пріоритетом партії ПЗ, виборці можуть розцінити як зраду. Кирило Пєтков та Асен Василев ймовірно усвідомлюють можливі наслідки та висувають Бойку Борисову такі вимоги, на які йому складно погодитися. Зокрема, йдеться про судову реформу та притягнення до відповідальності генерального прокурора Івана Гешева. Останній вважається людиною Бойка Борисова та називається відповідальним за перешкоджання притягненню лідера ГЕРБ-СДС до кримінальної відповідальності у березні 2021 року. Також у ПЗ-ДБ наполягають на небажанні брати участь в уряді ГЕРБ-СДС. Бойко Борисов та його оточення здійснюють інформаційний тиск, як на партію ПП-ДБ, так і Ð·Ð°Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ð½ÐµÑ€Ñ–Ð² Болгарії, які теоретично можуть «Ð½Ð°Ñ‚иснути» на Кирила Петкова та Асена Василева та змусити сформувати певний формат широкої коаліції. В публічному просторі представники ГЕРБ-СДС не перестають натякати, що у разі відмови ПЗ-ДБ від пропозиції можливий варіант домовленостей із БСП або навіть проросійською партією «Ð’ідродження», що може зашкодити єдності в питанні надання військової та військово-Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¾Ñ— допомоги Україні, а також суттєво зблизити Болгарію з російською елітою. Варто нагадати, що 48-е скликання ÐÐ°Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ñ–Ð² Болгарії також протягом Ñ‚Ñ€ÑŒÐ¾Ñ Ð´Ð½Ñ–Ð² не могло обрати спікера парламенту. Жодна із Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¾Ð¿Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ ÐºÐ°Ð½Ð´Ð¸Ð´Ð°Ñ‚ÑƒÑ€ кожної політичної сили не набирала Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ñ— кількості голосів. На третій день лідер партії БСП Корнелія Нінова підтримала пропозицію ГЕРБ-СДС і дала голоси соціалістів на підтримку спікера Вежді Рашидова, що, судячи з реакції Кирила Петкова та Асена Василева, стало сюрпризом і розцінювалося, як удар у спину від ÐºÐ¾Ð»Ð¸ÑˆÐ½Ñ–Ñ Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ð½ÐµÑ€Ñ–Ð² по коаліційному уряду. Не виключено, що початок роботи 49-го скликання парламенту також є добре зрежисованою політичною виставою, яка може завершитися обранням уряду на чолі з ГЕРБ-СДС. Разом із тим, прагнення ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ досягти певного компромісу в законодавчому органі для Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñƒ із кризи також може бути наслідком зовнішнього впливу на Бойко Борисова та лідерів коаліції ПЗ-ДБ. Як в Європейському союзі, так в США вже втомились від тривалої конституційної кризи в Болгарії та Ð¿Ð¾ÑÑ‚Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð°Ñ‡ÐµÑ€Ð³Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð¿Ð°Ñ€Ð»Ð°Ð¼ÐµÐ½Ñ‚ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð±Ð¾Ñ€Ñ–Ð². Протягом останнього року США та Великобританії ввели санкції проти ряду Ð±Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ€ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð±Ñ–Ð·Ð½ÐµÑÐ¼ÐµÐ½Ñ–Ð², які прямо чи опосередковано впливали на збереження політичної кризи в державі, були причетними до ÐºÐ¾Ñ€ÑƒÐ¿Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ñ Ð´Ñ–Ð¹ та сприяли посиленню залежності Болгарії від Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ ÐµÐ½ÐµÑ€Ð³Ð¾Ð½Ð¾ÑÑ–Ñ—Ð². Зокрема, санкції накладено на екс-міністра енергетики Болгарії Ремена Овчарова, Ð´Ð²Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð»Ð¸ÑˆÐ½Ñ–Ñ ÐºÐµÑ€Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÑ–Ð² болгарської АЄС «ÐšÐ¾Ð·Ð»Ð¾Ð´ÑƒÐ¹», одного із фінансистів партії РПС Девляна Пєєвськи. Перспективи розвитку українсько-болгарського військового співробітництва Для України та українсько-болгарської двосторонньої співпраці будь-який із Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¾Ð¿Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð‘Ð¾Ð¹ÐºÐ¾ Борисовим варіантів не має суттєвої загрози. У випадку формування широкої коаліції у складі ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ, Україна може Ñ€Ð¾Ð·Ñ€Ð°Ñ Ð¾Ð²ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ на всебічну воєнну підтримку у відсічі російської збройної агресії. Вказані партії в попередньому скликанні продемонстрували, як внутрішньополітичні опоненти Болгарії змогли об’єднатися довкола прийняття закону про військово-Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ñƒ допомогу Україні, яким фактично виведено із тіні надання українському війську озброєння та боєприпасів. Більше того, в Софії прийнято рішення стосовно відновлення роботи заводу в місті Костенець з виробництва боєприпасів радянського зразка калібру 122-мм, які конче потрібні Україні. Навіть у випадку провалу широкої коаліції, двостороння військово-Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð° співпраця Болгарії та України ймовірно не буде заблокована. Для воєнно-політичного керівництва Болгарії, в тому числі президента Румена Радєва, який публічно виступає проти постачання зброї та боєприпасів Україні, питання забезпечення оборонно-промислового комплексу замовленнями та можливість оновлення наявного озброєнні ЗС Болгарії одним із ÐºÐ»ÑŽÑ‡Ð¾Ð²Ð¸Ñ . За два Ð¼Ð¸Ð½ÑƒÐ»Ð¸Ñ Ñ€Ð¾ÐºÐ¸ Болгарія поставила Україні озброєння вартістю майже $1 млрд, в тому числі через посередників в ЄС та США. Започаткований Європейським Союзом «Ð„Ð²Ñ€Ð¾Ð¿ÐµÐ¹ÑÑŒÐºÐ¸Ð¹ фонд миру» та єдина закупівля озброєння та боєприпасів для України дозволяє Болгарії публічно говорити про нейтралітет в українсько-російській війні, однак опосередковано допомагати українському війську у відсічі збройної агресії та звільнення Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ Ñ‚ÐµÑ€Ð¸Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ð¹. Більшість Ð±Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ€ÑÑŒÐºÐ¸Ñ ÐµÐºÑÐ¿ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð² погоджуються, що в діючому складі Народного зібрання Болгарії знайдеться достатня кількість друзів України, які продовжуватимуть підтримувати її. Асоційований експерт Міжнародного центру Ð¿ÐµÑ€ÑÐ¿ÐµÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑÐ»Ñ–Ð´Ð¶ÐµÐ½ÑŒ Ігор Карпеченко 17.04.2023 Переглянути Більше з цього розділу Зовнішня політика Експерти МЦПД дослідили питання формування політики щодо Китаю в Центральній та Ð¡Ñ Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ð¹ Європі МЦПД підготував аналітичне дослідження, у фокусі якого еволюція китайської регіональної політики у Центральній та Ð¡Ñ Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ð¹ Європі та рекомендації з розробки політики країн регіону щодо Китаю. Проект «ÐžÐ´Ð¸Ð½ пояс, один ÑˆÐ»ÑÑ » став одним із ÐºÐ»ÑŽÑ‡Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ñ–Ð½ÑÑ‚Ñ€ÑƒÐ¼ÐµÐ½Ñ‚Ñ–Ð² просування Ð³ÐµÐ¾Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ñ Ñ–Ð½Ñ‚ÐµÑ€ÐµÑÑ–Ð² Китаю та одночасно – втіленням китайської великої стратегії, спрямованої на зміну існуючого міжнародного порядку. Ця глобальна ініціатива Ð¾Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÑŽÑ” транспортні, логістичні, торгівельні, інвестиційні проекти, сприяючи Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ Ð¾Ð´Ñƒ Китаю на новий рівень впливу та відповідальності. Європа грає в цьому важливу роль. Європейський ринок є природним «Ñ†ÐµÐ½Ñ‚Ñ€Ð¾Ð¼ тяжіння» для експортоорієнтованої економіки Китаю; Пекін прагне побудувати міцну співпрацю із Європою на основі активної торгівлі та взаємозалежності. Китай для Європи також є важливим торгівельним та економічним партнером. Країни Центральної та Ð¡Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ñ— Європи (ЦСЄ) стали в якомусь сенсі «Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‚ами» в Європу для Китаю. Прагнучи поглибити стосунки із ними та залучити до Ð²Ð»Ð°ÑÐ½Ð¸Ñ Ñ–Ð½Ñ„Ñ€Ð°ÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ‚ÑƒÑ€Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÐµÐºÑ‚Ñ–Ð², Китай розробив та втілює регіональну політику – в Ñ€Ð°Ð¼ÐºÐ°Ñ Ñ–Ð½Ñ–Ñ†Ñ–Ð°Ñ‚Ð¸Ð²Ð¸ «14+1» (раніше «16+1» та «17+1); а також на двосторонньому рівні. Ця активність Китаю викликала неоднозначну реакцію як серед учасників ініціативи, так і серед Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½-членів ЄС. Вторгнення Росії в Україну поставило на порядок денний нові проблеми та суттєво послабило позиції Китаю в Європі, зокрема і у ЦСЄ. Політичні та безпекові питання беруть гору над торгівельними та інфраструктурними. Війна, що триває, змушує як Китай, так і країни регіону вносити корективи у сприйняття та політику щодо одне одного. На Ð¿Ñ€Ð¸ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ñ ÐŸÐ¾Ð»ÑŒÑ‰Ñ–, Румунії, Литви та Латвії розглянуто найбільш Ñ Ð°Ñ€Ð°ÐºÑ‚ÐµÑ€Ð½Ñ– тенденції та проблемні питання. Із ÑƒÑ€Ð°Ñ ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½ÑÐ¼ українського досвіду розбудови відносин із Китаєм надано рекомендації щодо Ð¾ÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ ÐµÐ»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ñ‚Ñ–Ð² політики країни ЦСЄ щодо Китаю. Деталі за посиланням (англійською мовою): https://icps.com.ua/en/our-projects/publications/building-a-policy-towards-china-in-central-and-eastern-europe/ 30.03.2023 Завантажити ще ПІДПИШИСЬ на РОЗСИЛКУ мцпд Залишайся в курсі Ð¾ÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ñ–Ð¹ Підписатись Анонси подій Періодичні видання Tweets Твиты от @ICPSUA Проекти Вишеградська академія політичного лідерства 06.05.2015 УКРАЇНА-УГОРЩИНА: ПИТАННЯ МОВНОГО ІСТОРИЧНО-ПОЛІТИЧНОГО КОНТЕКСТУ 02.12.2020 Зміцнення демократичної стійкості ÐºÐ»ÑŽÑ‡Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°Ð²Ð½Ð¸Ñ Ñ–Ð½ÑÑ‚Ð¸Ñ‚ÑƒÑ†Ñ–Ð¹ в Україні 22.10.2020 Всі проекти Періодичні видання Inside Ukraine 75 01.02.2018 Foreigh Policy Insight 23 Special Issue 04.07.2016 Всі видання Інформація Про МЦПД Актуальні проекти Події та новини Наші сайти Національний діалог Прозорі регіони Здорові бюджети Підписатись на розсилку Соціальні мережі Адреса: вул. Володимирська, 10, Київ, Україна, 01001 Тел.: +38 (044) 334-30-57 E-mail: [email protected] Для запитiв ЗМI: [email protected] Copyright © 1997–2025 ICPS International Centre for Policy Studies. All rights reserved. Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на icps.com.ua Всі матеріали на цьому сайті розміщені на ÑƒÐ¼Ð¾Ð²Ð°Ñ Ð»Ñ–Ñ†ÐµÐ½Ð·Ñ–Ñ— Creative Commons Attribution 4.0 International . Дизайн та розробка сайту OTAKOYI