Розсудливе астрономічне нагадування від COVID-19

Skip to content [#content] Останні публікації Міжнародних проєктів на українській антарктичній станції стане більше Громадянська наука та її вплив на наше життя Астронавти вирушили в космос на вісім днів, але можуть залишитись там надовго Учені полярники працюють над покращенням прогнозів погоди Південне сяйво на антарктичній станції «Академік Вернадський» Головна сторінка Новини Антарктида Наука Подорожі Інтерв’ю Статті Блоги Фотогалереї Розсудливе астрономічне нагадування від COVID-19 27.04.202027.04.2020 ЗМІ Аві Леб Мати-природа навчає нас дуже різними способами. Після століття наукового та технічного прогресу, який живив безпрецедентний економічний розвиток, ми, по суті, перестали сумніватися у своїй перевазі над природою. Утім, наче ірраціонально-життєрадісні фондові ринки, COVID-19 відкоригував людську пиху. Природа навчає нас, багатих і бідних, бути скромними. Ми вважали, що можемо маніпулювати нею на свій розсуд, аж тут наче нізвідки взявся цей коронавірус — украй примітивний, як порівняти з людським мозком. Він загрожує нас убити і спричинити хаос в економіці, адже від побічних наслідків нашої реакції на нього можна чекати приблизно стільки ж шкоди, як і від самого вірусу. Особисто я практикував соціальне дистанціювання ще задовго до того, як воно стало трендом. На мою думку, ще перед COVID-19 було зрозуміло, що з фундаментального погляду ми є “монадами”, як сказав би філософ Готфрід Вільгельм Ляйбніц, попри всі ілюзії переваг, які отримуємо від групи. Крім того, соціальне дистанціювання сприяє вільнодумству. Ісаак Ньютон зробив свої найкращі відкриття, залишаючись удома з батьками у Вулсторпі під час Великої лондонської чуми у 1665-1666 рр., коли Кембриджський університет був закритий на карантин. Протягом року самостійної роботи він створив метод математичного аналізу, збагнув оптику та природу гравітації. Але тут є ще один урок, який потрібно вивчити. За кілька років до того Ньютон написав документ, в якому, зокрема, перелічив свої гріхи перед “Днем Трійці 1662 року”. Під 13 номером він написав, що “погрожував своєму батькові і матері Смітам спалити їх разом з будинком”. [ Батько Ньютона, теж Ісаак, помер за три місяці до його народження 25 грудня 1642 р., а мати, уроджена Ейскоу, через три роки вийшла заміж за 62-річного вдівця Барнабу Сміта, — прим. перекл. ]. Я серйозно ставлюсь до історичних уроків і намагаюсь бути ввічливим зі своїми доньками під час теперішнього карантину. Утім, окрім екзистенційних уроків, пандемія COVID-19 зумовила також безпрецедентне наукове співробітництво, яке показує, що коли на карту поставлене майбутнє цивілізації, наука дійсно не має кордонів. Так само, як коронавірус може заразити кожного, кожен виграє від створення вакцини. Наука — це не гра з нульовою сумою, а радше гра з безкінечною сумою. Це підживлює віру у те, що наукове братерство в часи COVID-19 вплине й на міжнародне політичне порозуміння у майбутньому. Але найважливіший урок, мабуть, водночас є найпростішим. Ми повинні цінувати всі ті блага, які дає нам природа, а не просто сприймати їх як належне, адже вони можуть легко зникнути одного дня. Цілком імовірно, що в майбутньому людство втрачатиме трильйони доларів не лише через такі пандемії, як COVID-19, але й, скажімо, через спалахи на Сонці чи падіння астероїдів. Краще підготуватися до цих подій заздалегідь, аніж чекати, коли вони заскочуть нас зненацька. У тривалішій перспективі можна очікувати ще мастабніших катастроф, як-от вибухів близьких зірок чи зростання температури Сонця, яке випарує океани на Землі вже менш як через мільярд років. Недавно я сказав своїм студентам у Гарварді під час семінару у Zoom, що життя — це не більше, ніж невеликий штрих на глобальній схемі Всесвіту. Коли Всесвіт утворився, він спершу складався лише з атомів водню та гелію — всі важчі елементи, такі як кисень та вуглець, що лежать в основі хімії життя, є лише “попелом” від давніх погаслих зірок. Наше існування на крихітній піщинці, яку ми називаємо “Земля”, оточеній звідусіль безмежною мертвою пустелею, триває всього-на-всього стомільйонну частку космічної історії. Ми мусимо бути вдячними за виняткові щасливі обставини, які дозволили нам існувати, адже колись вони неодмінно закінчаться — байдуже, з COVID-19 чи без нього. Аві Леб (Avi Loeb) Джерело: Scientific American Переклад: zbruc.eu Блоги , Статті Avi Loeb , COVID-19 , Аві Леб Навігація записів 25-та Українська антарктична експедиція розпочала роботу на станції «Академік Вернадський» Дмитро Гордієнко: “Київ на багато століть випереджав тогочасну Західну Європу” Related posts 19.08.2024 ЗМІ 0 Громадянська наука та її вплив на наше життя Чи є наука настільки закритою та складною системою, якою її часто сприймають люди? І чи вона... Наука Статті 25.07.2024 редакція 0 Гданськ та Тримісто. Вікно у світ В XVI ст. Річ Посполита вступила у своє Золоте століття, а Гданськ відігравав у цьому вирішальну... Статті 19.07.2024 редакція 0 Bikepacking – спорядження для комфортної веломандрівки Bikepacking — це вид велосипедного туризму, який поєднує в собі найкраще від звичайного пішого походу та... Подорожі Статті Leave a Comment Скасувати відповідь Notify me of follow-up comments by email. Notify me of new posts by email. Серпень 2024 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд « Лип 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 https://www.youtube.com/watch?time_continue=1068&v=6OoWgaKDgCA Недавні записи Міжнародних проєктів на українській антарктичній станції стане більше Громадянська наука та її вплив на наше життя Астронавти вирушили в космос на вісім днів, але можуть залишитись там надовго Учені полярники працюють над покращенням прогнозів погоди Південне сяйво на антарктичній станції «Академік Вернадський» Найпопулярніші пости і сторінки Міжнародних проєктів на українській антарктичній станції стане більше Категорії Антарктида Без категорії Блоги Інтерв'ю Калейдоскоп Наука Новини Подорожі Статті Фотогалереї Сторінки Головна сторінка Контакти Про нас Позначки 24 УАЕ 25 УАЕ 26 УАЕ 27 УАЕ 28 УАЕ 29 УАЕ NASA SpaceX Євген Дикий Євген Прокопчук Іван Парнікоза Ігор Дикий Анастасія Чигарева Анна Соїна Антарктида Антарктика Арктика Беллінґсгаузен Богдан Гаврилюк Богдан Олексюк Василь Придатко Василь Придатко-Долін Галіндез Денис Пишняк Краків МКС МОН Маркіян Прохасько Марс НАНЦ Ноосфера Оксана Савенко Південний океан Сергiй Глотов УАЕ Українська Антарктика Українська антарктична експедиція Українські сліди у Кракові Юрій Отруба антарктична експедиція археологія зміна клімату станція Академік Вернадський станція Арцтовського станція Вернадського Архіви Серпень 2024 Липень 2024 Червень 2024 Травень 2024 Квітень 2024 Березень 2024 Лютий 2024 Січень 2024 Грудень 2023 Листопад 2023 Жовтень 2023 Вересень 2023 Серпень 2023 Липень 2023 Червень 2023 Травень 2023 Квітень 2023 Березень 2023 Лютий 2023 Січень 2023 Грудень 2022 Листопад 2022 Жовтень 2022 Вересень 2022 Серпень 2022 Липень 2022 Червень 2022 Травень 2022 Квітень 2022 Березень 2022 Лютий 2022 Січень 2022 Грудень 2021 Листопад 2021 Жовтень 2021 Вересень 2021 Серпень 2021 Липень 2021 Червень 2021 Травень 2021 Квітень 2021 Березень 2021 Лютий 2021 Січень 2021 Грудень 2020 Листопад 2020 Жовтень 2020 Вересень 2020 Серпень 2020 Липень 2020 Червень 2020 Травень 2020 Квітень 2020 Березень 2020 Лютий 2020 Січень 2020 Грудень 2019 Листопад 2019 Жовтень 2019 Вересень 2019 Серпень 2019 Липень 2019 Червень 2019 Травень 2019 Квітень 2019 Березень 2019 Лютий 2019 Січень 2019 Грудень 2018 Листопад 2018 Жовтень 2018 Вересень 2018 © Національний антарктичний науковий центр, 2018-2019 Proudly powered by WordPress | Theme: SuperMag by Acme Themes