Панкреатит у собак – це запалення підшлункової залози. Якщо помічаються перші ознаки цього захворювання у тварини, слід негайно відвезти її до ветеринарного лікаря. Недостатність своєчасної допомоги може призвести до загибелі улюбленця. Як розпізнати цю патологію, надати першу допомогу, лікувати і запобігти панкреатиту, буде описано далі у статті.
Як розвивається панкреатит у собак
Під впливом провокуючих факторів у підшлунковій залозі виникає запальний процес. Виділення ферментів, які забезпечують травлення в кишечнику, зупиняється. Їжа не перетравлюється, і постачання поживних речовин до організму припиняється.
Оскільки ферментні системи в органі продовжують свою роботу, під впливом ферментів відбувається перетравлення тканин самої підшлункової залози. Це призводить не лише до її руйнування, а також до виділення в кров токсичних продуктів розкладання, отруєння організму, розвитку численних ускладнень з боку органів інших систем.
Види панкреатиту у собак
За походженням виокремлюють два типи панкреатиту у собак.
- Первинний. Виникає під впливом провокуючих факторів як самостійне захворювання (наприклад, при неправильному харчуванні).
- Вторинний. Є результатом вже наявних патологій, наприклад, гепатиту, гельмінтозів, новоутворень. Цей тип патології вважається необоротним, тому підтримувати стан підшлункової залози собаки на потрібному рівні доведеться протягом всього її життя.
За перебігом хвороби розрізняють дві форми:
- гострий панкреатит – проявляється яскраво вираженими симптомами, характеризується інтенсивним розпадом тканин органу, розвитком некрозу (некротизуючого панкреатиту), абсцесів, сепсису, перитоніту;
- хронічний – протікає з непомітними ознаками, поступово руйнуючи підшлункову залозу.
У разі своєчасного звернення до фахівця ймовірність одужання підопічного досить висока, особливо за гострого перебігу хвороби. Хронічна форма, з урахуванням слабо вираженої клінічної карти, у більшості випадків закінчується летальним результатом. Симптоми хронічного панкреатиту загострюються і стають помітними, коли у тварини залишається менше 20% здорової тканини в органі.
Причини запалення підшлункової залози
Серед багатьох причин розвитку панкреатиту у собак можна відзначити найпоширеніші.
- Надмірна кількість жиру в раціоні
- Підвищений рівень ліпідів у крові
- Недостатня фізична активність собаки
- Інфекції в організмі
- Хвороби печінки
- Порушення жовчного міхура
- Часте застосування деяких ліків (парацетамол, тетрациклін та інші)
- Ожиріння
- Високий рівень кальцію в крові
- Раптові зміни в раціоні
- Травми органу
- Низький кров’яний тиск
- тривалий період Хвороби тонкого кишківника
- Рефлюкс в дуоденалі
Панкреатит може розвинутися у будь-якої собаки, але генетично схильні до нього такі породи: цвергшнауцери, німецькі вівчарки, пуделі, коллі, йоркширські тер’єри, кокер-спанієлі, боксери, кавалер-кінг-чарльз-спанієлі.
Як проявляється панкреатит у собак
Симптоми гострого і хронічного панкреатиту у собак відрізняються. Гостра форма, як правило, починається з ознак, що нагадують кишковий розлад, і поступово посилюються. Хронічна патологія проявляється, коли залоза сильно пошкоджена.
Гострий панкреатит:
- Сильний свербіж шкіри
- Відмова від їжі
- Блювота (іноді навіть після води)
- Біль у животі
- Неспокійна поведінка, апатія
- Зневоднення, сухість слизових оболонок
- Діарея
- Підвищення температури в незначних межах
- Утруднене дихання, задишка
- Прискорення серцевих скорочень
- Жовтий відтінок слизових оболонок
Хронічний панкреатит:
- Зменшення обсягу їжі, що з’їдається, відмова від їжі
- Енурез
- Зниження маси тіла
- Тремтіння лап
- Апатія, відсутність інтересу до прогулянок, ігор
- Підвищений тонус черевної стінки
- Газоутворення
- Потьмяніння шерсті
Діагностика захворювання
Діагностичні заходи передусім спрямовані на виключення стану, що потребує негайної операції. Для цього ветеринарний лікар призначає такі процедури:
- лабораторний аналіз крові на ферменти, азотисті сполуки, ліпіди і т.д.;
- рентгенологічне обстеження органу;
- ультразвукове дослідження;
- ультрасонографію;
- дуоденографію;
- біопсію залози.
За необхідності можливе проведення лапароскопічного обстеження органу.
Лікування панкреатиту у собак
Напрямок лікування панкреатиту у собак базується на результати діагностики. В українській ветеринарії наразі не існує лікарського препарату, який міг би полегшити страждання тварини, тому терапія має симптоматичний характер. Дуже важливе значення при цьому має харчування собаки – лише при відповідному раціоні медичні препарати зможуть мати лікувальний ефект.
Медикаментозна терапія
Призначення лікарських препаратів визначається симптоматикою.
Симптом:
- Больовий синдром
- Блювота
- Зневоднення
- Підвищене утворення соляної кислоти
- Приєднання інфекції
Як усунути:
- Показано застосування спазмолітичних і аналгетичних засобів, часто у вигляді ін’єкцій.
- Тварині дають протиблювотні засоби.
- Відновлення водно-сольового балансу.
- Необхідно знизити кислотність секрету.
- Виписують курс антибактеріальної терапії.
Препарати:
- Но-Шпа, Буторфанол.
- Церукал, Ондансетрон.
- Декстран 70.
- Омепразол.
- Залежно від рішення лікаря.
Оперативне лікування
У разі незворотних пошкоджень тканин підшлункової залози рекомендується проведення хірургічного втручання. Під час операції лікар може виконати очищення вивідних протоків органу, видалення кіст або виразкових утворень.
Дієта
Дотримання правильного харчування під час лікування панкреатиту у собак – важлива умова для поліпшення стану та одужання. Деякі продукти повинні бути виключені з раціону улюбленця:
- жовток яйця
- кефір та сметана
- ковбасні вироби
- смажена риба
- сира сировина
- хлібні вироби з житнього борошна
- капуста, кукурудзяна крупа
- насичені бульйони
- бобові
- смажене та жирне м’ясо.
Під час годування тварини потрібно дотримуватися таких рекомендацій:
- подавати невеликі порції;
- уникати копченостей, смажених та жирних страв, а також солі;
- їжа має бути трохи теплою;
- годувати часто, до 6 разів на день;
- уникати великих і твердих шматків у мисці, розмелювати їжу до консистенції каші;
- слідкувати, щоб улюбленець завжди мав доступ до чистої води.
Годувати чотирилапого друга можна нежирним м’ясом, гречаною та пшоняною кашею, додавши подрібнені відварені овочі та кисломолочний сир, який не містить жиру. Якщо улюбленець звик до промислових кормів, то при панкреатиті необхідно обрати спеціальний корм, наприклад, Royal Canin Gastro Intestinal Low Fat.
Ускладнення панкреатиту у собак
При відсутності своєчасного лікування запального процесу в підшлунковій залозі у собаки можуть виникнути серйозні наслідки:
- Відмирання тканин органу, некроз.
- Інтоксикація організму.
- Зараження крові.
- Закупорка жовчних проток.
- Перитоніт.
- Цукровий діабет та інші наслідки, що можуть призвести до смерті тварини.
Перша допомога під час нападу панкреатиту
Під час нападу панкреатиту власник, на жаль, мало що може зробити для допомоги своєму вихованцю. Перш за все, потрібно викликати ветеринарного лікаря або відвезти тварину в клініку. Якщо швидкий огляд фахівця неможливий, рекомендується вжити таких заходів:
- Зробити ін’єкцію Но-шпи, уважно розрахувавши дозування препарату.
- Прибрати їжу, забезпечити собаці повний голод.
- Налити чисту воду в миску, бажано фільтровану, без хлору.
- Залишити вихованця в повній тиші та спокої.
У жодному разі не можна давати вихованцеві “випробувані” лікарські засоби, застосовувати народні методи або намагатися годувати. Усі подальші дії визначаються тільки після діагностики та встановлення причини патологічного стану.
Панкреатит у цуценячому віці
Цуценята також можуть захворіти на панкреатит через різні негативні фактори, найчастіше – інфекції. Малюки, яких посилено годують, мають схильність до запальних процесів у підшлунковій залозі. Зайва вага призводить до ослаблення імунітету, порушень у роботі внутрішніх органів, зокрема підшлункової залози, і проблем у травній системі. Годування цуценят має відповідати їхньому віку, оскільки “доросла” їжа непридатна через недосконалу ферментну систему ШКТ.
Симптоми гострого панкреатиту в цуценячому віці такі самі, як і в дорослих собак. Якщо собачка має блювоту, діарею та інші ознаки, її необхідно негайно доставити до клініки для обстеження та надання першої допомоги. Організм щенка не здатний самостійно боротися з хворобою, тому малюк може померти протягом короткого періоду часу.
Запобігти розвитку хронічного панкреатиту у цуценяти – основне завдання ветеринара і власника. Під час реабілітації господар повинен дотримуватися рекомендацій фахівця: своєчасно надавати тварині ліки, годувати згідно дієти, вакцинувати профілактично та інше.
Профілактика панкреатиту у собак
Найважливішою профілактичною мірою є забезпечення собаці здорового й адекватного раціону. Необхідно уникати подачі тварині їжу “зі столу” або годувати неякісною їжею. Під час прогулянок треба бути уважним до улюбленця – коли собака на вільному випасі, вона може знайти залишки їжі на землі. Також не слід дозволяти стороннім людям годувати собаку, хоча це може бути смачненьке, але заборонене.
Власнику рекомендується щодня додавати до їжі свого чотирилапого друга сире м’ясо та вітаміни. Якщо тварина отримує готовий корм, важливо ретельно вивчити склад корму, щоб уникнути присутності шкідливих речовин і великої кількості жирів. Заборонено годувати собаку жирною їжею, солодощами, солоними, копченими або смаженими стравами.
Якщо відомо, що батьки собаки мали проблеми з печінкою або підшлунковою залозою, варто пройти профілактичну діагностику для виявлення схильності до панкреатиту. При позитивному результаті рекомендується регулярне приймання лікарських препаратів для підтримання активності та здоров’я залози.
Профілактичні заходи проти панкреатиту у собак включають:
- Своєчасну вакцинацію (запобігає розвитку інфекцій в організмі).
- Регулярні огляди ветеринарним лікарем.
- Повне виключення самостійного призначення лікарських засобів.
Не слід сподіватися, що прибирання симптомів призведе до повного вилікування. Панкреатит не можна швидко та назавжди вилікувати: навіть після усунення гострого нападу та проходження повного курсу лікування, найменша помилка у харчуванні може спровокувати загострення. Дієта та уважність з боку власника будуть потрібні ще тривалий час, а в разі хронічного перебігу хвороби – до кінця життя собаки.