Версiя для друку Обговорити в форумi

Валентин Хохлов,
член правл╕ння ГО "Укра╖нська альтернатива"
ПОСЛ╤ДОВН╤СТЬ КРОК╤В УКРА╥НИ У СПРАВ╤ РЕ╤НТЕГРАЦ╤╥ КРИМУ

Я ц╕лком розум╕ю, що в╕дновлення суверен╕тету Укра╖ни над Кримом та ОРДЛО неможливе, поки у Кремл╕ сидить Пут╕н. Але в╕н не в╕чний. Укра╖н╕ потр╕бно розробити стратег╕ю д╕╖ п╕сля того, як Пут╕н п╕де.
Перший вар╕ант — прих╕д до влади його посл╕довник╕в, можливо, еволюц╕йн╕ трансформац╕╖, але без ╕стотно╖ зм╕ни пол╕тики РФ. Такий вар╕ант не да╓ нам змоги повернути Крим, але в╕н не ╓ житт╓здатним у довгостроков╕й перспектив╕. Рос╕╖ доведеться виходити з м╕жнародно╖ ╕золяц╕╖.
Другий вар╕ант — прих╕д до влади опозиц╕╖ або така трансформац╕я правлячо╖ ел╕ти, що матиме насл╕дком кардинальну зм╕ну пол╕тики РФ з метою повернення до св╕тового сусп╕льства.
Це ╕ ╓ в╕кном можливостей для Укра╖ни, але до його в╕дкриття потр╕бно мати впливову коал╕ц╕ю, яка п╕дтрима╓ наш╕ вимоги та ч╕тко дасть зрозум╕ти: РФ ма╓ повернутись до правового поля, а його передумовою ╓ повернення захоплених територ╕й, в╕дшкодування збитк╕в та покарання винних. Докладн╕ше про це — нижче.
Трет╕й вар╕ант — це внутр╕шн╕ конфл╕кти, громадянська в╕йна та розпад РФ на дек╕лька кра╖н. У такому випадку ╖й буде не до захисту захоплених територ╕й, а Укра╖на зможе в╕дновити свою територ╕альну ц╕л╕сн╕сть силовим шляхом. Я не торкатимусь цих аспект╕в.
Под╕╖ у Б╕лорус╕ св╕дчать про те, що режимна трансформац╕я в РФ може розпочатись у будь-який момент, ╕ план д╕й Укра╖ни ма╓ бути розроблений зараз, оск╕льки коли так╕ зм╕ни розпочнуться, часу на його створення вже не буде.
В╕н ма╓ м╕стити, по-перше, артикуляц╕ю нашо╖ позиц╕╖ (як ми бачимо ситуац╕ю ╕ що вимага╓мо); по-друге, об╜рунтування наших вимог (правов╕ та пол╕тичн╕ аргументи); по-трет╓, запропонований нами план д╕й у раз╕ прийняття наших вимог (повернення територ╕й, в╕дшкодування збитк╕в, покарання винних).
Таке бачення та стратег╕я мають бути сформульован╕ та сприйнят╕ широким загалом в Укра╖н╕, щоб не було розб╕жностей м╕ж позиц╕ями окремих посадових ос╕б. Вони також мають бути зрозум╕л╕ ╕ншим кра╖нам, щоб т╕ могли врахувати ╖х у формулюванн╕ сво╓╖ переговорно╖ стратег╕╖ з РФ.
Саме тод╕ консол╕дована позиц╕╖ Укра╖ни та ╖╖ партнер╕в ма╓ найб╕льш╕ шанси на усп╕х у вир╕шенн╕ проблеми Криму та ОРДЛО пол╕тичним шляхом.

Артикуляц╕я позиц╕╖ Укра╖ни
Крим ╓ нев╕д'╓мною частиною Укра╖ни. Будь-як╕ зм╕ни територ╕╖ Укра╖ни можлив╕ виключно п╕сля ╖хнього схвалення на всеукра╖нському референдум╕. Жодн╕ м╕сцев╕ "референдуми" не ╓ лег╕тимними, ми ╖х не визна╓мо та не збира╓мось ╖х обговорювати.
Окупац╕я та анекс╕я Криму в╕дбулася внасл╕док збройно╖ агрес╕╖ з боку РФ за участ╕ ╖╖ регулярних в╕йськових формувань. Це ╓ м╕жнародний в╕йськовий злочин.
ОРДЛО — аналог╕чн╕ м╕ркування. Так зван╕ "ДНР" та "ЛНР" не мають власно╖ пол╕тично╖ або правово╖ суб'╓ктност╕ та розглядаються виключно як окупац╕йна адм╕н╕страц╕я РФ. Укра╖на не веде перемови з "ДНР" чи "ЛНР". Стороною конфл╕кту, яка зд╕йснила озбро╓ну агрес╕ю, ╓ РФ. Те, що вона д╕яла, в основному, через парам╕л╕тарн╕ формування, не вплива╓ на факт визнання агрес╕╖ проти Укра╖ни з боку РФ.

Об╜рунтування позиц╕╖ Укра╖ни
Будапештський меморандум не ма╓ бути основою для об╜рунтування, оск╕льки в╕н м╕стить запевнення (assurance), але не м╕стить жодних гарант╕й (guarantee). В╕н не ╓ м╕жнародною угодою, оск╕льки не був ратиф╕кований парламентами кра╖н-п╕дписанток, ╕ може бути лише другорядним аргументом.

Основою правово╖ позиц╕╖ Укра╖ни повинен стати Догов╕р про дружбу, сп╕вроб╕тництво ╕ партнерство м╕ж Укра╖ною ╕ РФ, що ╓ м╕жнародною угодою, був ратиф╕кований та на 2014 р╕к був частиною законодавчого корпусу обох кра╖н.
Зг╕дно Договору, РФ ма╓ поважати суверен╕тет Укра╖ни — у тому числ╕ над Кримом — а отже й д╕ю там Конституц╕╖ Укра╖ни, зг╕дно з якою, зм╕на територ╕╖ Укра╖ни можлива лише через усеукра╖нський референдум. Тому на момент д╕╖ Договору не м╕г бути створений суб'╓кт м╕жнародного права "Республ╕ка Крим", який н╕бито ув╕йшов до складу РФ.
Кр╕м того, серед п╕дписант╕в угоди м╕ж "Республ╕кою Крим" та РФ дв╕ особи були самозванцями. Пан Чалий взагал╕ н╕ким не був обраний та не м╕г представляти м╕сто Севастополь. "Призначення" пана Аксьонова на посаду в╕дбулося з кричущими порушеннями процедури.
Пан Константинов був сп╕кером ВР АРК, але не був належним чином уповноважений на п╕дписання тако╖ угоди. Отже, така "угода" в╕д не╕снуючого суб'╓кта з п╕дписантами-самозванцями не може мати жодно╖ юридично╖ сили.

Повернення Криму
Найб╕льш простим ╓ пункт про виведення в╕йськових формувань та окупац╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖ РФ з Криму. П╕сля цього мають бути встановлен╕ в╕дпов╕дн╕ тимчасов╕ органи державно╖ влади Укра╖ни, як╕ повинн╕ перебрати на себе управл╕ння п╕востровом. Але це лише верх╕вка айсбергу.
На виборах до ново╖ ВР Криму повинн╕ мати змогу голосувати мешканц╕ Криму, що полишили його п╕сля анекс╕╖, отже, необх╕дно узаконити виборч╕ д╕льниц╕ за його межами та визначити процедуру голосування по вс╕й територ╕╖ Укра╖ни.
Укра╖на та нова влада РФ мають домовитись або про в╕дм╕ну огульного прийняття в громадянство РФ мешканц╕в Криму, або надати таким особам право залишити соб╕ одне з громадянств (це потребуватиме в╕дпов╕дних зм╕н в законодавств╕ Укра╖ни).
Треба врегулювати питання громадянства д╕тей, як╕ народилися в Криму в ос╕б, що на 2014 р╕к не були громадянами Укра╖ни, а пере╖хали до Криму з ╕нших рег╕он╕в РФ п╕сля анекс╕╖.
Щодо документ╕в та р╕шень виконавчо╖ та судово╖ влади, то, мабуть, неможливо все гуртом в╕дкинути або найняти арм╕ю перекладач╕в, щоб митт╓во перекласти ╖х укра╖нською.
Отже, потр╕бно дозволити легал╕зац╕ю рос╕йськомовних документ╕в, ухвалених на територ╕╖ Криму п╕д час окупац╕╖, якщо вони за сутт╓вими ознаками не суперечать законодавству Укра╖ни. Це повною м╕рою стосу╓ться судових вирок╕в.
Дал╕, потр╕бно повернути в Укра╖ну ╖╖ громадян, засуджених у Криму п╕д час окупац╕╖, як╕ в╕дбувають покарання в ╕нших рег╕онах РФ.
Найважлив╕ше: легал╕зац╕я правочин╕в, зд╕йснених п╕д час окупац╕╖. Якщо правочин не зд╕йснено за законодавством Укра╖ни, але в╕н сутт╓во йому не суперечить та вс╕ сторони його п╕дтверджують, потр╕бно дозволити легал╕зац╕ю такого правочину р╕шенням в╕дпов╕дного органу державно╖ влади.

В╕дшкодування збитк╕в
Держава Укра╖на повинна вести обл╕к збитк╕в для публ╕чно╖ та комунально╖ власност╕. Повинн╕ бути загальнов╕домими методолог╕я визначення збитк╕в, оц╕нка ╖хньо╖ вартост╕ з детал╕зац╕╓ю по об'╓ктах власност╕.
Але цього мало. Держава повинна забезпечити створення та ведення ре╓стру вимог про в╕дшкодування збитк╕в в╕д приватних ос╕б. Це завдання шкоди життю, здоров'ю, власност╕, але також це витрати на вимушений в╕д'╖зд з Криму, оренду житла, втрату роботи, втрату доход╕в в╕д здавання майна на територ╕╖ Криму в оренду, втрату б╕знесу та прибутк╕в п╕дпри╓мц╕в, що вели б╕знес у Криму.
Повернення Криму не можна вважати завершеним до повного в╕дшкодування збитк╕в з боку РФ як держав╕ Укра╖на, так ╕ вс╕м приватним особам. До реч╕, в аналог╕чн╕й ситуац╕╖ щодо ОРДЛО великим союзником нашо╖ держави може стати пан Ахметов, бо окупац╕я з боку РФ завдала велико╖ шкоди його б╕знес-структурам.
В╕н ма╓ повне право вимагати в╕д РФ в╕дшкодування матер╕ально╖ шкоди сво╖м активам, компенсац╕╖ втрачених прибутк╕в та майбутн╕х недоотриманих прибутк╕в до повного в╕дновлення свого б╕знесу п╕сля ре╕нтеграц╕╖ ОРДЛО.

Притягнення до в╕дпов╕дальност╕
Нарешт╕, не можна оминути питання притягнення до в╕дпов╕дальност╕ ос╕б, винних у збройн╕й агрес╕╖ проти Укра╖ни, окупац╕╖ ╖╖ земель, анекс╕╖ Криму. Для цього найкраще було б створити м╕жнародний трибунал (на кшталт Нюрнберзького) з ун╕версальною юрисдикц╕╓ю.
Якщо цього не зробити, Укра╖н╕ потр╕бно ухвалити зм╕ни до свого законодавства, щоб розширити юрисдикц╕ю та пересл╕дувати ос╕б, як╕ ско╖ли злочини проти нашо╖ кра╖ни, але сам╕ перебували поза ╖╖ межами.
Наприклад, це командування ЗС РФ, депутати Федерального З╕брання РФ, як╕ голосували за р╕шення про введення в╕йськ в Укра╖ну та за анекс╕ю Криму, кер╕вництво ЦВК, судд╕ та сл╕дч╕, що вели в Рос╕╖ справи щодо укра╖нц╕в Криму та ОРДЛО, пропагандисти, що розпалювали ненависть до Укра╖ни в рос╕йських ЗМ╤ тощо.

Висновки
Урядов╕ Укра╖н╕ потр╕бно займатись не "гас╕нням пожеж" чи марними перемовами з Пут╕ним, а розробляти стратег╕ю повернення Криму та ОРДЛО п╕сля к╕нця його режиму. Така стратег╕я ма╓ бути п╕дтримана укра╖нським сусп╕льством та узгоджена з ключовими зах╕дними партнерами.
Складовими частинами ╖╖ мають стати ч╕тке бачення позиц╕╖ Укра╖ни, його артикуляц╕я та пол╕тико-правове об╜рунтування. Три компоненти плану д╕й: повернення територ╕╖, в╕дшкодування збитк╕в та покарання винних. Компоненти плану мають бути розроблен╕, виходячи з прав та ╕нтерес╕в людей, а не лише з власних ╕нтерес╕в державних орган╕в.
https://www.pravda.com.ua/columns/2020/10/29/7271715/

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2020 > Тема "З перших уст"