Інститут економіки та прогнозування

[http://ief.org.ua/] ПРО ІНСТИТУТ Напрями досліджень Наукові школи Керівництво Наукові ради Вчена Рада Рада молодих вчених Міжвідомча координаційна рада Спеціалізовані ради Спеціалізована рада Д 26 239.01 Спеціалізована рада Д 26 239.02 Структура Історія Інституту ДІЯЛЬНІСТЬ Анонси Прогнози та аналітика Наукові заходи Дослідження Публікації Коментарі Засідання Вченої Ради Захисти дисертацій Річні звіти ВИДАННЯ Монографії Наукові доповіді Збірники наукових праць ПІДГОТОВКА КАДРІВ Аспірантура Спеціальність “Економіка” Спеціальність “Фінанси, банківська справа та страхування” Докторантура Увійти Ukrainian English САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ Наші видання Наші проєкти Посилання Наші партнери Новини Інституту ЗУПИНИТИ ВІЙНУ! Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися. З історії формування економічного підгрунтя української модерної нації Зародження і становлення цукрової промисловості та традиції меценатства в Україні тісно пов’язані. Яким чином? Дивіться у передачі « Цукрова імперія », підготовленій у рамках науково-популярного історичного проєкту « Параграф » на інформаційній медіаплатформі «Ми – Україна», яка вийшла в ефір 7 грудня 2023 року. Гостем студії була докторка економічних наук, професорка, головна наукова співробітниця відділу економічної історії, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Наталія Супрун . Дивитися відео Історичний досвід Голодомору як підґрунтя для створення ефективної моделі економічного розвитку України 90-річчю трагічних подій в Україні та 95-річчю з дня народження одного з перших дослідників економічних причин Голодомору Всеволода Голубничого (1928–1977) була присвячена публічна онлайн-дискусія, що відбулася 1 грудня 2023 року з ініціативи співробітників відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Участь у дискусії взяли науковці, викладачі та студенти провідних ВНЗ України співробітники органів державної влади представники громадських організацій. І хоча цьогоріч у Дні пам’яті жертв Голодомору, відбувалося багато заходів, цей – за оцінками учасників дискусії – вирізнявся, по-перше, міждисциплінарним характером аналізу із фокусом на економічних питаннях; по-друге, спрямованістю не лише на осмислення історичного минулого, а й на визначення сучасних ризиків і майбутніх загроз продовольчій безпеці. Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, відкриваючи дискусію , зазначив, зокрема, що питання про те, чому на українських чорноземах люди вмирали від голоду, потребує всебічного і глибокого наукового аналізу і наголосив на значенні сучасного широкого дискурсу із питань минулого задля майбутнього української держави і нації. Тон дискусії задали доповіді головної наукової співробітниці відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, д.е.н, професорки Наталії Супрун ( «Економічні причини та довгострокові наслідки Голодомору в Україні» ), головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України д.і.н. Юрія Шаповала та історикині, публіцистки Наталії Дзюбенко-Мейс («Джеймс Мейс про геноцид як першопричину кризових економічних явищ в сучасній Україні»). До обговорення активно долучилися науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“. Піднімалися питання: про загрози російсько-української війни для глобальної продовольчої безпеки (головна наукова співробітниця сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків, член-кореспондент НААН України, д.е.н. Тамара Осташко); про подолання тоталітарної спадщини та відродження національних культурно-господарських традицій солідаризму, поваги до землі та праці на ній, зокрема – шляхом розвитку малих сімейних господарств, фермерства, кооперації та інших форм солідарної господарської самоорганізації українців (старша наукова співробітниця відділу економічної історії, к.е.н. Леся Дідківська); про радянські плани модернізації економіки та ціну їхньої реалізації у вимірі людських життів (старший науковий співробітник відділу економічної історії, к.е.н. Назар Горін), про зовнішньоекономічні детермінанти сталінської форсованої індустріалізації наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років і сучасні загрози залежності економіки України від зовнішніх чинників, зокрема від кон’юнктури світових ринків аграрної продукції (завідувачка відділу економічної історії, д.е.н. Вікторія Небрат). Було зроблено компаративний аналіз аграрних реформ, які проводила радянська влада в Україні на межі 1920-х – 1930-х років і перетворень, здійснених у 1960-х роках у Республіці Корея (провідна наукова співробітниця відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, к.е.н. Інна Шовкун. Читайте про дискусію більше тут Хід і наслідки російсько-української війни загострюють проблеми, які поставали раніше та набувають імперативного характеру наразі. З огляду на це Україна не повинна стати заручником продовольчих потреб інших країн – зберігати і відтворювати аграрно-сировинну структуру виробництва та експорту. Важливіше формувати нову структуру з урахуванням наших можливостей (у тому числі кліматичних змін, наслідків війни для ґрунтів і вод) і наших потреб. Тому структурна модернізація економіки та розвиток власного виробництва й у т.ч. відродження і розвиток на новій технологічній основі агропромислового (а не аграрно-сировинного) комплексу – як економічний складник та зміцнення державної суб’єктності – як інституційний складник, формують запобіжники від того, щоб ми знову і знову не опинялися в ролі об’єкта політики інших держав, у ролі жертви. Інформація на сайті НАН України Інноваційний розвиток в умовах війни та повоєнного відновлення в Україні: завдання ЄЄК ООН Науковці Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» взяли участь у роботі П’ятнадцятої сесії Комітету з інноваційної діяльності, конкурентоспроможності та державно-приватного партнерства Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН), що відбулася у Женеві (Швейцарія), 22–23 листопада 2023 року. Захід пройшов у змішаному (онлайн та офлайн) форматі за участю представників понад 40 країн Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії, США, Ізраїлю. Україну, крім співробітників дипломатичної місії нашої країни в ООН у Женеві та працівників МОН, представляли співробітники Національної академії наук України, зокрема, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАНУ Валерій Геєць (онлайн) та завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров ( офлайн). Ігор Єгоров багато років регулярно співпрацює із Комітетом з інноваційної діяльності, конкурентоспроможності та державно-приватного партнерства як експерт. Комітет розглянув та обговорив цілу низку питань, зокрема звіт про діяльність за попередній рік, результати роботи і проведені після Чотирнадцятої сесії, що відбулася в 2022 р., заходи та узгодив міжсесійний план дій, які проводитимуться до наступної, Шістнадцятої сесії Комітету у 2024 р. Інформація на сайті НАН України Попередні припущення та моделювання Національного плану з енергетики та клімату У Публічних консультаціях за напрямом «Енергоефективність у муніципалітетах» у рамках розроблення Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) , які відбулися 29 листопада 2023 р., взяв участь провідний науковий співробітник ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України ”, к.т.н. Олександр Дячук. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» було залучено до розроблення НПЕК, в якому беруть участь всі ключові міністерства і відомства спільно з аналітичним центром DiXi Group за підтримки Посольства Великої Британії та Net Zero World Initiative. Координує роботу Міністерство економіки України. Заступник міністра економіки України Олексій Соболев відзначив, що на цих перших консультаціях планується задати рамку для НПЕК та визначити ключові аспекти, які стануть його фундаментом. Як попередні розрахунки Олександр Дячук представив ключові висновки, отримані за результатами моделювання за двома сценаріями, зокрема, щодо скорочення споживання енергії та щодо того, яким може бути внесок України в досягненні відповідних цілей Енергетичного Співтовариства. Крім того, було показано змодельовані обсяги інвестицій, які необхідно залучити для реалізації визначених сценаріїв. «Через війну, значні людські, економічні та інфраструктурні втрати, рівень первинного та кінцевого споживання в Україні буде нижчим за взяті на себе зобов’язання в рамках Енергетичного Співтовариства (ЕнС). Однак, цілі ЕнС прийняті з урахуванням довоєнних цілей України, а відтак, їхній перегляд вже потребує повноцінних енергоефективних дій з боку України на всіх рівнях», – зауважив Олександр Дячук під час презентації. Економічна історія Голодомору 25 листопада 2023 року на “Апостроф ТV” вийшла чергова програма із циклу “Інша історія” – “Сьогоденні наслідки Голодомору” (автор та ведучий Олександр Войт). Її учасники проаналізували політичні, економічні, демографічні аспекти Голодомору під науковим кутом зору. Історичні передумови та довгострокові наслідки голоду 1932–1933 рр. для економіки України представила завідувачка відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н. Вікторія Небрат . Дивіться відео тут Інформація на сайті НАН України Дорожня карта чистої енергії: від реконструкції до декарбонізації в Україні Інститутом економіки та прогнозування Національної академії наук України у партнерстві з глобальною ініціативою Net Zero World Initiative було розроблено детальні сценарії моделювання та політичні заходи для просування завдань відновлення та декарбонізації енергетики України. Результатом спільного дослідження є звіт «Дорожня карта чистої енергії: від реконструкції до декарбонізації в Україні» . Дослідження показує переваги впровадження шляхів досягнення нетто-нульових викидів парникових газів в енергетиці до 2050 року для розвитку кліматично нейтральної економіки в Україні. Сценарії нетто-нульових викидів парникових газів показують, як Україна може досягнути енергетичної незалежності за рахунок внутрішнього виробництва вуглецево-нейтральнихенергетичних ресурсів і стати зеленим енергетичним хабом Європи.  Читайте більше у звіті План економічного відновлення нашої держави у повоєнний період Нинішній стан економіки України, а також план економічного відновлення нашої держави у повоєнний період стали темою чергового випуску програми «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України Володимир Семиноженко ), яка виходить на YouTube-каналі Національної академії наук України. Гість програми – відомий вчений-економіст, директор Інституту економіки і прогнозування НАН України академік Валерій Геєць. Інформація за матеріалами сайту НАН України Розвиватися, надихаючи інших Чому дослідницький доробок лауреатки Премії Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2023 року, професорки Гарвардського університету Клаудії Ґолдін – «за поглиблення розуміння результатів діяльності жінок на ринку праці» – цікавий і важливий не лише для економічної науки, у своїй статті спеціально для сайту Національної академії наук України пояснюють науковиці Інституту економіки та прогнозування НАН України – головна наукова співробітниця відділу економічної історії докторка економічних наук, професорка Наталія Супрун , завідувачка відділу соціоекономіки праці докторка економічних наук Вікторія Близнюк і старша наукова співробітниця цього відділу кандидатка економічних наук, доцентка Тетяна Перегудова . Читайте більше на сайті НАН України Кредитні спілки для військовослужбовців: нові можливості 19 жовтня 2023 р. на платформі ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” було проведено засідання круглого столу “Кредитні спілки для військовослужбовців – нагальна потреба армії!” , приурочене до Міжнародного дня кредитних спілок. Ініціаторами та співорганізаторами круглого столу виступили Всеукраїнська асоціація кредитних установ військовослужбовців та працівників силових відомств і Громадська організація “ЗНИЗУ-ВГОРУ”. У роботі круглого столу взяли участь науковці, дослідники фінансового ринку, представники державних інституцій, дотичних до вирішення головного завдання – створення можливостей для розбудови на основі кредитних спілок певної підсистеми надання фінансових послуг військовослужбовцям та членам їхніх сімей, ветеранам Збройних сил. Новий Закон України “Про кредитні спілки”», ухвалений Верховною Радою України 14 липня 2023 р., унормовує нові підходи щодо регулювання та діяльності кредитних спілок в нашій країні, зокрема уводить поняття “кредитна спілка військовослужбовців”, і набуде чинності 1 січня 2024 р. Розглядаючи під час роботи круглого столу питання розвитку законодавчих ініціатив для створення (реєстрації) мережі неприбуткових спеціалізованих фінансових інститутів (кредитних спілок), що надаватимуть фінансові послуги військовослужбовцям, членам їхніх сімей та ветеранам Збройних сил, було запропоновано внести зміни до вже нової версії закону “Про кредитні спілки”, розширивши тлумачення поняття кола (ознаки) членства у кредитній спілці. Спільнота військовослужбовців, на відміну від цивільного населення, під час виконання професійних обов’язків інтенсивно переміщується з одного місця служби на інше, іноді разом із членами своєї родини, а під час виконання бойових завдань – без них. Ця частина населення відносно рано втрачає свою професійну придатність за віком, а тому для них виникає проблема професійної адаптації після звільнення в запас. Військовослужбовці потребують лікування та реабілітації після отриманих поранень, а сім’ям загиблих держава гарантує виплату значних грошових коштів. Окрім того, ощадні та кредитні рахунки цієї категорії громадян потребують особливого обслуговування з огляду на режим конфіденційності. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки система кредитних спілок для військовослужбовців успішно розвивається упродовж 60 років. Така система може слугувати потужним джерелом позитивного досвіду, можливості поділитись знаннями, обмінятися досвідом неперервного аналізу потреб зазначеної категорії громадян, технологіями та наопрацювання щодо удосконалення фінансових продуктів і стати зразком для створення подібної системи в Україні. Практично всі учасники дискусії, серед яких був присутній і колишній прем’єр-міністр України, міністр оборони України Ю.І. Єхануров, висловились за підтримку цієї ідеї. У ключових бенефіціарів проєкту – Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів – є пропозиції щодо бачення того, як побудувати відповідну систему, тож вони вже розпочали у цьому напрямі продуктивний діалог. Активно долучилися до дискусії також представники Національного банку України, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики , Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів України. Зміни у соціально-трудових відносинах і нагальні проблеми соціальної політики: що можуть зробити науковці 16 жовтня 2023 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування» відбулася робоча нарада, де обговорювалося забезпечення наукового підґрунтя законотворчої діяльності Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів для вирішення актуальних питань соціальної політики України у (по)воєнний період. Зустріч була ініційована головою Комітету Г.М. Третьяковою після надання Інститутом науково-аналітичної записки «Соціальна резильєнтність національної економіки: дискурси Євросоюзу та України», підготовленої у межах виконання наукового проєкту «Формування засад національно укоріненої стійкості та безпеки економічного розвитку України в умовах гібридної системи «мир–війна» (держ. реєстр. № 0123U100965). Учасники робочої групи: голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г.М. Третьякова, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України В.М. Геєць, заступник директора, академік НАН України А.А. Гриценко, заступник директора, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, провідний науковий співробітник Т.В. Бурлай, завідувач відділу соціоекономіки праці В.В. Близнюк, старші наукові співробітники Л.П. Гук та Т.В. Перегудова. На початку зустрічі було зазначено, що соціально-трудові відносини у світі невизначеності характеризуються асиметричністю та нерівністю всіх суб’єктів, що визначається існуванням різних гібридних та каскадних криз, якісними структурними диспропорціями попиту та пропозиції робочої сили за виключенням окремих сегментів ринку праці, низькою дієвістю соціального діалогу та відсутністю соціальної толерантності сучасного українського бізнесу, який в умовах нерозвиненості інститутів громадянського суспільства, недосконалості державних механізмів реалізації практики соціального діалогу та інших чинників здебільшого зорієнтований на реалізацію у сфері соціально-трудових відносин не стільки демократичного, скільки командно-авторитарного типу поведінки. Розуміння таких обмежень вимагає розроблення наукового підґрунтя для подальшої законодавчої та нормотворчої діяльності органів влади. Під час зустрічі було визначено пріоритетні напрями досліджень для вирішення нагальних проблем соціальної політики України та їх законодавчого унормування. Було обговорено питання активного використання нестандартних форм зайнятості, які набувають дедалі більшого поширення при переході суспільства від індустріальної до постіндустріальної епохи, надаючи ринку праці гнучкості та здатності до адаптації. Нові форми зайнятості створюють можливості для диверсифікації робочих місць та можуть відіграти у відновленні національної економіки роль, більш важливу за ті, що пов’язані зі стандартними (індустріальними) соціально-трудовими моделями. Визначено, що робочі місця з цифровою підтримкою, зокрема платформна зайнятість, – це мейнстрім у трансформації зайнятості, що формує новий світ праці. Розвиток нових форм зайнятості формулює нові вимоги до якості робочих місць та підготовки робочої сили, відповідно до вимог часу. Це потребує подальшої копіткої роботи в частині розробки державних професійних стандартів у співробітництві з роботодавцями та закладами освіти. Оскільки формування та нагромадження людського капіталу відбувається на одному з основних інституційних рівнів – рівні домогосподарства, необхідно приділити цій інституційній одиниці, обґрунтуванню особливостей та форм економічної діяльності домогосподарств та особливостей оподаткування результатів його діяльності особливу увагу. На зустрічі зазначалось, що сучасна політика, яка регулює сферу зайнятості, має відповідати трансформаціям у цій сфері не просто через зміну стандартів зайнятості, а й через те, що нестандартність виступає чинником дивергентності – процесу відкриття нових ідей і розширення можливостей у сфері зайнятості, пропонує нові способи вирішення складних завдань у міжнародному співробітництві. Також було приділено увагу питанню реформування державної служби зайнятості України в частині реформування системи соціального страхування, визначення пріоритетів розвитку соціального діалогу та інше. Відзначено, що питання, які розглядалися, є комплексними і потребують ґрунтовного наукового супроводу. Page 1 of 50 1 2 3 4 5 » 10 20 30 ... Last » СПІВРОБІТНИЦТВО ДО УВАГИ МЕДІАПРОСТІР КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ Новини, оголошення З історії формування економічного підгрунтя української модерної нації 13.12.2023 Історичний досвід Голодомору як підґрунтя для створення ефективної моделі економічного розвитку України 06.12.2023 Інноваційний розвиток в умовах війни та повоєнного відновлення в Україні: завдання ЄЄК ООН 04.12.2023 Попередні припущення та моделювання Національного плану з енергетики та клімату 01.12.2023 Економічна історія Голодомору 28.11.2023 Календар подій Грудень 2023 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд « Лис 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Архів новин Грудень 2023 Листопад 2023 Жовтень 2023 Серпень 2023 Липень 2023 Червень 2023 Травень 2023 Квітень 2023 Березень 2023 Лютий 2023 Грудень 2022 Листопад 2022 Серпень 2022 Липень 2022 Червень 2022 Травень 2022 Квітень 2022 Березень 2022 Лютий 2022 Січень 2022 Грудень 2021 Листопад 2021 Жовтень 2021 Вересень 2021 Липень 2021 Червень 2021 Травень 2021 Квітень 2021 Лютий 2021 Січень 2021 Грудень 2020 Листопад 2020 Жовтень 2020 Вересень 2020 Серпень 2020 Липень 2020 Червень 2020 Травень 2020 Квітень 2020 Березень 2020 Лютий 2020 Січень 2020 Грудень 2019 Листопад 2019 Жовтень 2019 Вересень 2019 Серпень 2019 Липень 2019 Червень 2019 Травень 2019 Квітень 2019 Березень 2019 Лютий 2019 Грудень 2018 Листопад 2018 Жовтень 2018 Вересень 2018 Серпень 2018 Липень 2018 Червень 2018 Травень 2018 Квітень 2018 Березень 2018 Лютий 2018 Січень 2018 Грудень 2017 Листопад 2017 Жовтень 2017 Вересень 2017 Серпень 2017 Липень 2017 Червень 2017 Травень 2017 Квітень 2017 Березень 2017 Лютий 2017 Січень 2017 Грудень 2016 Листопад 2016 Жовтень 2016 Вересень 2016 Серпень 2016 Липень 2016 Червень 2016 Травень 2016 Квітень 2016 Березень 2016 Лютий 2016 Січень 2016 Грудень 2015 Листопад 2015 Жовтень 2015 Вересень 2015 Серпень 2015 Липень 2015 Червень 2015 Травень 2015 Квітень 2015 Березень 2015 Лютий 2015 Січень 2015 Грудень 2014 Листопад 2014 Жовтень 2014 Вересень 2014 Серпень 2014 Липень 2014 Травень 2014 Квітень 2014 Жовтень 2013 Червень 2013 Категорії Співпраця з державними органами Засідання комісій міністерств Співробітництво Оголошення Виступи на телебаченні та радіо Дослідження Вебінари Науково-аналітичні записки Публікації у міжнародних наукових журналах Актуальний коментар YouTube Наукові статті Суспільне життя Інституту Виконання НДР Конференції, симпозіуми, круглі столи Публікації у ЗМІ Видання --> © Інститут економіки та прогнозування НАН України 2023. Всі права захищено