Свидовець

Край льодовикових озер і букових пралісів

Острів біорізноманіття в Українських Карпатах. Тут проживає щонайменьше 93 рідкісні види тварин. Більш ніж половина льодовикових озер України знаходиться на Свідовецькому гірському масиві.

Підписати петицію про захист Свидовця
Ця унікальна місцевість під загрозою. Існує проект будівництва мега курорту, який спотрворить, чи навіть знищить природу і краєвиди Свидовецького хребта. Вирубка лісів, забруднення і надмірне використання вод, втрата біорізноманіття. Вплив на довкілля також матиме руйнівні наслідки для місцевого населення через підвищений ризик повеней і руйнування джерел доходу.

Дивовижна перлина закарпаття

ПЛАН БУДІВНИЦТВА ГІГАНТСЬКОГО КУРОРТУ ЗАГРОЖУЄ ДОВКІЛЛЮ

0
відпочивальників
0 км
лижних трас
0
котеджів
0
ресторанів
0
підйомника
0
готелів

Корупція

Непрозорі схеми хазяйнування, будівництва і управління природними ресурсами.

Вирубка лісів

Незважаючи на обіцянки вирубка лісів на Закарпатті триває в величезних масштабах

Проблеми з водою

Відсутність очистних споруд і недбале використання річок і інших водних ресурсів.

Компанія-власник курорту «Буковель» планує побудову гірськолижних курортів і на сусідніх із Свидовцем хребтах. Наприкінці 2022 року Поляницька сільрада ухвалила рішення про розробку документів для побудови курорту «Бистриця». Згідно з наявними картами, цей курорт має розташовуватися між хребтом Братківський та селом Бистриця (Івано-Франківська область). За планом, курорт «Бистриця» займатиме 1200 гектарів та розрахований на 20 000 відпочивальників одночасно.

Наприкінці 2022 року Усть-Чорнянська сільрада також погодилася з пропозицією власників курорту «Буковель» і почала розробку документів на інший курорт під назвою «Турбат». Його площа – 200 гектарів, сам курорт прийматиме до 5000 відпочивальників одночасно.

Незважаючи на повномасштабну війну, пов’язана з олігархом Коломойським компанія планує будувати не лише курорт «Свидовець», а й два інших курорти – «Бистриця» та «Турбат». Як свідчать карти, усі три курорти будуть з’єднані не лише один з одним, але й з чинним курортом «Буковель». Як наслідок, виникне курорт-монстр, площею як мінімум 2800 гектарів, розрахований одночасно на понад 65 000 відпочивальників (разом з курортом «Буковель»)! Для порівняння, це дві третини Ужгорода за площею та половина – за населенням.

У лютому 2023 року місцева влада лише розробляє земельну документацію на курорти «Бистриця» та «Турбат». Паралельно з цим, ми вивчаємо ситуацію та готуємося протидіяти новим апетитам олігархів.

Апетити ростуть: у 2022 стало відомо про плани інвестора побудувати ще 2 курорти

Документи, карти, рішення

Курорт Бистриця (скачати)

Курорт Турбат (скачати)

Курорт Свидовець (скачати)

Клопотання для створення заказника “Вільний Свидовець” (скачати)

Свидовець 2023: боротьба за дику природу в умовах війни (pdf)

Ініціативна група «Free Svydovets», 2023 рік

Скачати резюме (pdf)

Скачати резюме англійською (pdf)

Медіа про Свидовець

Ризик фінансових злочинів від побудови гірськолижного курорту “Свидовець” – високий” − Global Investigations Review (Завантажити англійською)

Відкритий лист до Міжнародного олімпійського комітету (pdf)

Збережемо Карпати –
Ні зимовим олімпійським іграм в Україні!

Дерева не вміють кричати

Дерева не вміють кричати

Як несталість та беззаконня знищують ліси Українських Карпат

Звіт ініціативної групи “Free Svydovets” разом з швейцарською НУО Bruno Manser Fonds та Європейським кооперативом Лонго Май (Longo Maï). 2021 рік.

скачати резюме (pdf)

Лист Президенту України

Територія гірського масиву Свидовець має вкрай важливе значення для збереження ландшафтного та біотичного різноманіття Карпат. Тут хочуть побудувати гірськолижний курорт з десятками готелів, банками, торговими центрами. Будівництво та функціонування такого комплексу можуть мати катастрофічні наслідки для довкілля.

Open Book

Справа Свидовця

Підготовлено Фондом Бруно Мансера (Швейцарія),
спільно з європейським кооперативом “Лонго Май”
та ініціативою “Free Svydovets” (Україна).

До фотогалереї

Останні подіі

Comments Box SVG iconsUsed for the like, share, comment, and reaction icons
3 дні тому

На Закарпатті за три квартали 2023 року сплатили більше туристичного збору, ніж в Івано-Франківській області з курортом Буковель!

Якщо точніше, до бюджетів Закарпаття з січня до вересня було сплачено 14,8 млн гривень туристичного збору. Прикарпаття ж отримало 14 млн гривень туристичного збору.

Ці дані оприлюднили Управління туризму та курортів Закарпатської обласної адміністрації та Головне управління ДПС в Івано-Франківській області відповідно.

Нагадаємо, що платники туристичного збору в Україні ─ це громадяни та іноземці, які користуються послугами готелів, пансіонатів, мотелів, кемпінгів тощо.

☝️Виникає питання: чи справді в Карпатах потрібно ще більше мегакурортів і чи справді ці мегакурорти варті знищення справжнього скарбу – дикої природи?
... Дивитися більшеЗгорнути

Подивитись на Facebook
· Поділитись
Share on Facebook Share on Twitter Share on Linked In Share by Email
View Comments
  • Likes: 256
  • Shares: 69
  • Comments: 12

Коментувати на Facebook

Свидовець без забудови! Маємо зберегти унікальну красу Карпат для прийдешніх поколінь.

Цікаво,а скільки з циж коштів було вкладено в національні природні парки області, на розвиток їх рекреаційної інфраструктури,екопросвітрицьких центрів,виготовлення екологічної сувенірної продукції..... Туристи приїзджають в область,щоб не лише пожитив "шикарних" готелях,мотелях...більшість з них приїздять ,щоб відвідати природні парки, насолодитись далеко не готелями.... Ділітись ,панове, потрібно і ви тоді значно збільшите надходження до бюджету.

Також треба не забувати, що дуже багато в місцевих готелях не туристів, а забезпечених переселенців.

Існують норми відвідин лісів та інших природних територій. Ці норми не дозволяють будувати звичайні курорти.

Буковель є величезним пилососом що викачує природні ресурси, знищує екосистему, забруднює води та обкрадає бюджет через податкові схеми. Ми в жодному разі не повинні допустити створення подібних мегамонстрів в наших Карпатах.

Ні ні і ще раз ні!!!!!

www.facebook.com/100076154652763/posts/351933817355104/?app=fbl А це як одне з пояснень чому.

Про затвердження Правил використання корисних властивостей лісів zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1536-12#n13

Методичні рекомендації ep3.nuwm.edu.ua/22481/1/05-08-118%D0%9C.pdf

Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF#Text

Ото клоуни. Одне місто Умань з приїзду хасидів очікує 17 млн туристичного збору, а тут цілих 2 туристичні краї міряються своїми копійками - suspilne.media/574005-v-umani-pisla-priizdu-hasidiv-ocikuut-ponad-17-miljoniv-griven-turisticnogo...

Цікава стаття infotour.in.ua/kravciv7.htm

View more comments

1 тиждень тому

Перша згадка про селище Ясіня, що на Закарпатті, датується 1555 роком.

Назвою селище, за легендою, завдячує вівчару Івану Струку. Легенда розповідає про день, коли раптовий глибокий сніг завадив Івану перегнати отару додому. Тож той зробив з ясена кошару для овець, а сам подався до своїх. Коли повернувся ꟷ отара була ціла й неушкоджена. Ба більше, ще й із приплодом. Ясен відтоді став символом селища і його назвою. До речі, на гербі Ясіні — вівчар, зелене дерево та отара.

Історія Ясіні яскрава, можна навіть сказати, строката. Утім, особливо вражає відвага місцевих, яка за різних епох виявлялася у виборюванні та відстоюванні своїх прав та інтересів. Чого варта лише Гуцульська республіка, проголошена як частина ЗУНР, центром якої стала Ясіня?

У відкритих джерелах ꟷ дуже багато інформації про історію селища Ясіня. Ми ж ділимося з вами кількома світлинами початку минулого століття. На кількох з них на задньому фоні видніються лісисті гори.😍
... Дивитися більшеЗгорнути

+4
Подивитись на Facebook
· Поділитись
Share on Facebook Share on Twitter Share on Linked In Share by Email
View Comments
  • Likes: 114
  • Shares: 34
  • Comments: 3

Коментувати на Facebook

Шановні, назва селища не відмінюються! Ясіня!!! Ясіні - такого немає!!!

Ясіня😉

Можна нескромно додати трішки з історії Ясіня ?) Просто для того щоб люди, маю на увазі туристів, цікавились цим місцем. Його історією. А зараз все це настільки переплітається. І коли знаєш історію місця то починаєш цінувати його не лише за красу Ну не можна таке історичне місце перетворити на простий додаток до курорту. m.facebook.com/story.php?story_fbid=420813439691930&id=102613244845286

1 тиждень тому

Як заповідник “Ґорґа́ни” втратив шматок охоронної зони і до чого тут Буковель?

Пам’ятаєте, ми поширювали новину NGL.media про те, що приватні курорти «Буковелю» з’єднують новою дорогою за державний кошт? Ішлося про те, що ДП «Ліси України» уклало з ТОВ «ПБС» три договори вартістю 30,6 млн грн на капітальний ремонт лісової дороги протяжністю 9,2 км.

Де саме будують цю дорогу? ДП "Ліси України" будує величезну дорогу між Буковелем та селом Бистриця. Шматок цієї дороги проходить впритул до заповідника “Ґорґани” (у відео бачите, як виглядало будівництво влітку). І нам це видалося максимально дивним. Адже в 1997 році Івано-Франківська ОДА Івано-Франківська обласна державна адміністрація виділила навколо заповідника охоронну зону, у яку увійшли додаткові 3,8 тисяч гектарів лісів.

Ідея охоронних зон навколо заповідних об’єктів проста – мінімізувати негативний вплив на такі об’єкти. В охоронній зоні забороняється будівництво, тобто те, що найбільше шкодить біорізноманіттю заповідника. Виходить, будівництво дороги впритул до заповідника “Ґорґани” мало б бути незаконним. Однак, як виявилося пізніше, ніякого порушення законодавства немає. Бо ще в 2004 році Івано-Франківська ОДА… зменшила охоронну зону заповідника! За дивним збігом, охоронний статус втратили саме ліси, де зараз будують нову дорогу. Яка, за іншим дивним збігом, у перспективі може стати зручним альтернативним під’їздом до Буковелю з Надвірної. А також буде зручною для нового мегакурорту, запланованого людьми Коломойського – “Бистриця”.

За ще одним дивним збігом, у колишню охоронну зону заповідника потрапили й ділянки, де Буковель готується прокладати або вже проклав лижні траси та підйомники. Для цього довелося зрубати суцільні смуги лісів впритул до заповідника, але ж нічого незаконного: охоронну зону там давно скасували.

Нагадуємо, що фактично ТОВ «ПБС» належить екс-депутатові Верховної Ради Олександрові Шевченку. Він також є засновником та екс-директором туристичного комплексу «Буковель», що у 2021 році перейшов під контроль Ігоря Палиці, діючого нардепа і бізнес-партнера Ігоря Коломойського, який контролював «Буковель» раніше.

P.S.: Цікаво було б дізнатися позицію Івано-Франківської ОВА: навіщо було зменшувати охоронну зону навколо заповідника “Ґорґани”?

P.P.S.: Державне агентство лісових ресурсів України відреагувало на публікацію NGL.media про капітальний ремонт лісової дороги за 30,6 млн грн., однак у своєму “спростуванні” фактично підтвердило всі наведені факти…
... Дивитися більшеЗгорнути

Подивитись на Facebook
· Поділитись
Share on Facebook Share on Twitter Share on Linked In Share by Email
View Comments
  • Likes: 76
  • Shares: 224
  • Comments: 19

Коментувати на Facebook

велике крадівництво

Юрій Плахта

Местным властям, да и большинству местных жителей пофиг на лес и горы.

💔😢😢😢

Mykhailo Tkach

У корумпованій країні, де фактично відсутнє верховенство права, все вирішують гроші. Можливо, єдиний шанс щось змінити - міжнародний тиск, штрафи та міжнародні суди. Навіть журналістські розслідування мали б зосередитись на інформуванні європейців.

Якщо кожен бізнесмен, депутат та різні там ОВА не підпорядковуються закону.. Напевно вже якісь Опришки потрібні в нашому краю.

Рускій мир прийшов,''як тать ночью''Культурно все освобождають.

Хотів нагадати . Що було в планах,ще до 14го.

І це під час війни. Більше проблем в країні нема🤬

Голови отг і всі бізнесмени патріоти так названі , вже скупили в бистриці землі , за рахунок цієї дороги виросте в ціні вгадайте хто з цего виграє? і чомусь тут ніхто не бігає і не кричить що це неначасі

Можновладці не думають про майбутнє. Ім має бути добре і прибутково тут і зараз. А що буде через 50-100 років хіба має значення?

Коротка суть статті - будувати в заповідній зоні - зло, будувати поряд із заповідною зоною - зло, будувати дороги теж зло. Ніде не можна нічого будувати, розвиток і цивілізація це зло.

Запитайте Василь Кисляк , як його нагинало все міністерство екології вкупі з правоохоронцями, аби він погодив зменшення заповідника, як звільняли його з роботи ...

Корумпована країна,де все вирішують гроші

Нема більше того заповідника. Тепер там пакарітєлі на джипах будуть всюди

Буковель засрали і ще Бистрицю засеруть

А де функціонери від заповідника "Ґорґани"?

Бо одні воюють і послідні копійки збирають а вони сукі все будують

View more comments

Показати більше