Сила Жовтня

Сила Жовтня

Сила жовтня проявляється в прояві Божої благодаті, що сходить на сім'ю, родину, село та на весь край. Люди отримують оцінку за свої вчинки, кмітливість, вміння наперед все передбачити й належним чином виконати раніше взяті обіцянки та потрібну роботу. 

Та головним чином у жовтні кожна людина за свою віру отримує від Бога своє особисте щастя. Для одних людей щастя може проявитись в зачатті чи народжені дитини о цій порі.

Для інших людей щастя проявляється в одруженні та створенні сім'ї. А для других людей щастя проявляється в отриманні гарного врожаю, приплоду домашньої скотини, птиці, особистому здоров'ї.

Якщо у жовтні помирає людина похилого віку, то це означає, що їй при житті не було приділено належної уваги. Своєю смертю ця людина буде нагадувати своїм родичам про себе. Якщо у жовтні помирає дитина чи молода людина, то це означає, що її батьки по всяк час не шукали захисту від злої сили у Бога, не здійснили належних заходів та обрядів.  

У жовтні до хати вносили жіночі приладдя для майстринь – ткацькі верстати, веретена та все для рукоділля. 

У жовтні місяці у теплі краї відлітають останні птахи: «Жовтень ходить по краю, виганяє птиць із гаю».

Наталя Довбня.

Третє свято Ярини (Ірини). Перше відзначається 29 квітня, друге 18 травня. Назва дня походить від імені мучениці, яка жила в III ст. і була покарана мечем за відмову зректися християнства. В народі цей день називають Іриною-шипшинницею, бо о цій порі продовжують збирати плоди шипшини і сушать їх. Називають його і Журавлиним летом (політ). За повір'ями, цього дня мають відлітати у вирій журавлі. Якщо вони полетять, то на Покрову (14 жовтня) буде мороз, а якщо ні — зима настане пізніше.

2 ЖОВТНЯ - ТРОХИМА, САВАТІЯ І ЗОСИМИ 

Всі вони були мучениками. Перші два постраждали за Христову віру в 276 р. — їм відтяли голови. Зосима помер у IV ст. Цей день, особливо у сільській місцевості, здавна відомий як свято бджолярів, оскільки в народній уяві Саватій і Зосима є своєрідними оберігачами та захисниками бджіл. Раніше цього дня починалася так звана бджолина дев'ятина, яка тривала до 10 жовтня. Цього ж дня за старих часів юнаки та дівчата обирали один одного, нагадуючи, що не за горами пора весіль. Як правило, вони справлялися на Покрову — 14 жовтня. Тому на Трохима засватані хлопці та дівчата мали остаточно вирішити свою долю – бути їм в парі чи ні. Звідси і приповідка: «На Трохима не проходить щастя мимо — куди Трохим, то й воно за ним».

З ЖОВТНЯ - СТАХІВ (ОСТАПІВ) ДЕНЬ

Від імені великомученика Євстафія Плакиди. Походив з багатого і знатного римського роду, був видатним полководцем. За переказами, під час полювання йому явився Ісус Христос. Після цього разом з дружиною і двома синами Плакида хрестився, одержавши ім'я Євстафія. Після багатьох пригод близько 118 р. вся сім'я загинула, оскільки Євстафій відмовився увійти в язичеський храм і поклонитися поганським ідолам. Цей візантійський сюжет дуже рано потрапив в Україну і користувався досить широкою популярністю в народі. З давніх часів помічено, що цього дня, як правило дмуть сильні вітри. За їх напрямком визначають погоду. Північний вітер обіцяє холод, південний — тепло, західний — мряку, східний — сонячний день.

КНЯЗЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО МИХАЙЛА І БОЯРИНА ФЕДОРА 

Михайло був сином князя Всеволода Святославовича Чермного. Від батька

одержав Переяслав, брав участь у битві на Калці, після чого став князем Чернігівським. У 1246 р. був викликаний в орду за одержанням ярлика на Чернігівське князівство. Його супроводив боярин Федір. В орді вони мали поклонитися місцевим ідолам і пройти між двома розкладеними вогнищами, щоб «очиститись». Михайло заявив, що готовий поклонитися Батию як царю, але здійснити принизливий обряд він як християнин не може. За це ханський вельможа Єлдега наказав катувати Михаїла. Потім йому відтяли голову. Така ж доля спіткала і боярина Федора.

4 ЖОВТНЯ - ДМИТРІЯ РОСТОВСЬКОГО 

Це свято відзначається з нагоди відкриття мощів цього визначного українського церковного діяча і письменника, в миру Данила Туптала. Він народився в 1651 р. в Макарові, поблизу Києва, закінчив Київське братське училище, згодом у Кирилівському монастирі приймав чернецтво під іменем Дмитрія, а потім був проповідником у монастирях Києва, Чернігова, Глухова й інших міст. Був у дружніх стосунках з гетьманом І.Мазепою, письменником Л.Барановичем та іншими діячами України. В 1701 р. Дмитрія викликав у Москву Петро І, де його висвятили на митрополита Тобольського, а потім Ростовського. Дмитрій Ростовський являється автором багатьох поезій, драм, проповідей. Та подвигом усього його життя стало написання багатотомної книги «Житія святих». Після смерті було відкрито його мощі. Це сталося в 1752 р., коли розбирали стару підлогу собору, де було поховано митрополита. Біля його нетлінних мощів почалися зцілятися хворі.

5 ЖОВТНЯ - ФОКИ ВЕРТОГРАДАРЯ 

Мешкав у Синопі. На березі моря розбив вертоград, тобто сад, плоди з якого продавав, а то й просто клав посеред шляху для бідних. Потерпів за християнську віру в 320 р. У мореплавців Чорного та Середземного морів Фока-вертоградар вважався заступником. Згодом, як і святий Миколай, Фока став покровителем усіх мореплавців. Якщо цього дня листя з беріз ще не спало, то сніг узимку ляже пізно. Коли ж дерева голі, то наприкінці січня буде відлига.

6 ЖОВТНЯ - ЗАЧАТТЯ ІОАННА ПРЕДТЕЧІ 

Один із днів, присвячених на честь Іоанна Хрестителя. За легендами, вже в похилому віці Єлизавета зачала Іоанна, якому судилося стати предтечею Ісуса. «Великим буде перед Господом син твій», — сказав архангел Гавриїл чоловіку Єлизавети. В деяких місцевостях з цього дня починали відлік осені. В цей день нічого не заготовляли на зиму, бо, за повір'ями, усе заготовлене почорніє.

7 ЖОВТНЯ - ТЕКЛІ-ЗАГРАВНИЦІ 

Пов'язується з іменем мучениці Фекли, що була уродженкою малоазійського міста Іконіі, і походила із знатного роду. З 18 років Фекла почала слухати бесіди апостолів Павла та Варнави. За християнську віру її катували вогнем, кидали на розтерзання голодним звірам, мучили іншими способами. Та вона вижила і впродовж свого життя займалася зціленням хворих. Померла вона на 90 році життя. Фекла приєднана до найвищого лику святих, тому вважається рівноапостольною. В народі Феклу (Теклю, Веклю) називають загравницею. Колись цього дня селяни приступали до молотьби. Причому день проходив у піснях і забавах, а опівночі запалювали вогонь і при ньому починали молотіння. Від цих вогнів, або заграв, свята Текля й одержала таке ім'я.

8 ЖОВТНЯ - СЕРГІЯ РАДОНЕЗЬКОГО 

Народився близько 1321 р. В миру його звали Варфоломієм Кириловичем, у чернецтві прибрав ім'я Сергій. Прізвище Радонезький пов'язане з містом Радонеж, куди втік із сім'єю його батько, боярин Ростовського князівства, який розорився при Івані Калиті. Сергій Радонезький був сподвижником Дмитрія Донського в його підготовці до Куликовської битви, підтримував політику централізації Московської держави. Він заснував підмосковний Троїцький (згодом Троїцько-Сергіїв) монастир, або лавру. Йому були близькі такі видатні культурно-політичні діячі як Купріян, Єпіфаній Премудрий. Помер Сергій у 1392 р. У народному побуті Сергій Радонезький вважається заступником курей. Здавна помічено: якщо на Сергія випаде перший сніг, то зима встановиться на Михайла (21 листопада). Сухий сніг цього дня обіцяє добре літо.

9 ЖОВТНЯ - ТИХОНА, ПАТРІАРХА МОСКОВСЬКОГО 

Народився у місті Торопці в 1865 р. В миру звався Белавіним Василем Івановичем. Закінчив Петербурзьку духовну академію. Був архієпископом у Північній Америці, потім — Ярославським і Ростовським. У 1917 р. обраний патріархом Московським і всієї Русі. Наступного року він звернувся до віруючих з посланнями, де вказав на безчинства більшовиків щодо церкви, на братовбивчу громадянську війну. Під час голоду в Поволжі Тихон просив радянську владу дати дозвіл на допомогу голодуючим з боку церкви. Дозволу не було дано. Патріарха арештували за обвинуваченнями в антирадянській діяльності. Помер Тихон у 1925 р.

10 ЖОВТНЯ - САВАТІЯ-ПАСІЧНИКА 

За іменем одного із засновників чернецтва на Соловках. Спочатку Саватій перебував на Валаамі, а в 1429 р. разом з ченцем Германом прибув на Соловецький острів. На місці, де пристав човен, вони поставили хрест, а в глибині острова спорудили собі житло. Так було покладено початок чернецтву в тій місцевості. Помер Саватій у 1435 р. В народі Саватій Соловецький, як і Зосима Соловецький, вважається заступником бджолярів, оскільки покровителями пасічників здавна були однойменні мученики (див. 2 жовтня). Тому цей день називають Саватієм-пасічником (бджолярем).

11 ЖОВТНЯ - ХАРИТОНА СПОВІДНИКА 

Походив з Іонії. За те, що сповідував християнську віру, зазнав катувань. Згодом пішов до Єрусалима. На золото, що знайшов у печері розбійників, заснував поблизу міста монастир, у якому запровадив суворі правила щодо харчування і праці. Ледарство і неробство він розглядав як початок гріхопадіння. Помер близько 350 р.

12 ЖОВТНЯ - КИРІАКА САМІТНИКА 

Був мешканцем грецького міста Коринфа. У 18 років вирушив до Єрусалима. В одному з палестинських монастирів прийняв постриг. У 70 років пішов у пустелю і жив самітником. Виступав проти єресей знаменитого богослова III ст. Оригена. Помер у 556 р., коли йому виповнилося 109 років.

13 ЖОВТНЯ - МИХАІЛА, ПЕРШОГО КИЇВСЬКОГО МИТРОПОЛИТА 

Час і місце його народження невідомі. За походженням він був греком або болгарином чи навіть сирійцем. У Київ його прислав Константинопольський патріарх. За переказами, в 988 р. він брав участь у хрещенні киян. За його порадою в Києві були організовані школи для підготовки священиків і навчання дітей можновладців науці світській. За його ж порадою було почато спорудження Десятинної церкви, в якій святителя спочатку й поховали у 992 р. В XII ст. його мощі були перенесеш в Ближні печери, а в 1730 р. - в Успенський собор Києво-Печерського монастиря.

14 ЖОВТНЯ - ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ 

Основою для встановлення свята послужив переказ, за яким у 910 р. у Влахернському храмі Константинополя юродивий Андрій і його учень Єпіфаній під час служби на честь імператора Льва VI Мудрого побачили образ Богородиці. Вона стояла у повітрі в супроводі Іоанна Предтечі, Іоанна Богослова та ангелів, і в молитві до Бога огортала греків омофором, тобто покровом. Це явлення було витлумачене як підтвердження того, що Богоматір завжди допомагала і допомагатиме у боротьбі за віру християнську. 

З Константинополя свято прийшло в давній Київ. Очевидно, що спочатку його запровадили в Печерському монастирі і монастирі Богородиці Влахерни на Клові. Згодом Покрова стала символом і покровителькою всієї України і, зокрема, запорізького козацтва. Своїм святом обрала цей день і Українська повстанська армія. 

У побутовому житті свято злилося з місцевими звичаями; його вважають покровителем весілля, оскільки на цю пору закінчуються важливі сільськогосподарські роботи. «Покрова накриває траву, листя, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем». У багатьох місцевостях на Покрову починалися ярмарки. А ті, хто будував хату, намагалися закінчити роботи до свята, щоб вчасно увійти під дах — покров. 

Помічено, що коли цього дня випаде сніг, то на Дмитрів день (8 листопада) буде те ж саме. Є й такі прогнози: яка погода на Покрову, така й зима.

15 ЖОВТНЯ - АНДРІЯ ЮРОДИВОГО 

Продовження свята Покрови. Саме цьому святому явилася Діва Марія, яка огорнула присутніх своїм покровом. За переказами, Андрій був слов'янином, який потрапив у полон і був проданий якомусь Феогносту. Через деякий час Андрій став юродивим, і хазяїн дарував йому волю. Андрій блукав вулицями міста, викривав негідні вчинки багатіїв, навернув до спокути чимало грішників. Мав дар пророцтва. Помер у 936 р.

16 ЖОВТНЯ - ДЕНИСА 

Назва дня походить від імені священномученика Діонисія Ареопагіта, що народився в Афінах і хрестився від апостола Павла, став єпископом Афінським. Вшановується й пам'ять Діонисія Печерського, на прізвисько Щепа. Жив у XIV ст., був ієромонахом і наглядачем печер у Києво-Печерському монастирі. У багатьох місцевостях раніше було прийнято цього дня промовляти замовляння проти наврочень: «Денис — лихого ока бережись».

17 ЖОВТНЯ - ЄРОФЕЯ 

Свято походить від імені афінського єпископа, що жив у І ст., і якого на шлях християнства навернув апостол Павло. Єрофій брав участь у похованні Богоматері Марії: коли проводжали її тіло, він співав божественні пісні. Помер як мученик. За народними повір'ями, від цього дня перестають блукати по лісу Гайовики. З настанням перших півнів вони провалюються крізь землю і з'являються знову, коли вона відтане весною. Цього дня селяни остерігалися ходити до лісу. Помічено, що в цей день, як правило, посилюється вітер і стає холодніше.

18 ЖОВТНЯ – ДЕНИСА ЗИМОВОГО 

Від імені Олександрійського єпископа і богослова Діонісія. Народився близько 195 р., здобув гарну освіту, викладав риторику, був учнем знаменитого Оригена. У 242 р. Діонісій став єпископом Олександрії, владі якої підкорялися всі прилеглі до Єгипту країни. Ще за життя Діонісій одержав ім'я Великого. Помер Діонісій у 264 р. 

В народі цього святого називають Денисом Зимовим, оскільки цієї пори настають холоди.

- ХАРИТИНИ - ПЕРШІ ПОЛОТНИНИ

Від імені мучениці, страченої в 304 р. Харитина навернула в християнство багато людей, за що її довго катували. Була похована в місті Амісії, на південному березі Чорного моря. За старих часів цього дня починали ткати перше полотно.

19 ЖОВТНЯ - АПОСТОЛА ФОМИ 

Його називали Дідимом — Близнюком. Народився у Галілеї (Північна Палестина) в місті Панеаді, входив до числа 12 апостолів. Проповідував християнську

віру в Індії, де загинув мученицькою смерттю біля міста Маніпури воїни проштрикнули його п'ятьма списами. З ім'ям апостола Фоми пов'язане виникнення крилатого вислову «Хома невіруючий». Так кажуть про людину, яка в усьому сумнівається, нікому не вірить. За біблійними оповідями, Фома спочатку не вірив у воскресіння Ісуса Христа.

20 ЖОВТНЯ - СЕРГІЯ ЗИМОВОГО 

Мученики Сергій та Вакх жили в III ст. в Римі, займали високі воїнські посади, були першими вельможами імператора. Заради християнської віри відмовились поклонитися зображенням язичеських богів. З них зняли одяг і військові відзнаки, нарядили в жіночий одяг, на шию повісили обручі, і, щоб зганьбити, в такому вигляді водили по місту. Потім стратили. 

В народному побуті вважається, що цього дня приходить зима: "Сергій зиму починає". Якщо в цей день випаде сніг, то зима по-справжньому встановиться на Мотрони (22 листопада).

21 ЖОВТНЯ - ПЕЛАГІЇ-ОЗНОБИЦІ 

Назва походить від імені Пелагії Діви, яка скінчила своє життя в 303 р., і преподобної Пелагії, що померла в 457 р. Обидві святі народилися в Антіохії Сирійській. Перша з них, щоб залишитись незайманою, кинулася з будинку і розбилася. Їй було 15 років. Друга Пелагія відзначалася іншою вдачею, бо вела розпусне життя. Згодом розкаялася й багато років провела на самоті в келії поблизу Єрусалима, де й померла. 

В народі день пам'яті цих святих назвали Пелагією-ознобицею, бо цієї пори помітно холодає. Сьогодні ж і День Трифона. Його назва пов'язується з ім'ям архімандрита В'ятського, який помер у 1612 р. "Трифон кожух латає, а Пелагія рукавички шиє".

22 ЖОВТНЯ - ЯКОВА-ДРОВОРУБА 

Від імені апостола з 12-ти Якова Алфеєва, брата євангеліста Матвія. Його мати була сестрою Діви Марії, а тому він доводиться двоюрідним братом Ісусу Христу. Яків був присутній на апостольському соборі 48 р. і виголосив там заключне слово. Він був першим єпископом Єрусалимським, написав соборне послання для християн з іудеїв. Помер у 62 р. Оскільки день Якова припадає на пору похолодання («Після Якова тепла ніякого»), то ще з давніх часів від цього дня було прийнято починати заготівлю дров на зиму. І цей день одержав назву Якова-дроворуба.

23 ЖОВТНЯ - ЄВЛАМПІЯ І ЄВЛАМПІЇ 

Ці святі були братом і сестрою, жили в Никомідії. За відмову зректися християнської віри були закатовані на початку IV ст. Ще здавна в день цих мучеників селяни звертали увагу на місяць. Якщо його ріжки вказували на північ, то це віщувало скорий прихід зими, якщо на південь, - її ще довго чекати. Коли на Євлампія сльота, то вона триватиме до осінньої Казанської (4 листопада).

24 ЖОВТНЯ - ФЕОФАНА НАЧЕРТАНОГО 

Відомий як творець канонів-пісень — християнської поезії, пов'язаної з богослужінням. Його канони прославляють ікони, апостолів, інших осіб. Феофану приписується близько 150 поетичних творів. Він народився в Палестині, разом з братом Федором пройшов курс філософії. Потім обидва стали ченцями. В Константинополі брати виступали за шанування ікон, через що на їх обличчях розжареними голками «начертали» ганебні вірші. Після смерті брата Феофана повернули із заслання і призначили єпископом Нікейським. Цього ж дня вшановується і пам'ять Феофана Печерського, який був ченцем Києво-Печерського монастиря в XII ст.

25 ЖОВТНЯ - ПРОВА, ТАРАХА Й АНДРОНИКА 

Події, пов'язані із цими святими, відносяться до 304 р. Вони походили з різних міст. Їх привезли в Кілікію і жорстоко допитували. Потім винесли на арену амфітеатру для поживи звірам. Коли ж тварини нічого їм не заподіяли, Прова, Тарах й Андроника закололи мечами і поклали разом з тілами інших убитих, щоб їх не впізнали. Однак уночі над мучениками явилися, ніби зірки, три свічки з неба. Тіла таємно віднесли в інше місце і поховали в печері. Оскільки палаючі свічки, за уявленнями наших предків, — це небесні зірки, то саме на Прова по них ворожили про врожай і погоду. Зокрема, яскраві зірки — на добрий урожай гороху і хорошу погоду.

26 ЖОВТНЯ - ІВЕРСЬКОї ІКОНИ БОГОМАТЕРІ 

За переказами, вона уособлює прощення гріхів, злагоду і доброзичливе ставлення один до одного. Як розповідає церковна легенда, побожна вдова, яка жила в XI ст. в Нікеї, поблизу Константинополя, рятуючи одну з ікон від іконоборців, опустила її в море. Ікона поплила на захід. Через 200 років ченці Афонського (згодом Іверського) монастиря виловили її і помістили в монастирі. Копія ікони була придбана російською православною церквою, і на честь її принесення в Москву в 1648 р. було встановлено її вшанування.

27 ЖОВТНЯ - МИКОЛИ СВЯТОШІ 

Походив з роду чернігівських князів. Його мирське ім'я — Святослав Давидович. Короткий час він був князем Луцьким, згодом пішов у Києво-Печерський монастир, де прийняв ім'я Миколи (Святоша — це зменшена форма його світського імені). В монастирі він рубав дрова для кухні, був воротарем при монастирській брамі, займався городніми справами й виготовляв одяг. Його власна книгозбірня поклала початок монастирській бібліотеці. Коштами Миколи Святоші була побудована надбрамна церква святої Трійці, яка у дещо зміненому вигляді збереглася до наших днів. При його сприянні було споруджено шпиталь з церквою святого Миколая. Незадовго до смерті він виступив як посередник у примиренні князів. Як припускають, від його імена походить назва історичної місцевості Києва — Святошин, де колись були землі Києво-Печерського монастиря.

28 ЖОВТНЯ - ЮХИМА ОСІННЬОГО 

За ім'ям ченця Єфимія Нового, Солунського. Народився Єфимія у 824 р. в Анкері. Після одруження прийняв чернечий сан і 15 років провів на горі Олімпі. Потім пішов на Афон, перебував у Солуні, через що одержав ім'я Солунського. А Новим називається на відміну від Єфимія Великого, подвижника V ст., пам'ять якого відзначається 2 лютого. Єфимія Солунський заснував кілька монастирів, мав дар чудо творення і прозорливості. Помер Єфимія у 889 р. 

У сільськогосподарському побуті цей день колись називали болотяним, бо від частих дощів цієї пори шляхи ставали непридатними для пересування. "Розкисли дороги - застигли у Юхимка ноги".

29 ЖОВТНЯ - ЛОНГИНА СОТНИКА 

Лонгин був римським воїном, командував сотнею солдатів. При страті Ісуса Христа стояв біля його хреста й спостерігав за діями воїнів храму Соломона, щоб письмово описати страту й надіслати цей опис цезарю. За церковними переказами, саме сотник Лонгин, побачивши наскільки жорстокі дії чинять з іншими страченими воїни храму Соломона, проштрикнув списом ребра Спасителя, щоб Ісус Христос не зазнав нестерпних мук. Як тільки Ісус Христос спустив останній подих, до Лонгина повернувся гострий зір. Він же сторожив домовину з тілом Ісуса, а коли Христос воскрес, увірував у нього і прийняв хрещення від апостолів. Лонгин проповідував християнську віру у різних народів, закінчив своє земне життя у Вірменії, де й досі зберігається той спис, яким проштрикнув ребра Спасителя. Лонгину противники християнства відрубали голову. Згодом він з'явився уві сні одній жінці і пообіцяв їй повернути зір. Із цієї причини в народі сотник Лонгин здавна вважається цілителем очних хвороб. 

На Україні був свій Лонгин Печерський, який жив у XIII ст. Він був ченцем Києво-Печерського монастиря, де виконував обов'язки воротаря при головній брамі. Лонгин Печерський володів незвичайним даром: пізнавав та читав думки людей, що проходили повз нього.

30 ЖОВТНЯ - КУЗЬМИ ТА ДЕМ'ЯНА 

Свято на честь братів-цілителів, що походили з Аравії, жили в III ст., сповідували християнську віру і добре володіли мистецтвом лікування травами й молитвами. Робили це безплатно. Тому їх називали безсрібниками. Коли слава про них поширилась, їх привели в Кілікію, де їм, разом з іншими трьома братами, мечами відрубали голови.

31 ЖОВТНЯ - ЛУКИ ОСІННЬОГО 

Від імені апостола і євангеліста Луки. Йому належить авторство третього канонічного Євангелія. Цей твір є найбільш докладною розповіддю про життя та вчення Ісуса Христа. Це вчення Лука проповідував в Італії, Македонії, Греції, Африці. За одним із переказів, він помер мученицькою смертю у грецькому місті Ахаї — його повісили на оливковому дереві. У нас він здавна шанувався як наставник іконописців, оскільки сам займався живописом, хоча за професією був лікарем. Він першим намалював образ Богородиці з дитям Ісусом, дві ікони Пресвятої Діви та зображення апостолів Петра та Павла. Одна з його ікон відома як Володимирська. О цій порі у кожній селянській родині був достаток, а тому казали: «Прийшов Осінній Лука — з'явилися хліб і мука».