Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Житомир. Заснування Українського музею.
Наше минуле. – 1918. - № 1–- 2. – С.20

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

Київ. Міністр внутрішніх справ В.Рейнбот видав циркуляр з мотивуванням необхідності боротьби з діяльністю таємних та легальних організацій та партій, які виступають проти існуючого ладу, в т.ч.: РКП(б), “Всеукраинская организация коммунистов (большевиков)”, партії та гуртки анархістів, лівих російських соціалістів-революціонерів, лівих українських есерів, як таких, що близькі до більшовиків, правих російських есерів, які прагнули утворити в Україні військові організації для підготовки збройного повстання проти гетьманської влади. Були проведені обшуки та арешти серед їхніх членів. Інші існуючі в Україні партії та організації мали перебувати під пильним контролем влади.
ЦДАВО України. Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 109. – Арк. 1 (із зв.).

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Київ. Створення Інституту народного господарства.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф.. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 341.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Луганськ. Загальноміська конференція КСМУ.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 583.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.