Інститут економіки та прогнозування

[http://ief.org.ua/] ПРО ІНСТИТУТ Напрями досліджень Наукові школи Керівництво Наукові ради Вчена Рада Рада молодих вчених Міжвідомча координаційна рада Спеціалізовані ради Спеціалізована рада Д 26 239.01 Спеціалізована рада Д 26 239.02 Структура Історія Інституту ДІЯЛЬНІСТЬ Анонси Прогнози та аналітика Наукові заходи Дослідження Публікації Коментарі Засідання Вченої Ради Захисти дисертацій Річні звіти ВИДАННЯ Монографії Наукові доповіді Збірники наукових праць ПІДГОТОВКА КАДРІВ Аспірантура Спеціальність “Економіка” Спеціальність “Фінанси, банківська справа та страхування” Докторантура Увійти Ukrainian English САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ Наші видання Наші проєкти Посилання Наші партнери Новини Інституту ЗУПИНИТИ ВІЙНУ! Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися. Документи Інформація для вступників-2023 Сертифікат про акредитацію освітньо-наукової програми «Економіка» (дата видачі сертифікату 20.04.2022 № 3147, строк дії сертифіката 01.07.2027) Сертифікат про акредитацію освітньо-наукової програми «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» (дата видачі сертифікату 26.07.20213 № 5712, строк дії сертифіката 01.07.2027) Правила прийому до аспірантури у 2023 році Програма вступного екзамену до аспірантури зі спеціальності 051 Економіка Програма вступного екзамену до аспірантури зі спеціальності 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок Організаційні документи Положення про аспірантуру/докторантуру Положення про приймальну комісію ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» Положення про науково-дослідну та педагогічну практику аспірантів Інституту Положення про організацію освітнього процесу в аспірантурі Інституту Положення про забезпечення академічної доброчесності в ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» Положення про запобігання і виявлення академічного плагіату в ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» Положення про визнання в ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» результатів навчання, набутих шляхом неформальної/інформальної освіти Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в аспірантурі ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» Положення про вирішення конфліктних ситуацій в ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» Побачила світ монографія «Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи» Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи : міжнародна колективна монографія / [редколегія, голова – д.е.н. В.В.Небрат] ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – Електрон. дані. – К., 2023. – 571 с. – Режим доступу : http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2023/08/Reconstruction-for-development.pdf Це міждисциплінарне академічне видання, підготовлене з ініціативи відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України, стало відповіддю на суспільний запит щодо наукового забезпечення трансформації економіки в умовах війни та повоєнної реконструкції, необхідності вироблення національної стратегії відбудови та подальшого соціоекономічного розвитку, а з’явилося завдяки об’єднанню зусиль науковців із різних напрямів і країн. Адже відбудова й розвиток країни не обмежуються суто економічною сферою, так само як перемогу обумовлює не лише воєнне протистояння. Водночас, гострота викликів, які постали перед українською нацією та державою із початком повномасштабного вторгнення рф, а також чимало нерозв’язаних проблем, успадкованих від радянської системи управління союзною господарською системою та ще більше поглиблених за період державної незалежності, саме зараз (і негайно) потребують системного підходу та комплексного розв’язання. Усвідомлення неможливості швидкого закінчення війни та недостатності збройної перемоги над ворогом для побудови успішної держави з потужною ефективною економікою спонукало авторів колективної монографії до глибокого історико-економічного аналізу іноземного досвіду й українських умов повоєнної реконструкції. Науковці вважають, що відбудова України має починатися вже зараз. І йдеться не лише про нагальну необхідність релокації та перезапуску підприємств, відновлення критичної інфраструктури і зруйнованого житла, а й про формування нової моделі економіки, спроможної гарантувати національну безпеку та майбутній розвиток, а також про послідовну реалізацію принципу «відбудувати краще, ніж було» («build back better»). Більше читайте на сайті НАН України та у Facebook Системні соціально-економічні виклики сьогодення: виклики України Всеукраїнський науково-практичний семінар із провідними науковцями та експертами України на тему «Відповідь України насистемні соціально-економічні виклики сьогодення» організував та провів 6 вересня 2023 р. сектор міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» (м. Київ). У семінарі взяли участь науковці з провідних академічних інститутів та університетів країни: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України», Національного авіаційного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Національного університету харчових технологій, Національного інституту стратегічних досліджень, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій.  В умовах екзистенційної воєнної загрози українській державності тема семінару є надактуальною та включає низку напрямів щодо: 1) макроекономічного стану економіки України під час війни; 2) кластерних моделей відновлення конкурентоспроможності вітчизняної економіки; 3) особливостей відновлення трудового потенціалу України; 4) екологічних викликів в Україні під час війни та способів їх подолання; 5) ІТ-сектора та цифрових технологій як фактора інноваційної трансформації економіки України; 6) ролі держави у формуванні нової прагматичної фінансово-інвестиційної політики. З науково обґрунтованими доповідями виступали академік НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.н.держ.упр. В.В. Юрчишин, д.е.н., проф. Л.Л. Кістерський, д.е.н., проф. А.І. Мокій, д.е.н., проф. О.В. Плотніков, д.е.н., проф. І.Г. Ткачук, д.е.н., с.н.с. О.І. Никифорук, д.е.н., с.н.с. Є. О. Бублик та ін. Їхні основні акценти та загальні висновки: необхідність для України відходити від шаблонних ринкових реформ і поступово розвивати внутрішній ринок (А.А. Гриценко); фокусування на необхідності в перебудові економіки України в умовах довгострокового протистояння з РФ, а також на недосконалій фінансово-економічній політиці НБУ та уряду, що не сприяє цьому (С.О. Кораблін); оновлення інвестиційної політики та доцільності налагодження виробництва зброї у міжнародному партнерстві (В.В. Юрчишин); відповідність сучасної української освіти потребам вітчизняної економіки (Л.Л. Кістерський); фокусування уваги на запровадженні висококонкурентної кластерної економіки в Україні (І.Г. Ткачук); увага до колосальних екологічних втрат України від війни та шляхів їх подолання (О.І. Никифорук). Червоний зашморг для селян 17 серпня 2023 року на інформаційній медіаплатформі «Ми – Україна» в рамках науково-популярного історичного проєкту «Параграф» вийшла передача «Колгоспне рабство». Її учасники розвінчують радянські міфи про колгоспний «рай», подають об’єктивну історичну та економічну інтерпретацію оплати праці селян у колективних господарствах, розкривають сутність селяно-грабіжницької податкової політики радянської влади, висвітлюють методи «закріпачення» українських селян у ХХ ст. Гостем студії була к.е.н., старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Леся Дідківська. Дивіться відео
Інформація на сайті НАН України та у Facebook Час конвертувати бренд «Україна» в успіх її виробників Опір і звитяги України у війні кардинально змінили її власні позиції як бренду. Стрімке покращення позицій України у глобальному рейтингу сприйняття національних брендів створює сприятливі передумови для конвертації цього успіху на користь українських виробників. Зважаючи на кричущі проблеми в нашій зовнішній торгівлі, державі необхідно терміново здійснювати комплексні заходи із просування українських брендів за кордоном, адже час для цього надзвичайно сприятливий. Зараз, коли про Україну говорять усюди, просування наших брендів, розширення географії впливу, брендинг можуть здійснюватися і без витрачання державних коштів, зокрема інструментами, які є в уряду. Читайте більше у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова «Час конвертувати бренд «Україна» в успіх її виробників» , оприлюдненій на сайті Zn,ua 10 серпня 2023 р.  Чому пропозиції Наукового комітету щодо реформування в галузі викликають багато питань Член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров Коментарі та зауваження до пропозицій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій читайте у статті керівника Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України Центру оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України, завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України члена-кореспондента НАН України Ігоря Єгорова “Чому пропозиції Наукового комітету щодо реформування в галузі викликають багато питань” на сайті інформаційного каналу «Ми – Україна». Пропозиції Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій Від проєкту молочного екокластера – до стратегії розвитку регіону Фахівці різного профілю, зокрема ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (ІЕПр НАНУ), ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького, ІМВ НАУ, обговорили питання формування молочного екокластера в Івано-Франківській області, орієнтованого на виробництво продукції для дитячого харчування. Робоча зустріч відбулась 19 липня 2023 р., організатором та модератором виступила завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Основний доповідач – д.е.н., професор кафедри фінансів Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ірина Ткачук – обґрунтувала важливість і актуальність для нашої країни виробництва вітчизняного молочного дитячого харчування, можливості якого ускладнились через воєнні дії, що суттєво скоротили і до того невелику сировинну базу, відзначила економічну і соціальну значущість екокластера для місцевих громад регіону. Вона запропонувала і обґрунтувала можливу структуру кластера, дала оцінку сировинним ресурсам спеціалізованої Букачівської зони, розкрила модель розвитку екологічного тваринництва і землеробства в умовах екокластера, обґрунтувала перспективні потреби у машинах і обладнанні та необхідні обсяги інвестицій. У ході дискусії учасники не тільки оцінили роль і значення проєкту для сталого розвитку регіону, відбудови країни та задоволення потреб ринку дитячого молочного харчування на рідкій основі та обговорили існуючі й можливі ризики проєкту, а й визначили шляхи та заходи з його практичної реалізації. Д.е.н., проф. Анатолій Мокій (ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»), запропонував вписати цей проєкт у план реалізації наступної Стратегії регіонального розвитку Івано-Франківської області на 2024–2027 рр. та акцентувати на можливості його масштабування в інших громадах. Марія Флейчук, д.е.н., професорка кафедри маркетингу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького, запропонувала розробити інструменти і механізми залучення у проєкт грошей олігархів та офшорних компаній. К.е.н. Олена Бойко (ІЕПр НАНУ) зазначила про дискусійність аспекту щодо форми реалізації проєкту: через кластер чи індустріальний парк і надала пропозиції в контексті розробки спеціального законодавчого забезпечення кластерного розвитку та, зокрема, програми розвитку зазначеного екокластера. К.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ Аліна Прокопьєва внесла пропозиції стосовно оновлення і коригування фінансових показників проєкту відносно валютного курсу. Д.е.н. Тетяна Бурлай (ІЕПр НАНУ) запропонувала: щоб проєкт у рамках Стратегії регіонального розвитку не залежав від прив’язки до термінів бюджетування, необхідно зробити його декомпозицію, що сприятиме диверсифікації джерел фінансування та поступовому втіленню шляхом акцентування на проблемах переміщених осіб, які розв’яже проєкт. Д.е.н., проф. Людмила Дейнеко (ІЕПр НАНУ) відзначила, що реалізація проєкту екокластера, який орієнтований на відродження важливого сегмента регіональної продовольчої системи та стабілізації ситуації на ринку дитячих молочних продуктів, цінова доступність яких в умовах висококонцентрованого ринку та скорочення доходів населення швидко зменшується, надзвичайно актуальна та важлива. Як пілотний проєкт сприятиме відпрацюванню механізмів партнерства органів влади та бізнесу в умовах кластера та формуванню нормативно-правової бази, що регулюють роботу кластерів. Безумовно, реалізація проєкту стане внеском в післявоєнне відродження економіки України. Учасники домовилися про подальшу спільну роботу щодо створення екокластера з виробництва молочної продукції для дитячого харчування з метою ідентифікації конкретних потреб та виокремлення можливостей господарств, корпорацій, держави, регіону, місцевої громади, а також залучення міжнародної допомоги. Відео заходу Українці як трудові ресурси російсько-радянських суперпроєктів: історія та економіка 23 червня 2023 року на “Апостроф ТВ” вийшла чергова передача із циклу “Інша історія” – “Лагідний” геноцид українців” (автор та ведучий Олександр Войт). Представлено погляд на економічну історію під несподіваним кутом того, як після ІІ Світової війни продовжувався прихований геноцид українців, коли їхньою працею розбудовувався і зміцнювався потенціал радянської тоталітарної наддержави. У передачі взяла участь д.е.н., завідувачка відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Вікторія Небрат . Дивіться відео Інформація на сайті НАН України Геоекономіка міжнародного валютного порядку Спільна міжнародна конференція під назвою “Геоекономіка міжнародного валютного порядку: гроші та влада у ХХІ столітті” (“Georconomics of the International Monetary Order: Money and Power in the 21st Century”) , яка відбулася 7–8 червня 2023 р. за організації ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та мексиканських партнерів із Школи економіки та бізнесу Університету Анауак Пуебла (Economics and Business School – Universidad Anáhuac Puebla (Мехіcо)) стала продовженням серії міжнародних науково-практичних конференцій, основу яким поклала конференція «Фундаментальні зсуви геоекономічної системи світу» (20–21 грудня 2022 р., ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”). Участь міжнародній онлайн-конференції взяли вчені зі всіх континентів. Одночасне включення за різних часових поясів – це рідкісне явище в практиці міжнародних конференцій. Учасників привітали директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць, а від мексиканських організаторів з Університету Анауак Пуебла – його директор Рікардо Лопес, професор університету Хосе Каррільйо-Піна та академічний координатор Марсела Сандовал. Учасники конференції обговорили актуальні питання розвитку грошової системи (модернізацію грошових функцій, дестафацію грошей і появу цифрових грошей – криптовалют та ЦВЦБ) та міжнародних валютних відносин (перспективи дедоларизації, появу альтернативних міжнародних валют тощо), роль Китаю у сучасній світовій валютній системі, грошову політику під час війни, вплив України на світовий порядок та інші проблеми. Розгорнута програма конференції Воєнні шоки та соцієтальні трансформації 9 червня 2023 р. відбулося засідання наукової дискусійної платформи « Соцієтальні трансформації в Україні під час гібридної війни та повоєнної реконструкції » (« Societal transformations in Ukraine during the hybrid war and post-war reconstruction »). До дискусії підштовхнули гострі та стрімкі зміни у соціально-економічному житті українського суспільства під впливом повномасштабної війни Росії проти України. На засіданні виступили:заступник директора ІЕПр НАНУ, академік НАН України, проф. Андрій Гриценко ; професор кафедри міжнародної економіки Західноукраїнського національного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, Віце-президент Академії економічних наук України, д.е.н., проф. Євген Савельєв ; завідувач сектору інституційної економіки відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олег Яременко ; заступник директора, керівник Українсько-німецької факультет-програми ННІМВ ім. Б.Д. Гаврилишина, д.е.н., проф. Віталіна Куриляк ; запрошений професор Центру макроекономіки Лондонської школи економіки та політичних наук, д.е.н., проф. Олександра Москаленко ; пров. наук. співр. відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Володимир Липов ; завідувач кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ, к.е.н., ас. проф. Леся Побоченко ; завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олена Борзенко ; доцент кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ, к.е.н., ас. проф. Аліна Прокопьєва ; пров. наук. співр. відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., доц. Тетяна Бурлай . Учасники наукової дискусійної платформи сфокусували увагу на розгляді таких питань, як сучасні суспільно-економічні перетворення у логіці формування нового світового порядку; соцієтальні трансформації під впливом воєнних шоків і сучасних глобальних викликів: напрями, наслідки та перспективи; інституційне поле соцієтальних змін у воєнний і повоєнний періоди; соцієтальні трансформації у контексті міжнародної економічної динаміки. У ході дискусії піднімалися проблеми логіко-історичних основ, онтологічної значущості та складності соцієтальних трансформацій в Україні під час гібридної війни та майбутньої повоєнної реконструкції; необхідності застосування міждисциплінарного підходу у вивченні соцієтальних наслідків повномасштабної воєнної агресії РФ проти України, їх ув’язки з євроінтеграційними процесами; розкриття екзо- та ендогенних інституційних меж соцієтальних трансформацій в Україні; врахування впливу глобальних трендів цифровізації та «зеленого» переходу; посилення прикладних аспектів наукових соцієтальних досліджень для відстоювання національних інтересів України та підтримки соціально-економічної стійкості країни у воєнний і повоєнний періоди. За підсумками засідання наукової дискусійної платформи планується видання збірки наукових праць. Page 1 of 48 1 2 3 4 5 » 10 20 30 ... Last » СПІВРОБІТНИЦТВО ДО УВАГИ МЕДІАПРОСТІР КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ Новини, оголошення Документи 01.08.2023 Побачила світ монографія «Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи» 01.08.2023 Системні соціально-економічні виклики сьогодення: виклики України 01.08.2023 Червоний зашморг для селян 01.08.2023 Час конвертувати бренд «Україна» в успіх її виробників 01.08.2023 Календар подій Жовтень 2023 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд « Вер 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Архів новин Серпень 2023 Липень 2023 Червень 2023 Травень 2023 Квітень 2023 Березень 2023 Лютий 2023 Грудень 2022 Листопад 2022 Серпень 2022 Липень 2022 Червень 2022 Травень 2022 Квітень 2022 Березень 2022 Лютий 2022 Січень 2022 Грудень 2021 Листопад 2021 Жовтень 2021 Вересень 2021 Липень 2021 Червень 2021 Травень 2021 Квітень 2021 Лютий 2021 Січень 2021 Грудень 2020 Листопад 2020 Жовтень 2020 Вересень 2020 Серпень 2020 Липень 2020 Червень 2020 Травень 2020 Квітень 2020 Березень 2020 Лютий 2020 Січень 2020 Грудень 2019 Листопад 2019 Жовтень 2019 Вересень 2019 Серпень 2019 Липень 2019 Червень 2019 Травень 2019 Квітень 2019 Березень 2019 Лютий 2019 Грудень 2018 Листопад 2018 Жовтень 2018 Вересень 2018 Серпень 2018 Липень 2018 Червень 2018 Травень 2018 Квітень 2018 Березень 2018 Лютий 2018 Січень 2018 Грудень 2017 Листопад 2017 Жовтень 2017 Вересень 2017 Серпень 2017 Липень 2017 Червень 2017 Травень 2017 Квітень 2017 Березень 2017 Лютий 2017 Січень 2017 Грудень 2016 Листопад 2016 Жовтень 2016 Вересень 2016 Серпень 2016 Липень 2016 Червень 2016 Травень 2016 Квітень 2016 Березень 2016 Лютий 2016 Січень 2016 Грудень 2015 Листопад 2015 Жовтень 2015 Вересень 2015 Серпень 2015 Липень 2015 Червень 2015 Травень 2015 Квітень 2015 Березень 2015 Лютий 2015 Січень 2015 Грудень 2014 Листопад 2014 Жовтень 2014 Вересень 2014 Серпень 2014 Липень 2014 Травень 2014 Квітень 2014 Жовтень 2013 Червень 2013 Категорії Співпраця з державними органами Засідання комісій міністерств Співробітництво Оголошення Виступи на телебаченні та радіо Дослідження Вебінари Науково-аналітичні записки Публікації у міжнародних наукових журналах Актуальний коментар YouTube Наукові статті Суспільне життя Інституту Виконання НДР Конференції, симпозіуми, круглі столи Публікації у ЗМІ Видання --> © Інститут економіки та прогнозування НАН України 2023. Всі права захищено