Війна мами Тані: історія героїчної чернігівки - медсетри батальйону "Айдар"

Розмова із цією жінкою подається у повному обсязі: без купюр та обрізок. Власне, це не стільки інтерв'ю, скільки сповідь жінки-героїні, яка за останні 9 місяців пережила стільки горя, скільки вистачило б на кілька життів.

Війна чернігівської медсестри Тетяни Борисенко почалася ще 19 січня на вулиці Грушевського. Вона була однією з тих, хто витягав поранених під час кривавого розстрілу на Інститутській.

А після Майдану мама Таня(так її з любов'ю назвали ще на Грушевського) не вагаючись записалася добровольцем до батальйону "Айдар".

З 25 травня з фронту додому вона поверталася лише двічі: вперше зазнавши поранення. Вдруге - коли її звільнили після 24 днів полону терористів.

У цій розповіді багато правди про війну, про що не прийнято говорити на широкий загал. Приміром, про справжню ціну війни для України. За підрахунками мами Тані, лише батальйон "Айдар" втратив на Сході 600 чоловік.

Або ж про звірства терористів, які добивали поранених українців та знущалися над їхніми тілами.

Або ж про кадировців, які розстрілювали родини тих мирних жителів, хто підтримує Україну.

Або ж про те, за що спочатку воювали бойовики-луганчани, до яких почало доходити, що вони наробили.

Мама Таня також показала український прапор, який вона привезла з полону. Колись він майорів над Луганською митницею. Бойовики витирали об нього ноги. Мама Таня не могла на це дивитись і сховала стяг. Якби терористи знайшли його - розстріляли б її на місці.

Тепер мама Таня мріє, що колись саме вона повісить синьо-жовтий стяг над митницею.

Скоро вона повертається на війну: за Україну та за своїх хлопців. До речі, з тих "айдарівців", які зустрічали її по звільненні з полону вже нікого немає в живих.

Мамі Тані є ще багато чого розповісти. Ця розповідь довга, як і перелік життів, які вона врятувала ще з Грушевського, а їх - близько тисячі.

Інтерв'ю-сповідь у двох частинах - від Hromadske.cn

Збільшити

Збільшити

Збільшити