Звіт по ЕСВ за новою формою в перше надаємо у серпні

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу платників, що відповідно до внесених змін з 1 серпня 2018 року  Додаток 4 звіту з ЄСВ (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами. З огляду на зазначене звіти за формами Додатка 4 за звітний період: липень 2018 року (які подаються з 1 по 20 серпня 2018 року) подаються за формами звітності, затвердженими наказом Мінфіну № 435; звітність за новими формами, затвердженими наказом №511, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 1 вересня 2018 року, тобто за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

Фізичні особи - підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, несуть відповідальність за несплату (неперерахування) єдиного внеску

Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску починаючи з 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, до фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, та допустили зазначене порушення, починаючи з 01.01.2015 та надалі накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Також, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску фізичні особи - підприємці несуть адміністративну відповідальність. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, ФОП ЄП. Пунктом 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування ЄВ для ФОП ЄП є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. ЄВ для зазначених платників встановлюється у розмірі 22 відсотка. ФОП ЄП сплачують ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Згідно з абзацом другим п.п. 2 п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), ФОП ЄП можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. Враховуючи зазначене, граничний термін сплати ЄВ для ФОП ЄП – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 11 розд. ІV Інструкції № 449).Підпунктом 2 п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464). Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями: 1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До Податкового кодексу України внесено зміни

З 28.07.2018, тобто з дня, наступного за днем опублікування, набрав чинності Закон України від 03.07.2018 № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Закон № 2477), Звернув увагу начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев. Законом № 2477 внесені зміни до: ► пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» Податкового кодексу України від від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом;  ► пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 «Податкова знижка» ПКУ, що викладено у новій редакції, згідно з якою до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема, належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

У разі перейменування вулиці, міста, селища платнику ПДВ необхідно подати заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація»

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран інформує, що відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр). Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ). Згідно з п. 183.15. ПКУ та пунктів 4.1 і п. 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються, зокрема, місцезнаходження (місця проживання) платника податку, контролюючим органом здійснюється перереєстрація такого ПДВ. Для цього платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ. Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

Амортизація основних засобів нараховується без урахування їх уцінки (дооцінки)

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ. Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку. Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації основних засобів згідно зі ст. 138 ПКУ та, відповідно, при розрахунку податку на прибуток підприємств.

Cпеціалізований транспортний засіб є об’єктом оподаткування транспортним податком

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. До об’єктів оподаткування відносяться всі легкові автомобілі, адже особливостей для оподаткування спеціалізованих автомобілів ПКУ не передбачено. Середньоринкова вартість автомобілів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (далі – Перелік). Перелік, розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, визначає транспортні засоби (базові моделі), які є об’єктом оподаткування транспортним податком, тобто середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року. Ключовою ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є його присутність у Переліку. Тобто, якщо у Переліку міститься транспортний засіб з параметрами, що відповідають базовій моделі автомобіля, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком. Нагадуємо, що ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування транспортним податком (п. 267.4 ст. 267 ПКУ). Звертаємо увагу, що фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).

Анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється за рішенням контролюючого органу

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: ► подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; ► припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; ► у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, зауважив начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев. У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом про анулювання (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну сплату єдиного внеску

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 2 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449). Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до фіскальних органів за місцем проживання: заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449; копію трудової книжки (за наявності); виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5); копію документа, що посвідчує особу. Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розд. V Інструкції № 449 члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

Самостійно нараховані суми єдиного внеску фізичними особами- підприємцями, які є пенсіонерами за віком, підлягають сплаті

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Згідно з п. 5 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Пунктом 3 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 435), передбачено, що у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування , які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Відповідно до п. 16 розд. II Порядку № 435 відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник. Отже, суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню. У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов’язання такі особи несуть відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464.

Увага! Термін подання квартальної звітності з податку на прибуток – 9 серпня

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що незабаром закінчується строк подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу. Крім того, наголошуємо, що з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну фінансову звітність у встановленому порядку. Така фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною (п. 46.2. ст. 46 ПКУ). За неподання податкової звітності у строки, визначені законодавством, або її затримку п. 120.1 ст. 120 ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Спливає кінцевий термін сплати задекларованих громадянами доходів

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує громадянам які подали декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, що відповідно до п. 179.7 ст. 179  Податкового Кодексу України обов'язок сплати податкового зобов’язання, зазначеного у декларації, передбачений до 1 серпня 2018 року. Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації у встановлені терміни, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Підприємець припиняє свою діяльність, у який термін необхідно надати ліквідаційний звіт по ЄСВ?

Згідно з п. 9 розділу III Порядку у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у пункті 2 цього розділу, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Такий звіт слід подати протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Не згодні з рішенням фіскальної служби – маєте право на оскарження

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує платникам податків, що, відповідно до норм Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Тож у випадку, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд такого рішення. При цьому платник може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено таких  обмежень.  Скарга подається у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. У випадку, коли останній день строків подання заяви припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Кошти, сплачені на старі бюджетні рахунки, зараховуватимуться відповідно до визначеного призначення

З 2 липня 2018 року почали діяти нові рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів. Проте, для зручності платників та з метою уникнення втрат бюджету, встановлено перехідний період – до 11 вересня 2018 року,на час якого старі рахунки для зарахування доходів до державного та місцевихбюджетів залишаються діючими. На час перехідного періоду - до 11 вересня 2018 року, виконання операцій як за старими, так і за новими рахунками здійснюються у штатному режимі. Усі податки та збори, перераховані на старі рахунки не втрачаються, не повертаються, не потребують додаткових зусиль на переадресацію, а зараховуються відповідно до визначених призначень та у відповідності до бюджетного законодавства. Проте все ж таки платники повинні бути більш уважнішими при перерахуванні бюджетних платежів і використовувати для цього саме нові рахунки, зазначив начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев. Ознайомитись з ними можна на суб-сайті територіальних органів ДФС у Харківській області у розділі «Бюджетні рахунки». Крім того, звертаємо увагу, що рахунки для сплати ЄСВ з 2 липня 2018 р. не змінилися.

До уваги суб’єктів господарювання, що планують здійснювати та здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами

Керівник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області  Юрій Зайцев інформує, що відповідно до розпорядження ДФС України від 28.02.2018 № 18-р «Про ведення Реєстру виданих, тимчасово призупинених, анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» з 02.08.2018 року запроваджується в експлуатацію нове програмне забезпечення «Ліцензування виробництва та обігу (спирт, алкогольні напої, тютюнові вироби)». Для введення до бази даних інформації із заяв, отриманих від суб’єктів господарювання у паперовому вигляді про видачу/внесення чергового платежу/переоформлення/видачу дубліката/анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами необхідно крім даних, які подаються відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», із змінами та доповненнями, вказувати код та назву виду діяльності, а платіжні документи (квитанція, платіжне доручення) надавати окремо до кожної заяви (окремо оплата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та окремо оплата за ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами). Враховуючи зазначене вище, рекомендуємо використовувати наведену нижче форму заяви. Крім цього, слід зазначити, що платники податків, які планують здійснювати діяльність з роздрібного продажу підакцизних товарів, повинні стати на облік в ОДПІ та їх відділення за місцем розташування торгівельних об’єктів для відкриття інтегрованих карток як платників окремих податків з метою зарахування коштів, сплачених за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та акцизного податку до місцевого бюджету.

Програма «Електронний чек» покращить умови ведення бізнесу та створить умови для його прозорості

Державна фіскальна служба України продовжує вживати заходи для покращання умов ведення бізнесу з одночасним створенням умов для його прозорості. Черговим етапом стало впровадження пілотного проекту електронної системи – «Електронний чек». Ця новація має привести до якісно нових перетворень у ланці «підприємець - споживач». Суть інноваційної електронної системи полягає у впровадженні альтернативного технологічного рішення для реєстрації розрахункових операцій в сфері торгівлі без застосування традиційних реєстраторів (РРО). Програма «Електронний чек» має ряд суттєвих переваг: 1. система може бути встановлена на будь-який пристрій – персональний комп’ютер, планшет чи смартфон; 2. вона доступна, безкоштовна та може бути інтегрована з іншими системами ДФС і бухгалтерськими програмами; 3. має найвищий ступінь захисту і працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень; 4. застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності придбавати традиційний касовий апарат, а відтак, друкувати паперові чеки; 5.  фіскальний чек громадяни зможуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету (електронного сервісу ДФС, розміщеного на офіційному веб-сайті контролюючого органу). Система «Електронний чек» – не тільки зручна і економна для підприємців, але й дозволить підвищити ефективність контролю за розрахунковими операціями та оперативно виявляти факти порушень при здійсненні таких операцій, а також зменшить обсяги тіньового обігу товарів, в т. ч. підакцизних.

Перевірка чинності та терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП

Відповідно до норм Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема перевірку правового статусу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК) в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК. У разі отримання послуг ЕЦП в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД), інформацію щодо терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП платник податків може отримати самостійно з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланням https://acskidd.gov.ua. Для цього необхідно здійснити пошук за реєстраційним номером облікової картки платника податків та завантажити посилений сертифікат ЕЦП.  Крім того, перевірку строку чинності посиленого сертифіката клієнт АЦСК ІДД може здійснити за допомогою надійного засобу ЕЦП «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна безкоштовно завантажити з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (розділ «Програмне забезпечення» вкладка «Надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач  ЦСК-1»). Додатково у зазначеному розділі розміщено Настанову користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1», що містить детальну інформацію щодо можливостей даного програмного забезпечення. Якщо термін дії посиленого сертифіката ЕЦП сплинув або його статус змінено на заблокований, платнику необхідно звернутись до АЦСК ІДД. У разі отримання послуг ЕЦП в інших АЦСК платнику податків за інформацією щодо терміну дії ЕЦП необхідно звернутись безпосередньо до надавача послуг ЕЦП. При цьому контактну інформацію АЦСК розміщено в електронному реєстрі суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП, за адресою http://сzo.gov.ua/ca-regіstry.

При набутті права власності або користування на площі сільгоспугідь платники єдиного податку четвертої групи мають подати декларацію з уточненою інформацією

Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ). У разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані: - уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року; - подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку. У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно, у тому числі за результатами електронної перевірки, виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369. Отже, у разі набуття протягом поточного року права власності або користування на площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у новій адміністративно-територіальній одиниці, платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним податковим кварталом, в якому виникли такі зміни, подати до контролюючого органу: - за своїм місцезнаходженням уточнюючу загальну податкову декларацію разом з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок», а також підтверджуючі документи щодо земельних ділянок та їх нормативної грошової оцінки; - за місцем розташування земельної ділянки – податкову декларацію з аналогічними документами: з типом «Звітна» у випадку, якщо податкова декларація до такого контролюючого органу не подавалася або з типом «Уточнююча звітна», якщо до такого контролюючого органу подавалася «Звітна» податкова декларація.

Особливості нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Згідно статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та / або нежитлової нерухомості. Фізичні особи в 2018 році сплачують податок за 2017 рік. Пільги зі сплати податку на об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб складають: для квартир незалежно від їх кількості база оподаткування зменшується - на 60 кв. метрів; для житлових будинків незалежно від їх кількості база оподаткування зменшується - на 120 кв. метрів; для різних типів об'єктів незалежно від їх кількості база оподаткування зменшується - на 180 кв. метрів. Ставка податку для об'єктів житлової та / або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється рішенням сільських, селищних, міських рад, в залежності від розташування і типів таких об'єктів нерухомості. Ставки податку встановлюються в розмірі, не більше 1,5 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр. База оподаткування об'єктів, що перебувають у власності фізичних осіб, і сума податку визначається контролюючим органом за місцем реєстрації платника податків. Контролюючий орган до 1 липня надіслав податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку фізичним особам Громадяни повинні сплатити податок протягом 60 днів після отримання повідомлення-рішення. Основною проблемою нарахування податку на нерухоме майно є недостатнє наповнення баз даних фіскальних органів. Тож громадянам, які в даний час не отримали податкове повідомлення - рішення щодо сплати податку, але повинні його сплачувати, необхідно прийти в інспекцію за місцем реєстрації з документами, що підтверджують право власності для проведення звірки та нарахування податку .

Перелік витрат які можна включити до податкової знижки розширено

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 03.07.2018 р. №2477-VIII  «Про внесення змін до Податкового кодексу України» внесено наступні зміни: 1) У п. 165.1.14  ПКУ уточнено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом. Тобто виключено норму щодо виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ. 2) У новій редакції викладено пп. 166.3.3 ПКУ щодо податкової знижки на навчання. Тепер до податкової знижки буде включатися сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Тобто Закон розширив перелік витрат на навчання, які можуть бути включені до податкової знижки. Цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 

Списано кредит до закінчення терміну позовної давності: що з доходом «спрощенця»

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦКУ). Відповідно до п. 292.13 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (п. п. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ). Згідно з п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 (далі – П(с)БО 11), поточні зобов’язання включають, зокрема, короткострокові кредити банків. Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 П(с)БО 11). Отже, сума кредиту списана (прощена) кредитором до закінчення строку позовної давності є кредиторською заборгованістю яка включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

Харківська митниця ДФС про ввезення в Україну громадянами лікарських засобів та спеціального дитячого харчування

Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» на територію України можуть ввозитися лікарські засоби, зареєстровані в Україні, за наявності сертифіката якості серії лікарського засобу, що видається виробником, та ліцензії на імпорт лікарських засобів, що видається імпортеру (виробнику або особі, що представляє виробника лікарських засобів на території України), у порядку, встановленому законодавством. Незареєстровані лікарські засоби можуть ввозитись на митну територію України без права реалізації для індивідуального використання громадянами. Митне оформлення незареєстрованих лікарських засобів, призначених для індивідуального використання громадянами, які не належать до особистих речей громадян, здійснюється після отримання митними органами листа-повідомлення Міністерства охорони здоров'я України  щодо можливості ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів або відповідного електронного повідомлення. Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, призначені для індивідуального використання, які належать до особистих речей (переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводженому або несупроводжуваному багажі громадянина) в таких обсягах: у кількості, що не перевищує п’яти упаковок  кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини); в кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я. Громадяни (батьки або особи, які їх замінюють, та/або уповноважена ними особа, інші члени сім’ї та родичі) можуть ввозити на митну територію України продукти спеціального дитячого харчування, які не виробляються (не реалізуються в Україні) для дітей хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводженому або несупроводжуваному багажі громадянина в таких обсягах: -  у кількості, що не перевищує п’яти упаковок  кожного найменування на одну  особу; - у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на продукт (продукти) спеціального дитячого харчування, виданому на ім’я дитини та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я, за умови пред’явлення документів, що засвідчують родинні зв’язки з хворою дитиною, або іншого документа, який підтверджує повноваження  особи на такі дії. Вказане передбачене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 р. № 458 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування».

Харківські митники виявили партію анаболіків

Напередодні у відділі митного оформлення «Піски» митного посту «Куп’янськ» співробітники Харківської митниці ДФС виявили партію анаболічних препаратів. 22-річний громадянин України прямував до Російської Федерації в якості пасажиру одного з авто. Під час проведення усного та письмово декларування він заявив про відсутність обмежених або заборонених  до переміщення через митний кордон України предметів. Але ж під час митного огляду особистих речей чоловіка у рюкзаці під особистими речами були виявлені сильнодіючі лікарські засоби, які відносяться до анаболічних стероїдів, з маркуванням DANABOL в кількості 1000 пігулок, NANDROLON D – 25 ампул та ANAPOLON – 40 пігулок. Зазначені препарати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» обмережені для переміщення через митний кордон України. Відносно правопорушника складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Вартість предметів правопорушення буде встановлено додатково.

Доставка воды "Слобожанська"

Актуальні податкові новини від Центральної ОДПІ

Ведущей Новостей АТН Оксане Пилькиной нужна помощь!

Обслуговування платників податків

В Германии запретили умные часы для детей

На дне озера нашли замок