Бот — це спеціальна програма, що виконує автоматично і за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач. Боти потрібні в першу чергу для бізнесу: вони дозволяють наростити ефективність маркетингових інструментів, залучити аудиторію. Але також використовуються у політиці, адже дають змогу посилити вплив у інформаційному середовищі.

В сучасному середовищі дедалі більше застосовується комбінований підхід: застосування бота та людини водночас. Ботоферми — humanware — це групи людей, що фізично працюють з великою кількістю ботів. Через спеціальні інтерфейси люди лайкають, коментять і шерять з багатьох акаунтів і за це отримують невелику платню. Така взаємодія потрібна, аби обходити капчі — запобіжні заходи, що мають на меті відрізнити бота від справжньої людини.

Ботнети користуються свободою, яку соцмережі дають користувачам. Наприклад, неможливо ввести обмеження на лайки, що б значно зменшило вплив мереж ботів.

Як ботам опираються соцмережі?

Боти є однією із головних проблем для соцмереж, адже зменшують довіру користувачів до інформаційного середовища. Саме тому Facebook, Twitter та Youtube регулярно влаштовують «чистки» бот-акаунтів. Twitter, наприклад, видаляє близько 10 мільйонів акаунтів на тиждень. Масштаби «чисток» у Facebook та Youtube невідомі, адже компанії не оприлюднюють ці цифри. Однак, вони можуть бути доволі значними. Так, 14 грудня 2018 року з Youtube каналу Юлії Тимошенко після масового видалення ботів зникло 44,3% підписників. Можливі ознаки бота:

• відсутність аватару/розмита фотографія на аватарі/абстракція замість фото;
• відсутність декількох фотографій однієї й тої ж людини в різних ракурсах, а натомість — абстракція або групові фотографії з великою кількістю людей;
• відсутність власного контенту/публікацій, замість цього — регулярні репости;
• відсутність або мала кількість лайків під власними публікаціями;
• недостовірна або зовсім не заповнена інформація в профілі («про себе», «місце роботи» тощо);
• публікація одного і того ж коментаря;
• велика кількість зовнішніх посилань в коментарях на сторонні сайти (боти в середньому використовують посилання в три рази частіше за людей);
• немає юзернейму;
• неспівставні дата реєстрації і кількість публікацій (наприклад, місяць як зареєстрований, а вже кілька сотень публікацій);
• частота публікацій (наприклад, пост чи коментар кожні кілька хвилин);
• використовує проксі/TOR/VPN.

Лайфхаки, що дозволяють визначати ботів та тролів:

1. Боти в мережі зазвичай фоловлять та ретвітять одне одного. Вони можуть бути навіть з різних країн, але говорити однією мовою (англійською, голландською тощо). Тому, через аналіз того, хто кого фолловить, можна викривати мережу. Аналіз можна робити через цей ресурс.

2. Локацію акаунтів можна визначити за допомогою додатку GeoCreepy.

3. Перевірте, чи акаунти із таким іменем є в інших соцмережах — Facebook, Instagram;

4. Порівнюйте «друзів» та фоловерів на різних соцмережах – наприклад, Twitter та Facebook. У реальному житті вони можуть не надто перетинатися, адже ці соцмережі люди використовують для різних цілей. Якщо ж цілі групи акаунтів серед «фоловерів» повторюються у різних соцмережах – це вже підозріла ознака.

5. Дивиться на те, чи постять кілька акаунтів одночасно одне й те саме. Часто вони використовують один і той самий текст, одні й ті самі хештеги, одні й ті самі посилання і т.д.

6. Дивитися на активність під час якихось трендових тем – наприклад, суду щодо збиття Боїнга MH17 і т.д. Наприклад, у день збиття Боїнга за 24 години було зафіксовано 65 тисяч твітів проти України. Використовували хештег #провокацияКиева

7. Простежте, якими мовами пишуть власники цих акаунтів. Дуже часто тролі під японськими чи китайськими іменами пишуть англійською чи російською – або навпаки.

8. Користуйтеся сервісами пошуку фото – Google Image, TinEye, Yandex image (для російського сегменту). Перевіряйте як картинки профілю («юзерпіки»), так і картинки тла.

9. Дивіться на опис професії чи занять. У реальних людей це буде щось оригінальне, унікальне; у тролів – абстрактне, спільне з багатьма іншими.

10. Здійсніть пошук імені та прізвища людини – чи вона присутня в інших соцмережах? Чи ви можете знайти інші версії її фото?

11. Користуйтеся опцією Who to Follow у Twitter – дуже часто соцмережа сама вам радитиме людей, які об’єднані з даним тролем в мережу.

12.«Ніки» у тролів дуже часто подібні. Часто це набір символів, або ім’я, прізвища і велика кількість цифр. Можна навіть знайти кілька цих комбінацій імені та прізвища – і перевірити, чи вони об’єднані в одну мережу.

13. Часто тролі та боти використовують спеціальне програмне забезпечення для своєї діяльності. Наприклад, DeusexTwitterMaster. Чи російську програму Sputnik v2.0. Цікаво, що нею користуються, наприклад, тролі з Індії.

14. Перевірте дату створення облікового запису на твітері. У тролів ці дати можуть бути однакові або дуже близькі. Перевірити точну дату можна на сервісі SocialBearing.

15. Можна дійти до самого початку діяльності акаунта.Цілком можливо, ви побачите, що це був реальний акаунт, який потім був «проданий».

16. Ви можете отримати частину електронної адреси, на яку зареєстрований акаунт. Для цього скористайтесь опцією “Відновити пароль” і введіть ім’я акаунту, який вам цікавий.

17. Отримавши деякі символи з пошти, на яку зареєстрований акаунт (наприклад, n__@m .ru), ви можете спробувати реконструювати адресу цієї пошти (наприклад, нік твітер-акаунту використовується як ім’я у пошті, а за відкритими символами адреси (m .ru) ви можете зрозуміти, що йдеться про скриньку на mail.ru). Далі ви можете шукати, які облікові записи зареєстровані на цю скриньку у Фейсбуку та в інших соцмережах.

18. Стежте за годинами активності акаунтів. Якщо вони зареєстровані у США, але твітять вдень за московським часом — це вже підозріло.

Матеріал підготовлено за результатами тренінгу «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Дивіться відеозапис усіх 6-ти модулів тренінгу за участю українських та міжнародних експертів.