This version of the page http://notagroup.com.ua/nashi-novini/ (195.64.238.71) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2023-07-14. The original page over time could change.
Актуальні новини та інтерв'ю від компанії Nota Group
  • Головна
  • Наша команда
  • Новини
  • Контакти
  • UA
  • RU
  • EN

Наші новини

11 Липня 2023
Більше ніж просто бізнес. Основні тренди бізнесу або Чому парадигма «Nothing personal, it’s just business» більше не діє
Війна звела до абсолюту суспільний запит на справедливість у різноманітних її проявах. Українське суспільство більше не влаштовує той стан речей, який існував раніше. Занадто велику ціну ми платимо за гідне майбутнє. Кожен із нас на своєму місці має робити для перемоги максимум і навіть трохи більше. Позбавлений бюрократичних кайданів, які суттєво стримують розвиток державного сектору, бізнес може стати реальним агентом змін, утверджувати ті цінності, які сьогодні дорогою ціною виборюються на полі бою. Парадигмі «Nothing personal, it’s just business» немає місця у нашому сьогоденні. Той, хто зрозуміє цю просту істину не просто залишатиметься «на плаву», а й робитиме свій внесок у майбутнє. Ось декілька трендів, які обумовлюватимуть розвиток бізнесу у найближче десятиліття. Дослідження «Future of Work 2030: як підготуватись до змін в Україні» прогнозує, що у найближче десятиліття Україна зіштовхнеться з безпрецедентно масштабними змінами. Ці зміни будуть продиктовані не лише зміненими запитами післявоєнного суспільства, а й глобальними трендами: технологічним прогресом, диджиталізацією, глобалізацією та кліматичними змінами. Для того, щоб зберігати конкурентоздатність, українській економіці доведеться йти пліч-о-пліч з цими тенденціями. А українському бізнесові, який є головною артерією життєздатності економіки, — стати в авангарді цих всеосяжних та інтенсивних трансформацій. Фото: Октава Капітал   Це дослідження також попереджає: у найближче десятиліття молодь очікуватиме участі компанії в розв’язанні екологічних і соціальних проблем суспільства, лідерських позицій щодо нагальних соціальних, економічних проблем. Що? Ви апелюєте до того, що споживачами вашого продукту чи послуги є не молодь? У такому разі замисліться над тим, що через декілька років ця молодь стане вашим основним кадровим потенціалом. І саме ця молодь не даватиме компанії другого шансу у питанні корпоративної соціальної відповідальності. Репутація цінуватиметься понад усе. Фото: Октава Капітал Курс на соціальну відповідальність Отже, бізнес має не лише відповідально ставитися як до свого продукту, так і до свого споживача, а й декларувати активну соціальну позицію. Війна в Україні лише загострила ці запити. Суспільство, яке щодня «бомбить» (у буквальному і в переносному значені цього слова) від російських ракет, — не толерує жодних реверансів у бік агресора, оголошує бойкот компаніям, які не вийшли з російського ринку. Виявлений будь-який зв’язок бізнесу, політика чи чиновника з росією — означає буквально фінансове чи професійне самогубство. Українське суспільство, зранене війною, більше не розпізнає напівтонів, не сприймає напівправди. Орієнтація на соціально відповідальний бізнес є світовим трендом. Компанії мають дбати про своїх співробітників. І йдеться не лише про впровадження гнучкого графіка і формату роботи, перетворення управлінської культури та трансформації комунікативного підходу, а й про те, що ефективно конкурувати зможуть лише ті бізнеси, які виявляють турботу про фізичний і психічний комфорт працівника. За даними МОЗ України, близько 15 млн українців потребують психологічної підтримки через війну. Згідно з дослідженням Gradus Research, 57% українців пережили певну травматичну подію, яка стосувалася них самих та їхніх близьких. Бізнес має всіляко дбати про підтримку ментального здоров’я своїх співробітників, допомагати впоратися з емоційними стражданнями, розвивати антикрихкість та стресостійкість. Отже, війна в Україні не послабила вимоги до соціальної відповідальності, а навпаки — лише посилила їх. Україна щодня виборює своє право на існування і право на майбутнє для прийдешніх поколінь. Кожен з нас несе відповідальність за це майбутнє. Фото: freepik ESG — більше ніж просто абревіатура Певними орієнтирами у поступальному глобальному рухові вперед є Цілі сталого розвитку ООН. Це ухвалені до 2030 року ключові напрямки розвитку країн цивілізованого світу, які мали б вивести людство на траєкторію життєстійкого розвитку. Цілі сталого розвитку є одними із визначальних для міжнародного бізнесу при побудові стратегій і політик. Декілька років тому, глобальним світом почала ширитися і розвиватися концепція ведення бізнесу за принципами ESG, що розшифровується як екологічна, соціальна та управлінська сталості (Environmental, Social, and Governance, ESG). Перший компонент передбачає різноманітні екологічні проєкти; другий — заходи щодо взаємодії з суспільством, а також з персоналом; цей компонент, зокрема, про піклування, навчання та інклюзивність. Третій компонент — про прозорість діяльності компанії, нульову толерантність до корупції, вибір бізнес-партнерів. Війна на європейському континенті, яка стала найбільшим безпековим викликом після Другої Світової війни, — похитнула підвалини Цілей сталого розвитку ООН, які орієнтуються, серед іншого на партнерство, мир, справедливість та сильні інститути. Війна в Україні стала справжнім краш-тестом й для світового ESG-тренду. Адже відмова від співпраці з країною-агресором — це також про ESG-цінності. Фото: Октава Капітал   Збройна агресія росії в Україні стала лакмусовим папірцем міцності та дієвості задекларованих сталих принципів і трендів. Одні компанії досі вирішують вони «до красивих» чи «до розумних», а тим часом продовжують збагачуватися за рахунок рублів, заплямованих кров’ю українців. Інші ж — з перших днів вторгнення покинули російський ринок. Ті перші поступово стають вигнанцями цивілізованої спільноти. А другі - активно демонструють ESG-свідомість та високі ціннісні орієнтири. Це свідчить про те, що глобальні цілі та глобальні ESG-тренди витримали перевірку війною. Тож українським компаніям слід пильніше придивитися до цих трендів. Війна не є приводом для того, щоб відмовлятися від ідей сталого розвитку чи ESG-трендів. Навпаки, для того, щоб подолати наслідки соціальної кризи, реалізувати проєкти, направлені на відбудову країни, буде потреба у значних інвестиціях. І для потенційних інвесторів хорошим сигналом стане те, що бізнес в Україні є ESG-свідомим. Фото: Тетяна Андріанова, СЕО «Октава Капітал», керуючий партнер Nota Group ESG — це не просто модний тренд, це те, що бізнес може зробити для захисту і упередження криз, а також для інвестування в майбутнє України. Яким чином? Завдяки зменшенню негативного впливу на довкілля, слідуванню соціальним потребам (зараз головною понтонною є допомога, що наближує країни до перемоги), прозорості та відкритості, високим професійним стандартам, програмам кадрового резерву, централізованою моделлю системи управління ризиками та внутрішнього контролю. Принаймні, такі ESG-цінності обрала для себе група компаній «Октава». Якщо кожен український бізнес обере такий шлях, це стане неоціненним внеском в майбутнє України, як квітучої, перспективної держави, яка є відкритою для іноземних інвесторів. Направду, посадити дерево може кожен із нас. Як і кожен з нас може проявляти абсолютну нетерпимість до корупції, дбати про своїх співробітників та колег, допомагати один одному, підтримувати один одного, бути чуйними, співпрацювати з волонтерами, благодійними організаціями чи місцевими органами влади задля подолання соціальних криз. Це те, що не вимагає великих фінансових затрат, але це саме те, що закладає підвалини для того, щоб наше завтра було світлішим. Фото: freepik Капітал першого рангу Глобальна перспектива сьогодні керує світом. Змінюються соціальні контексти, технології, геополітична та демографічна ситуації (загальним трендом є те, що населення планети старіє: за підрахунками ООН, до 2025 року у всьому світі налічуватиметься 2,1 мільярда людей віком понад 60 років). Справжнім викликом для бізнесу є необхідність ведення «холодної війни» за таланти та за кваліфікованих співробітників.qПереоцінити пріоритети працівників змусив ще локдаун. За цей період мільйони людей у всьому світі втратили роботу, а загальний рівень добробуту суттєво знизився. Утім, локдаун допоміг засвоїти деякі позитивні уроки, наприклад те, що ефективно працювати співробітники можуть й з дому, що комфортне середовище праці є великою перевагою. Фото: Тетяна Андріанова, СЕО «Октава Капітал», керуючий партнер Nota Group В Україні кадрова ситуація ще драматичніша, адже з пандемії ми одразу ввійшли в повномасштабне вторгнення, яке досі триває. З початку великої війни, за даними верховного комісара з питань біженців ООН, близько 9 млн українців стали біженцями (і це переважно жінки, діти, літні люди). Скорочення робочої сили, гендерний дисбаланс та міграція людей за кордон призвели до браку фахових співробітників. Ця тенденція лише загострюватиметься. Отже, на Україну (зрештою, як і на світ) насувається новий тренд: масове переформатування ринку праці. Першу скрипку в цьому процесі відіграватиме зміна парадигми політик управління людським капіталом. Ці політики визначатимуться у нових підходах до комунікації, корпоративної культури, гнучкості роботи. Зросте рівень відкритості та делегування повноважень, а статуси не відіграватимуть колишньої ролі - все це призведе до зміни лідерства як такого та зменшення контролю. Конкурентною в очах співробітника буде компанія, яка не лише пропонує привабливі та гнучкі умови праці, зручне середовище для праці, а й хороші можливості для зростання, навчання, високі корпоративні цінності, повагу до інакшості. Компаніям майбутнього слід відмовлятися від застарілих уявлень, стереотипів та обмежень. Бути екологічно і соціально свідомими. Цінувати різноманітність. Управління людським капіталом — це важлива складовою успіху будь-якого бізнесу. Це буде нова реальність, у якій гнучкість, динамічність і довгостроковий вплив на суспільство є основними факторами нової корпоративної екосистеми. Фото: Октава Капітал Комплаєнс на всіх рівнях Про важливість запровадження комплаєнс-політик в Україні говорили задовго до великої війни. Це той тренд, який вже перестав бути модним. Він є життєво необхідним. Крім того, Україна задекларувала незворотність європейського курсу та європейську ідентичність Українського народу. А надання в червні 2022 року Україні статусу кандидата на членство в ЄС утвердило ці прагнення. Тож бізнес, який прагне працювати на європейському ринку, зобов’язаний у своїй діяльності відповідати внутрішнім та зовнішнім вимогам, нормам та стандартами Європейського Союзу. На економічній мапі європейського ринку немає місця для компаній, які вперто працюють методами 90-х. Компанія з такою системою ментальності є приреченою на вимирання. Той, хто тримається за минуле не зможе адаптуватися у сучасній системі економічних координат, основу якої складає прозорість діяльності на всіх рівнях. Фото: Октава Капітал   Зрештою, комплаєнс є обов’язковою вимогою не лише для приватного сектору. Прозорість діяльності, громадський контроль і публічність — це основні фактори, які сьогодні висуваються до державних органів. Щоправда, державному сектору належить подолати тривалу дорогу до відмови від радянського мислення. Віримо, вони подужають цей шлях. Прозорість і публічність взаємовідносин є індикаторами ефективної взаємодії бізнесу і держави. У сучасному суспільстві держава не може бути антагоністом бізнес-середовища. Навпаки — держава має бути основним партнером бізнесу. Міцна, стійка взаємодія державних інституцій та приватного сектору гарантує поступальний рух вперед. У європейському майбутньому України не може бути місця для корупції. На жаль, ситуація в Україні свідчить про те, що це негативне явище ми ще не викорінили, але є й хороша новина — ми в процесі. Антикорупційні правоохоронні органи сьогодні втілюють суспільний запит на справедливість на практиці. Усі ці корупційні чистки на різних рівнях функціонування держави є незворотним етапом трансформації країни, яка щодня платить надвелику ціну за право називатися європейською.
Детальніше

30 Червня 2023
Чи законно вручати повістку через родичів: пояснення юриста
Під час мобілізації в Україні повістки можуть вручати будь-де: на вулиці, в готелях, торгових центрах тощо. Але є важливий нюанс: такий документ людина має отримати особисто, і після отримання поставити свій підпис. У коментарі РБК-Україна адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич пояснив, чи можуть вручати військовозобов’язаним повістки не особисто, а через їхніх родичів. Чи можна вручити повістку через родичів: головне Вручення повісток військовозобов’язаним через родичів не передбачено законодавством. Законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлює чіткі вимоги до форми повістки, місця вручення та коло осіб, що можуть їх вручати, звертає увагу Антон Маринич. "Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів" № 1487 від 30 грудня 2022 року визначено перелік уповноважених осіб, які можуть вручити повістку. При тому, на родичів або інших близьких осіб військовозобов’язаного такі обов’язки з вручення не покладаються", – каже фахівець. При цьому є окремі вимоги для призовників. А саме – незалежно від того, чи була отримана повістка, призовник зобов’язаний прибути до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, звертає він увагу. "Законодавцем були прийняті зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", відповідно до яких під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться", – підсумовує Антон Маринич. Раніше стало відомо, що деяких чоловіків, які зняті з обліку в ТЦК, не випускають за кордон. Антон Маринич пояснював РБК-Україна, чи справді можутьне випускати за кордон знятих з військового обліку чоловіків. Також фахівець вказав на те, як під час дії воєнного стану працює легальний спосіб виїзду чоловіків за кордон. Автор: Антон Маринич, адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: rbc.ua
Детальніше

12 Червня 2023
Офісне спілкування: 10 заповідей внутрішньої комунікації
Протягом останнього десятиліття правила внутрішньої комунікації докорінно змінилися. Потужний розвиток комунікаційних засобів, глобалізація інформаційного простору, розмиття меж work-life balance продиктували нові умови для побудови внутрішнього діалогу з командою. Одним із переломних моментів комунікаційної політики стала пандемія, яка буквально змусила весь світ сидіти вдома. Оговтавшись від шоку й опанувавши дистанційні комунікативні інструменти раптом виявилося, що такий формат роботи може бути зручним не лише для інтровертів. Тепер межі робочого й особистого, коли працювати можна з дивану у вітальні, стали ще більш розмитими. Змінило внутрішню комунікацію і повномасштабне вторгнення росії. Комунікація стала менш формальною, більш чуйнішою та відкритішою. Тепер індивідуальні запити колег не сприймаються як примха чи особливе ставлення, а є нагодою вберегти цінного працівника, допомогти йому впоратися з емоційними, психологічними чи навіть безпековими викликами, спровокованими війною. За загальним правилом, комунікаційні політики спростилися, стали менш суворими, офісна атмосфера – більш неформальною, а спілкування в офісному житті, об’єднане спільним ворогом, потеплішало. А ще, люди почали більше цінувати свій час – це також вплинуло на робочі комунікації.  Чому варто дотримуватись певних правил у внутрішніх комунікаціях і які 10 заповідей у цій сфері не варто порушувати, розповіли Mind директор департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Яна Декусар і керівник із маркетингу та піару компанії Віолетта Гарбар. Заповідь 1: не помножуйте інформаційний шум Опрацювання будь-якої інформації (позитивної чи негативної) потребує зусиль від організму. Постійне напруження мозку під час отримання нової інформації призводить до психічного виснаження. Уявіть собі, ви можете споживати навіть позитивні новини і при цьому емоційно виснажуватися. Річ у тім, що цієї інформації стало забагато. Війна не додає позитивних новин, навпаки, повідомлення про втрати на фронті та серед цивільного населення, наслідки чергових масованих ракетних ударів боляче резонують у кожному з нас. Ми маємо свідомо підходити до множення інформаційного шуму, особливо в час емоційних потрясінь. Відповідальність за це лежить на кожному з нас. Інформаційна гігієна має стати певним внутрішнім фільтром заради себе й заради тих, хто нас оточує. Комунікація з колегами забирає левову частину робочого дня, а іноді й вечора. Тож перша заповідь, якої треба дотримуватися в офісі або в офіційних чи неформальних робочих чатах, – зменшити обсяг зайвої, несуттєвої, неважливої інформації, не відволікати колег від виконання їхніх основних завдань. Намагайтеся уникати новин про війну. Більшість ваших колег із доступом до інтернету мають можливість самостійно оновлювати новинні стрічки. При цьому вони мають право самі обирати, чи потрібна їм ця інформація, у яких обсягах і наскільки часто. До офісного інформаційного шуму можна віднести також: плітки, чутки; негативні новини; новини особистого характеру, власні переживання. Як обмежити себе від інформаційного шуму? Оберіть час (один раз чи двічі на добу), коли вам хочеться почитати новини. Щоб цей вибір став звичкою, зробіть його частиною якогось ритуалу. Наприклад, читайте стрічку новин, коли п’єте чай чи каву в обід. Окрім внутрішнього спілкування, часто доводиться долучатися до ділової комунікації. Основними орієнтирами ділової комунікації є такі: висловлюйтеся коротко і зрозуміло; уникайте зайвої «води», не заглиблюйтеся в деталі, які не стосуються справи; не повторюйтеся. Здавалося б, такі прості й всім зрозумілі правила, але ними кожен із нас часто нехтує у професійному чи особистому житті. Спокуса донести своє міркування до інших вух може бути настільки великою, що ми будемо перефразовувати цю думку знову й знову. І головне, пам’ятаймо – у часи підвищеного інформаційного шуму кожен із нас може зробити щось для мінімізації зайвої інформації. Заповідь 2: обирайте оптимальний канал для повідомлення Перехід на дистанційний режим роботи, постійні zoom-зустрічі, десятки електронних листів і сотні повідомлень у месенджерах стали красномовним свідченням того, що «докризові» комунікаційні інструменти більше не діють. За останнє десятиліття суттєво змінилися комунікаційні тренди. Один із них – телефонувати лише в крайньому разі. Справжнім моветоном вважається так звана подвійна комунікація: відправити лист на електронну скриньку чи повідомлення в месенджер, а потім зателефонувати й повідомити про відправлення цього листа чи повідомлення. А те, що на голосові повідомлення можна відповідати картинкою з QR-кодами, – уже стало потішним мемом. У всьому цьому має бути міра. Авжеж, якщо у вас важливе і термінове повідомлення, краще зателефонувати чи вдатися до «подвійної комунікації». Головне цим не зловживати. Спробуємо зорієнтувати з найоптимальніших каналів комунікацій. По-перше. Усі важливі перемовини й обговорення ведуться в поштовій скриньці. Одна з причин – у месенджерах повідомлення можна видалити. А електронний лист – це документ, який фіксує всі домовленості і може за потреби слугувати доказом у суді. Крім того, поштові агенти мають зручний пошук і там складно загубити той чи інший важливий лист. По-друге. Не вважається правилом хорошого тону телефонувати незнайомій людині. І насправді в епоху існування десятків месенджерів, цього ніхто не любить. Ви готуєтеся до потенційної телефонної розмови, а ваш співрозмовник – ні. Спонтанні запитання навряд чи стануть запорукою побудови конструктивного діалогу. Своїм несподіваним дзвінком ви ставите людину «по інший бік дроту» в незручне становище й ризикуєте зіпсувати перше враження про себе, навіть якщо після цього ви напишете класного і змістовного електронного листа. Зрештою, дедалі частіше телефонний дзвінок асоціюється з чимось неприємним – «щось трапилося». Це, мабуть, перше, що спадає на думку, коли на екрані телефона висвітлюється контакт керівника чи колеги, з яким зазвичай спілкуєтеся лише в месенджерах. А дзвінок із невідомого номера може завдати ще більше клопоту. Банк пропонує кредит, нав’язливі інтерв’юери просять долучитися до опитування, школа англійської (всоте!) пропонує пройти навчання – усе що завгодно, крім приємної розмови. У професійних колах діє негласне правило: не телефонуй, якщо питання не горить і його можна розв’язати листуванням. Інакше дзвінок може бути розцінений як втручання в зону комфорту чи на особисту територію. Навіть якщо про це не скажуть, вони про це замисляться. Краще напишіть – так ви не дратуватимете людину своїм вторгненням і дасте їй час обміркувати відповідь. Звичайно, є робочі моменти, які вимагають негайного втручання, авжеж є нюанси, які простіше пояснити у слухавку. Іноді треба нагадати про себе. А часом квапити когось за допомогою дзвінків – це і є ваша основна робота. Та все це примітки до основного правила. Є ще винятки – і це особисті контакти: батьки, найближчі друзі, з якими звичка особистого спілкування вироблялася роками й стала вкоріненою частиною вашої комунікації. Усе інше – не в радість ані вам, ані вашому співрозмовнику. Тож не забувайте: етикет сучасності – телефонувати якомога рідше. По-третє. Голосові повідомлення – це вбивці внутрішньої комунікації. Голосові повідомлення є прийнятними, якщо хочеться почути голос коханої людини чи іншого способу прокомунікувати з другом, окрім як записати аудіо, у природі не існує. Але немає такої штатної ситуації, яка б виправдовувала надсилання голосового повідомлення в загальний робочий чат колег. У роботі головне чіткість поставлених завдань і висловлювань, а не глибина чи тембр вашого голосу. По-четверте, дотримуйтеся дистанції. Це правило людство засвоїло ще з часів пандемії. Але в онлайн-комунікаціях також слід дотримуватися дистанції. І кожен комунікаційний інструмент (імейл, месенджер, телефонний дзвінок) має свою дистанцію: Нормальний час очікування відповіді на електронну скриньку – одна-дві доби. Якщо ви відправили листа сьогодні ввечері, чекайте на відповідь завтра протягом робочого дня; Месенджери мають ближчу дистанцію. Хорошим тоном вважається відповідь на повідомлення упродовж одного робочого дня. Телефонний дзвінок – дистанція на відстані декількох телефонних гудків, тут і зараз. Не зловживайте нею. Також не варто забувати про такі елементарні правила, як писати колегам по роботі лише в робочий час, якщо інше не було обумовлено заздалегідь. Якщо ж усі учасники завдання попередньо домовилися відправляти матеріали в міру їхньої готовності навіть поза робочим часом, і це лише прискорить досягнення загального результату, у такому разі у вас є «зелене світло» писати в будь-який час, якщо це не буде порушенням ділового етикету. Якщо ж такої домовленості не було, вирішуйте питання лише в робочі години. Заповідь 3: не ставте зайвого в копію Часто причиною множення інформаційного шуму є надходження листів, які вас не стосуються, долучення до чатів чи груп, у яких обговорюються нерелевантні вам питання. У цієї медалі є другий бік: ретельно обирайте, кого ставити в копію вашої ділової переписки, кого додавати в черговий робочий чат чи запрошувати в групу або на подію в фейсбуці. Окрім того, потрібно чітко розмежовувати потребу написати те чи інше повідомлення в загальну групу співробітників чи колезі особисто; обговорювати те чи інше питання з колегою наодинці чи при всіх. А як працювати з конфліктними ситуаціями, акцентувати на помилці, яку допустив колега, надавати зауваження – приватно чи назагал? Індикатором відповіді на ці запитання може бути кількість адресатів. Якщо ваше повідомлення стосується конкретного колеги – напишіть йому особисто. Якщо ж питання стосується групи колег – краще обговорити все в загальному чаті, аби уникнути переказувань чи хибних інтерпретувань чужих відповідей. Так само й з конфліктами – ефективніше вирішувати їх із безпосередніми учасниками непорозуміння. Будь-які зауваження варто робити тет-а-тет, а не публічно. Якщо ваша претензія виявиться необґрунтованою, доведеться так само публічно спростовувати інформацію чи перепрошувати. Якщо є можливість зустрітися, то особиста зустріч може виявитися ефективнішою за листування – ви зможете бачити реакцію людини. Важливо зважати й на формат зауваження: якщо ви хочете конфлікту, ви звинувачуєте. Якщо ж прагнете уникнути конфлікту, робіть акцент не на своїх особистих бажаннях і невдоволенні, а на загальному завданні. Пам’ятайте, що плітки й чутки не є ефективною комунікацією в офісі чи в електронному спілкуванні з колегами. Тож навіть якщо ви пишете одній людині в приват – пишіть лише те, чим можна поділитися з іншими. Уникайте таких формулювань і слів, за які вам може бути совісно перед колегами, якщо ваше повідомлення буде переслано іншим. Просте правило, яким часто нехтують – робочі чати для роботи. В умовах віддаленої роботи практично все спілкування з колегами перейшло в чати. Досить поширеною стала помилка, коли робочий чат завалюють неробочою інформацією, намагаючись імітувати живе спілкування в офісі, коли обговорюється все і це читають усі. Звісно, якщо ви лише зараз перейшли з офлайну на дистанційку, то такий формат обговорення може стати певною буферною зоною, яка допоможе колегам адаптуватися до зміни робочого середовища. Але дуже швидко такий формат комунікації набридне і ви закликатимете до конструктиву. За загальним правилом, усе, що не стосується роботи, не повинно бути в загальному чаті. Якщо ж вам кортить поділитися з колегами сміховинкою – створіть неформальний чат співробітників, долучіть туди тих, кому це буде цікаво, і пам’ятайте про першу заповідь внутрішньої комунікації. Заповідь 4: слухайте колегу свого Через багатозадачність і стресовість людям важко зосередитися на чомусь одному, сфокусуватися на конкретному моменті, слухати співрозмовника і справді чути, що він каже. Багатолюдні zoom-зустрічі, робочі переговори – це невід’ємні активності нашого робочого життя. Важливо стежити за перебігом подій на таких зустрічах і слухати їхній зміст, навіть якщо у вас горять дедлайни в сотні інших важливих завдань. Як змусити себе повернутися до суті обговорення? Є декілька простих вправ: порухати пальцями ніг, підсумувати сказане, занотовувати важливі фрази; перемикнути увагу. Наш мозок часто уникає того, що відбувається зараз. Тому важливо зосереджуватися на тому, що відбувається в цьому моменті. Якщо ж уважно слухати зараз ви не можете – краще попередити про це організатора зустрічі чи співбесідника, і перенести спілкування на зручніший час. Слухайте – це найважливіша навичка для бесіди. Навіть, якщо ви більше любите говорити чи вам дуже подобається ваш голос. Говорити самому простіше і приємніше. А ось щоб слухати, потрібно докладати зусиль і витрачати енергію. Без цих зусиль конструктивної розмови не вийде. Ви просто по черзі вимовлятимете зв’язані більшою чи меншою мірою думки. Не відволікайтеся. Якщо ви посередині ділової розмови, постарайтеся не планувати, що приготувати на вечерю чи розмірковувати про неприємну розмову з керівником. Якщо хочете завершити розмову, зробіть це, але не продовжуйте бесіду, думаючи про щось своє. Поважайте свого співрозмовника. Як сказав телеведучий Білл Най: «Кожен, з ким ви знайомитеся, знає щось, чого не знаєте ви». Щоб дійсно почути співрозмовника, постарайтеся на час відкинути власні погляди, відкритися цим новим знанням. Стежте за перебігом розмови. Часто під час наради чи заходу нам в голову приходить якась думка і ми припиняємо слухати співрозмовника, розмірковуючи лише про те, що запитаємо самі. Часто трапляється так, що на запитання, яке визріває в нашій голові, спікер уже відповів. Але ми були настільки зайняті своїми думками, що прослухали цей момент. Аби уникнути таких ситуацій, навчіться відпускати зайві думки. Вони приходитимуть і йтимуть, а ви не чіпляйтеся за них. Заповідь 5: правильно поставлене запитання – це половина відповіді Чи розмовляєте ви однією мовою з керівництвом і колегами? Здавалося б таке очевидне запитання має небуквальне значення. Одне з правил ефективної комунікації – говорити на зрозумілій всім учасникам процесу мові. Тож, якщо вам незрозуміле питання чи завдання, краще уточнити й перепитати, а не зробити «так ,як зрозумів», а потім вдаватися до кризового менеджменту, аби виправити ситуацію чи витрачати особистий час для того, щоб переробити завдання. Запитання треба ставити коректно та ввічливо, формулювати їх коротко й зрозуміло, просто, але не примітивно, потрібно дотримуватися логіки побудови запитання. Якщо чогось не знаєте – так і скажіть. Ви не можете бути експертом абсолютно з усіх питань. І це нормально. Заповідь 6: (не) допомагайте тому, хто тоне Такі ситуації траплялися, мабуть, у кожному колективі: коли звичайну ввічливість і доброзичливість одного колеги, інший колега (особливо новенький) розцінює як можливість окупувати час, увагу й ресурс першого. Простіше кажучи – «вилізти на голову». Звісно, кожен член команди має допомагати один одному задля досягнення загальної мети проєкту. Але допомагаючи іншим не варто забувати про свої завдання. Метою в будь-якій роботі має бути досягнення найкращих результатів, а не здаватися хорошими. Достатньо поширеною є помилка, коли хороші, ба навіть дружні стосунки з колегами, а не ефективність роботи ставитися на перше місце. Такий підхід може бути виправданим, якщо ви прийшли на роботу, щоб знайти друзів, а не проявити свої найкращі здібності, заробити грошей і професійно розвиватися. Якщо чиїсь помилки, вчинки, недоліки, нескінченні прохання про допомогу, зловживання робочим часом заважають іншим і шкодять досягненню спільної мети – не бійтеся про це сказати. Не давайте порад, про які вас не просять. Але із цього правила є виняток: непрохана порада є допустимою, якщо без неї може статися щось непоправне. Заповідь 7: пам'ятайте про такт у роботі За останнє десятиліття змінилися не лише правила внутрішніх комунікацій, а й правила ділового етикету. Наріжними каменями ділового етикету стали людяність, простота й щирість. Основні правила такту можна сформулювати так: Усе, що зменшує ефективність інших – під забороною. Що б ви не робили на роботі, пам’ятайте: поруч із вами інші люди. Якщо ваші дії знижують ефективність іншого співробітника, ви – шкідник. Хтось не вміє тихо говорити, хтось слухає музику так, що навіть через навушники її чують інші члени команди. Можливо, в якихось офісах дозволено обідати за своїм робочим столом, але ж хтось може дотримуватися дієти або бути на лікуванні. Так, ваш стіл – це ваші особисті кордони. Але запахи або звуки обмежити складніше. Тому рибу в маленькому офісі краще не їсти навіть на кухні. Іноді компанії ухвалюють рішення бути «прогресивними» і нікому нічого не забороняти – хоч музику слухайте, хоч курку руками їжте. У підсумку все розвалюється, тому що всіх щось дратує, але всі мовчать. У такій ситуації мовчання – це хибне уявлення про вихованість. Бути вихованим і ввічливим – не означає робити все, щоб не образити людину. Це означає вміти підібрати коректні слова, щоб без образ пояснити іншому свої вимоги або побажання. Ось декілька правил, які допоможуть «прокачати» вашу тактовність: Вмикайте телефон на беззвучний режим, не говоріть голосно, а приватні розмови не ведіть у приміщенні загального користування. Важливу робочу зустріч краще провести в конференц-залі, а якщо такої можливості немає – уточніть сусідів по офісу, чи не заважатиме їм ваша зустріч із робочого місця. Переходьте на «ти» лише після того, як ви домовилися про це з колегою. Виняток із цього правила: якщо ви спілкуєтеся англійською. Захворів – сиди вдома. Сексизм і гендерна дискримінація – це пережитки минулого. У прогресивних компаніях, які сповідують європейські та демократичні цінності, немає місця для такої негідної поведінки. Дружні стосунки і фамільярність – це дві великі різниці, відчувайте її. Фамільярності також краще уникати, ви ж вихована людина. Заповідь 8: поважайте різність Усі люди різні. Вони не гірші й не кращі – вони інакші. Кожен член команди є унікальним, зі своїм темпераментом, світоглядом, уподобаннями, досвідом і навіть швидкістю виконання завдань. Для того щоб команда ефективно будувалася на принципах взаєморозуміння, потрібно поважати один одного та зважати на особливості, які й роблять нас унікальними. Не порівнюйте свій досвід із досвідом вашого колеги – вони ніколи не бувають однаковими. А навіть і схожий досвід на кожного впливає по-різному. Заповідь 9: полюбіть ближнього свого Неважливо яка у вас посада чи ранг у компанії – спілкуючись з колегами, потрібно поважати один одного, бути привітним і доброзичливим. Тільки, будь ласка, не перегинайте палицю, адже від надмірної ввічливості до лицемірства – один крок. Дбайте про колег – турбота про людину є найкращим проявом ввічливості. Вітаючись із колегою, дотримуйтеся «золотої середини» між дружністю й сухим тактом. Будьте доброзичливі й відкриті, але при цьому контролюйте, щоб ваша поведінка не стала фамільярною. Простота, щирість, відсутність упереджень і готовність до співпраці тепер цінуються набагато більше, ніж формальні етикетні правила, які були актуальні в минулому. Заповідь 10: не обговорюйте теми-табу в колективі Деякі компанії ухвалюють перелік тем, заборонених для обговорення в колективі, на рівні правил чи політик. Інші компанії – менш радикальні у своїй операційній діяльності. Але факт залишається фактом – є низка тем, які не заведено обговорювати у пристойній компанії. Загальноприйняті заборонені теми: теми пов’язані зі смертю; інтимні теми та плітки про інтимне життя колег; релігія та святині; хвороби; фізичні особливості людей. Умовно заборонені теми: політика; діти; гроші та статус; вік. Існують також теми, які категорично заборонено обговорювати через те, що наслідки таких обговорень можуть бути вкрай непередбачуваними та неприємними. Адже це теми-тригери, у яких кожна людина має власну непохитну думку. Релігія. Кожен у щось вірить (або не вірить), має (або ні) власні релігійні уподобання. І переконувати колегу у правильності чи неправильності обраної віри або релігії – шлях у глухий кут чи навіть до відкритого конфлікту. З давніх-давен релігія була потужним джерелом маніпуляцій. Ворожнеча, замішана на ґрунті релігійних розбіжностей, ставала початком жорстоких воєн. Не варто заводити розмови та дискутувати на цю тему. Політика. Ще одна руйнівна тема. Можна не тільки «зарубати» розмову на початку, а й довести до конфлікту, викликавши негатив і ворожнечу. Нікому не потрібне нав’язування політичних ідеалів, лідерів та поглядів. Власну думку в цій сфері краще тримати біля себе. Хвороби. Вас влаштовує, коли співрозмовник переходить із загальної розмови та починає обговорювати власні хвороби, розповідає про діагноз, симптоми, лікування та повертає бесіду в інше, негативне русло? Мабуть, ні. Враховуйте це. Особисте життя. Це власна територія кожного, тому не варто її порушувати. Нетактовні запитання на особисті теми на кшталт: «Коли ти одружишся?», «Коли народяться діти?», «Скільки заплатив за нову машину і де взяв такі гроші?»… – табу. Певна цікавість до цих питань може проявлятися, але не треба переходити межу. Автори: Яна Декусардиректор департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group і Віолетта Гарбар керівник із маркетингу та піару компанії. Джерело: mind.ua
Детальніше

6 Червня 2023
Податки за кордоном. Чи скасують виплати в ЄС, якщо ви працюєте в Україні віддалено
У яких випадках ви можете стати податковим резидентом держави в Європі і скільки втікачів від війни працює віддалено – у колонці для РБК-Україна. Українцям, які отримали статус тимчасового захисту в ЄС, більшість країн надає виплати на проживання та інші базові потреби. Але чи не скасують виплати, якщо людина продовжує в цей час працювати в Україні дистанційно – таке питання хвилює багатьох наших співгромадян. Адже у частини з них залишилася або з'явилася віддалена робота в Україні. Чи може статися так, що біженець автоматично стає податковим резидентом країни ЄС і має платити податки з доходів, які отримує з України? Про це у колонці для TRAVEL РБК-Україна розповіла юрист провідної консалтингової та аутсорсингової компанії Nota Group Олена Колченогова. Скільки українців за кордоном працює віддалено За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), а також даних щодо перетину кордонів станом на початок квітня 2023 року, кількість втікачів від війни з України становила 8,22 мільйона осіб. 5 мільйонів зареєстрували як користувачів тимчасового захисту відповідно до національного законодавства в Європі. Найбільше українців перебуває в Польщі – 1,58 мільйона людей, у Німеччині – 0,92 мільйона, у Чехії – 0,5 мільйона. З України виїхало приблизно 1,7 млн осіб, працевлаштованих на Батьківщині, або 11% української робочої сили, заявляють у Міжнародній організації праці (МОП). Водночас за даними опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" восени 2022 року, за кордоном працюють віддалено на українського роботодавця 18% українців. Українцям, які отримали статус тимчасового захисту в ЄС, деякі країни надають виплати. Якщо біженець продовжує в цей час працювати в Україні дистанційно, чи можуть йому через це скасувати виплати? Розглянемо це питання детальніше. Фото: За кордоном працюють віддалено на українського роботодавця щонайменше 18% українців (unsplash.com) Перевіряти доходи українців стали більш суворо Кожна європейська країна, яка прихистила українців та надає соціальну допомогу, проводить досить ретельний аналіз фінансового стану кожного українця, хто звернувся за соцдопомогою. На початку повномасштабної війни такий аналіз вимагав зазвичай лише засвідчень та письмового декларування своїх доходів та фінансового стану на дати прибуття до країни. Цього було достатньо для нарахування соціальних виплат. Однак зараз українці, які виїжджають до Європи та бажають отримувати соціальну допомогу повинні документально підтвердити своє фінансове становище. Як правило, для цього треба надати виписки зі своїх банківських рахунків. Після особистих зустрічей із соціальним працівником та наданням запитуваної інформації та заповнення анкет щодо фінансового положення вирішується питання призначення допомоги. Якщо ж людина працює віддалено, отримує пенсію чи має інший дохід з походженням в Україні, треба повідомити цю інформацію місцевому органу, який призначає соціальну допомогу. Якщо доходу буде не достатньо для мінімального прожиткового рівня у відповідній країні (кожна країна самостійно визначає такий рівень з урахуванням оренди житла, комунальних послуг тощо), українцю призначать соціальну допомогу, зменшену на суму доходу, який особа отримує в Україні. Але зараз країн, які на постійній основі підтримують українських біженців виплатами, залишається в Європі не так багато. Серед них на сьогодні це, наприклад, Німеччина, Швейцарія, Норвегія. На сайті Федерального відомства у справах міграції та біженців Німеччині є можливість детальніше ознайомитися з умовами отримання соціальної допомоги українською мовою. Фото: В країнах Європи ретельніше перевіряють грошові надходження на рахунки українцям (Getty Images) Чи вимагатимуть від українців платити податки в ЄС Через дистанційну зайнятість у українців можуть виникати й податкові питання. Критерії податкового резидентства визначені в Податковому кодексі України. Але не все так однозначно. Українська політик Ніна Южаніна у своєму телеграм-каналі навела відповіді ДПС на свій запит щодо декларування українцями, які виїхали з України у зв’язку з війною, іноземних доходів, у тому числі допомоги, та щодо статусу їх податкового резидентства. Судячи із цих пояснень, перебування за межами України та отримання тимчасового захисту в цих країнах не є єдиною підставою для визначення податкового резидентства, в тому числі перебування понад 183 дні не є достатньо підставою для визначення резидентського статусу. Отже, якщо ви працюєте віддалено на українського роботодавця або маєте зареєстрований ФОП в Україні, ви продовжуєте буди податковим резидентом України з відповідними обов’язками дотримання податкового законодавства України. Разом з тим локальне податкове законодавство іншої країни може визнавати українців резидентами країни перебування. Через що, особа може бути визнана одночасно податковим резидентом двох країн. Чи оподатковують віддалену роботу в Німеччині та Польщі Профільні відомства в Україні вже отримали багато запитів платників податків про податкове резидентство й оподаткування тих українців, які тимчасово виїхали за кордон. Через це Міністерство фінансів України розробило анкету з описом можливих ситуацій, у яких опинилися за кордоном громадяни України, та з переліком питань, які у зв’язку з цим виникають в українців. Наприклад, в Німеччині дохід від трудової діяльності, отриманий з джерел за кордоном (тобто в іншому місці, а не в Німеччині) від роботи за наймом, отриманий особою, яка є резидентом Німеччини відповідно до двосторонньої Угоди про уникнення подвійного оподаткування, оподатковується в Німеччині як країні резидентства, незалежно від того, чи отримано дохід з німецького або іноземного джерела, за винятком випадків, коли робота виконується в Україні. Якщо робота виконується в Німеччині, то дохід оподатковується в Німеччині як в країні резидентства. Фото: Кожна країна має свої вимоги щодо оподаткування (Getty Images) Однак у Польщі фізичні особи вважаються податковими резидентами Польщі, якщо вони: мають центр особистих або економічних інтересів у Польщі (центр життєвих інтересів) або проживають на території Польщі понад 183 дні протягом податкового року. При цьому податковими органами Польщі наголошено, що для українців в Польщі при прийнятті рішення про резидентство у випадку критерію, пов'язаного з кількістю днів, проведених у Польщі, податкові органи враховуватимуть всі дні фізичної присутності в Польщі. Таким чином, якщо українець працює дистанційно на українського роботодавця та перебуває у Польщі понад 183 дні протягом податкового року, він кваліфікуються як податковий резидент Польщі. І дохід такої людини оподатковується в Польщі щодо всіх його загальносвітових доходів, з урахуванням Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Україною. Якщо виникають подібні питання, варто розглядати вимоги, які встановлює окерме локальне законодавство в кожному випадку. Автор: Олена Колченогова, юрист провідної консалтингової та аутсорсингової компанії Nota Group Джерело: rbc.ua
Детальніше

30 Травня 2023
Як отримати відстрочку від служби під час війни: список документів
Під час дії воєнного стану всі чоловіки в Україні від 18 до 60 років можуть бути призвані на військову службу. Але є винятки – деяким людям можуть надавати відстрочку. Про те, хто має право на відстрочку від служби під час війни, РБК-Україна розповів адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. Кому можуть надати відстрочку від служби Ці категорії визначено у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". "Важливо, що правом на відстрочку можна скористатися лише до моменту набуття статусу військовослужбовця. Відстрочку не можуть надати, якщо військовозобов’язаного було призвано на військову службу та зараховано до особового складу військової частини", – пояснює фахівець. Можна виділити дві категорії громадян, яким можуть дати відстрочку від служби: ті, кому відстрочка надається в обов’язковому порядку; громадяни, які можуть бути призвані за їх згодою. Кого можуть призвати на службу за їх згодою 1. Заброньованих працівників за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями. "Враховуючи процедуру бронювання, яку має здійснити роботодавець, у ТЦК та СП буде наявна вся інформація про отриману відстрочку таким працівником. Для працівника бажано при собі мати витяг про те, що він заброньований. Такий витяг видає роботодавець, а працівник тільки розписується у спеціальній відомості роботодавця про те, що він цей витяг отримав", – пояснює фахівець. 2. Тих, хто має дружину (чоловіка) з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), якщо у них є інвалідність I чи II групи; Якщо у чоловіка дружина є особою з інвалідністю I чи II групи, підтвердженням для відстрочки будуть документи про встановлення інвалідності та свідоцтво про шлюб. Якщо один із батьків чоловіка має інвалідність, крім документів про інвалідність подається також свідоцтво про народження. Для підтвердження відстрочки у зв’язку із наявністю інвалідності в одного з батьків дружини потрібно надати: свідоцтво про народження дружини, свідоцтво про шлюб, документи про інвалідність. Фото: Заброньованих співробітників можуть призвати, але лише за їх згодою (Getty Images) 3. Особи з інвалідністю незалежно від групи. Для таких громадян підтвердженням може бути: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною; посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; пенсійне посвідчення; посвідчення, яке підтверджує призначення соціальної допомоги; довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Зверніть увагу. Таких людей не зобов’язують проходити військово-лікарську комісію для отримання відстрочки. 4. Тих, кого визнали тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я "Такі люди мають пройти військово-лікарську комісію і на підставі висновку такої комісії можуть бути визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я. Відстрочка надається на термін до шести місяців з обов’язковим проходженням військово-лікарської комісії після закінчення терміну дії відстрочки", – зауважує Антон Маринич. 5. Чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років Щоб отримати відстрочку, їм потрібні будуть такі документи: свідоцтво про народження; свідоцтво про шлюб; якщо шлюб було розірвано, тоді треба рішення суду про розірвання шлюбу; рішення органу опіки або посвідчення батька (матері) багатодітної сім'ї. 6. Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Підтверджуючими документами будуть: свідоцтво про народження дитини (дітей); свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про позбавлення другого з батьків батьківських прав; рішення суду про розлучення та визначення місця проживання з одним із батьків. Фото: Відстрочку можуть отримати жінки і чоловіки, які виховують трьох дітей до 18 років (Getty Images) 7. Жінки та чоловіки, (опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі) які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Або які виховують хвору на тяжкі хвороби дитину, яка не має інвалідності: Підтверджуючими документами будуть: свідоцтво про народження; довідка до акта огляду медико-соціальною експертною або інший документ, що підтверджує визнання дитини особою з інвалідністю. Щодо дитини, яка має тяжку хворобу, але їй не встановили інвалідність - потрібен документ, який видається лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я. 8. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи; Для підтвердження треба надати довідку до акта огляду медико-соціальною експертною або інший документ, який підтверджує визнання дитини особою з інвалідністю I чи II групи. Також потрібне свідоцтво про народження. 9. Громадяни, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками – своїми чи дружини (чоловіка). "Таким людям треба надати Акт встановлення факту здійснення догляду за другим із подружжя або одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) або посвідчення (довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Для отримання одного з цих документів про догляд необхідно звернутись до районної держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду", – пояснює адвокат. Також треба документ – Висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про те, що хвора дружина (батьки) потребують постійного догляду. Фото: Є категорії осіб, яких можуть призвати на службу за їхнім особистим бажанням (Getty Images) "Зазначені вище категорії можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання", – каже Антон Маринич. Кого ще не можуть призвати на службу під час війни Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: чоловіки, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти й педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти. "Головна підстава для відстрочки – такі працівники мають працювати за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки. Навчальний заклад як роботодавець має самостійно подавати відомості до ТЦК та СП щодо своїх працівників. Але бажано таким працівникам оформити собі довідку з місця роботи", - каже співрозмовник. чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції або під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ. Підтверджуючими документами можуть бути свідоцтво про смерть близького родича або рішення суду про визнання пропалими безвісти. "Військові, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас, можуть отримати відстрочку під час часткової мобілізації на строк до шести місяців. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою", – додає юрист. Окрема категорія тих, хто має відстрочку: народні депутати України; працівники органів військового управління, військових частин, підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України; працівники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; працівники Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України; працівники Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України. Фото: Призову не підлягають ті, кого за висновками лікарської комісії визнали непридатними до військової служби (Віталій Носач/РБК-Україна) У другій категорії громадян, яких не можуть призвати на службу під час мобілізації - ті, хто за висновком військово-лікарської комісії визнані непридатними до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку. Щоб отримати відстрочку від мобілізації, людині потрібно особисто з’явитись до свого ТЦК та СП та надати документи, які підтверджують ці підстави. Якщо немає можливості пред’явити оригінал, тоді бажано зробити нотаріальні копії, щоб їх могли долучити до особової справи в ТЦК та СП. Але варто враховувати, що законодавством не встановлені конкретні вимоги до документів, які мають підтверджувати право на відстрочку. Автор: Антон Маринич, адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: www.rbc.ua
Детальніше

26 Травня 2023
Обмеження та співбесіди на кордоні. Хто з чоловіків може виїздити з України під час війни
Якщо ви забули один із документів для виїзду, вам можуть відмовити у перетині кордону. Які документи треба мати з собою та що враховувати - у колонці для РБК-Україна. Правила виїзду чоловіків за кордон – одне з важливих питань під час війни. Брак всіх документів, які підтверджують дозвіл на виїзд – одна з причин відмови у перетині кордону. Про подібний випадок недавно писали в одному з Facebook-пабліків. Чоловік скаржився, що його не випустили за кордон, хоча той мав законне на це право. Але потім з'ясувалося, що він взяв з собою не всі документи, які підтверджують його статус інвалідності. Такі ситуації – не рідкість. Як пояснював РБК-Україна речник ДПСУ, щодня близько 150 осіб з тих чи інших причин отримують відмову у перетині кордону. У колонці для TRAVEL РБК-Україна адвокат і провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич розповідає про актуальні правила перетину кордону – кому з чоловіків призовного віку дозволяють виїздити за кордон і які документи треба мати при собі. Також він пояснив, що можуть запитувати чоловіка під час перетину кордону. Кому з чоловіків дозволяють виїзд з України під час війни З початку введення воєнного стану в Україні військовозобов'язаним чоловікам віком 18-60 років заборонено виїзд за кордон. Але є окремі категорії, які можуть перетинати кордон за певних умов. Перелік цих категорій доволі чималий, тому розберемо основні з них: Люди з інвалідністю незалежно від групи До кінця жовтня 2022 року дозволявся виїзд за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною, але цей документ було виключено оскільки така довідка не містила достатніх даних про особу та були великі ризики використання підробленого документа. Наразі для осіб з інвалідністю при перетині кордону необхідно пред’явити один з таких документів, де має бути зазначено групу та причину інвалідності: посвідчення, яке підтверджує відповідний статус пенсійне посвідчення посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики Особи, які супроводжують людей з інвалідністю Підтверджуючі документи залежать від статусу та наявності родинних зв’язків з особою, яку супроводжують. При супроводі дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю необхідно пред’явити оригінали (або нотаріальні копії): документи, що підтверджують інвалідність особи, яку супроводжують свідоцтво про шлюб Фото: Якщо ви маєте право виїзду за кордон під час воєнного стану, треба мати при собі всі підтверджуючі документи (Getty Images) Якщо відбувається супровід для виїзду за межі України одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи, необхідно надати: документи, що підтверджують родинні зв’язки. Для своїх батьків це свідоцтво про народження, для батьків дружини (чоловіка) додатково до свідоцтва про народження пред’явити свідоцтво про шлюб. документи, що підтверджують інвалідність особи, яку супроводжують Якщо вони спільно проживають, тоді необхідно надати Витяги про місце проживання (наразі такий документ можливо отримати онлайн за допомогою "Дії" або звернувшись до Центру надання адміністративних послуг). Якщо спільно не проживають, тоді надається Акт встановлення факту здійснення догляду за одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) або посвідчення (довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Для отримання одного з цих документів про догляд необхідно звернутись до районної держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. Отримати такий акт може як особа з інвалідністю, так і особа, яка здійснює догляд. При супроводі батьками, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи надаються: свідоцтво про народження документи, що підтверджують інвалідність При супроводі дітей з інвалідністю для виїзду за межі України дідом, повнолітнім братом (сестрою), вітчимом (мачухою) надаються: документи, які підтверджують наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації документи, які підтверджують родинні зв’язки документи, які підтверджують інвалідність Фото: Брак всіх документів, які підтверджують дозвіл на виїзд – одна з причин, чому чоловіку можуть відмовити у перетині кордону (Getty Images) При супроводі особи з інвалідністю I чи II групи для виїзду за межі України, за якою здійснюється постійний догляд і вона не є родичем, у такому випадку надаються такі документи: посвідчення (довідка) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд документи, що підтверджують інвалідність акт встановлення факту здійснення догляду Також є виключення у Правилах перетину кордону, коли супроводжуючі особи можуть виїздити за межі України без осіб з інвалідністю або осіб, за якими вони здійснюють догляд. Для цього необхідно, щоб особи з інвалідністю або за якими здійснюється догляд, перебували на консульському обліку та отримали про це довідку. Супроводжуюча людина для самостійного перетину кордону має до документів зазначених вище надати Довідку (або її нотаріальну копію) про перебування особи з інвалідністю або людини, за якою здійснюється догляд, на консульському обліку. В Правилах перетину кордону окремо встановлено обмеження для чоловіків віком від 18 до 60 років, які супроводжували осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду обов’язок повернутися в Україну не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували. Волонтери та спортсмени. Кому ще дозволяють виїздити з України До інших категорій громадян, які мають право виїзду за межі України, відносяться: Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років Для підтвердження їм треба надати такі документи: свідоцтва про народження свідоцтво про шлюб якщо шлюб було розірвано, в такому випадку, рішення суду про розірвання шлюбу рішення органу опіки або посвідчення батька (матері) багатодітної сім'ї жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; Підтверджуючими документами будуть: свідоцтво про народження дитини (дітей) свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про позбавлення другого з батьків батьківських прав рішення суду про розлучення та визначення місця проживання з одним із батьків Фото: За кордон мають право виїздити військові з метою лікування або реабілітації (Getty Images) Спортсмени та діячі культури Спортсмени, тренери та фахівці з підготовки мають право виїхати за кордон для участі в офіційних змаганнях та тренувальних зборах. Проте їм потрібно отримати рішення Міністерства молоді та спорту України про включення до складу національної збірної. Діячі культури можуть подорожувати за кордон, щоб збирати кошти на благодійні цілі та представляти Україну на міжнародній арені. Дозвіл на виїзд надає Міністерство культури, а для цього необхідно мати запрошення від організаторів заходу та подати відповідний запит на такий виїзд. Військові, які отримали поранення під час воєнних дій, мають можливість поїхати за кордон на лікування або реабілітацію. Для цього вони повинні отримати спеціальне направлення на лікування за кордоном та лист від Міністерства охорони здоров'я, що підтверджує готовність закордонного медичного закладу прийняти їх на лікування. Водії та волонтери Водії компаній, що мають ліцензію на міжнародні перевезення вантажів, можуть виїжджати за кордон. Інформація про таких водіїв повинна бути занесена до інформаційної системи "Укртрансбезпеки". Крім того, кордон можуть перетнути водії-волонтери, які транспортують вантажі для ЗСУ, медичні матеріали або гуманітарну допомогу. Як може проходити "співбесіда" на кордоні при виїзді з України Нерідко кажуть, що чоловікам треба приготуватися до проведення детальної співбесіди при виїзді з України. Що зазвичай можуть запитувати, як може проходити така розмова з прикордонниками? Незалежно від категорії осіб, які перетинають кордон України, обов’язковою умовою є перевірка Державною прикордонною службою України наявності документів, що дають підстави для перетину. Працівники прикордонної служби перевіряють документи, які підтверджують право особи для виїзду за межі України, паспорт для виїзду за кордон. Також можуть проводити співбесіду, щоб впевнитись у правдивості наданих документів. Фото: Треба бути готовим до того, що на кордоні у вас будуть запитувати про мету виїзду та інші деталі (facebook.com/DPSUkraine3) Можуть ставити, на перший погляд, звичайні питання, наприклад запитуючи у батька трьох дітей їх імена. І якщо такий батько плутається у відповіді, це вже є підозрілим. Також можуть уточнювати відомості з документів про групу інвалідності та її причину. Така співбесіда може бути зовсім короткою або триватиме 10-15 хвилин, в залежності від внутрішнього переконання самого прикордонника. Основна мета такої розмови – необхідність визначити, що особа яка перетинає кордон надала правдиві документи і їх достатньо для підтвердження підстав для пропуску такої особи за межі України. Автор: Антон Маринич, адвокат і провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: rbc.ua
Детальніше

24 Травня 2023
Nota Group розширює партнерські горизонти з українським бізнесом
Nota Group уклала Меморандум про співпрацю з українською платформою для створення брендових інтернет-магазинів Shop-Express. Ця платформа, серед іншого, організовує програми з метою відновлення економіки України. Однією із них є Програма розвитку торгівлі для українських підприємств. Ця програма є «дорожньою картою» для бізнесу з відкриття або перезапуску онлайн-продажів. Nota Group і Shop-Express домовилися про співпрацю фахівців та активістів обох компаній задля створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності в Україні. Робота у спільних проєктах включатиме надання доступу до якісного аутсорсингу бізнес-процесів, інформаційно-консультаційну, інформаційно-технологічну, програмну, маркетингову підтримку бізнесу, який веде діяльність в Україні та за її межами. Також Nota Group на пільгових умовах надаватиме послуги з аутсорингу бізнес-процесів клієнтам малого та середнього бізнесу компанії FinStream. Йдеться, зокрема, про юридичний, бухгалтерський супровід, кадрове адміністрування, аусторсинг зарплат, підтримку та впровадження рішень на базі 1С, консультування та впровадження політик GDPR, питання корпоративної безпеки бізнесу та інше. Водночас компанія FinStream надаватиме клієнтам Nota Group послуги з фінансування та примноження інвестицій. «До нас приходять представники середнього та малого бізнесу, які потребують додаткового фінансування та додаткових оборотних коштів. Є такі клієнти, які мають власний капітал і хочуть його примножити. Ми відповідатимемо на всі клієнтські запити з урахуванням нових партнерських проєктів», — розповідає директор з розвитку бізнесу Nota Group Олег Борийчук. Від додав про те, що розширюючи партнерську співпрацю Nota Group керується передусім тим, що бізнес в Україні має розвиватися, а підприємці потребують допомоги з розв’язання багатьох актуальних проблем сьогодення. Для стимулювання економіки України бізнес повинен активізуватися та всебічно популяризуватися. Також мають бути вироблені механізми координації дій власників бізнесу з промоції прав підприємців на місцевому та всеукраїнському рівнях. Nota Group — на захисті українського бізнесу!
Детальніше

22 Травня 2023
Бронювання працівників: Кабмін із травня удосконалив процедуру
Тема бронювання працівників в умовах воєнного стану не втрачає актуальності. Порядок бронювання вже неодноразово змінювався, що додало нових випробувань для бізнесу. Через зміни у процедурі, що були затверджені на початку року, IT-компанії не змогли забронювати жодного працівника. Своєю чергою Кабмін намагається виправити ситуацію і вдосконалити процедуру. Наприкінці квітня уряд затвердив нові зміни до порядку бронювання працівників і критеріїв визначення «критично важливих підприємств», які передбачені постановою №400 від 28 квітня 2023 року. Як змінилася процедура від 2 травня 2023 року (з моменту набрання чинності постанови) і на що потрібно звернути увагу під час її проходження, розповів Mind провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич. На виконання положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» КМУ ухвалив постанову №76 від 27 січня 2023 року, якою урегулював деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Цією постановою затверджено два порядки: Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану; Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Для більшості підприємств цей порядок бронювання працівників став єдиним шляхом для збереження свого кадрового потенціалу. Але деякі питання бронювання залишилися поза увагою. Процедура бронювання сама по собі не змінилась, але КМУ постановою від 28 квітня 2023 року №400 вніс деякі зміни, які розглянемо далі. Уряд удосконалив процедуру бронювання Кабмін визначав чітку послідовність дій і необхідний перелік документів, що потрібно надати для бронювання своїх працівників. Істотним недоліком цієї процедури було те, що строк розгляду документів не встановлено і процес бронювання міг бути до двох місяців або навіть і більше. За цей час працівник уже міг звільнитися, і подані списки на бронювання вже не відповідали б дійсності. З новими змінами визначені конкретні строки, протягом яких мають бути розглянуті документи для бронювання. З дня офіційного обнародування постанови КМУ №400, а саме з 2-го травня 2023 року, встановлені такі строки розгляду документів: подання органами державної влади, іншими державними органами у строк не більше ніж 5 робочих днів до Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки) списків для їх перевірки та погодження; погодження та подання Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів списків до Мінекономіки; прийняття Мінекономіки рішення про бронювання військовозобовʼязаних у строк не більше ніж 5 робочих днів; зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у строк не більше ніж 5 робочих днів. Як бачимо ці зміни створюють ясність для роботодавця щодо строків ухвалення рішення компетентними органами щодо бронювання працівників. Тепер процес бронювання, починаючи від подання списку на бронювання і до зарахування працівника на спеціальний облік (бронювання), становитиме орієнтовно один місяць. СБУ отримала певні повноваження у процедурі бронювання Також Кабмин усунув прогалину в частині повноважень Служби безпеки України щодо бронювання військовозобов'язаних. У минулій редакції не було конкретизовано роль СБУ (щодо військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ) у частині перевірки повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, і строків передачі такого списку для погодження. Зараз визначено, що СБУ здійснює таку перевірку документів й у строк не більше ніж п’ять робочих днів із дня отримання такого списку. Також уточнено порядок подання квартального звіту про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані. Тепер такий звіт може подаватися до СБУ – підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань. Загалом новими змінами було уточнено порядок бронювання військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ та строки здійснення такого бронювання. Що перевіряє Генеральний штаб Збройних Сил? З метою погодження списків працівників, що пропонуються для бронювання Генеральний штаб Збройних Сил перевіряє повноту його заповнення та наявність обґрунтувань у необхідності такого бронювання. Щодо повнити перевіряються такі відомості: прізвище ім’я по-батькові; рік народження; найменування посади; військове звання та номер військово-облікової спеціальності; реквізити підприємства, організації або державного органу де працює військовозобов’язаний; найменування ТЦК та СП за місцем розташування підприємства, організації або державного органу, де працює військовозобов’язаний; найменування ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на обліку. Щодо обґрунтування, перевіряється правильність такої інформації: Дата прийняття і номер рішення про визначення підприємства, установи і організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Наявність обґрунтованої потреби про необхідність бронювання більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи й організації на дату подання списку. Для підприємств паливно-енергетичного комплексу таке обмеження не застосовується. Чи становить кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи й організації на дату подання списку. Окремо також перевіряється інформація зазначена в довідці про кількість військовозобов’язаних, а саме: Загальна чисельність працюючих. Кількість військовозобов’язаних, які вже заброньовані та які пропонуються до бронювання. Співвідношення у відсотках кількості заброньованих і тих, які пропонуються до бронювання до кількості військовозобов’язаних. У разі наявності помилок у перелічених документах Генеральний штаб Збройних сил може відмовити в наданні погодження таких документів і процедуру бронювання доведеться починати з початку. Автор: Антон Маринич, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: mind.ua
Детальніше

19 Травня 2023
Nota Group взяла участь у Бізнес-форумі «Україна — Швейцарія» в Лугано
Бізнес-форум Україна–Швейцарія в мальовничому місті Лугано об’єднав представників різних галузей економіки як приватного, так і публічного секторів, зокрема органів місцевої влади та міжнародних організацій. Захід зібрав представників банківського сектору, транспорту та інфраструктури, зеленої енергетики, аграрної та харчової промисловостей, венчурного капіталу. Серед спікерів були представники уряду та парламенту Швейцарії та України, провідні українські економісти та європейські експерти з економіки, голови міжнародних організацій, власники бізнесу. Основна тема – це відновлення України та майбутні інвестиції в Україну. Олена Колченогова, керівник практики GDPR і захисту персональних даних Nota Group, поділилася своїм поглядом, та відзначила наступне: «Учасники заходу мали змогу почути пропозиції та підходи європейської бізнес-спільноти щодо допомоги, яка наразі надається Україні, та майбутнього інвестування. Відтак, зараз не постає питання інвестувати чи ні, на це запитання надається остаточне та тверде «Так». Бізнес-спільнота та міжнародні організації задаються питанням як застрахувати та убезпечити інвестиції від ризиків, пов’язаних з війною, зокрема ризиків експорту і будівництва. Одним із застосовних заходів розглядається укладення угод щодо захисту інвестицій або на рівні двосторонніх міжнародних угод, наприклад Швейцарія–Україна, або на рівні багатосторонніх угод з іншими країнами Європи. Зокрема у Швейцарії інвестори працюють через MIGA (Multinational Investment Guarantee Agency), яка покриває 20% ризиків, або через фінансові інструменти, а також через залучення державних коштів разом із приватними інвестиціями, що підвищує рівень довіри та зменшує ризики інвестування. Першочерговими напрямками інвестування розглядаються енергетика, транспорт, охорона здоров’я. Неодноразово наголошувалось на необхідності налагодити відносини з ключовими зацікавленими особами у приватному та державному секторах з обох сторін. Незважаючи на значні руйнування інфраструктури, було надано дуже оптимістичні прогнози швидкого відновлення та досягнення довоєнного періоду, а також прогресивного зростання економіки в найближчі пять–сім років. Була наведена статистика руйнувань та економічного падіння за 2022-й, водночас висвітлено прогнози майбутнього росту. Отримані цифри позитивно вражають».
Детальніше