http://www.epravda.com.ua/images/logo01.gif http://www.epravda.com.ua http://www.epravda.com.ua https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701751/ Економічна правда Новини Fri, 30 Jun 2023 11:21:28 +0300 Фінкомітет Верховної Ради вирішив подати на розгляд парламенту змінений законопроєкт №8401, з якого виключать положення щодо відновлення з 1 серпня планових податкових перевірок, щодо документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, а повернення відповідальності за порушення вимог застосування РРО перенесуть на жовтень. Про це повідомляють перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк [https://t.me/yzheleznyak/4448] та член комітету Ніна Южаніна . "Буде важливе оновлення (законопроєкту, - ред.) тексту щодо двох речей. Це зміни про які ми домовилися на засіданні. Перше, щодо перевірок", - зазначив Железняк. Так, згідно з оновленими нормами проєкту вводиться мораторій на проведення планових податкових перевірок до припинення або скасування воєнного стану на території України. Ця норма міститиме три винятки. Перевірки повернуть для платників податків, які здійснюють діяльність у сфері: виробництва та/або реалізації підакцизної продукції організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес) надають фінансові, платіжні послуги. При цьому, Южаніна також уточнила, що на період дії правового режиму воєнного стану на території України встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ. Крім того, законопроєкт зазнав змін в частині відповідальності за порушення вимог у сфері РРО. "Звільняються від відповідальності за порушення вимог у сфері РРО, вчинені у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року", - зазначив Железняк. Проте ця норма також міститиме винятки й не стосуватиметься підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти та грального бізнесу. Як повідомила Ніна Южаніна, ці поправки підтримали 23 члени комітету, утрималися - 4. Решта положень законопроєкту змін не зазнала. "Залишається як було і норми набирають чинності з 1 серпня, включаючи скасування 2% ФОП", - зазначив Железняк. Він додав, що законопроєкт №8401 "приймуть в залі цілому вже найближчими днями". "Але скажу чесно, я не впевнений, що ця редакція буде прийнятна для МВФ бо ми по факту порушуємо одразу три пункти: строк впровадження скасування 2% 1 серпня (а не 1 липня); залишаємо для більшості субʼєктів мораторій на перевірки; по факту впровадження РРО переносимо до 1 жовтня (а не 1 липня)", - додав він. Нагадуємо: Ключовий аргумент прихильників законопроєкту №8401 у його радикальній редакції - це дефіцит бюджету. За січень-травень він становив 401,9 млрд грн. Однак з точки зору абсолютних цифр ситуація не настільки погана, адже загальні доходи з 2022 року зросли на половину, ПДФО - на 23%, а імпортний ПДВ - на понад третину. Надходженнявід податку на прибуток зросли - на 13,5%, акцизів - на 31%. Надходження до загального фонду зросли у 2,5 разу за два роки, за ПДВ бюджет вийшов на співвідношення 1 до 1. Падіння зафіксоване лише щодо податку на прибуток - на 11,5% та внутрішнього ПДВ - на 19,5%. Водночас за останні роки гривня знецінилася приблизно на третину, тому в перерахунку на ціни 2021 року майже всі надходження бюджету скоротилися. Державний бюджет наразі наполовину залежить від зовнішньої допомоги. За пʼять місяців із зовнішніх джерел (через гранти та кредити) Україна отримала 723,8 млрд грн, тоді як внутрішні становили 757,4 млрд грн. За січень-квітень держбюджет виконаний на 50,8% від уточненого річного плану. Подаючи в січні законопроєкт №8401, уряд розраховував на додаткові 8 млрд грн, які мали б надійти з моменту зміни податкового законодавства, тобто з липня 2023 року. Водночас уже в січні план з доходів був перевиконаний на 34,8 млрд грн. План з дефіциту держбюджету виявився меншим за прогнозований. У травні він виконувався на 58,8%. Як повідомляла ЕП , питання відтермінування повернення перевірок обговорювалось напередодні на зустрічі президента з бізнесом. Крім скарг бізнесу на правоохоронців, однією з основних проблем, про які підприємці розповіли Володимиру Зеленському, було питання законопроєкту №8401. Щодо скасування режиму зі сплатою 2% питань та заперечень ні у кого не було. Натомість щодо податкових перевірок виникли дискусії. Одразу декілька представників бізнесу підтвердили, що домовленості, щодо змін у законопроєкт №8401, відповідно до яких буде продовжений мораторій на податкові перевірки, були досягнуті саме під час зустрічі з Зеленським. Читайте також: Почути кожного. Зеленський зустрівся з "неолігархічним" бізнесом. Про що домовилися? ]]> https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701751/ https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701747/ Економічна правда Новини Fri, 30 Jun 2023 11:15:00 +0300 getty images Перша оцінка від KSE Institute разом із Мінекономіки та Мінвідновлення свідчить про те, що російський теракт завдав Україні щонайменше 2 млрд дол прямих збитків. Одразу після підриву росіянами Каховської ГЕС оцінити масштаб катастрофи, а відтак і збитки, було неможливим. Будь-які оцінки обмежувалися невідомими: наскільки зруйнована дамба, коли буде пік повені, де зупиниться вода, та що саме відбувається на окупованих територіях Херсонщини, які через низьке розташування постраждали більше за правобережжя. Підрив ГЕС спричинив не лише затоплення територій. Осушення Каховського водосховища зупинило критично необхідну для рослинництва та овочівництва Херсонщини іригацію, а також позбавило водопостачання низку населених пунктів у Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Дніпропетровській областях. Тож непрямі збитки підриву можуть бути значно вищими за 2 млрд дол, зазначають в KSE. Які сектори постраждали найбільше? Втрати житлового фонду та житлово-комунального господарства становлять майже половину всіх завданих терактом збитків - 950 млн дол. Переважно ця сума зумовлена втратами на лівому березі Херсонської області. На Миколаївщині постраждав 31 населений пунктів, або понад 500 приватних будинків. Щодо Херсонщини, йдеться про 49 населених пунктів, але точно оцінити кількість пошкоджених будинків неможливо через тимчасову окупацію лівобережжя. Попередні оцінки свідчать про 20-30 тис будинків у зоні підтоплення. Крім того, збитки пов'язані зі спричиненою зупинкою водопостачання до міст, які залежали від Каховського водосховища. Міста на Дніпропетровщині можуть залишитися без води. Що про це відомо? Наприклад, Нікополь, який повністю покладався на резервуар. Уряд вже виділив 1,5 млрд грн на будівництво 87 км магістральних водогонів з Карачунівського та Південного водосховища. Майже третину всіх збитків, 624 млн дол, завдано для української енергетики . Понад 90% припадає на збитки внаслідок руйнування безпосередньо Каховської ГЕС потужністю 334,8 МВт. Укргідроенерго одразу заявило, що гідроелектростанцію неможливо відновити, а на будівництво нової знадобиться щонайменше 1 млрд дол та 5 років після деокупації територій. Крім того, ще декілька років знадобиться на заповнення водосховища, писала ЕП. Щороку руйнування ГЕС приноситиме державному Укргідроенерго понад 100 млн дол збитків. Крім того, через повінь підтоплено 17 автозаправних станцій та 2 нафтобази, а електромережі у затоплених населених пунктах були втрачені. У понад 300 млн дол оцінені збитки катастрофи для транспортної інфраструктури . Загалом, свідчить оцінка, понад 290 км міжнародних, регіональних та комунальних доріг постраждали від повені. Понад половину загальної протяжності постраждалих доріг припало саме на дороги місцевого значення. Разом із тим, завдана дорогам шкода проявиться лише з часом - через розмиття водою ділянка дороги може раптово провалитися або просісти. Такі проблеми складніше відремонтувати за допомогою ямкового ремонту, оскільки це впливає на структуру доріг. Вода також може позбавити дорожнє покриття скріплюючого матеріалу, що робить його більш вразливим до природної корозії. Потенційні збитки можуть принести частина мостів та менших дамб у Миколаївській та Херсонській областях, які одразу після підриву дамби були тимчасово затоплені, що може мати зашкодити їхній вартості. Збитки для аграріїв та іншого бізнесу Пряма шкода, завдана підривом ГЕС для агрокомплексу , оцінюється у 25,7 млн дол, і майже вся сума спричинена загибеллю риби. Така відносно невелика оцінка зумовлени тим, що постраждалі території від початку великої війни знаходяться під постійними російськими обстрілами, а відтак угіддя не використовувалися активно. До того ж, затоплення зазнало відносно небагато сільськогосподарських земель. Проте це лише прямі збитки. Непрямі втрати є значно вищими через втрату іригаційних систем. Через посушливий клімат зрошувальні системи, які доставляють воду до полів, є критичними для вирощування овочів, зернових та зернобобових культур на півдні країни. Для всієї Херсонщини та понад половини Запорізької області джерелом води було Каховське водосховище. Загалом зрошення в регіоні охоплювало 584 тис га, з яких до окупації фактично зрошувалося 262 тис га. Тепер без джерела води залишилося 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% - в Запорізькій та 30% - в Дніпропетровській областях. Без води. Як катастрофа на Каховській ГЕС може знищити овочівництво Півдня До того ж, частина ґрунтів будуть забруднені через мор риби та змиття хімікатів з полів. Як наслідок, непрямі втрати доходів для рослинництва зростуть на 182 млн дол на рік. Інші галузі сектору, зокрема - овочівництво, втрачатимуть до 49 млн дол на рік. Через повінь втрати для промисловості загалом оцінюються у 105 млн дол. При цьому щорічні збитки можуть сягати 100 млн дол. Така оцінка значно зменшена фактором того, що через бойові дії частина підприємств релокувалися раніше або зупинились. Тож постраждало переважно важке обладнання, яке не можна було транспортувати, та будівлі. Йдеться, зокрема, про великі промислові та портові об'єкти, розташовані в Корабельному районі у Херсоні. Місцева адміністрація повідомила про затоплення 28 великих промислових об'єктів, розташованих на правому і лівому берегах Дніпра. Також підрив дамби критично вплине на річкові вантажоперевезення - як заявив голова Адміністрації судноплавства Євген Ігнатенко, Дніпро нижче Запоріжжя перестане бути судноплавним на тривалий час. Прямих збитків зазнали портові термінали українського агротрейдера "Нібулон" у містах Гола Пристань та Козацьке. Через відсутність води обмежують своє виробництво заводи, розташовані вище за течією Дніпра. "Молимося Богу про дощ". Що відбувається з містами та заводами Дніпропетровщини, які залишилися без води Наприклад, без водопостачання не може повноцінно працювати Нікопольський феросплавний завод, а найбільший у Кривому Розі металургійний комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" для економії води призупинив виплавку сталі та виробництво прокату. Зупинити чи обмежити роботу будуть змушені і підприємства агрокомплексу. Довкілля та екологія За попередньою оцінкою Міндовкілля, збитки для довкілля внаслідок підриву Каховської ГЕС сягають 1,5 млрд дол . Наразі відомо, що під час вибуху дамби витекло 150 тонн нафти, також затоплено щонайменше 17 заправок. Крім того, рівень солоності Чорного моря біля Одеси майже втричі нижчий норми. Нині підтоплення загрожує природно-заповідним паркам "Нижньодніпровський", "Кам'янська Січ" та "Білобережжя Святослава", а також Чорноморському біосферному заповіднику, який охороняється ЮНЕСКО. Крім того, у зоні впливу опинилися Регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса" загальною площею майже 18 тис га; ділянки Чорноморського біосферного заповідника "Волижин ліс", о. Довгий, о. Круглий площею 2,7 тис га; регіональний ландшафтний парк "Висунсько-Інгулецький", площею 2,7 тис га. ]]> https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701747/ https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701750/ Економічна правда Новини Fri, 30 Jun 2023 10:54:24 +0300 Ціни на нафту залишаються стабільними в п'ятницю, 30 червня, однак Brent готується до свого першого місячного зростання цього року, оскільки значне падіння запасів нафти в США переважило побоювання, що попит на пальне буде ще більше падати через подальше зростання процентних ставок. Про це повідомляє Reuters . Як змінились ціни Ф'ючерси на нафту марки Brent з поставкою у вересні зросли на 4 центи або 0,1% до 74,54 долара станом на 06:31 за GMT. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) впала на 5 центів або 0,1% до 69,81 долара. "Після незначного зростання в четвер обидва контрольні показники були на шляху до підвищення більш ніж на 2% у червні. Хоча це буде перший місячний приріст Brent у 2023 році, для WTI це стане другим після приросту в квітні", - йдеться в повідомленні. Попри ймовірний місячний приріст, на квартальній основі Brent, схоже, втратить приблизно 6%, тоді як ціна WTI, схоже, знизиться приблизно на 7%. Що вплинуло на ціни Ринки стурбовані скороченням пропозиції після того, як Управління енергетичної інформації США (EIA) повідомило, що запаси сирої нафти впали на 9,6 мільйона барелів за тиждень, що закінчився 23 червня, значно перевищивши 1,8 мільйона барелів, прогнозовані аналітиками. Тим часом валовий внутрішній продукт США в першому кварталі був переглянутий з 1,3% до 2,0% річного приросту. Сильні економічні дані США та скорочення запасів нафти відбулися, оскільки Саудівська Аравія планує ще більше скоротити видобуток на 1 млн барелів на день у липні. Це на додаток до ширшої угоди ОПЕК+ щодо обмеження поставок до 2024 року. Дані Refinitiv показали, що російський морський експорт нафти з Приморська, Усть-Луги та Новоросійська впаде до 1,9 млн барелів на день у липні з 2,3 мільйона барелів на день у червні, оскільки вітчизняні нафтопереробні заводи збільшують обсяги виробництва. Це може ще більше скоротити світові пропозиції сирої нафти. Також агентство зазначає, що зростання цін на нафту в п'ятницю було обмежено слабкими економічними даними Китаю та побоюваннями щодо підвищення процентних ставок. ]]> https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701750/ https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701749/ Економічна правда Новини Fri, 30 Jun 2023 10:23:45 +0300 У п'ятницю, 30 червня, гривня зміцнилась до долара та євро на "чорному ринку" та в касах банків, порівняно з днем напередодні. Про це йдеться у даних minfin.com.ua , finance.ua . На 10:00 курс долара проти гривні на "чорному ринку" становив 37,0 - 37,24 грн проти котирувань у 37,07 - 37,25 у четвер. На цей же час "чорний" курс євро становив 40,5 - 40,98 грн проти курсу 40,72 - 41,03 грн за євро в четвер. Середні курси валют в касах банків були такими: Долар США - 36,8 - 37,4 грн (курс на 29 червня - 36,8 - 37,45 грн); Євро - 40,5 - 41,13 грн (курс на 29 червня - 40,5 - 41,15 грн). У розрізі банків готівкові курси такі: Приватбанк - 36,75 - 37,25 грн; Ощадбанк - 36,86 - 37,75 грн; Укрексімбанк - 36,57 - 37,5 грн; Райффайзен - 36,7 - 37,6 грн. Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді - 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) - 37,44 грн. Економічна правда ]]> https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701749/ https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701748/ Економічна правда Новини Fri, 30 Jun 2023 10:12:08 +0300 Співробітники "Росатома" поступово залишають територію Запорізької АЕС, оскільки отримали вказівку виїхати зі станції до 5 липня. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міноборони. Зазначається, що аналогічні рекомендації отримали українські співробітники, які підписали контракт з "Росатомом". "Одними з перших зі станції поїхали троє співробітників "Росатому", які керували діями росіян. Також рекомендації евакуюватися отримали українські співробітники, які підписали контракт з "Росатомом". Згідно отриманих вказівок вони мають від'їхати до 5 липня.", - йдеться у повідомленні. На сьогодні відомо про від'їзд начальниці юридичного відділу Манцурової, головного інспектора Штатського та заступника станції із забезпечення Губарева. За даними ГУР, росіяни рекомендують евакуюватись на територію тимчасово окупованого Криму. У місті-супутнику станції Енергодарі також поступово зменшується кількість військових патрулів. "Персоналу, що залишається на станції, дано вказівку "в разі будь-яких аварійних ситуацій звинувачувати Україну", - повідомили у ГУР. Нагадуємо: Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала інформацію про те, що РФ розглядає теракт на Запорізькій АЕС із викидом радіації. 29 червня на території Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей відбулися навчання з подолання можливого теракту на ЗАЕС. Було відпрацьовуються кілька сценаріїв. Як пояснював міністр енергетики Герман Галущенко, один із блоків ЗАЕС продовжує працювати у режимі "гарячого зупину", окупанти свідомо блокують його переведення в режим холодного зупину. Це значно підвищує ризик терористичної загрози на ядерному об'єкті. З 23 червня в Україні розпочали роботу штаби, які розгорнуто на випадок теракту Росії на Запорізькій атомній електростанції. До роботи штабів залучені енергетики, представники ДСНС, поліція, медики. Йдеться про 200-кілометрову зону навколо ЗАЕС. ]]> https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701748/ https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701746/ Економічна правда Новини Fri, 30 Jun 2023 09:43:52 +0300 Щотижня ведучі цього подкасту Дана Гордійчук та Ярослав Вінокуров закликають слухачів конвертувати свою лють до росіян у донати волонтерам та благодійним фондам. Але як працюють такі організації? Збори на Армію потребують чималих зусиль та часу: від пошуку та верифікації потреб військових, до закупівлі необхідного обладнання чи зброї та пошуку джерел фінансування. У великих благодійних фондах такі збори вже поставили "на конвеєр", а робота цих організацій все більше нагадує роботу великих корпорацій. Ми поговорили з керівником напрямку розвитку партнерств фонду "Повернись Живим" Олегом Карпенком про те, звідки фонд бере гроші на зарплати працівникам, як змінилися обсяги зборів після 24.02.2022 року, а також про роботу "ПЖ" із бізнесом. Підтримати анонсований Олегом збір можна за посиланням: https://kyivstar.ua/safehome Задонатити на інші збори "ПЖ" можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly Слухайте подкаст "Хроніки економіки" на зручній платформі: Apple Podcasts Google Podcasts Spotify Soundcloud YouTube RSS ]]> https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701746/ https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701745/ Економічна правда Новини Fri, 30 Jun 2023 09:21:15 +0300 До державного бюджету України в четвер, 30 червня, надійшли грантові кошти в сумі 1,215 мільярда доларів: 1,2 млрд дол від США та 15 млн дол від Фінляндії. Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів. Грантові кошти надані як частина п'ятого додаткового фінансування в рамках проєкту "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні" (PEACE in Ukraine). Метою проєкту PEACE in Ukraine є часткова компенсація видатків державного бюджету, зокрема соціальних та гуманітарних, що не пов'язані зі сферою безпеки і оборони. У Мінфіні додали, що залучені гранти спрямують на оплату праці працівників державних органів та педагогічних працівників, пенсійних виплат, а також виплати за окремими програмами державної соціальної допомоги (ВПО, особам з інвалідністю, малозабезпеченим сім'ям та виплати житлово-комунальних субсидій). "Вдячний Урядам США, Фінляндії та команді Світового банку за плідну співпрацю і вагому підтримку у частині забезпечення гуманітарних та соціальних видатків під час повномасштабної війни. Фінансування у формі грантів дозволяє не збільшувати боргове навантаження та сприяє фінансовій стабільності України", - зазначив міністр фінансів Сергій Марченко. Нагадуємо: Рада директорів МВФ завершила перший перегляд програми розширеного фінансування в рамках механізму розширеного фінансування (EFF) для України - Україна отримає близько 890 млн дол США, які спрямують на бюджетну підтримку. Економічна правда ]]> https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701745/ https://www.epravda.com.ua/publications/2023/06/30/701742/ Економічна правда Публікації Fri, 30 Jun 2023 09:15:06 +0300 Україну часто порівнюють з Ізраїлем, адже обидві країни багато років перебувають у стані війни. Коли мова заходить про ізраїльську зброю, то всі розуміють, що вона виробляється для знищення ворогів, а не парадів чи танкових біатлонів . Такий же бренд можуть мати українські розробки, які роками гартуються у війні проти росіян. Українські приватні та державні компанії мають унікальну можливість перевірити свою техніку в умовах реальних бойових дій і використати цей досвід для її модернізації. Цього часто не мають навіть передові західні виробники. У перший рік великої війни Міноборони купувало здебільшого перевірену часом і наявну на складах західну зброю. Однак затяжна війна з Росією та виснаження західних запасів змусили вкладати гроші у вітчизняний військово-промисловий комплекс (ВПК), який вистояв попри сотні ракетних ударів. Тепер міністр оборони Олексій Резніков називає себе "українопротекціоністом" і подає сигнали, що українські заводи отримають більше замовлень для армії. Зрештою, навіть до 24 лютого 2022 року українські розробки мали експортний потенціал. Тепер же підприємства суттєво нарощують потужності, збирають інформацію з фронту та вдосконалюють технології, щоб після війни не тільки посилювати оборону країни, а й підкорювати світові ринки. Чим саме? Бронемашини "Козак" "Ми використовуємо машини "Козак-5" для перевезення військових та боєприпасів. Рідше - для вогневої підтримки з крупнокаліберного кулемета. Усі, хто їдуть на фронт, їдуть на "Козаках", бо іншої броньованої техніки в нашій роті не було. Два "Козаки" підірвалися на мінах і всі, хто були всередині, залишилися живими. Броня хороша, витримує стрілкові калібри та осколки. Я був у "Козаку", біля якого впала 120-міліметрова міна. Посікло колесо, але машина змогла евакуюватися", - так описує досвід користування бронемашиною один з військових. "Козак-2" Машини сімейства "Козак" виробляє приватне науково-виробниче об'єднання "Практика". Масово їх почали випускати з 2015 року - через рік після початку війни з РФ. Зараз кількість вироблених "Козаків" усіх модифікацій становить сотні. ДЖЕРЕЛО: FRAZA.COM "Козак-2" - машини типу MRAP. Це бронеавтомобілі з посиленим захистом від мін та засідок. Від звичайних бронетранспортерів MRAP відрізняються кращою маневреністю та легшою бронею. Ця машина призначена для логістики і розвідки. У 2017 році зʼявився "Козак-5" - легший і маневреніший за попередню модель. "Козак-5" У 2019 році "Козаки" пішли підкорювати світовий ринок і зацікавили низку країн. Саудівська Аравія купила 60 машин. Почалися перемовини з Індонезією про випуск у цій країні моделі "Козак-2М". Проєкт зірвався через пандемію та війну. "Практика" також уклала контракт з Нігерією на 15 машин "Козак-5". Їх зробили, але після 24 лютого 2022 року віддали ЗСУ. Замовнику повернули передоплату. Після війни компанія може мати успіх на світовому ринку. Попит на такі машини зростає, а охочих купити "Козаки" стане ще більше завдяки їх участі в боях. Замаскований "Козак-2" "Війна з РФ навчила нас робити акцент на захищеності від мін і для цього ми зміцнили конструкцію. Також ми зрозуміли, що найбільша небезпека для машин - не кулі, а осколки від артилерійських снарядів, тож ми приділили більше уваги цій небезпеці", - розповів ЕП один з технічних спеціалістів "Практики". Тимчасом компанія вироблятиме машини тільки для України і в значно більших кількостях, ніж раніше. "Козаки" вже встигли взяти участь у кількох великих операціях. Одна з них - наступ на Харківщині. Там ЗСУ застосовували "москітну тактику", коли противника атакували багато мобільних груп на бронемашинах. Ці автомобілі рятують військових від загибелі. У мережі можна знайти багато фото та відео "Козаків" з розбитою передньою частиною, але з цілою капсулою екіпажу. "Козак-2" після обстрілу У майбутньому на "Козаків" можуть поставити бойові модулі. Це автоматичні вогневі башти на машинах, якими управляють зсередини. На авто "Козак-2" вже "приміряли" такі модулі, зокрема від турецької компанії Aselsan. Щоправда, поки що такі модифікації не користуються популярністю серед військових. САУ "Богдана" Це перша самохідна артилерійська установка (САУ) українського виробництва. Гаубиця має стандартний для НАТО калібр 155 мм. Озброєння для неї виробляє приватний Краматорський завод важкого верстатобудування, а шасі та броню - компанія "Українська бронетехніка". Уперше цю САУ світ побачив у 2018 році. Українська колісна САУ "Богдана" стріляє по острову Зміїний Фото Сергія Пашинського Державні випробування просувалися важко. Окрім технічних нюансів, які виникали в ході розробки, компанія-виробник мала суперечки з Міноборони. Тож попередні вогневі випробування завершилися лише в січні 2022 року. На початку великої війни "Богдану" мали знищити , щоб не віддавати ворогу, проте її встигли евакуювати з Краматорська. Навесні 2022 року Міноборони зробило замовлення і САУ на новому шасі пішла в серійне виробництво. Єдина на той момент машина поїхала нищити ворогів. У квітні 2022 року вона брала участь у битві за острів Зміїний. У лютому 2023 року Резніков оголосив, що ЗСУ скоро отримають першу серійну партію. Використання САУ тримають у секреті, а фотографії з поля бою з'являються вкрай рідко. Україна запустила виробництво дефіцитних 152-міліметрових снарядів. Чому тільки зараз? Після війни дороблена "Богдана" може мати експортний потенціал. Окрім досвіду використання на війні, конкурентною перевагою може стати її простота і порівняно мала вартість. У масштабних війнах кількість техніки стає не менш важливою за її багатий функціонал, тож доступна та надійна "Богдана" може знайти свою нішу. "Богдана" в ЗСУ ФОТО mil.gov.ua "На світовому ринку багато конкурентів, але вони дорогі і мають великий термін постачання. На тендерах, де ми зустрічалися, залежно від комплектації та версії "Богдана" коштує на 30-50% менше, ніж французькі гаубиці Caesar", - пояснив Владислав Бельбас, директор "Української бронетехніки", яка експортувала САУ. За його словами, до великої війни українською гаубицею цікавилися Марокко, Малайзія, Саудівська Аравія та Єгипет. Якщо на "Богдану" буде достатнє замовлення з боку Міноборони, то її виробники працюватимуть лише на ЗСУ. Масштабування такого виробництва складне і вимагає багато часу та інвестицій. БПЛА "Лелека", "Шарк" та "Укрджет" Безпілотників потрібно багато, це одна з основних потреб ЗСУ. Кустарні БПЛА можуть виробляти студенти-інженери з придбаних на радіоринку компонентів, але багаторазовий продукт з хорошою камерою, програмним забезпеченням і стійкістю до систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) може зробити не кожна компанія. З 2014 року в Україні з'явилося багато приватних фірм, які виробляють БПЛА: "Укрспецсистемс", DeViro, "Укрджет", "Атлон авіа". Вони повністю витіснили з ринку державний "Укроборонпром" і постачають ЗСУ та Нацгвардії сотні комплексів. Цех "Укрспецсистемсу" До великої війни українські безпілотники продавали за кордон. Контракти були невеликі, адже моделі ще не встигли себе зарекомендувати. Тим не менш, одна з компаній завдяки доходам від експорту фінансувала розробку нових літаків. ОАЕ купили українські комплекси "Лелека" та "Фурія" компаній DeViro та "Атлон авіа". Також були контракти на флагманські літаки PD-2 від компанії "Укрспецсистемс". Останні комплекси зацікавили навіть західного замовника: на випробування в Україну приїжджала делегація однієї з великих країн ЄС. Зараз компанії працюють лише на потреби української оборони, розширюючи штат та виробничі потужності. Навесні 2022 року "Укрспецсистемс" випустила новий розвідувальний безпілотник Shark. Зараз лік цих літаків іде на сотні. Фото Ukrspecsystems "Техніка виконує свої завдання. "Лелека" більше підходить як розвідник, бо має камеру на 360 градусів. "Шарк" хороший для корегування вогню, адже має 120-кратний зум та хорошу стабілізацію. Сильна сторона цих комплексів - дешевизна порівняно із західними моделями. Однак в обох моделях є "баги" в програмному забезпеченні", - пояснив оператор БПЛА однієї з бригад ЗСУ. Відгуки від військових дають можливість компаніям виправляти помилки. "Один з факторів, який допомагає уникати втрат літаків, - навички операторів. За час війни ми суттєво наростили досвід у навчанні пілотів . Це наша конкурентна перевага на ринку", - сказав ЕП представник одного з виробників. БПЛА "Лелека-100" Фото "Повернись живим" Росія має розвинені технології радіоелектронної боротьби. В історії ще не було війни з таким масовим застосуванням РЕБ. Це загартовує українських виробників і змушує модернізувати зв'язок. Зрештою, територія РФ - це великий полігон для українських дронів. Наприклад, під Москвою знайшли уламки БПЛА, схожого на UJ-22 компанії "Укрджет". Цей апарат може літати на відстань до 800 км. "Укрджет" під Москвою Бронемашини "Новатор" "Українська бронетехніка" виробляє бронемашини "Варта" і "Новатор". Випуск першої призупинений, адже на неї встановлювалося білоруське шасі. "Новатори" продовжують сходити з конвеєра і вони успішно працюють на фронті. "Новатори" використовуємо для пересування команд спеціалістів та розвідників: операторів безпілотників, протитанкових ракетних комплексів, коригувальників. Попри деякі технічні труднощі, машини непогані", - каже один з командирів. Спеціалізований броньований автомобіль "Новатор" Фото ukrarmor Для ЗСУ "Новатори" вперше придбали у 2018 році. Просувати їх на експорт компанія почала у 2021 році. Були укладені угоди на постачання десятків авто для чотирьох африканських країн, але контракти зірвалися через війну. "Усі експортні автомобілі ми віддали територіальній обороні о 7 ранку в день вторгнення. До кінця дня деякі з них уже поверталися до нас підбиті", - розповів Бельбас. Майже весь 2022 рік для "Української бронетехніки" був невизначеним. Під кінець року компанія отримала довгострокові замовлення, налагодила виробництво і втричі збільшила випуск бронемашин порівняно з попередніми роками. Підприємства релокували в різні міста, а штат компанії зріс на 60%. Три правила перемоги. Як школи дронів готують операторів для фронту Як і інша зброя, "Новатори" випробовуються в боях. "Спілкуємося з військовими і модернізуємо машини для застосування різних видів зброї. Робимо з неї універсальну платформу. Можемо інтегрувати зенітно-ракетні установки ближньої дії, протитанкове озброєння, радари, антидронові комплекси", - зазначив Бельбас. "Новатор" з українським безпілотником "Шарк" У жовтні з'явилося фото, як "Новатор" успішно рятує життя військових. Машина наїхала на протитанкову міну з 8 кг тротилу, однак капсула витримала вибух. Фото ukrarmor.com ПТРК "Стугна-П" Протитанковий ракетний комплекс "Стугна-П", який виробляє одне з підприємств Укроборонпрому, завоював славу найбільш упізнаваної української зброї. На відміну від інших ПТРК, пульт управління "Стугною" може перебувати за 50 метрів від комплексу, що дозволяє оператору полювати на танки з укриття. Випадків застосування цих комплексів безліч. Підрозділ Нацгвардії "Омега" опублікував відео , де розрахунок "Стугни" за бій знищує ворожі танк і два БМП. Відомі два випадки, коли оператор комплексу знищує російський вертоліт Ка-52. Бронемашина "Новатор" з встановленою "Стугною" ФОТО TYZHDEN.UA "Стугна" працює дуже добре. Ми з іншим підрозділом майже одночасно вразили дві цілі. Порівняно із західними ПТРК другого покоління, "Стугна" - фаворит. З плюсів - велика дальність пострілу. Холод і втома рук не впливають на можливість зробити постріл. З мінусів - велика вага установок та ракет, а також відсутність тепловізорів на більшості комплексів", - сказав ЕП оператор ПТРК. "Стугна" взимку Фото wikimedia.org Українські комплекси мають на озброєнні десять країн. Після війни попит на установки тільки зросте. Щоправда, експортну версію "Скіф" виготовляли з білоруським прицілом компанії "Пеленг", тож для нього доведеться знайти заміну. Виробник ПТРК також виготовляє комплекси "Нептун", якими вразили російський крейсер "Москва". Щоправда, ракетні розробки наразі під грифом "секретно". БТР-4 Побачити, як сучасний український БТР-4 "Буцефал" нищить ворогів, можна було під час оточення Маріуполя. Тоді полк "Азов" знімав багато відео з цією машиною, робота на якій візуально нагадувала комп'ютерну гру. До 2014 року "Буцефал" наполовину складався з російських компонентів, але Укроборонпром стверджував, що їх вдалося замістити. У 2016 році БТР-4 містив 85% українських деталей і 15% - іноземних. До великої війни машину активно пропонували на експорт. Її готові були купувати сотнями, але із зовнішніми контрактами були проблеми. Міноборони Іраку, яке хотіло купити 420 штук, не витримало постачання навіть чверті від цієї кількості. Укроборонпром постачав несправні машини і їх повертали на доопрацювання. Казахстан на етапі випробувань теж повернув БТР-4 в Україну для доробки. БТР-4 джерело: вікіпедія Однією з проблем іракських БТРів стали тріщини в корпусі. Коли країна відмовилася їх приймати, браковані машини продали Нацгвардії. Після низки скандалів Укроборонпром провів публічні випробування, де броня машин витримала обстріли. Аналітики порталу Defence express сумнівалися в коректності таких випробувань, адже в них могла бути велика частка випадковості. Хай там як, а технічно машина вважається хорошою. Якщо концерну вдасться подолати хвороби минулого, БТР-4 може привернути увагу іноземних замовників. Танк "Оплот" Танки "Оплот" могли б стати гордістю українського ВПК, якби на озброєнні ЗСУ їх не стояли лише одиниці. На відміну від російських Т-14 "Армата", ці машини не міфічні, а реальні. У 2018 році завершилося постачання 49 штук у Таїланд. Скандалів під час виконання угоди не було, хіба що її виконали із затримкою. Чому Таїланд має на озброєнні вдесятеро більше українських танків, ніж Україна? Багато років Міноборони не мало грошей на їх закупівлю і робило ставку на дешевші модифіковані Т-64. Лише недавно Резніков оголосив, що для ЗСУ замовлять "Оплоти", які нібито остаточно позбавили від російських компонентів. БМ "Оплот" джерело: вікіпедія Редакції не вдалося підтвердити інформацію щодо домовленостей між концерном та Міноборони. Імовірно, до конкретики сторони перейдуть після зміни керівництва Укроборонпрому. Новим директором концерну 28 червня став Герман Сметанін , який зробив кар'єру саме на танкових заводах. Кожен з нас - збройовий барон. Як українські волонтери скуповують бронетехніку по всій Британії Чи є стратегічний сенс у закупівлі таких танків для України - питання до Міноборони. Принаймні, експортний потенціал розробка цілком може мати. "Оплотами" свого часу цікавилися Пакистан та Єгипет. На тендерах у першій країні "Оплот" конкурував з китайським VT-4, у другій - з російським Т-90. Щоправда, продати танк набагато складніше, ніж бронеавтомобіль або безпілотник. Мова йде про те, щоб запропонувати країні продукт на десятиліття вперед. Чи вдасться знайти хоча б одного іноземного покупця українських "Оплотів", залежатиме від ефективності менеджерів Укроборонпрому. * * * Український ВПК за останній рік витримав багато ударів. Деякі підприємства захоплені або зруйновані. Тим не менш, Україна стала виробляти більше зброї, а її якість підкріплюється досвідом використання в реальних бойових діях. Якщо держава допомагатиме підприємствам з безпекою і додасть їм замовлень, після війни країна зможе не лише краще себе захищати, а й торгувати на світовому ринку озброєнь, який зростає через підвищення геополітичної напруги. Звісно, за якістю українська зброя поступається західним зразкам, але вона відносно доступна і постійно вдосконалюється, тож має шанси посісти свою нішу. ]]> https://www.epravda.com.ua/publications/2023/06/30/701742/ https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701744/ Європейська правда Новини Fri, 30 Jun 2023 09:00:52 +0300 Україна та низка інших держав, що прагнуть стати членами Європейського Союзу, поінформували Раду ЄС про наміри приєднатись до санкційного режиму, пов'язаного із дестабілізацією Молдови. Про це в четвер заявив високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель, повідомляє "Європейська правда". До санкцій ЄС через дестабілізацію Молдови, за словами Борреля, приєднуються Албанія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Україна та Чорногорія, які є країнами-кандидатами на вступ. Крім того, намір приєднатись до санкцій Раді Євросоюзу висловили члени Європейської асоціації вільної торгівлі та члени Європейської економічної зони - Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія. "Вони забезпечать відповідність своїх національних політик рішенню Ради. Європейський Союз бере до уваги це зобов'язання і вітає його", - додав топ-дипломат ЄС. Нагадаємо, 30 травня Рада Європейського Союзу вперше ухвалила регламент про запровадження санкцій у межах нового санкційного режиму за дестабілізацію Молдови . Під санкції ЄС потрапили молдовські олігархи-втікачі Володимир Плахотнюк та Ілан Шор, топ-депутатка партії "Шор" Марина Таубер , а також колишній заступник голови Генінспекторату поліції Георгій Кавкалюк, який перебуває в розшуку в Молдові, та російський бізнесмен Ігор Чайка. Читайте також: Молдова йде на війну з агентами Кремля. Що означає заборона ключової опозиційної партії країни . Європейська правда ]]> https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/30/701744/ https://www.epravda.com.ua/columns/2023/06/30/701743/ Економічна правда Колонки Fri, 30 Jun 2023 08:17:47 +0300 Фінансовий сектор успішно адаптувався до роботи в складних умовах війни. Це не просто цитата зі Звіту про фінансову стабільність, підготовленого фахівцями Національного банку, а незаперечна істина. Є, принаймні, десять фактів, які про це свідчать. 1. Стійкість Навіть в умовах війни банки в Україні безперебійно працюють, зберігають операційну ефективність та нарощують капітал. Яскрава ілюстрація - Індекс фінансового стресу. Навіть його пікові значення в період війни нижчі за показники 2015 року , у розпал попередньої кризи. Завдяки роботі над помилками з того часу працюючі на ринку банки переважно прозорі, мають зрозумілі бізнес-моделі та міцний запас капіталу. Цей запас посилює стійкість до подальших викликів та готує до повноцінного відновлення. 2. Адаптивність Песимістичний прогноз про суттєвий вплив енергетичного терору росії на економіку не реалізувався. Енергосистема встояла, а економічна активність пожвавилася. З огляду на поліпшення фінансових показників бізнесу та ситуації на ринку праці зростає схильність до споживання та оживає попит населення на банківські кредити. Якими будуть ставки за кредитами і депозитами? Цього року, за нашими прогнозами, очікується помірне зростання економіки та подальше уповільнення інфляції. Тому й зниження облікової ставки можливе навіть раніше, ніж очікувалося. 3. Міжнародна підтримка У межах чинної програми з Міжнародним валютним фондом міжнародні партнери забезпечать пакет фінансової підтримки на $115 млрд у наступні чотири роки. Ці кошти вже підтримують платіжний баланс та дали змогу наростити золотовалютні резерви до 11-річного максимуму . Виконання Україною взятих на себе зобов'язань - запорука подальшого динамічного надходження коштів, нарощування запасу міцності для підтримки валютного ринку, а в перспективі - його подальшої лібералізації. 4. Висока ліквідність Зазвичай супутник кризи - відплив коштів із банків. Попри історичний досвід, банківська система України накопичила безпрецедентний запас ліквідності. Норматив короткострокової ліквідності LCR у середньому за сектором перевищує мінімальне значення більше ніж втричі . Запаси мають як державні, так і приватні банки з українським та іноземним капіталом. Кошти клієнтів вже формують понад 90% зобов'язань, водночас частка дорогого рефінансування скоротилася до мінімальних рівнів. 5. Краща строковість Зусилля Національного банку з поліпшення строкової структури ресурсної бази банків не були даремними. У відповідь на стимули регулятора банки підвищили ставки за вкладами терміном від 3 місяців. Як наслідок, з початку року роздрібні строкові кошти у гривні зросли на 19%, а їхня частка - на близько 5 в. п. - до 35%. Звісно, більша частина коштів, або 65%, ‒ до запитання. Але це типова пропорція для країн ЄС, де в середньому частка коштів на вимогу становить 76%. 6. Відновлення кредитування Кредитування бізнесу, на жаль, поки що скорочується. Головна причина - не високі ставки, а слабкий попит. Попри це, фінансові установи налаштовані за рік наростити обсяги гривневого кредитного портфеля на 10% . Переважно - завдяки державним програмам підтримки, які залишаються головним драйвером кредитування бізнесу. Тим часом після стрімкого падіння з'явились ознаки стабілізації роздрібного кредитування. Банки з топовими онлайн-застосунками нарощують клієнтську базу. 7. Помірні втрати Банки призупинили визнання "воєнних" втрат кредитного портфеля. З початку повномасштабної війни ці втрати сягнули майже 15% працюючого "мирного" портфеля. Частина реструктуризованих бізнес-кредитів ще в зоні ризику і можуть з часом стати непрацюючими. З урахуванням цього сукупні "воєнні" втрати банками наближатимуться до близько 20% . Песимістичний сценарій кредитних втрат на випадок тривалих негативних наслідків від дефіциту електроенергії не реалізувався. 8. Стабільний прибуток Більшість банків отримали прибутки в перший рік війни. Попри визнання "воєнних" втрат, у другий рік прибутки зростають . Ключові джерела заробітку - високодохідні державні інструменти з майже нульовим ризиком. Переорієнтація на такі інструменти під час кризи - розповсюджена світова практика. Крім того, зберігаються надходження від кредитування бізнесу. Операційно ефективні як корпоративні та роздрібні, так і універсальні банки. Висока процентна маржа - подушка безпеки для банкірів напередодні можливого зниження відсоткових ставок. 9. Міцний капітал Завдяки сталим прибуткам в умовах кризової заборони на розподіл цих прибутків серед акціонерів банки нарощують капітал. Поточна достатність капіталу вдвічі перевищує мінімальні вимоги . Звісно, фінально оцінити ймовірну потребу банків у капіталі можна буде лише після оцінки стійкості, яку Національний банк розпочав у квітні. Проте за нашими очікуваннями, основним джерелом поповнення капіталу стануть прибутки фінансових установ. 10. Чітка взаємодія Останній факт - швидше побажання. Фінансова стабільність у надскладних умовах воєнного часу була б неможлива без злагоджених зусиль та тісної координації дій усіх учасників фінансового ринку. Ми цінуємо результати наших спільних зусиль і рівень взаємодії з урядом та Міністерством фінансів у таких важливих аспектах, як розвиток ринку внутрішніх ринкових запозичень, сприяння реалізації стратегії розвитку фінансового сектору та збереження доступу широкого кола бізнесу і банків до державних програм підтримки. Попереду багато непростої роботи і виконання Програми МВФ має залишатися надалі одним із пріоритетів органів державної влади. Тим часом фінустановам варто відновлювати кредитування, зберігаючи консервативну оцінку ризиків, та готуватися до повернення "мирних" регуляцій. Війна - не привід відкладати ці речі. Ми реалізуємо свою місію за будь-яких умов. ]]> https://www.epravda.com.ua/columns/2023/06/30/701743/