Періндопрес® А
Інгібітори АПФ, комбінації. Інгібітори АПФ та блокатори кальцієвих каналів. Периндоприл та амлодипін.
ÐÑÑеÑÑалÑна гÑпеÑÑензÑÑ Ñа/або ÑÑемÑÑна Ñ Ð²Ð¾Ñоба ÑеÑÑÑ (ÑкÑо Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдне лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑилом Ñа амлодипÑном).
ÐÐТÐÐÐ ÐÐÐÐÐ
Ðаказ ÐÑнÑÑÑеÑÑÑва Ð¾Ñ Ð¾Ñони здоÑов’Ñ Ð£ÐºÑаÑни
21.11.2019 â 2319
РеÑÑÑÑаÑÑйне поÑвÑдÑеннÑ
â UA/17768/01/01
â UA/17768/01/02
ÐÐÐÐÐ ÐÐÐСÐÐÐ
Ðаказ ÐÑнÑÑÑеÑÑÑва Ð¾Ñ Ð¾Ñони
здоÑов’Ñ Ð£ÐºÑаÑни
28.05.2022 â 895
ÐÐСТРУÐЦÐЯ
Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ´Ð¸Ñного заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑобÑ
ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð
(PERINDOPRES A)
Склад.
дÑÑÑÑ ÑеÑовини: perindopril/amlodipine
ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð 4 мг/5 мг
1 ÑаблеÑка мÑÑÑиÑÑ: пеÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ ÑÑеÑ-бÑÑиламÑÐ½Ñ 4 мг (Ñо вÑдповÑÐ´Ð°Ñ 3,338 мг пеÑиндопÑилÑ) Ñа амлодипÑÐ½Ñ Ð±ÐµÑилаÑÑ 6,935 мг (Ñо вÑдповÑÐ´Ð°Ñ 5 мг амлодипÑнÑ);
допомiжнi ÑеÑовини: лакÑоза моногÑдÑаÑ, ÑелÑлоза мÑкÑокÑиÑÑалÑÑна, кÑемнÑÑ Ð´ÑокÑид колоÑдний гÑдÑоÑобний, магнÑÑ ÑÑеаÑаÑ.
ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð 8 мг/10 мг
1 ÑаблеÑка мÑÑÑиÑÑ: пеÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ ÑÑеÑ-бÑÑиламÑÐ½Ñ 8 мг (Ñо вÑдповÑÐ´Ð°Ñ 6,676 мг пеÑиндопÑилÑ) Ñа амлодипÑÐ½Ñ Ð±ÐµÑилаÑÑ 13,870 мг (Ñо вÑдповÑÐ´Ð°Ñ 10 мг амлодипÑнÑ);
допомiжнi ÑеÑовини: лакÑоза моногÑдÑаÑ, ÑелÑлоза мÑкÑокÑиÑÑалÑÑна, кÑемнÑÑ Ð´ÑокÑид колоÑдний гÑдÑоÑобний, магнÑÑ ÑÑеаÑаÑ.
ÐÑкаÑÑÑка ÑоÑма. ТаблеÑки.
ÐÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ñ ÑÑзико-Ñ ÑмÑÑÐ½Ñ Ð²Ð»Ð°ÑÑивоÑÑÑ:
ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð 4 мг/5 мг: ÑаблеÑки бÑлого або майже бÑлого колÑоÑÑ, плоÑкоÑилÑндÑиÑÐ½Ð¾Ñ ÑоÑми з ÑаÑкоÑ.
ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð 8 мг/10 мг: ÑаблеÑки бÑлого або майже бÑлого колÑоÑÑ, плоÑкоÑилÑндÑиÑÐ½Ð¾Ñ ÑоÑми з ÑаÑкоÑ.
ФаÑмакоÑеÑапевÑиÑна гÑÑпа. ÐнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ, комбÑнаÑÑÑ. ÐнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ Ñа блокаÑоÑи калÑÑÑÑÐ²Ð¸Ñ ÐºÐ°Ð½Ð°Ð»Ñв. ÐеÑиндопÑил Ñа амлодипÑн. Ðод ÐТХ C09B B04.
ФаÑмакологÑÑÐ½Ñ Ð²Ð»Ð°ÑÑивоÑÑÑ.
ФаÑмакодинамÑка.
ÐеÑиндопÑил
ÐеÑиндопÑил – ÑнгÑбÑÑÐ¾Ñ ÑеÑменÑÑ, Ñкий пеÑеÑвоÑÑÑ Ð°Ð½Ð³ÑоÑензин Рв ангÑоÑензин ÐРангÑоÑензинпеÑеÑвоÑÑвалÑний ÑеÑÐ¼ÐµÐ½Ñ (ÐÐФ). ÐеÑеÑвоÑÑвалÑний ÑеÑÐ¼ÐµÐ½Ñ Ð°Ð±Ð¾ кÑназа â Ñе екзопепÑидаза, Ñка ÑобиÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ð¼ пеÑеÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½Ð³ÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ñ Ð Ñ ÑÑдинозвÑжÑвалÑний ангÑоÑензин ÐÐ, а Ñакож ÑпÑиÑинÑÑ Ñозпад вазодилаÑаÑоÑа бÑадикÑнÑÐ½Ñ Ð´Ð¾ неакÑивного гепÑапепÑидÑ. ÐнгÑбÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐÐФ пÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ зменÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ð°Ð½Ð³ÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ñ ÐÐ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑовÑ, Ñо пÑдвиÑÑÑ Ð°ÐºÑивнÑÑÑÑ ÑенÑÐ½Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ (за ÑÐ°Ñ Ñнок пÑигнÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ³Ð°Ñивного звоÑоÑного зв’ÑÐ·ÐºÑ Ð½Ð° вивÑлÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑенÑнÑ) Ñа знижÑÑ ÑекÑеÑÑÑ Ð°Ð»ÑдоÑÑеÑонÑ. ÐÑкÑлÑки ÐÐФ ÑнакÑивÑÑ Ð±ÑадикÑнÑн, ÑнгÑбÑÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐÐФ Ñакож пÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÐºÑивноÑÑÑ ÑиÑкÑлÑÑÑÐ¾Ñ Ñа мÑÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ ÐºÐ°Ð»ÑкÑеÑнкÑнÑÐ½Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÑиÑÑеми (Ñ Ñаким Ñином Ñакож пÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ акÑиваÑÑÑ ÑиÑÑеми пÑоÑÑагландинÑв). Цей Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñзм дÑÑ Ð·ÑмовлÑÑ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐФ Ñ ÑаÑÑково вÑдповÑÐ´Ð°Ñ Ð·Ð° поÑÐ²Ñ Ð´ÐµÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ð¸Ñ ÐµÑекÑÑв (напÑиклад, каÑелÑ).
ÐеÑиндопÑил дÑÑ ÑеÑез ÑвÑй акÑивний меÑаболÑÑ – пеÑиндопÑилаÑ. ÐнÑÑ Ð¶ меÑаболÑÑи не демонÑÑÑÑÑÑÑ Ð°ÐºÑивноÑÑÑ Ð² ÑнгÑбÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐÐФ в екÑпеÑименÑалÑÐ½Ð¸Ñ ÑÐ¼Ð¾Ð²Ð°Ñ .
ÐÑÑеÑÑалÑна гÑпеÑÑензÑÑ
ÐеÑиндопÑил еÑекÑивно знижÑÑ Ð°ÑÑеÑÑалÑний ÑиÑк пÑи вÑÑÑ ÑÑÑпенÑÑ Ð°ÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑ â легкÑй, помÑÑнÑй Ñа ÑÑжкÑй. ÐÐ½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑиÑÑолÑÑного Ñа дÑаÑÑолÑÑного аÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ Ñк Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÐµÐ¶Ð°Ñи, Ñак Ñ Ð² Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑоÑÑи.
ÐеÑиндопÑил зменÑÑÑ Ð¾Ð¿ÑÑ Ð¿ÐµÑиÑеÑиÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑдин, Ñо пÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ. ÐнаÑлÑдок ÑÑого збÑлÑÑÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑиÑеÑиÑний кÑовоÑÑк без Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ñ Ð½Ð° ÑаÑÑоÑÑ ÑеÑÑÐµÐ²Ð¸Ñ ÑкоÑоÑенÑ. ÐазвиÑай збÑлÑÑÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð½Ð¸Ñковий кÑовоÑÑк, Ñ Ñой ÑÐ°Ñ Ñк ÑвидкÑÑÑÑ ÐºÐ»ÑбоÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÑÑлÑÑÑаÑÑÑ Ð½Ðµ змÑнÑÑÑÑÑÑ. ÐакÑималÑний анÑигÑпеÑÑензивний еÑÐµÐºÑ ÑозвиваÑÑÑÑÑ ÑеÑез 4−6 годин пÑÑÐ»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñазового пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ñа збеÑÑгаÑÑÑÑÑ Ð½Ðµ менÑе 24 годин: ÑпÑввÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢/Ð (пÑк/коÑиÑо – макÑималÑна еÑекÑивнÑÑÑÑ/мÑнÑмалÑна еÑекÑивнÑÑÑÑ ÑпÑодовж доби) пеÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ ÑÑановиÑÑ 87−100 %. ÐÑÑеÑÑалÑний ÑиÑк знижÑÑÑÑÑÑ Ñвидко. У паÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð²ÑдповÑли на лÑкÑваннÑ, ноÑмалÑзаÑÑÑ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ Ð²ÑдбÑваÑÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом мÑÑÑÑÑ Ñа збеÑÑгаÑÑÑÑÑ Ð±ÐµÐ· Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ°Ñ ÑÑÑлакÑÑÑ. У ÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ ÐµÑекÑÑ Ð²ÑдмÑни не виникаÑ. ÐеÑиндопÑил зменÑÑÑ Ð³ÑпеÑÑÑоÑÑÑ Ð»Ñвого ÑлÑноÑка. ÐлÑнÑÑÐ½Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð²ÐµÐ»Ð¸, Ñо пеÑиндопÑил Ð¼Ð°Ñ ÑÑдиноÑозÑиÑÑвалÑÐ½Ñ Ð²Ð»Ð°ÑÑивоÑÑÑ. ÐÑн покÑаÑÑÑ ÐµÐ»Ð°ÑÑиÑнÑÑÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ñ Ð°ÑÑеÑÑй Ñа зменÑÑÑ ÑпÑввÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑовÑини ÑÑÑнки до пÑоÑвÑÑÑ ÑÑдини Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð°Ð»Ð¸Ñ Ð°ÑÑеÑÑй.
ÐапобÑÐ³Ð°Ð½Ð½Ñ ÑеÑÑево-ÑÑдинним ÑÑкладненнÑм Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з Ð´Ð¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð¾Ñ ÑÑабÑлÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑемÑÑÐ½Ð¾Ñ Ñ Ð²Ð¾ÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ ÑеÑÑÑ (ÐХС)
EUROPA – Ñе мÑжнаÑодне мÑлÑÑиÑенÑÑове ÑандомÑзоване, подвÑйне ÑлÑпе, плаÑебо- конÑÑолÑоване клÑнÑÑне доÑлÑдженнÑ, Ñке ÑÑивало 4 Ñоки. 12218 доÑоÑÐ»Ð¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв бÑли ÑандомÑÐ·Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð½Ð° гÑÑпи: 6110 паÑÑÑнÑÑв пÑиймали 8 мг пеÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ ÑеÑÑбÑÑиламÑÐ½Ñ (еквÑваленÑно пеÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ð°ÑгÑнÑÐ½Ñ 10 мг) Ñа 6108 паÑÑÑнÑÑв пÑиймали плаÑебо. У доÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ñали ÑÑаÑÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑи Ñз пÑдÑвеÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð¾Ñ ÐХС Ñа без клÑнÑÑно пÑдÑвеÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð¾Ñ ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ. Ðагалом 90 % паÑÑÑнÑÑв пеÑенеÑли в Ð°Ð½Ð°Ð¼Ð½ÐµÐ·Ñ ÑнÑаÑÐºÑ Ð¼ÑокаÑда Ñа/або опеÑаÑÑÑ Ð· ÑеваÑкÑлÑÑизаÑÑÑ. ÐÑлÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾ÑÑимÑвали пеÑиндопÑил додаÑково до ÑÑандаÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑеÑапÑÑ: дезагÑеганÑÑв, гÑполÑпÑдемÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв Ñа β-блокаÑоÑÑв. Ðоловними кÑиÑеÑÑÑми оÑÑнки еÑекÑивноÑÑÑ Ð±Ñла комбÑнована ÑоÑка: ÑеÑÑево-ÑÑдинна леÑалÑнÑÑÑÑ, нелеÑалÑний ÑнÑаÑÐºÑ Ð¼ÑокаÑда Ñа/або зÑпинка ÑеÑÑÑ Ð· подалÑÑим ÑÑпÑÑним запÑÑком. РезÑлÑÑаÑом ÑеÑапÑÑ Ð¿ÐµÑиндопÑилом ÑеÑÑбÑÑиламÑном Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ 8 мг (еквÑваленÑно пеÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ð°ÑгÑнÑÐ½Ñ 10 мг) 1 Ñаз на Ð´Ð¾Ð±Ñ ÑÑало доÑÑовÑÑне абÑолÑÑне зменÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð½Ð¸ÐºÐ° пеÑÐ²Ð¸Ð½Ð½Ð¾Ñ ÐºÑнÑÐµÐ²Ð¾Ñ ÑоÑки доÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° 1,9 % (зменÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдноÑного ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ Ð½Ð° 20 %, 95 % СР[9,4; 28,6] – p<0,001).
ÐмлодипÑн
ÐмлодипÑн Ñ ÑнгÑбÑÑоÑом поÑÐ¾ÐºÑ ÑонÑв калÑÑÑÑ, Ñо належиÑÑ Ð´Ð¾ гÑÑпи дигÑдÑопÑÑидинÑв (блокаÑÐ¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑлÑÐ½Ð¸Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑÑÑÐ²Ð¸Ñ ÐºÐ°Ð½Ð°Ð»Ñв або анÑагонÑÑÑ ÑонÑв калÑÑÑÑ) Ñа блокÑÑ ÑÑанÑмембÑанний поÑÑк ÑонÑв калÑÑÑÑ Ð´Ð¾ клÑÑин гладенÑÐºÐ¸Ñ Ð¼’ÑзÑв мÑокаÑда Ñа ÑÑдин.
ÐÐµÑ Ð°Ð½Ñзм анÑигÑпеÑÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð´ÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð·Ñмовлений пÑÑÐ¼Ð¾Ñ ÑелакÑÑÑÑÐ¾Ñ Ð´ÑÑÑ Ð½Ð° гладенÑÐºÑ Ð¼ÑÑкÑлаÑÑÑÑ ÑÑдин. ТоÑний Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñзм, за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ñкого амлодипÑн зменÑÑÑ Ð¿ÑоÑви ÑÑенокаÑдÑÑ, повнÑÑÑÑ Ð½Ðµ визнаÑено, але амлодипÑн зменÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»ÑÐ½Ñ ÑÑемÑÑ Ð½Ð°Ð²Ð°Ð½ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ñки Ñаким дÑÑм:
- ÐмлодипÑн ÑозÑиÑÑÑ Ð¿ÐµÑиÑеÑиÑÐ½Ñ Ð°ÑÑеÑÑоли Ñ Ñаким Ñином знижÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»Ñний пеÑиÑеÑиÑний опÑÑ (поÑÑнаванÑаженнÑ). ÐÑкÑлÑки ÑаÑÑоÑа ÑеÑÑевиÑ
ÑкоÑоÑÐµÐ½Ñ Ð½Ðµ змÑнÑÑÑÑÑÑ, Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²Ð°Ð½ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° ÑеÑÑе зменÑÑÑ ÑÐ¿Ð¾Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐµÐ½ÐµÑгÑÑ Ð¼ÑокаÑдом Ñа його поÑÑÐµÐ±Ñ Ñ ÐºÐ¸ÑнÑ.
- ÐмлодипÑн Ñакож ÑаÑÑково ÑпÑиÑÑ ÑозÑиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ
коÑонаÑниÑ
аÑÑеÑÑй Ñа коÑонаÑниÑ
аÑÑеÑÑол Ñк Ñ Ð½ÐµÐ·Ð¼ÑнениÑ
, Ñак Ñ Ð² ÑÑемÑзованиÑ
зонаÑ
мÑокаÑда. Така дилаÑаÑÑÑ Ð·Ð±ÑлÑÑÑÑ Ð½Ð°Ð´Ñ
Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¸ÑÐ½Ñ Ð´Ð¾ мÑокаÑда Ñ Ñ
воÑиÑ
на вазоÑпаÑÑиÑÐ½Ñ ÑÑенокаÑдÑÑ (ÑÑенокаÑдÑÑ ÐÑинÑмеÑала або ваÑÑанÑна ÑÑенокаÑдÑÑ).
У паÑÑÑнÑÑв з аÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑÑ Ð¿Ñийом амлодипÑÐ½Ñ 1 Ñаз на Ð´Ð¾Ð±Ñ Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑÑÑ ÐºÐ»ÑнÑÑно виÑажене Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ Ð¿ÑоÑÑгом 24 годин Ñк Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÐµÐ¶Ð°Ñи, Ñак Ñ Ð² Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑоÑÑи. ÐавдÑки повÑлÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾ÑаÑÐºÑ Ð´ÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿Ñн не ÑпÑиÑинÑÑ Ð³Ð¾ÑÑÑÐ¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ.
У паÑÑÑнÑÑв Ð·Ñ ÑÑенокаÑдÑÑÑ Ð¿Ñийом амлодипÑÐ½Ñ 1 Ñаз на Ð´Ð¾Ð±Ñ Ð·Ð±ÑлÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»Ñний ÑÐ°Ñ ÑÑзиÑного наванÑаженнÑ, ÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð°Ð´Ñ ÑÑенокаÑдÑÑ Ñа збÑлÑÑÑÑ ÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÐµÐ¿ÑеÑÑÑ ÑегменÑа ST на 1 мм, знижÑÑ ÑаÑÑоÑÑ Ð½Ð°Ð¿Ð°Ð´Ñв ÑÑенокаÑдÑÑ Ñа зменÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÐµÐ±Ñ Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÑÑÑоглÑÑеÑинÑ. РпÑийомом амлодипÑÐ½Ñ Ð½Ðµ пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð±ÑдÑ-ÑÐºÑ Ð½ÐµÐ³Ð°ÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ð¼ÐµÑаболÑÑÐ½Ñ Ð¿ÑоÑви або змÑни ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð»ÑпÑдÑв Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑовÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ можна заÑÑоÑовÑваÑи паÑÑÑнÑам з аÑÑмоÑ, ÑÑкÑовим дÑабеÑом Ñа подагÑоÑ.
ÐаÑÑÑнÑи з ÐХС
ÐÑекÑивнÑÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð±ÑÐ³Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ñй Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з ÐХС бÑла оÑÑнена Ñ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð¼ÑлÑÑиÑенÑÑÐ¾Ð²Ð¾Ð¼Ñ ÑандомÑÐ·Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð²ÑÐ¹Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÑлÑÐ¿Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñебо-конÑÑолÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· ÑÑаÑÑÑ 1997 паÑÑÑнÑÑв (поÑÑвнÑÐ½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð´Ð¾ еналапÑÐ¸Ð»Ñ Ñодо Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑв ÑÑÐ¾Ð¼Ð±Ð¾Ð·Ñ (CAMELOT)). ÐÑоÑÑгом 2 ÑокÑв 663 паÑÑÑнÑи пÑиймали амлодипÑн Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ 5−10 мг 673 паÑÑÑнÑи пÑиймали еналапÑил Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ 10−20 мг Ñа 655 паÑÑÑнÑÑв пÑиймали плаÑебо додаÑково до ÑÑандаÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑеÑапÑÑ ÑÑаÑинами, β-блокаÑоÑами, дÑÑÑеÑиками Ñа аÑеÑилÑалÑÑÐ¸Ð»Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÐºÐ¸ÑлоÑоÑ. ÐÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ñ ÑезÑлÑÑаÑи з еÑекÑивноÑÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð¾ Ñ Ð¢Ð°Ð±Ð»Ð¸ÑÑ 1. РезÑлÑÑаÑи ÑвÑдÑаÑÑ Ð¿Ñо Ñе, Ñо лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿Ñном бÑло пов’Ñзано з менÑÐ¾Ñ ÐºÑлÑкÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑв гоÑпÑÑалÑзаÑÑÑ Ð· пÑÐ¸Ð²Ð¾Ð´Ñ ÑÑенокаÑдÑÑ Ñа опеÑаÑÑй ÑеваÑкÑлÑÑизаÑÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з ÐХС.
ТаблиÑÑ 1.
ÐÑлÑкÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑв знаÑÐ½Ð¸Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑезÑлÑÑаÑÑв Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ CAMELOT
ЧаÑÑоÑа каÑдÑоваÑкÑлÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ñй, кÑлÑкÑÑÑÑ (%) |
ÐмлодипÑн vs плаÑебо |
||||
РезÑлÑÑаÑи |
ÐмлодипÑн |
ÐлаÑебо |
ÐналапÑил |
ÐÑдноÑний Ñизик (95 % Cl) |
Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐµÐ½Ð½Ñ |
ÐеÑвинна кÑнÑева ÑоÑка ÐÐµÐ±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ñ ÐºÐ°ÑдÑоваÑкÑлÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð´ÑÑ |
110 (16,6) |
151 (23,1) |
136 (20,0) |
0,69 (0,54-0,88) |
0,003 |
ÐкÑÐµÐ¼Ñ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð¾Ð²Ñ ÐоÑонаÑна ÑеваÑкÑлÑÑизаÑÑÑ. ÐоÑпÑÑалÑзаÑÑÑ Ð· пÑÐ¸Ð²Ð¾Ð´Ñ ÑÑенокаÑдÑÑ. ÐелеÑалÑний ÑнÑаÑÐºÑ Ð¼ÑокаÑда. ÐнÑÑлÑÑ Ð°Ð±Ð¾ ÑÑанзиÑоÑна ÑÑемÑÑна аÑака. ÐаÑдÑоваÑкÑлÑÑна леÑалÑнÑÑÑÑ. ÐоÑпÑÑалÑзаÑÑÑ Ð· пÑÐ¸Ð²Ð¾Ð´Ñ Ð·Ð°ÑÑÑÐ¹Ð½Ð¾Ñ ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ. ÐÑпинка ÑеÑÑÑ Ð· подалÑÑим запÑÑком. ÐпеÑÑе виÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиÑеÑиÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑдин. |
78 (11,8) 51 (17,7) 14 (2,1) 6 (0,9) 5 (0,8) 3 (0,5) 0 5 (0,8) |
103 (15,7) 84 (12,8) 19 (2,9) 12 (1,8) 2 (0,3) 5 (0,8) 4 (0,6) 2 (0,3) |
95 (14,1) 86 (12,8) 11 (1,6) 8 (1,2) 5 (0,7) 4 (0,6) 1 (0,1) 8 (1,2) |
0,73 (0,54-0,98) 0,58 (0,41-0,82) 0,73 (0,37-1,46) 0,50 (0,19-1,32) 2,46 (0,48-12,7) 0,59 (0,14-2,47) ̶ 2,6 (0,5-13,4) |
0,03 0,002 0,37 0,15 0,27 0,46 0,04 0,24 |
ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑам Ñз ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ
ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· гемодинамÑки Ñа клÑнÑÑÐ½Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· конÑÑолем наванÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· ÑÑаÑÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ (ÑÑнкÑÑоналÑний ÐºÐ»Ð°Ñ II-IV за NYHA) показали, Ñо амлодипÑн не пÑизводив до клÑнÑÑного погÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° ÑезÑлÑÑаÑами показникÑв пеÑеноÑимоÑÑÑ ÑÑзиÑÐ½Ð¸Ñ Ð½Ð°Ð²Ð°Ð½ÑаженÑ, ÑÑакÑÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¸Ð´Ñ Ð»Ñвого ÑлÑноÑка Ñа клÑнÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑимпÑомаÑикоÑ.
ÐеÑÐ¾Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñебо-конÑÑолÑованого доÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ PRAISE бÑло оÑÑниÑи вплив амлодипÑÐ½Ñ Ð½Ð° паÑÑÑнÑÑв Ñз ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ (ÑÑнкÑÑоналÑний ÐºÐ»Ð°Ñ IIIâIV за NYHA), ÑÐºÑ Ð¿Ñиймали дигокÑин, дÑÑÑеÑики Ñа ÑнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ. ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð»Ð¾, Ñо заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð½Ðµ пÑизводило до пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ Ð»ÐµÑалÑноÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑваноÑÑÑ/леÑалÑноÑÑÑ, пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ð¸Ñ Ñз ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ. PRAISE-2 – довгоÑÑивале плаÑебо-конÑÑолÑоване доÑлÑдженнÑ. ÐеÑа доÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ – оÑÑниÑи вплив амлодипÑÐ½Ñ Ð½Ð° паÑÑÑнÑÑв Ñз ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ (ÑÑнкÑÑоналÑний ÐºÐ»Ð°Ñ III-IV за NYHA), без клÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑимпÑомÑв або об’ÑкÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ , ÑÐºÑ Ð¿ÑдÑвеÑджÑÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ Ñ Ð² оÑÐ½Ð¾Ð²Ñ ÑÑемÑÑÐ½Ð¾Ñ Ñ Ð²Ð¾Ñоби. ÐаÑÑÑнÑи, ÑÐºÑ Ð±Ñали ÑÑаÑÑÑ Ñ Ð´Ð¾ÑлÑдженнÑ, ÑÑивалий ÑÐ°Ñ Ð¿Ñиймали ÑнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ, пÑепаÑаÑи дигÑÑалÑÑÑ Ñа дÑÑÑеÑики. ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð»Ð¾, Ñо амлодипÑн не Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° загалÑÐ½Ñ ÐºÐ°ÑдÑоваÑкÑлÑÑÐ½Ñ Ð»ÐµÑалÑнÑÑÑÑ. У ÑÐ°Ð¼ÐºÐ°Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñийом амлодипÑÐ½Ñ Ð°ÑоÑÑÑвавÑÑ Ð· пÑдвиÑеннÑм кÑлÑкоÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²ÑÐ´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ñ Ñодо набÑÑÐºÑ Ð»ÐµÐ³ÐµÐ½Ñв.
ÐлаÑÑивоÑÑÑ ÑпÑлÑÐ½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ñа амлодипÑнÑ
ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ASCOT-BLPA (Anglo-Scandinavian Cardiac outcomes Trial – Blood Pressure Lowering Arm) з вивÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑваноÑÑÑ Ñа леÑалÑноÑÑÑ Ð±Ñло пÑоведено з ÑÑаÑÑÑ 19257 паÑÑÑнÑÑв вÑком вÑд 40 до 79 ÑокÑв з аÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑÑ Ñа мали ÑонайменÑе 3 Ñз нижÑÐµÐ½Ð°Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð¸Ñ ÐºÐ°ÑдÑоваÑкÑлÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑакÑоÑÑв ÑизикÑ: гÑпеÑÑÑоÑÑÑ Ð»Ñвого ÑлÑноÑка (виÑвлена за даними ÐÐРабо ÐµÑ Ð¾ÐºÐ°ÑдÑогÑаÑÑÑ), ÑнÑÑ Ð²ÑÐ´Ñ Ð¸Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ, виÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ñ Ð½Ð° ÐÐÐ, ÑÑкÑовий дÑÐ°Ð±ÐµÑ ÐÐ ÑипÑ, Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиÑеÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð°ÑÑеÑÑй, пеÑенеÑений ÑнÑÑлÑÑ Ð°Ð±Ð¾ ÑÑанзиÑоÑна ÑÑемÑÑна аÑака, ÑоловÑÑа ÑÑаÑÑ, вÑк вÑд 55 ÑокÑв, мÑкÑоалÑбÑмÑнÑÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ пÑоÑеÑнÑÑÑÑ, палÑннÑ, ÑпÑввÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»Ñного Ñ Ð¾Ð»ÐµÑÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ð¸ до Ñ Ð¾Ð»ÐµÑÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð»ÑпопÑоÑеÑдÑв виÑÐ¾ÐºÐ¾Ñ ÑÑлÑноÑÑÑ (ÐÐÐЩ) 6 Ñ Ð±ÑлÑÑе, ÑÑмейний анамнез ÑаннÑого Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÐХС. ÐÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð¼ÐµÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ñло оÑÑниÑи Ñа поÑÑвнÑÑи довгоÑÑÐ¸Ð²Ð°Ð»Ñ ÐµÑекÑи Ð´Ð²Ð¾Ñ ÑежимÑв ÑÑÐ¸Ð²Ð°Ð»Ð¾Ñ Ð°Ð½ÑигÑпеÑÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð²Ð½Ð¾Ñ ÑеÑапÑÑ Ð½Ð° комбÑÐ½Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ ÐºÑнÑÐµÐ²Ñ ÑоÑÐºÑ – нелеÑалÑний ÑнÑаÑÐºÑ Ð¼ÑокаÑда (вклÑÑаÑÑи нÑмий ÑнÑаÑÐºÑ Ð¼ÑокаÑда) Ñа леÑалÑÐ½Ñ ÑÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ ÐХС, а Ñаме – амлодипÑÐ½Ñ Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ Ð· пеÑиндопÑилом, Ñкий додававÑÑ Ñ ÑÐ°Ð·Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑдноÑÑÑ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑиÑкÑ, поÑÑвнÑно з ÑеÑапÑÑÑ Ð°Ñенололом Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ Ð· дÑÑÑеÑиком бендÑоÑлÑмеÑÑазидом, Ñо додававÑÑ Ñ ÑÐ°Ð·Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑдноÑÑÑ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑиÑкÑ. У кÑнÑÑ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑлÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв (78 %, 14974 з 19242) оÑÑимÑвали ÑонайменÑе два анÑигÑпеÑÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð²Ð½Ñ Ð·Ð°Ñоби Ñа лиÑе 15 % (1401 з 9634) Ñа 9 % (857 з 9608) оÑÑимÑвали моноÑеÑапÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿Ñном Ñа аÑенололом вÑдповÑдно. ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ñло доÑÑÑоково зÑпинено в ÑеÑеднÑÐ¾Ð¼Ñ ÑеÑез 5,5 ÑÐ¾ÐºÑ ÑпоÑÑеÑÐµÐ¶ÐµÐ½Ñ Ð·Ð° ÑÑÑеннÑм Ради з монÑÑоÑÐ¸Ð½Ð³Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð· безпеки (Data Safety Monitoring Board – DSMB), оÑкÑлÑки ÑпоÑÑеÑÑгалаÑÑ Ð·Ð½Ð°Ñно виÑа леÑалÑнÑÑÑÑ Ñ Ð³ÑÑпÑ, де заÑÑоÑовÑвалаÑÑ ÑеÑапÑÑ Ð½Ð° оÑÐ½Ð¾Ð²Ñ Ð°ÑÐµÐ½Ð¾Ð»Ð¾Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÑÑвнÑно з гÑÑÐ¿Ð¾Ñ Ñз заÑÑоÑÑваннÑм амлодипÑнÑ.
Ðа ÑезÑлÑÑаÑами доÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдзнаÑалоÑÑ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑовÑÑне Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÐ²Ð¸Ð½Ð½Ð¾Ñ ÐºÑнÑÐµÐ²Ð¾Ñ ÑоÑки, Ñо ÑкладалаÑÑ Ð· нелеÑалÑного ÑнÑаÑкÑÑ Ð¼ÑокаÑда (вклÑÑаÑÑи безÑимпÑомний ÑнÑаÑÐºÑ Ð¼ÑокаÑда) Ñа леÑалÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½ÐµÐ½Ñ ÐХС на 10 % Ñ Ð³ÑÑÐ¿Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð·Ð°ÑÑоÑовÑвали комбÑнаÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿Ñн/пеÑиндопÑил поÑÑвнÑно з гÑÑÐ¿Ð¾Ñ Ð°Ñенолол/бендÑоÑлÑмеÑÑазид. Ðднак ÑпоÑÑеÑÑгалоÑÑ Ð´Ð¾ÑÑовÑÑне Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑÑÑ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð½Ð¸ÐºÑв вÑоÑÐ¸Ð½Ð½Ð¸Ñ ÐºÑнÑÐµÐ²Ð¸Ñ ÑоÑок (за винÑÑком леÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ñа нелеÑалÑÐ½Ð¾Ñ ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ) Ñ Ð³ÑÑÐ¿Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¾ÑÑимÑвали амлодипÑн/пеÑиндопÑил.
ÐÑнÑÐµÐ²Ñ ÑоÑки:
ТаблиÑÑ 2.
ÐÑоÑÐ¸Ð½Ð½Ñ ÐºÑнÑÐµÐ²Ñ ÑоÑки |
ÐÐ½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдноÑного ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ |
95 % СР|
Ñ |
ÐелеÑалÑний ÑнÑаÑÐºÑ Ð¼ÑокаÑда (кÑÑм безÑимпÑомного) + леÑалÑна ÐХС. |
13 % |
0,76â1,00 |
0,0458 |
ÐагалÑна коÑонаÑна кÑнÑева ÑоÑка. |
13 % |
0,79â0,96 |
0,007 |
ÐоÑонаÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð´ÑÑ Ñа вÑÑÑÑаннÑ. |
16 % |
0,78â0,90 |
<0,0001 |
ÐеÑалÑнÑÑÑÑ Ð· ÑÑÑÑ Ð¿ÑиÑин. |
11 % |
0,81â0,99 |
0,0247 |
СеÑÑево-ÑÑдинна леÑалÑнÑÑÑÑ. |
24 % |
0,65â0,90 |
0,0010 |
ÐеÑалÑний Ñа нелеÑалÑний ÑнÑÑлÑÑ. |
23 % |
0,66â0,89 |
0,0003 |
ÐеÑалÑна Ñа нелеÑалÑна ÑеÑÑева недоÑÑаÑнÑÑÑÑ. |
16 % |
0,66â1,05 |
0,1257 |
ФаÑмакокÑнеÑика.
ШвидкÑÑÑÑ Ñа ÑÑÑпÑÐ½Ñ Ð²ÑмокÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ñа амлодипÑÐ½Ñ Ñк монопÑепаÑаÑÑв, Ñак Ñ Ñ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ñ ÑÑкÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® РдоÑÑовÑÑно не вÑдÑÑзнÑÑÑÑÑÑ.
ÐеÑиндопÑил
ÐÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑоÑалÑного пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑил Ñвидко вÑмокÑÑÑÑÑÑÑ. ÐакÑималÑна конÑенÑÑаÑÑÑ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÑÑгаÑÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом 1 години. ÐеÑÑод пеÑеÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ ÑÑановиÑÑ 1 годинÑ. ÐеÑиндопÑил Ñ Ð¿ÑолÑками. 27 % вÑд загалÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÑлÑкоÑÑÑ Ð¿ÑийнÑÑого пеÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ð´Ð¾ÑÑÐ³Ð°Ñ ÐºÑовоÑÐ¾ÐºÑ Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð»ÑÐ´Ñ Ð°ÐºÑивного меÑаболÑÑÑ – пеÑиндопÑилаÑÑ. ÐÑÑм акÑивного меÑаболÑÑÑ, пеÑиндопÑилаÑÑ, лÑкаÑÑÑкий заÑÑб ÑÑвоÑÑÑ 5 меÑаболÑÑÑв, ÑÐºÑ Ñ Ð½ÐµÐ°ÐºÑивними. ÐакÑималÑна конÑенÑÑаÑÑÑ Ð¿ÐµÑиндопÑилаÑÑ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÑÑгаÑÑÑÑÑ ÑеÑез 3−4 години пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑийомÑ.
ÐÐ¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ¶Ñ Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑÑÑ Ð¿ÐµÑеÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑилаÑ, оÑже, зменÑÑÑÑÑÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ бÑодоÑÑÑпнÑÑÑÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð´Ð¾Ð±Ð¾Ð²Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ð°ÑгÑнÑÐ½Ñ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑиймаÑи одноÑазово вÑанÑÑ Ð¿ÐµÑед ÑдоÑ. ÐÑдзнаÑаÑÑÑÑÑ Ð»ÑнÑйна залежнÑÑÑÑ Ð¼Ñж Ð´Ð¾Ð·Ð¾Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ñа його конÑенÑÑаÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑовÑ. Ðб’Ñм ÑозподÑÐ»Ñ Ð½ÐµÐ·Ð²’Ñзаного пеÑиндопÑилаÑÑ ÑÑановиÑÑ Ð¿Ñиблизно 0,2 л/кг. Ðв’ÑзÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑилаÑÑ Ð· бÑлками плазми кÑÐ¾Ð²Ñ ÑÑановиÑÑ 20 %, головним Ñином з ÐÐФ, але Ñей показник дозозалежний. ÐеÑиндопÑÐ¸Ð»Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð²Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ñз ÑеÑеÑ. ÐеÑÑод оÑÑаÑоÑного напÑÐ²Ð²Ð¸Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ·Ð²’ÑÐ·Ð°Ð½Ð¾Ñ ÑÑакÑÑÑ ÑÑановиÑÑ Ð¿Ñиблизно 17 годин. СÑадÑÑ ÑÑÐ²Ð½Ð¾Ð²Ð°Ð¶Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð½Ð°ÑÑÐ°Ñ ÑеÑез 4 Ð´Ð½Ñ Ð²Ñд поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑваннÑ.
ÐÐ¸Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑилаÑÑ ÑповÑлÑнÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв лÑÑнÑого вÑкÑ, а Ñакож Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð°Ð±Ð¾ ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ). Ð¢Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð²Ð¸Ñайне медиÑне ÑпоÑÑеÑÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ñде вклÑÑаÑи ÑаÑÑий монÑÑоÑинг ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÑеаÑинÑÐ½Ñ Ñа калÑÑ. ÐÑалÑзний клÑÑÐµÐ½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑилаÑÑ – 70 мл/Ñ Ð². ÐÑнеÑика пеÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ð·Ð¼ÑнÑÑÑÑÑÑ Ñ Ñ Ð²Ð¾ÑÐ¸Ñ Ð½Ð° ÑиÑоз пеÑÑнки: пеÑÑнковий клÑÑÐµÐ½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑÑÑÑÑÑÑ Ð²Ð´Ð²ÑÑÑ. Ðднак кÑлÑкÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑиндопÑилаÑÑ, Ñо ÑÑвоÑÑÑÑÑÑÑ, не зменÑÑÑÑÑÑÑ. ÐÑже, Ñаким Ñ Ð²Ð¾Ñим не поÑÑÑбно коÑигÑваÑи Ð´Ð¾Ð·Ñ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ).
ÐмлодипÑн
ÐÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑоÑалÑного пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑеÑапевÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ð· амлодипÑÐ½Ñ Ð²Ñн добÑе вÑмокÑÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð´Ð¾ÑÑÐ³Ð°Ñ Ð¼Ð°ÐºÑималÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ ÑеÑез 6−12 годин пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑийомÑ. ÐбÑолÑÑна бÑодоÑÑÑпнÑÑÑÑ ÑÑановиÑÑ Ð²Ñд 64 до 80 %. Ðб’Ñм ÑозподÑÐ»Ñ ÑÑановиÑÑ Ð¿Ñиблизно 21 л/кг. ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ in vitro пÑодемонÑÑÑÑвали, Ñо пÑиблизно 97,5 % ÑиÑкÑлÑÑÑого в кÑÐ¾Ð²Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð·Ð²’ÑзÑÑÑÑÑÑ Ð· бÑлками плазми кÑовÑ.
ÐÐ¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ¶Ñ Ð½Ðµ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° бÑодоÑÑÑпнÑÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑнÑ. ÐеÑÑод напÑÐ²Ð²Ð¸Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ñз плазми кÑÐ¾Ð²Ñ ÑÑановиÑÑ Ð¿Ñиблизно 35−50 годин, Ñо дозволÑÑ Ð¿ÑизнаÑаÑи лÑкаÑÑÑкий заÑÑб 1 Ñаз на добÑ. ÐмлодипÑн головним Ñином меÑаболÑзÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð¿ÐµÑÑнÑÑ Ð· ÑÑвоÑеннÑм неакÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÑаболÑÑÑв. 60 % меÑаболÑÑÑв виводиÑÑÑÑ Ñз ÑеÑÐµÑ Ñа 10 % - Ñ Ð½ÐµÐ·Ð¼ÑÐ½ÐµÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð»ÑдÑ.
ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв лÑÑнÑого вÑкÑ: ÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ÑÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°ÐºÑималÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ñ Ð»Ñдей лÑÑнÑого вÑÐºÑ Ñа молодÑÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв однаковий. У паÑÑÑнÑÑв лÑÑнÑого вÑÐºÑ Ð²ÑдзнаÑаÑÑÑÑÑ ÑенденÑÑÑ Ð´Ð¾ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ»ÑÑенÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ñа, вÑдповÑдно, збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð»Ð¾ÑÑ ÑаÑмакокÑнеÑиÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÑÐ¸Ð²Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ-ÑÐ°Ñ AUC Ñа пеÑÑÐ¾Ð´Ñ Ð½Ð°Ð¿ÑввиведеннÑ. ÐÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ AUC Ñа ÑаÑÑ Ð½Ð°Ð¿ÑÐ²Ð²Ð¸Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз заÑÑÑÐ¹Ð½Ð¾Ñ ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð²ÑдповÑдало вÑковим оÑобливоÑÑÑм доÑлÑджÑÐ²Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв.
ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑам Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑнки: ÑÑнÑÑ Ð´Ñже обмежена кÑлÑкÑÑÑÑ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ñодо пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑам Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑнки. У паÑÑÑнÑÑв Ñз пеÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ ÐºÐ»ÑÑÐµÐ½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÑÑÑÑÑÑ, Ñе пÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð²Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ð´Ñ Ð½Ð°Ð¿ÑÐ²Ð²Ð¸Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ñа пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð½Ð¸ÐºÐ° AUC пÑиблизно на 40−60 %.
ÐлÑнÑÑÐ½Ñ Ñ Ð°ÑакÑеÑиÑÑики.
ÐоказаннÑ.
ÐÑÑеÑÑалÑна гÑпеÑÑензÑÑ Ñа/або ÑÑемÑÑна Ñ Ð²Ð¾Ñоба ÑеÑÑÑ (ÑкÑо Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдне лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑилом Ñа амлодипÑном).
ÐÑоÑипоказаннÑ.
- ÐÑдвиÑена ÑÑÑливÑÑÑÑ Ð´Ð¾ пеÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ (або до бÑдÑ-ÑÐºÐ¸Ñ ÑнÑÐ¸Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ), до амлодипÑÐ½Ñ (або до Ð¿Ð¾Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð¸Ð³ÑдÑопÑÑидинÑ) або до бÑдÑ-ÑÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼ÑÐ¶Ð½Ð¾Ñ ÑеÑовини;- ангÑоневÑоÑиÑний набÑÑк в анамнезÑ, пов’Ñзаний Ñз попеÑеднÑм лÑкÑваннÑм ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐФ;
- ÑÑоджений або ÑдÑопаÑиÑний ангÑоневÑоÑиÑний набÑÑк;
- ÑÑжка аÑÑеÑÑалÑна гÑпоÑензÑÑ;
- Ñок, вклÑÑаÑÑи каÑдÑогенний Ñок;
- обÑÑÑÑкÑÑÑ Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñ Ð· лÑвого ÑлÑноÑка (напÑиклад, ÑÑеноз аоÑÑи ÑÑжкого ÑÑÑпенÑ);
- ÑеÑÑева недоÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð³Ð¾ÑÑÑого ÑнÑаÑкÑÑ Ð¼ÑокаÑда з неÑÑабÑлÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÐµÐ¼Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð°Ð¼ÑкоÑ;
- вагÑÑÐ½Ñ Ð°Ð±Ð¾ жÑнки, ÑÐºÑ Ð¿Ð»Ð°Ð½ÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð²Ð°Ð³ÑÑнÑÑи (див. ÑоздÑл «ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿ÐµÑÑод вагÑÑноÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ годÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑддѻ);
- одноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· пÑепаÑаÑами, ÑÐºÑ Ð¼ÑÑÑÑÑÑ Ð´ÑÑÑÑ ÑеÑÐ¾Ð²Ð¸Ð½Ñ Ð°Ð»ÑÑкÑÑен, паÑÑÑнÑам Ñз ÑÑкÑовим дÑабеÑом або ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ (ÑвидкÑÑÑÑ ÐºÐ»ÑбоÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÑÑлÑÑÑаÑÑÑ < 60 мл/Ñ Ð²/1,73 м2) (див. ÑоздÑл «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»);
- одноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ñ ÑакÑбÑÑÑилом/валÑаÑÑаном (див. ÑоздÑли «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ Ñ ««ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»);
- екÑÑÑакоÑпоÑалÑÐ½Ñ Ð¼ÐµÑоди лÑкÑваннÑ, ÑÐºÑ Ð¿ÑизводÑÑÑ Ð´Ð¾ конÑакÑÑ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð· негаÑивно заÑÑдженими повеÑÑ Ð½Ñми (див. ÑоздÑл «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»);
- знаÑний двобÑÑний ÑÑеноз ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð°ÑÑеÑÑй або ÑÑеноз аÑÑеÑÑÑ ÑÐ´Ð¸Ð½Ð¾Ñ ÑÑнкÑÑонÑÑÑÐ¾Ñ Ð½Ð¸Ñки (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ).
ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй.
ÐзаÑмодÑÑ Ð¿Ð¾Ð²’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· пеÑиндопÑилом
ÐÐ°Ð½Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ñ ÑвÑдÑаÑÑ, Ñо подвÑйна блокада ÑенÑн-ангÑоÑензин-алÑдоÑÑеÑÐ¾Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÑиÑÑеми (Ð ÐÐС) ÑлÑÑ Ð¾Ð¼ одноÑаÑного пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ, блокаÑоÑÑв ÑеÑепÑоÑÑв ангÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ñ ÐРабо алÑÑкÑÑÐµÐ½Ñ Ð°ÑоÑÑÑÑÑÑÑÑ Ð· бÑлÑÑ Ð²Ð¸ÑÐ¾ÐºÐ¾Ñ ÑаÑÑоÑÐ¾Ñ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑеакÑÑй, ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ñк аÑÑеÑÑалÑна гÑпоÑензÑÑ, гÑпеÑкалÑÑмÑÑ Ñа Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок (вклÑÑаÑÑи гоÑÑÑÑ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ), поÑÑвнÑно Ñз заÑÑоÑÑваннÑм одного пÑепаÑаÑÑ, Ñо Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° Ð ÐÐС (див. ÑоздÑли «ÐÑоÑипоказаннѻ Ñа «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ).
ÐÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, Ñо ÑпÑиÑинÑÑÑÑ Ð³ÑпеÑкалÑÑмÑÑ. ÐеÑÐºÑ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби або ÑеÑапевÑиÑÐ½Ñ ÐºÐ»Ð°Ñи лÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв можÑÑÑ ÑпÑиÑиниÑи гÑпеÑкалÑÑмÑÑ, а Ñаме: алÑÑкÑÑен, ÑÐ¾Ð»Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ, калÑйзбеÑÑгаÑÑÑ Ð´ÑÑÑеÑики, ÑнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ, анÑагонÑÑÑи ÑеÑепÑоÑÑв ангÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ñ ÐÐ, ÐÐÐÐ, гепаÑини, ÑмÑноÑÑпÑеÑоÑи, ÑÐ°ÐºÑ Ñк ÑиклоÑпоÑин або ÑакÑолÑмÑÑ, ÑÑимеÑопÑим Ñа ÑÑкÑована комбÑнаÑÑÑ Ñз ÑÑлÑÑамеÑокÑазолом (ко-ÑÑимокÑазол). ÐдноÑаÑний пÑийом Ð²ÐºÐ°Ð·Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв пÑдвиÑÑÑ Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпеÑкалÑÑмÑÑ.
ÐдноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑоÑипоказано (див. ÑоздÑл «ÐÑоÑипоказаннѻ)
ÐлÑÑкÑÑен. У паÑÑÑнÑÑв, Ñ Ð²Ð¾ÑÐ¸Ñ Ð½Ð° ÑÑкÑовий дÑабеÑ, або паÑÑÑнÑÑв Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпеÑкалÑÑмÑÑ, погÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок Ñа каÑдÑоваÑкÑлÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑваноÑÑÑ Ñ Ð»ÐµÑалÑноÑÑÑ Ð¿ÑдвиÑÑÑÑÑÑÑ.
ÐкÑÑÑакоÑпоÑалÑÐ½Ñ Ð¼ÐµÑоди лÑкÑваннÑ. ÐкÑÑÑакоÑпоÑалÑÐ½Ñ Ð¼ÐµÑоди лÑкÑваннÑ, ÑÐºÑ Ð¿ÑизводÑÑÑ Ð´Ð¾ конÑакÑÑ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð· негаÑивно заÑÑдженими повеÑÑ Ð½Ñми, ÑÐ°ÐºÑ Ñк дÑалÑз або гемоÑÑлÑÑÑаÑÑÑ Ñз викоÑиÑÑаннÑм Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÐ¼Ð±Ñан Ñз виÑÐ¾ÐºÐ¾Ñ Ð³ÑдÑавлÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿ÑоникнÑÑÑÑ (напÑиклад, полÑакÑилонÑÑÑÐ¸Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ñ ) Ñа аÑеÑез лÑпопÑоÑеÑдÑв низÑÐºÐ¾Ñ ÑÑлÑноÑÑÑ (ÐÐÐЩ) Ñз заÑÑоÑÑваннÑм декÑÑÑÐ°Ð½Ñ ÑÑлÑÑаÑÑ, ÑеÑез пÑдвиÑений Ñизик ÑозвиÑÐºÑ Ð°Ð½Ð°ÑÑлакÑоÑÐ´Ð½Ð¸Ñ ÑеакÑÑй ÑÑжкого ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ (див. ÑоздÑл «ÐÑоÑипоказаннѻ). У ÑÐ°Ð·Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑдноÑÑÑ Ð¿ÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ñакого лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑлÑд ÑозглÑнÑÑи можливÑÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑалÑÐ·Ð½Ð¾Ñ Ð¼ÐµÐ¼Ð±Ñани ÑнÑого ÑÐ¸Ð¿Ñ Ð°Ð±Ð¾ заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнÑого клаÑÑ Ð°Ð½ÑигÑпеÑÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв.
СакÑбÑÑÑил/валÑаÑÑан. ÐдноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ð·Ñ ÑакÑбÑÑÑилом/валÑаÑÑаном пÑоÑипоказане, оÑкÑлÑки одноÑаÑне ÑнгÑбÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¿ÑилÑÐ·Ð¸Ð½Ñ Ñа ÐÐФ може пÑизвеÑÑи до пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ ÑозвиÑÐºÑ Ð°Ð½Ð³ÑоневÑоÑиÑного набÑÑкÑ. РозпоÑинаÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑакÑбÑÑÑилÑ/валÑаÑÑÐ°Ð½Ñ ÑлÑд не ÑанÑÑе нÑж ÑеÑез 36 годин пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¾ÑÑаннÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ пеÑиндопÑилÑ. ТеÑапÑÑ Ð¿ÐµÑиндопÑилом ÑлÑд ÑозпоÑинаÑи не ÑанÑÑе нÑж ÑеÑез 36 годин пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¾ÑÑаннÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ ÑакÑбÑÑÑилÑ/валÑаÑÑÐ°Ð½Ñ (див. ÑоздÑли «ÐÑоÑипоказаннѻ Ñа «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ).
Ðе ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ)
ÐлÑÑкÑÑен. У бÑдÑ-ÑÐºÐ¸Ñ ÑнÑÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, Ñк Ñ Ñ Ñ Ð²Ð¾ÑÐ¸Ñ Ð½Ð° ÑÑкÑовий дÑÐ°Ð±ÐµÑ Ð°Ð±Ð¾ паÑÑÑнÑÑв Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок, Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпеÑкалÑÑмÑÑ, погÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок Ñа каÑдÑоваÑкÑлÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑваноÑÑÑ Ñ Ð»ÐµÑалÑноÑÑÑ Ð¿ÑдвиÑÑÑÑÑÑÑ.
Ðа опÑблÑкованими даними вÑдомо, Ñо Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ð·Ñ Ð²ÑÑановленим аÑеÑоÑклеÑозом, ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ ÑÑкÑовим дÑабеÑом з ÑÑаженнÑм оÑганÑв-мÑÑеней одноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ Ñа блокаÑоÑÑв ÑеÑепÑоÑÑв ангÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ñ ÑÑпÑоводжÑвалоÑÑ Ð¿ÑдвиÑеннÑм ÑаÑÑоÑи Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ, непÑиÑомноÑÑÑ, гÑпеÑкалÑÑмÑÑ Ñа погÑÑÑеннÑм ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок (Ñ ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑиÑÐ»Ñ Ð³Ð¾ÑÑÑÐ¾Ñ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ) поÑÑвнÑно з моноÑеÑапÑÑÑ Ð¿ÑепаÑаÑами, Ñо впливаÑÑÑ Ð½Ð° Ð ÐÐС.
ÐодвÑйна блокада (ÑобÑо комбÑнаÑÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑа ÐÐФ з анÑагонÑÑÑами ÑеÑепÑоÑÑв ангÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ñ ÐÐ) може бÑÑи заÑÑоÑована в ÑндивÑдÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ Ð· ÑеÑелÑним конÑÑолем ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок, ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ñа аÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ.
ÐÑÑÑамÑÑÑин. ÐÑнÑÑ Ñизик збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑаÑÑоÑи Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑеакÑÑй, ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ñк ангÑоневÑоÑиÑний набÑÑк (ангÑоедема).
Ðо-ÑÑимокÑазол (ÑÑимеÑопÑим/ÑÑлÑÑамеÑокÑазол). У паÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑно заÑÑоÑовÑÑÑÑ ÐºÐ¾-ÑÑимокÑазол, можливе пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ ÑозвиÑÐºÑ Ð³ÑпеÑкалÑÑмÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ).
ÐалÑйзбеÑÑгаÑÑÑ Ð´ÑÑÑеÑики (напÑиклад, ÑÑиамÑеÑен, амÑлоÑид), ÑÐ¾Ð»Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ.
ÐÐ¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпеÑкалÑÑмÑÑ (можливо, леÑалÑноÑ), оÑобливо Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ (адиÑивний гÑпеÑкалÑÑмÑÑний еÑекÑ). ÐазнаÑÐµÐ½Ñ Ð¿ÑепаÑаÑи не ÑÐµÐºÐ¾Ð¼ÐµÐ½Ð´Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑного заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· пеÑиндопÑилом (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ). Ðднак ÑкÑо одноÑаÑне пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¸Ñ ÑеÑовин Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдне, ÑÑ ÑлÑд заÑÑоÑовÑваÑи з обеÑежнÑÑÑÑ Ñа пÑоводиÑи ÑаÑÑий конÑÑÐ¾Ð»Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ð¸ кÑовÑ. Щодо заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑпÑÑонолакÑÐ¾Ð½Ñ Ð¿Ñи ÑеÑÑевÑй недоÑÑаÑноÑÑÑ Ð´Ð¸Ð². ÑоздÑл «ÐÑепаÑаÑи, одноÑаÑне пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· Ñкими поÑÑебÑÑ Ð¾ÑÐ¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ñваги».
ÐÑÑÑй. ÐдноÑаÑний пÑийом лÑÑÑÑ Ñа ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ не ÑекомендÑÑÑÑÑÑ ÑеÑез можливÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð²Ð¾ÑоÑного збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ð»ÑÑÑÑ Ñ ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ñа, вÑдповÑдно, пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑокÑиÑноÑÑÑ (ÑÑÐ¶ÐºÐ¾Ñ Ð½ÐµÐ¹ÑоÑокÑиÑноÑÑÑ). Ðднак, ÑкÑо Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑднÑÑÑÑ ÑÐ°ÐºÐ¾Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ Ð¾Ð±ÒÑÑнÑована, ÑекомендÑÑÑÑÑÑ ÐºÐ¾Ð½ÑÑолÑваÑи конÑенÑÑаÑÑÑ Ð»ÑÑÑÑ Ñ ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ).
ÐÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, одноÑаÑне пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· Ñкими поÑÑебÑÑ Ð¾ÑÐ¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ñваги:
ÐпÑдемÑологÑÑÐ½Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑипÑÑкаÑÑÑ, Ñо одноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ Ñа ÑÑкÑознижÑвалÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв (ÑнÑÑлÑн, пеÑоÑалÑÐ½Ñ ÑÑкÑознижÑвалÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ñоби) може пÑизвеÑÑи до поÑÐ¸Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑкÑознижÑвалÑного еÑекÑÑ Ð· Ñизиком ÑозвиÑÐºÑ Ð³ÑпоглÑкемÑÑ. ÐайÑаÑÑÑÑе Ñей Ñеномен може виникаÑи Ñ Ð¿ÐµÑÑÑ ÑÐ¸Ð¶Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±Ñнованого лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа Ñ ÑÐ°Ð·Ñ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ.
ÐÑÑÑеÑики. У паÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¿ÑиймаÑÑÑ Ð´ÑÑÑеÑики, Ñа оÑобливо Ñ ÑÐ¸Ñ , Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ поÑÑÑений водно-елекÑÑолÑÑний баланÑ, можливе надмÑÑне Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿Ð¾ÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑом ÐÐФ. ÐмовÑÑнÑÑÑÑ ÑозвиÑÐºÑ Ð³ÑпоÑензивного еÑекÑÑ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÑÑÑÑÑÑ Ñ ÑÐ°Ð·Ñ Ð²ÑдмÑни дÑÑÑеÑика, пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð±’ÑÐ¼Ñ ÑиÑкÑлÑÑÑÐ¾Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð°Ð±Ð¾ ÑÐ¿Ð¾Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ¾Ð»Ñ Ð¿ÐµÑед поÑаÑком ÑеÑапÑÑ Ð¿ÐµÑиндопÑилом, ÑÐºÑ ÑлÑд ÑозпоÑинаÑи з низÑÐºÐ¸Ñ Ð´Ð¾Ð· Ñз поÑÑÑповим пÑдвиÑеннÑм. ÐÑи аÑÑеÑÑалÑнÑй гÑпеÑÑензÑÑ, коли попеÑеднÑо пÑизнаÑений дÑÑÑеÑик мÑг ÑпÑиÑиниÑи недоÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð¸/елекÑÑолÑÑÑв, його Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно вÑдмÑниÑи пеÑед поÑаÑком лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑом ÐÐФ (Ñ ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ Ð¿Ñийом дÑÑÑеÑика може бÑÑи поновлено з ÑаÑом) або пÑизнаÑиÑи ÑнгÑбÑÑÐ¾Ñ ÐÐФ Ñ Ð½Ð¸Ð·ÑкÑй Ð´Ð¾Ð·Ñ Ð· поÑÑÑповим ÑÑ Ð¿ÑдвиÑеннÑм. ÐÑи заÑÑÑйнÑй ÑеÑÑевÑй недоÑÑаÑноÑÑÑ Ð½Ð° ÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð´ÑйÑеÑика пÑийом ÑнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ ÑлÑд ÑозпоÑинаÑи з мÑнÑмалÑÐ½Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸, можливо, пÑÑÐ»Ñ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ дÑÑÑеÑика. У бÑÐ´Ñ ÑÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно конÑÑолÑваÑи ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок (ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ ÐºÑеаÑинÑнÑ) пÑоÑÑгом пеÑÑÐ¸Ñ ÑижнÑв лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑом ÐÐФ.
ÐалÑйзбеÑÑгаÑÑÑ Ð´ÑÑÑеÑики (еплеÑенон, ÑпÑÑонолакÑон). ÐÑÐ¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ñваги поÑÑебÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐµÐ¿Ð»ÐµÑÐµÐ½Ð¾Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ ÑпÑÑонолакÑÐ¾Ð½Ñ Ð² Ð´Ð¾Ð·Ð°Ñ Ð²Ñд 12,5 мг до 50 мг на Ð´Ð¾Ð±Ñ Ð· низÑкими дозами ÑнгÑбÑÑоÑа ÐÐФ. У ÑÐ°Ð·Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ ÑекомендаÑÑй Ñодо пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ°ÐºÐ¾Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ ÑÑнÑÑ Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпеÑкалÑÑмÑÑ (можливо, леÑалÑноÑ) пÑд ÑÐ°Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ ÐÐâÐV клаÑÑ Ð·Ð° NYHA Ñа ÑÑакÑÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¸Ð´Ñ <40 %, ÑÐºÑ ÑанÑÑе лÑкÑвалиÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑом ÐÐФ Ñа пеÑлÑовим дÑÑÑеÑиком. ÐеÑед пÑизнаÑеннÑм ÑÐ°ÐºÐ¾Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ ÑлÑд ÑпевниÑиÑÑ Ñ Ð²ÑдÑÑÑноÑÑÑ Ð³ÑпеÑкалÑÑмÑÑ Ñа поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок. Рекомендовано пÑоводиÑи ÑеÑелÑний монÑÑоÑинг калÑÑмÑÑ Ñа кÑеаÑинÑнемÑÑ ÑоÑижнево пÑд ÑÐ°Ñ Ð¿ÐµÑÑого мÑÑÑÑÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа ÑомÑÑÑÑно надалÑ.
РаÑекадоÑÑил. ÐÑдомо, Ñо лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐФ (напÑиклад, пеÑиндопÑилом) може ÑпÑиÑиниÑи ÑозвиÑок ангÑоневÑоÑиÑного набÑÑкÑ. Цей Ñизик може збÑлÑÑÑваÑиÑÑ Ð¿Ñи одноÑаÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· ÑаÑекадоÑÑилом (лÑкаÑÑÑкий заÑÑб, заÑÑоÑовÑÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³Ð¾ÑÑÑÐ¾Ñ Ð´ÑаÑеÑ).
ÐнгÑбÑÑоÑи mTOR (напÑиклад, ÑиÑолÑмÑÑ, евеÑолÑмÑÑ, ÑемÑиÑолÑмÑÑ). ÐаÑÑÑнÑи, ÑÐºÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑно заÑÑоÑовÑÑÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑи mTOR, можÑÑÑ Ð½Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð°Ñи до гÑÑпи пÑдвиÑеного ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ ÑозвиÑÐºÑ Ð°Ð½Ð³ÑоневÑоÑиÑного набÑÑÐºÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ).
ÐÐÐÐ, Ñ ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑиÑÐ»Ñ Ð°ÑеÑилÑалÑÑилова киÑлоÑа (≥3 г на добÑ). Ðожливе поÑÐ»Ð°Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½ÑигÑпеÑÑензивного еÑекÑÑ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑного заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ з ÐÐÐÐ, Ñакими Ñк аÑеÑилÑалÑÑилова киÑлоÑа Ñ Ð¿ÑоÑизапалÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð°Ñ , ÑнгÑбÑÑоÑи ЦÐÐâ2, неÑелекÑÐ¸Ð²Ð½Ñ ÐÐÐÐ. ÐдноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ Ñа ÐÐÐРможе пÑизвеÑÑи до пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ Ð¿Ð¾Ð³ÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок, Ñ ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑиÑÐ»Ñ ÑмовÑÑноÑÑÑ ÑозвиÑÐºÑ Ð³Ð¾ÑÑÑÐ¾Ñ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ, пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑовÑ, оÑобливо Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок в анамнезÑ. Ð¢Ð°ÐºÑ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ ÑлÑд пÑизнаÑаÑи з обеÑежнÑÑÑÑ, зокÑема паÑÑÑнÑам лÑÑнÑого вÑкÑ. ÐаÑÑÑнÑам Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно вÑдновиÑи водний Ð±Ð°Ð»Ð°Ð½Ñ Ñа конÑÑолÑваÑи ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок на поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ°ÐºÐ¾Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑÑ Ñа пеÑÑодиÑно впÑодовж лÑкÑваннÑ.
ÐÑепаÑаÑи, одноÑаÑне пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· Ñкими поÑÑебÑÑ Ñваги
ÐлÑпÑини (лÑнаглÑпÑин, ÑакÑаглÑпÑин, ÑиÑаглÑпÑин, вÑлÑдаглÑпÑин): Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, Ñким пÑизнаÑено комбÑнаÑÑÑ Ð³Ð»ÑпÑÐ¸Ð½Ñ Ñа ÑнгÑбÑÑоÑа ÐÐФ, пÑдвиÑÑÑÑÑÑÑ Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½Ð³Ñоедеми внаÑлÑдок Ñого, Ñо глÑпÑин знижÑÑ Ð°ÐºÑивнÑÑÑÑ Ð´Ð¸Ð¿ÐµÐ¿ÑидилпепÑидази-ÐV (ÐÐÐ-ÐV).
СимпаÑомÑмеÑики можÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑлаблÑваÑи анÑигÑпеÑÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð²Ð½Ñ Ð´ÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ.
ÐолоÑо. ÐÑи одноÑаÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ, вклÑÑаÑÑи пеÑиндопÑил, Ñа Ñн’ÑкÑÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑепаÑаÑÑв золоÑа (наÑÑÑÑ Ð°ÑÑоÑÑомалаÑ) ÑÑдко можÑÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÑÑи ÑеакÑÑÑ, подÑÐ±Ð½Ñ Ð´Ð¾ ÑÐ¸Ñ , Ñо виникаÑÑÑ Ð¿Ñи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÑÑÑаÑÑв (поÑеÑвонÑÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸ÑÑÑ, пÑипливи, нÑдоÑа, блÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа аÑÑеÑÑалÑна гÑпоÑензÑÑ).
ÐзаÑмодÑÑ, пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· амлодипÑном
Ðе ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑне заÑÑоÑÑваннÑ
ÐанÑÑолен (ÑнÑÑзÑÑ). РекÑпеÑименÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑдженнÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²ÐµÑапамÑÐ»Ñ Ñа данÑÑÐ¾Ð»ÐµÐ½Ñ Ð²Ð½ÑÑÑÑÑнÑовенно ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ ÑÑбÑилÑÑÑÑ ÑлÑноÑкÑв ÑеÑÑÑ Ð· леÑалÑним наÑлÑдком Ñа каÑдÑоваÑкÑлÑÑний ÐºÐ¾Ð»Ð°Ð¿Ñ Ñ Ð¿Ð¾ÑÐ´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· гÑпеÑкалÑÑмÑÑÑ. ÐÑÐ°Ñ Ð¾Ð²ÑÑÑи можливÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпеÑкалÑÑмÑÑ, Ñекомендовано ÑникаÑи одноÑаÑного пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½ÑагонÑÑÑÑв калÑÑÑÑ, ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ñк амлодипÑн, паÑÑÑнÑам Ð·Ñ Ð·Ð»Ð¾ÑкÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑеÑмÑÑÑ Ñа паÑÑÑнÑам, Ñ ÑÐºÐ¸Ñ Ð¿ÑипÑÑкаÑÑÑÑÑ Ð½Ð°ÑвнÑÑÑÑ Ð·Ð»Ð¾ÑкÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑеÑмÑÑ.
ÐÑепаÑаÑи, одноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ñкими поÑÑебÑÑ Ð¾ÑÐ¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ð¾Ð±ÐµÑежноÑÑÑ
ÐндÑкÑоÑи CYP3A4. ÐÑи одноÑаÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· вÑдомими ÑндÑкÑоÑами CYP3A4 конÑенÑÑаÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ змÑнÑваÑиÑÑ. Ð¢Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ñа пÑÑÐ»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑного заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· ÑндÑкÑоÑами CYP3A4 ÑлÑд конÑÑолÑваÑи аÑÑеÑÑалÑний ÑиÑк Ñа пÑоводиÑи коÑекÑÑÑ Ð´Ð¾Ð·Ð¸, зокÑема з ÑндÑкÑоÑами ÑилÑÐ½Ð¾Ñ Ð´ÑÑ CYP3A4 (напÑиклад, ÑиÑампÑÑин, звÑÑобÑй (hypericum perforatum)).
ÐнгÑбÑÑоÑи CYP3A4. ÐдноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð· виÑокоакÑивними або помÑÑними ÑнгÑбÑÑоÑами CYP3A4 (ÑнгÑбÑÑоÑами пÑоÑеаз, азолÑними пÑоÑигÑибковими заÑобами, макÑолÑдами, Ñакими Ñк еÑиÑÑомÑÑин або клаÑиÑÑомÑÑин, веÑапамÑлом або дилÑÑаземом) може викликаÑи пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑнÑ. ÐлÑнÑÑний пÑоÑв виÑезазнаÑÐµÐ½Ð¸Ñ ÑаÑмакокÑнеÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð¼Ñн може бÑÑи бÑлÑÑ Ð²Ð¸Ñаженим Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв лÑÑнÑого вÑкÑ. У ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пÑоводиÑи клÑнÑÑний монÑÑоÑинг Ñа коÑигÑваÑи дозÑ. ÐÑнÑÑ Ð¿ÑдвиÑений Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¿ÑиймаÑÑÑ ÐºÐ»Ð°ÑиÑÑомÑÑин Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ Ð· амлодипÑном. Таким паÑÑÑнÑам Ñекомендоване ÑеÑелÑне ÑпоÑÑеÑеженнÑ.
ÐÑепаÑаÑи, одноÑаÑне пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· Ñкими поÑÑебÑÑ Ñваги
ÐÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами з анÑигÑпеÑÑензивними влаÑÑивоÑÑÑми можливий адиÑивний анÑигÑпеÑÑензивний еÑекÑ.
ТакÑолÑмÑÑ. ÐÑд ÑÐ°Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑного заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· амлодипÑном ÑÑнÑÑ Ñизик пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÑакÑолÑмÑÑÑ Ð² кÑовÑ. ÐÐ»Ñ ÑÐ½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑокÑиÑного Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ñ ÑакÑолÑмÑÑÑ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно конÑÑолÑваÑи його ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ñа Ñ ÑÐ°Ð·Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑдноÑÑÑ Ð¿ÑдбиÑаÑи його Ð´Ð¾Ð·Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑам, Ñким додаÑÑÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿Ñн.
ÐнгÑбÑÑоÑи Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½ÑÑÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð¼ÑÑÐµÐ½Ñ ÑапамÑÑÐ¸Ð½Ñ (mTOR). Ð¢Ð°ÐºÑ ÑнгÑбÑÑоÑи mTOR, ÑиÑолÑмÑÑ, ÑемÑиÑолÑмÑÑ Ñа евеÑолÑмÑÑ Ñ ÑÑбÑÑÑаÑами CYP3A. ÐмлодипÑн належиÑÑ Ð´Ð¾ ÑнгÑбÑÑоÑÑв CYP3A ÑÐ»Ð°Ð±ÐºÐ¾Ñ Ð´ÑÑ. ÐÑи одноÑаÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· ÑнгÑбÑÑоÑами mTOR амлодипÑн може збÑлÑÑÑваÑи конÑенÑÑаÑÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑÑв mTOR.
ЦиклоÑпоÑин. ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð·Ð°ÑмодÑÑ ÑиклоÑпоÑÐ¸Ð½Ñ Ñа амлодипÑÐ½Ñ Ð·Ð° ÑÑаÑÑÑ Ð·Ð´Ð¾ÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ð±ÑоволÑÑÑв або ÑнÑÐ¸Ñ Ð»Ñдей не пÑоводилиÑÑ. ÐинÑÑок ÑÑановлÑÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑи пÑÑÐ»Ñ ÑÑанÑпланÑаÑÑÑ Ð½Ð¸Ñки, Ñ ÑÐºÐ¸Ñ ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ ÑиклоÑпоÑÐ¸Ð½Ñ Ð· пÑдвиÑеннÑм в ÑеÑеднÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ñд 0 до 40 %. ÐаÑÑÑнÑам пÑÑÐ»Ñ ÑÑанÑпланÑаÑÑÑ Ð½Ð¸Ñки, ÑÐºÑ Ð¿ÑиймаÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿Ñн Ñа ÑиклоÑпоÑин, ÑлÑд конÑÑолÑваÑи ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ ÑиклоÑпоÑÐ¸Ð½Ñ Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ñа Ñ ÑÐ°Ð·Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑдноÑÑÑ Ð·Ð½Ð¸Ð·Ð¸Ñи Ð´Ð¾Ð·Ñ ÑиклоÑпоÑинÑ.
СимваÑÑаÑин. ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð² дозÑ, кÑаÑнÑй 10 мг, Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ Ð· 80 мг ÑимваÑÑаÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿Ñизвело до збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° 77 % конÑенÑÑаÑÑÑ ÑимваÑÑаÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÑÑвнÑно з його пÑийомом Ñк моноÑеÑапÑÑ. ÐаÑÑÑнÑам ÑлÑд обмежиÑи Ð´Ð¾Ð·Ñ ÑимваÑÑаÑÐ¸Ð½Ñ Ð´Ð¾ 20 мг на добÑ.
ÐнÑÑ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ
У клÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑдженнÑÑ Ñодо взаÑмодÑй доведено, Ñо амлодипÑн не Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° ÑаÑмакокÑнеÑÐ¸ÐºÑ Ð°ÑоÑваÑÑаÑинÑ, дигокÑÐ¸Ð½Ñ Ñа ваÑÑаÑинÑ.
Ðе ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑовÑваÑи амлодипÑн Ñазом Ñз гÑейпÑÑÑÑом або гÑейпÑÑÑÑовим Ñоком, оÑкÑлÑки Ñ Ð´ÐµÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв бÑодоÑÑÑпнÑÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ збÑлÑÑÑваÑиÑÑ, Ñо пÑизведе до поÑÐ¸Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпоÑензивного еÑекÑÑ.
ÐзаÑмодÑÑ Ð¿Ð¾Ð²’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· ÑÑкÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑÑ ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð
ÐÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, одноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ñкими поÑÑебÑÑ Ð¾ÑÐ¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ð¾Ð±ÐµÑежноÑÑÑ
ÐаклоÑен поÑилÑÑ Ð°Ð½ÑигÑпеÑÑензивний еÑекÑ. ÐÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно конÑÑолÑваÑи аÑÑеÑÑалÑний ÑиÑк Ñа ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок, пÑи Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑдноÑÑÑ Ð¿ÑоводиÑи коÑекÑÑÑ Ð´Ð¾Ð·Ð¸.
ÐÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, одноÑаÑне пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· Ñкими поÑÑебÑÑ Ñваги
- ÐнÑигÑпеÑÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð²Ð½Ñ Ð·Ð°Ñоби (ÑÐ°ÐºÑ Ñк ß-блокаÑоÑи) Ñа вазодилаÑаÑоÑи:
одноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв може поÑилиÑи гÑпоÑензивний еÑÐµÐºÑ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ñа амлодипÑнÑ.
ÐдноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· нÑÑÑоглÑÑеÑином Ñа ÑнÑими нÑÑÑаÑами або з ÑнÑими вазодилаÑаÑоÑами може викликаÑи подалÑÑе Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑ ÑлÑд пÑизнаÑаÑи з обеÑежнÑÑÑÑ.
- ÐоÑÑикоÑÑеÑоÑди, ÑеÑÑакозакÑид: поÑÐ»Ð°Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½ÑигÑпеÑÑензивного еÑекÑÑ (ÑеÑез заÑÑÐ¸Ð¼ÐºÑ Ð²Ð¾Ð´Ð¸ Ñа Ñолей коÑÑикоÑÑеÑоÑдами).
- ÐлÑÑа-блокаÑоÑи (пÑазозин, алÑÑзозин, докÑазозин, ÑамÑÑлозин, ÑеÑазозин): поÑилÑÑÑÑ Ð°Ð½ÑигÑпеÑÑензивний еÑÐµÐºÑ Ñа пÑдвиÑÑÑÑÑ Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾ÑÑоÑÑаÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ.
- ÐмÑÑоÑÑин: може поÑилÑваÑи анÑигÑпеÑÑензивний еÑÐµÐºÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑнÑ.
- ТÑиÑиклÑÑÐ½Ñ Ð°Ð½ÑидепÑеÑанÑи/анÑипÑиÑ
оÑÑÐ¾Ð¿Ð½Ñ Ð·Ð°Ñоби/анеÑÑеÑики: поÑилÑÑÑÑ Ð°Ð½Ñи-гÑпеÑÑензивний еÑÐµÐºÑ Ñа пÑдвиÑÑÑÑÑ Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾ÑÑоÑÑаÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ.
ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннÑ.
УÑÑ Ð·Ð°ÑÑеÑеженнÑ, пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· кожним Ñз компоненÑÑв лÑкаÑÑÑкого заÑобÑ, ÑÑоÑÑÑÑÑÑÑ ÑÑкÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð.
ÐÑÐ¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ñ Ð·Ð°ÑÑеÑеженнÑ, пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· пеÑиндопÑилом
ÐÑдвиÑена ÑÑÑливÑÑÑÑ/ангÑоневÑоÑиÑний набÑÑк. ÐÑд ÑÐ°Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ, Ñ ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑиÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑилÑ, повÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо ÑÑдкÑÑÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ¸ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½Ð³ÑоневÑоÑиÑного набÑÑÐºÑ Ð¾Ð±Ð»Ð¸ÑÑÑ, кÑнÑÑвок, гÑб, ÑÐ»Ð¸Ð·Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ð»Ð¾Ð½Ð¾Ðº, Ñзика, голоÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÑÑлини Ñа/або гоÑÑÐ°Ð½Ñ (див. ÑоздÑл «ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ»). Це може ÑÑаÑиÑÑ Ð±ÑдÑ-коли пÑд ÑÐ°Ñ Ð»ÑкÑваннÑ. У ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно ÑеÑмÑново пÑипиниÑи пÑийом лÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð Ñ Ð²ÑÑановиÑи Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдний наглÑд за ÑÑаном паÑÑÑнÑа до повного Ð·Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑимпÑомÑв. У ÑÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ , коли набÑÑк ÑозповÑÑджÑÑÑÑÑÑ Ð»Ð¸Ñе Ñ Ð·Ð¾Ð½Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸ÑÑÑ Ñа гÑб, ÑÑан паÑÑÑнÑа зазвиÑай покÑаÑÑÑÑÑÑÑ Ð±ÐµÐ· лÑкÑваннÑ, пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½ÑигÑÑÑамÑÐ½Ð½Ð¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв може бÑÑи коÑиÑним Ð´Ð»Ñ Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑимпÑомÑв.
ÐнгÑоневÑоÑиÑний набÑÑк, пов’Ñзаний Ñз набÑÑком гоÑÑанÑ, може пÑизвеÑÑи до леÑалÑного наÑлÑдкÑ. У Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ , коли набÑÑк ÑозповÑÑджÑÑÑÑÑÑ Ð½Ð° Ñзик, голоÑÐ¾Ð²Ñ ÑÑÐ»Ð¸Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ гоÑÑÐ°Ð½Ñ Ð· ÑмовÑÑним виникненнÑм обÑÑÑÑкÑÑÑ Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð»ÑÐ½Ð¸Ñ ÑлÑÑ Ñв, Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдне ÑеÑмÑнове пÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ²ÑÐ´ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¾Ñ ÑеÑапÑÑ, Ñка може вклÑÑаÑи Ð²Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð´ÑеналÑÐ½Ñ Ñа/або пÑдÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑÐ¾Ñ ÑдноÑÑÑ Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð»ÑÐ½Ð¸Ñ ÑлÑÑ Ñв. ÐаÑÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½ÐµÐ½ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑиÑÑ Ð¿Ñд поÑÑÑйним медиÑним наглÑдом до повного Ñа ÑÑÑйкого Ð·Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑимпÑомÑв.
ÐаÑÑÑнÑи з ангÑоневÑоÑиÑним набÑÑком в анамнезÑ, Ñо не бÑв пов’Ñзаний Ñз пÑийомом ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ, можÑÑÑ Ð¼Ð°Ñи пÑдвиÑений Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½Ð³ÑоневÑоÑиÑного набÑÑÐºÑ Ð¿Ñи пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ (див. ÑоздÑл «ÐÑоÑипоказаннѻ).
У паÑÑÑнÑÑв пÑд ÑÐ°Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐФ повÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо ÑÑдкÑÑÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ¸ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑнÑеÑÑиналÑÐ½Ð¾Ñ Ð°Ð½Ð³Ñоедеми. У ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв вÑдзнаÑавÑÑ Ð°Ð±Ð´Ð¾Ð¼ÑналÑний бÑÐ»Ñ (з нÑдоÑÐ¾Ñ Ñа блÑваннÑм або без Ð½Ð¸Ñ ); Ñ Ð´ÐµÑÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ Ð¿Ð¾Ð¿ÐµÑеднÑого ангÑоневÑоÑиÑного набÑÑÐºÑ Ð¾Ð±Ð»Ð¸ÑÑÑ Ð½Ðµ ÑпоÑÑеÑÑгалоÑÑ Ñа ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ Ð¡-1 еÑÑеÑази бÑв Ñ Ð½Ð¾ÑмÑ. ÐÑагноз ÑнÑеÑÑиналÑÐ½Ð¾Ñ Ð°Ð½Ð³Ñоедеми бÑло вÑÑановлено пÑд ÑÐ°Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿’ÑÑеÑÐ½Ð¾Ñ ÑомогÑаÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ ÑлÑÑÑазвÑкового доÑлÑдженнÑ, або пÑд ÑÐ°Ñ Ñ ÑÑÑÑгÑÑного вÑÑÑÑаннÑ. ÐÑÑÐ»Ñ Ð²ÑдмÑни ÑнгÑбÑÑоÑа ÐÐФ ÑимпÑоми ангÑоневÑоÑиÑного набÑÑÐºÑ Ð·Ð½Ð¸ÐºÐ°Ð»Ð¸. ÐÑд ÑÐ°Ñ Ð¿ÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¸ÑеÑенÑÑйного дÑÐ°Ð³Ð½Ð¾Ð·Ñ Ð°Ð±Ð´Ð¾Ð¼ÑналÑного болÑ, Ñо Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв на ÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ, Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно вÑÐ°Ñ Ð¾Ð²ÑваÑи можливÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑнÑеÑÑиналÑÐ½Ð¾Ñ Ð°Ð½Ð³Ñоедеми (див. ÑоздÑл «ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ»).
ÐдноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ð· ÑакÑбÑÑÑилом/валÑаÑÑаном пÑоÑипоказане ÑеÑез пÑдвиÑений Ñизик ÑозвиÑÐºÑ Ð°Ð½Ð³ÑоневÑоÑиÑного набÑÑÐºÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑоÑипоказаннѻ.)
РозпоÑинаÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑакÑбÑÑÑилÑ/валÑаÑÑÐ°Ð½Ñ ÑлÑд не ÑанÑÑе нÑж ÑеÑез 36 годин пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¾ÑÑаннÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ пеÑиндопÑилÑ. У ÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑакÑбÑÑÑилом/валÑаÑÑаном ÑеÑапÑÑ Ð¿ÐµÑиндопÑилом ÑлÑд ÑозпоÑинаÑи не ÑанÑÑе нÑж ÑеÑез 36 годин пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¾ÑÑаннÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ ÑакÑбÑÑÑилÑ/валÑаÑÑÐ°Ð½Ñ (див. ÑоздÑли «ÐÑоÑипоказаннѻ Ñ «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»).
ÐдноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнÑÐ¸Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв нейÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ ÐµÐ½Ð´Ð¾Ð¿ÐµÐ¿Ñидази (ÐÐÐ) (напÑиклад, ÑаÑекадоÑÑилÑ) Ñа ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ Ñакож може пÑизвеÑÑи до пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ ÑозвиÑÐºÑ Ð°Ð½Ð³ÑоневÑоÑиÑного набÑÑÐºÑ (див. ÑоздÑл «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»). Ð¢Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑед поÑаÑком лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐÐ (напÑиклад, ÑаÑекадоÑÑилом) Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð·Ð°ÑÑоÑовÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑиндопÑил, ÑлÑд пÑовеÑÑи ÑеÑелÑÐ½Ñ Ð¾ÑÑÐ½ÐºÑ ÑпÑввÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾ÑиÑÑÑ/Ñизик.
ÐнгÑбÑÑоÑи mTOR (напÑиклад, ÑиÑолÑмÑÑ, евеÑолÑмÑÑ, ÑемÑиÑолÑмÑÑ): Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑно заÑÑоÑовÑÑÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑи mTOR (напÑиклад, ÑиÑолÑмÑÑ, евеÑолÑмÑÑ, ÑемÑиÑолÑмÑÑ), можливе пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ Ð°Ð½Ð³ÑоневÑоÑиÑного набÑÑÐºÑ (напÑиклад, набÑÑÐºÑ Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð»ÑÐ½Ð¸Ñ ÑлÑÑ Ñв або Ñзика, Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ без) (див. ÑоздÑл «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»).
ÐнаÑÑлакÑоÑÐ´Ð½Ñ ÑеакÑÑÑ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ð°ÑеÑÐµÐ·Ñ ÐÐÐЩ. ÐовÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо ÑÑдкÑÑÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ¸ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ Ð°Ð½Ð°ÑÑлакÑоÑÐ´Ð½Ð¸Ñ ÑеакÑÑй Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¿ÑиймаÑÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ, пÑд ÑÐ°Ñ Ð¿ÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ð°ÑеÑÐµÐ·Ñ ÐÐÐЩ Ñз заÑÑоÑÑваннÑм декÑÑÑаÑÑлÑÑаÑÑ. РозвиÑÐºÑ Ð°Ð½Ð°ÑÑлакÑоÑÐ´Ð½Ð¸Ñ ÑеакÑÑй можна ÑникнÑÑи, ÑкÑо пеÑед пÑоведеннÑм кожного плазмаÑеÑÐµÐ·Ñ ÑимÑаÑово пÑипинÑÑи лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐФ.
ÐнаÑÑлакÑоÑÐ´Ð½Ñ ÑеакÑÑÑ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð´ÐµÑенÑибÑлÑзÑÑÑÐ¾Ñ ÑеÑапÑÑ. ÐовÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо можливÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½Ð°ÑÑлакÑоÑÐ´Ð½Ð¸Ñ ÑеакÑÑй Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¿ÑиймаÑÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ пÑд ÑÐ°Ñ Ð´ÐµÑенÑибÑлÑзÑÑÑого лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкими заÑобами, Ñо мÑÑÑÑÑÑ Ð±Ð´Ð¶Ð¾Ð»Ð¸Ð½Ñ Ð¾ÑÑÑÑÑ. Ð¦Ð¸Ñ ÑеакÑÑй можна ÑникнÑÑи пÑи ÑимÑаÑÐ¾Ð²Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ, але ÑеакÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÑÑи Ð·Ð½Ð¾Ð²Ñ Ð¿Ñи необеÑÐµÐ¶Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑваннÑ.
ÐейÑÑопенÑÑ/агÑанÑлоÑиÑоз/ÑÑомбоÑиÑопенÑÑ/анемÑÑ. СеÑед паÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¿ÑиймаÑÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ, бÑло заÑеÑÑÑÑовано випадки нейÑÑопенÑÑ/агÑанÑлоÑиÑозÑ, ÑÑомбоÑиÑопенÑÑ Ñа анемÑÑ. У паÑÑÑнÑÑв з ноÑмалÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑнкÑÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок Ñа пÑи вÑдÑÑÑноÑÑÑ ÑнÑÐ¸Ñ ÑакÑоÑÑв ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ Ð½ÐµÐ¹ÑÑопенÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñ ÑÑдко. ÐеÑиндопÑил ÑлÑд пÑизнаÑаÑи дÑже обеÑежно паÑÑÑнÑам Ñз колагенозами, пÑд ÑÐ°Ñ ÑеÑапÑÑ ÑмÑноÑÑпÑеÑоÑами, алопÑÑинолом або пÑокаÑнамÑдом, або пÑи поÑÐ´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ¸Ñ Ð¾Ð±ÑÑÐ¶Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ñ ÑакÑоÑÑв, оÑобливо ÑкÑо Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок. У деÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв вÑдзнаÑавÑÑ ÑозвиÑок ÑеÑÐ¹Ð¾Ð·Ð½Ð¸Ñ ÑнÑекÑÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑванÑ, ÑÐ½Ð¾Ð´Ñ – ÑезиÑÑенÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ ÑнÑенÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð°Ð½ÑибÑоÑикоÑеÑапÑÑ. ЯкÑо пеÑиндопÑил пÑизнаÑаÑи Ñаким паÑÑÑнÑам, ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑодиÑно конÑÑолÑваÑи кÑлÑкÑÑÑÑ Ð»ÐµÐ¹ÐºÐ¾ÑиÑÑв Ñ ÐºÑовÑ. Також паÑÑÑнÑи маÑÑÑ Ð·Ð½Ð°Ñи, Ñо Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно ÑповÑÑаÑи пÑо бÑдÑ-Ñкий пÑоÑв ÑнÑекÑÑйного Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ (бÑÐ»Ñ Ñ Ð³Ð¾ÑлÑ, гаÑÑÑка).
РеноваÑкÑлÑÑна гÑпеÑÑензÑÑ. У паÑÑÑнÑÑв Ñз двобÑÑним ÑÑенозом ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð°ÑÑеÑÑй або ÑÑенозом ÑÐ´Ð¸Ð½Ð¾Ñ ÑÑнкÑÑонÑÑÑÐ¾Ñ Ð½Ð¸Ñки пÑд ÑÐ°Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐФ пÑдвиÑÑÑÑÑÑÑ Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ Ñа ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑоÑипоказаннѻ). ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑÑÑеÑикÑв може бÑÑи ÑпÑиÑÑливим ÑакÑоÑом. ÐÐ½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок може ÑÑпÑоводжÑваÑиÑÑ Ð»Ð¸Ñе незнаÑними змÑнами ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÑеаÑинÑÐ½Ñ Ñ ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð½Ð°Ð²ÑÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з однобÑÑним ÑÑенозом ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð°ÑÑеÑÑÑ.
ÐодвÑйна блокада Ð ÐÐС. ÐÑнÑÑÑÑ Ð´Ð°Ð½Ñ, Ñо одноÑаÑний пÑийом ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ, блокаÑоÑÑв ÑеÑепÑоÑÑв ангÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ñ ÐРабо алÑÑкÑÑÐµÐ½Ñ Ð¿ÑдвиÑÑÑ Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ, гÑпеÑкалÑÑмÑÑ Ñа Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок (вклÑÑаÑÑи гоÑÑÑÑ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ). Ð¢Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ñйна блокада Ð ÐÐС ÑлÑÑ Ð¾Ð¼ одноÑаÑного пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ, блокаÑоÑÑв ÑеÑепÑоÑÑв ангÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ñ ÐРабо алÑÑкÑÑÐµÐ½Ñ Ð½Ðµ Ñекомендована (див. ÑоздÑл «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»). ЯкÑо лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· одноÑаÑним заÑÑоÑÑваннÑм Ð´Ð²Ð¾Ñ Ð±Ð»Ð¾ÐºÐ°ÑоÑÑв Ð ÐÐС вважаÑÑÑÑÑ Ð°Ð±ÑолÑÑно Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдним, воно може вÑдбÑваÑиÑÑ ÑÑлÑки пÑд наглÑдом ÑпеÑÑалÑÑÑа Ñа за Ñмови ÑаÑÑого ÑеÑелÑного монÑÑоÑÐ¸Ð½Ð³Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок, ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐµÐ»ÐµÐºÑÑолÑÑÑв Ñа аÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ. ÐнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ Ñа блокаÑоÑи ÑеÑепÑоÑÑв ангÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ñ ÐРне ÑлÑд заÑÑоÑовÑваÑи одноÑаÑно паÑÑÑнÑам з дÑабеÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð½ÐµÑÑопаÑÑÑÑ.
ÐеÑвинний алÑдоÑÑеÑонÑзм. ÐаÑÑÑнÑи з пеÑвинним гÑпеÑалÑдоÑÑеÑонÑзмом, зазвиÑай, не вÑдповÑдаÑÑÑ Ð½Ð° лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð½ÑигÑпеÑÑензивними лÑкаÑÑÑкими заÑобами, ÑÐºÑ Ð´ÑÑÑÑ ÑлÑÑ Ð¾Ð¼ пÑигнÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑенÑн-ангÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÑиÑÑеми. Ð¢Ð¾Ð¼Ñ Ñаким паÑÑÑнÑам заÑÑоÑовÑваÑи даний лÑкаÑÑÑкий заÑÑб не ÑекомендÑÑÑÑÑÑ.
ÐапобÑÐ¶Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸, пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· пеÑиндопÑилом
ÐÑпоÑензÑÑ. ÐнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ можÑÑÑ ÑпÑиÑиниÑи ÑапÑове Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ. СимпÑомаÑиÑна гÑпоÑензÑÑ ÑÑдко ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з неÑÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½ÐµÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑÑ Ñа ÑаÑÑÑÑе Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз гÑповолемÑÑÑ, напÑиклад пÑи ÑеÑапÑÑ Ð´ÑÑÑеÑиками, пÑд ÑÐ°Ñ Ð±ÐµÐ·ÑолÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð´ÑÑÑи, пÑи гемодÑалÑзÑ, дÑаÑÐµÑ Ð°Ð±Ð¾ блÑваннÑ, або Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз ÑÑÐ¶ÐºÐ¾Ñ ÑенÑн-Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑÑ (див. ÑоздÑли «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй» Ñа «ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ»). У паÑÑÑнÑÑв з виÑоким Ñизиком Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑимпÑомаÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ, а Ñакож Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з ÐХС або з ÑеÑебÑоваÑкÑлÑÑними Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑваннÑми, Ñ ÑÐºÐ¸Ñ Ð½Ð°Ð´Ð¼ÑÑне Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ ÑпÑиÑиниÑи ÑозвиÑок ÑнÑаÑкÑÑ Ð¼ÑокаÑда або ÑнÑÑлÑÑÑ, пÑд ÑÐ°Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð ÑлÑд ÑеÑелÑно конÑÑолÑваÑи аÑÑеÑÑалÑний ÑиÑк, ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок, а Ñакож конÑенÑÑаÑÑÑ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ñ ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑовÑ.
ÐÑи Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑа Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пеÑевеÑÑи Ñ Ð³Ð¾ÑизонÑалÑне Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñа, Ñ ÑÐ°Ð·Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑдноÑÑÑ, ввеÑÑи внÑÑÑÑÑнÑовенно 0,9 % ÑозÑин Ñ Ð»Ð¾ÑÐ¸Ð´Ñ Ð½Ð°ÑÑÑÑ. ТÑанзиÑоÑна гÑпоÑензÑÑ Ð½Ð° поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ Ñ Ð¿ÑоÑипоказаннÑм Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð»ÑÑого пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑобÑ, Ñкий зазвиÑай можна пÑодовжÑваÑи, пÑÑÐ»Ñ Ð²ÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð±’ÑÐ¼Ñ ÑиÑкÑлÑÑÑÐ¾Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ñа ноÑмалÑзаÑÑÑ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ.
СÑеноз аоÑÑалÑного Ñа мÑÑÑалÑного клапанÑв/гÑпеÑÑÑоÑÑÑна каÑдÑомÑопаÑÑÑ. ÐнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ ÑлÑд з обеÑежнÑÑÑÑ Ð¿ÑизнаÑаÑи паÑÑÑнÑам Ð·Ñ ÑÑенозом мÑÑÑалÑного клапана Ñа обÑÑÑÑкÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ñ Ð· лÑвого ÑлÑноÑка (аоÑÑалÑний ÑÑеноз або гÑпеÑÑÑоÑÑÑна каÑдÑомÑопаÑÑÑ).
ÐоÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок. ÐÑи наÑвноÑÑÑ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ (клÑÑÐµÐ½Ñ ÐºÑеаÑинÑÐ½Ñ <60 мл/Ñ Ð²) ÑекомендÑÑÑÑÑÑ ÑндивÑдÑалÑний пÑдбÑÑ Ð´Ð¾Ð· кожного з компоненÑÑв лÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ (див. ÑоздÑл «Ð¡Ð¿Ð¾ÑÑб заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа дози»). Ð ÑÑинний монÑÑоÑинг ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ñа кÑеаÑинÑÐ½Ñ Ð² кÑÐ¾Ð²Ñ Ñ ÑаÑÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ Ð·Ð²Ð¸ÑÐ°Ð¹Ð½Ð¾Ñ Ð¼ÐµÐ´Ð¸ÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿ÑакÑики Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок (див. ÑоздÑл «ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ»). Ðа ÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ Ñ Ð´ÐµÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз двобÑÑним ÑÑенозом ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð°ÑÑеÑÑй або ÑÑенозом аÑÑеÑÑÑ ÑÐ´Ð¸Ð½Ð¾Ñ ÑÑнкÑÑонÑÑÑÐ¾Ñ Ð½Ð¸Ñки може ÑпоÑÑеÑÑгаÑиÑÑ Ð¾Ð±Ð¾ÑоÑне пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ ÑеÑовини Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ñа кÑеаÑинÑÐ½Ñ Ñ ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑовÑ. Це бÑлÑÑ Ñ Ð°ÑакÑеÑно Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ. ÐаÑвнÑÑÑÑ ÑеноваÑкÑлÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑ Ð¿ÑдвиÑÑÑ Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ¶ÐºÐ¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ Ñа ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ. У деÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з аÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑÑ, Ñ ÑÐºÐ¸Ñ Ð´Ð¾ поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ бÑло виÑвлено ÑеноваÑкÑлÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑванÑ, ÑозвивалоÑÑ Ð¿ÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑовини кÑÐ¾Ð²Ñ Ñа кÑеаÑинÑÐ½Ñ ÑиÑоваÑки кÑовÑ, зазвиÑай незнаÑне Ñа ÑимÑаÑове, оÑобливо коли пеÑиндопÑил пÑизнаÑали одноÑаÑно з дÑÑÑеÑиком. Це бÑлÑÑ Ñ Ð°ÑакÑеÑно Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з Ñже ÑÑнÑÑÑими поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок.
ÐеÑÑнкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ. Ð Ñдко пÑийом ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ бÑв пов’Ñзаний Ñз ÑиндÑомом, Ñкий ÑозпоÑинаÑÑÑÑÑ Ð· Ñ Ð¾Ð»ÐµÑÑаÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð¶Ð¾Ð²ÑÑниÑÑ Ñа ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ñ Ñвидкоплинний некÑоз пеÑÑнки, ÑÐ½Ð¾Ð´Ñ Ð· леÑалÑним наÑлÑдком. ÐÐµÑ Ð°Ð½Ñзм Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑого ÑиндÑÐ¾Ð¼Ñ Ð½ÐµÐ²Ñдомий. ÐаÑÑÑнÑи, Ñ ÑÐºÐ¸Ñ Ð½Ð° ÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑнгÑбÑÑоÑа ÐÐФ ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ð¶Ð¾Ð²ÑÑниÑÑ Ð°Ð±Ð¾ вÑдбÑваÑÑÑÑÑ Ð·Ð½Ð°Ñне пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑеÑменÑÑв, Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑипиниÑи пÑийом ÑнгÑбÑÑоÑа ÐÐФ Ñа оÑÑимаÑи вÑдповÑдне медиÑне обÑÑÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñа лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ (див. ÑоздÑл «ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ»).
РаÑÐ¾Ð²Ñ Ð¾ÑобливоÑÑÑ. ÐнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ ÑаÑÑÑÑе ÑпÑиÑинÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½Ð³ÑоневÑоÑиÑного набÑÑÐºÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв негÑоÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÑаÑи, нÑж Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв ÑнÑÐ¸Ñ ÑаÑ. Як Ñ ÑнÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ, пеÑиндопÑил Ð¼ÐµÐ½Ñ ÐµÑекÑивно знижÑÑ Ð°ÑÑеÑÑалÑний ÑиÑк Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв негÑоÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÑаÑи з гÑпеÑÑензÑÑÑ, нÑж Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв ÑнÑÐ¸Ñ ÑаÑ, Ñо, можливо, поÑÑнÑÑÑÑÑÑ Ð½Ð¸Ð·Ñким ÑÑвнем ÑенÑÐ½Ñ Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ ÑÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв.
ÐаÑелÑ. ÐовÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ°ÑÐ»Ñ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ. Цей каÑÐµÐ»Ñ Ð½ÐµÐ¿ÑодÑкÑивний, ÑÑивалий Ñ Ð¿ÑипинÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð²ÑдмÑни лÑкаÑÑÑкого заÑобÑ. ÐаÑелÑ, викликаний пÑийомом ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ, повинен бÑÑи ÑаÑÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ Ð´Ð¸ÑеÑенÑÑйного дÑÐ°Ð³Ð½Ð¾Ð·Ñ ÐºÐ°ÑлÑ.
Ð¥ÑÑÑÑгÑÑне вÑÑÑÑаннÑ/анеÑÑезÑÑ. ÐÑи Ñ ÑÑÑÑгÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð²ÑÑÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ пÑи пÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½ÐµÑÑезÑÑ, оÑобливо пÑд ÑÐ°Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð½ÐµÑÑеÑика, Ñкий пÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ, ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Рможе блокÑваÑи ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð½Ð³ÑоÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð½Ñ ÐРпÑÑÐ»Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿ÐµÐ½ÑаÑоÑного вивÑлÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑенÑнÑ. ÐÑкаÑÑÑкий заÑÑб ÑлÑд вÑдмÑниÑи за один Ð´ÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾ Ñ ÑÑÑÑгÑÑного вÑÑÑÑаннÑ. ЯкÑо ÑозвилаÑÑ Ð³ÑпоÑензÑÑ Ñ Ð²Ð²Ð°Ð¶Ð°ÑÑÑÑÑ, Ñо вона ÑпÑиÑинена Ñаме Ñим Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñзмом, ÑÑан Ñ Ð²Ð¾Ñого можна ноÑмалÑзÑваÑи збÑлÑÑеннÑм об’ÑÐ¼Ñ ÑиÑкÑлÑÑÑÐ¾Ñ ÐºÑовÑ.
ÐÑпеÑкалÑÑмÑÑ. У деÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв на ÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ, Ñ ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑиÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑилÑ, вÑдзнаÑалоÑÑ Ð·Ð±ÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ñ ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑовÑ. Ðо ÑакÑоÑÑв ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпеÑкалÑÑмÑÑ Ð½Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð°ÑÑ Ð½Ð¸Ñкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок, вÑк (понад 70 ÑокÑв), ÑÑкÑовий дÑабеÑ, ÑнÑеÑкÑÑенÑÐ½Ñ ÑÑани, ÑÐ°ÐºÑ Ñк дегÑдÑаÑаÑÑÑ, гоÑÑÑа ÑеÑÑева декомпенÑаÑÑÑ, меÑаболÑÑний аÑидоз Ñа одноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· калÑйзбеÑÑгаÑÑими дÑÑÑеÑиками (ÑпÑÑонолакÑон, еплеÑенон, ÑÑиамÑеÑен або амÑлоÑид), Ñз Ñ Ð°ÑÑовими добавками, Ñо мÑÑÑÑÑÑ ÐºÐ°Ð»Ñй, або замÑнниками ÑÐ¾Ð»Ñ Ð· калÑÑм; або пÑийом ÑнÑÐ¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв, Ñо викликаÑÑÑ Ð¿ÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ñ ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ (гепаÑин, ко-ÑÑимокÑазол, Ñакож вÑдомий Ñк ÑÑимеÑопÑим/ÑÑлÑÑамеÑокÑазол). ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð°ÑÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð²Ð¾Ðº, Ñо мÑÑÑÑÑÑ ÐºÐ°Ð»Ñй, калÑйзбеÑÑгаÑÑÐ¸Ñ Ð´ÑÑÑеÑикÑв або замÑнникÑв ÑÐ¾Ð»Ñ Ð· калÑÑм, оÑобливо Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок, може пÑизвеÑÑи до знаÑного пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ð² ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑовÑ. ÐÑпеÑкалÑÑмÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ ÑпÑиÑиниÑи Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑйозноÑ, ÑÐ½Ð¾Ð´Ñ Ð»ÐµÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð°ÑиÑмÑÑ. ЯкÑо одноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ñа бÑдÑ-ÑÐºÐ¾Ñ Ð· виÑезазнаÑÐµÐ½Ð¸Ñ ÑеÑовин вважаÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾ÑеÑним, ÑÑ ÑлÑд заÑÑоÑовÑваÑи з обеÑежнÑÑÑÑ Ñа ÑаÑÑо конÑÑолÑваÑи ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ð² ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ (див. ÑоздÑл «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»).
У паÑÑÑнÑÑв Ñз ÑÑкÑовим дÑабеÑом, ÑÐºÑ Ð¿ÑиймаÑÑÑ Ð¿ÐµÑоÑалÑÐ½Ñ ÑÑкÑознижÑвалÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ñоби або оÑÑимÑÑÑÑ ÑнÑÑлÑн, Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно ÑеÑелÑно конÑÑолÑваÑи ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ Ð³Ð»ÑкемÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом пеÑÑого мÑÑÑÑÑ ÑеÑапÑÑ ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐФ (див. ÑоздÑл «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»).
ÐапобÑÐ¶Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸, пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· амлодипÑном
ÐÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÑ Ñа еÑекÑивнÑÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ñ ÑÑÐ°Ð½Ñ Ð³ÑпеÑÑонÑÑного кÑÐ¸Ð·Ñ Ð´Ð¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð¾ не бÑло.
СеÑÑева недоÑÑаÑнÑÑÑÑ. Таким паÑÑÑнÑам пÑизнаÑаÑи амлодипÑн ÑлÑд з обеÑежнÑÑÑÑ. У довгоÑÑÐ¸Ð²Ð°Ð»Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñебо-конÑÑолÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· ÑÑаÑÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ ÑÑжкого ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ (ÐÐÐâIV ÑÑнкÑÑоналÑÐ½Ð¸Ñ ÐºÐ»Ð°ÑÑв за NYHA) пÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ ÑаÑÑоÑа випадкÑв ÑозвиÑÐºÑ Ð°Ð½Ð³ÑоневÑоÑиÑного набÑÑÐºÑ Ð»ÐµÐ³ÐµÐ½Ñ Ð±Ñла виÑÐ¾Ñ Ð¿Ð¾ÑÑвнÑно Ñз заÑÑоÑÑваннÑм плаÑебо (див. ÑоздÑл «Ð¤Ð°ÑмакодинамÑка»). ÐнÑагонÑÑÑи калÑÑÑÑ, вклÑÑаÑÑи амлодипÑн, Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пÑизнаÑаÑи з обеÑежнÑÑÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑам Ñз заÑÑÑÐ¹Ð½Ð¾Ñ ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ñо вони можÑÑÑ Ð¿ÑдвиÑÑваÑи Ñизик ÑозвиÑÐºÑ ÐºÐ°ÑдÑоваÑкÑлÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ñй Ñа леÑалÑноÑÑÑ Ñ Ð¼Ð°Ð¹Ð±ÑÑнÑомÑ.
ÐеÑÑнкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ. У паÑÑÑнÑÑв Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑнки пеÑÑод напÑÐ²Ð²Ð¸Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð²Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ð¹ Ñа знаÑÐµÐ½Ð½Ñ AUC виÑоке; ÑекомендаÑÑÑ Ñодо дозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ визнаÑенÑ. Ð¢Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿Ñном Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно ÑозпоÑинаÑи з найнижÑÐ¸Ñ Ð´Ð¾Ð· Ñа з обеÑежнÑÑÑÑ Ñк пÑи ÑнÑÑÑаÑÑÑ Ð»ÑкÑваннÑ, Ñак Ñ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð¿ÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·. ÐаÑÑÑнÑами Ñз поÑÑÑеннÑм ÑÑнкÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑнки ÑÑжкого ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ бÑÑи Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдним поÑÑÑповий пÑдбÑÑ Ð´Ð¾Ð· Ñа ÑеÑелÑний монÑÑоÑинг.
ÐаÑÑÑнÑи лÑÑнÑого вÑкÑ. ÐÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð· Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв лÑÑнÑого вÑÐºÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ð¾ вÑдбÑваÑиÑÑ Ð· обеÑежнÑÑÑÑ (див. ÑоздÑли «Ð¤Ð°ÑмакодинамÑка» Ñа «Ð¡Ð¿Ð¾ÑÑб заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа дози»).
ÐиÑкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð¢Ð°ÐºÐ¸Ð¼ паÑÑÑнÑам амлодипÑн можна заÑÑоÑовÑваÑи Ñ Ð·Ð²Ð¸ÑÐ°Ð¹Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð°Ñ . ÐÐ¾Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð½Ðµ залежаÑÑ Ð²Ñд ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ. ÐмлодипÑн не виводиÑÑÑÑ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð´ÑалÑзÑ.
ÐапобÑÐ¶Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ пов’ÑзанÑ, з лÑкаÑÑÑким заÑобом ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð
Ðажлива ÑнÑоÑмаÑÑÑ Ð¿Ñо допомÑÐ¶Ð½Ñ ÑеÑовини. Ðо ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð²Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑ Ð»Ð°ÐºÑоза, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑам з ÑÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ¿ÐµÑеноÑимÑÑÑÑ Ð³Ð°Ð»Ð°ÐºÑози, ÑиндÑомом малÑабÑоÑбÑÑÑ Ð³Ð»Ñкози Ñа галакÑози, недоÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð»Ð°ÐºÑази Ðаппа не Ñекомендовано його пÑизнаÑаÑи.
ÐзаÑмодÑÑ. ÐдноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑÑÑÑ, калÑйзбеÑÑгаÑÑÐ¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв, Ñ Ð°ÑÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð²Ð¾Ðº, Ñо мÑÑÑÑÑÑ ÐºÐ°Ð»Ñй або дандÑÐ¾Ð»ÐµÐ½Ñ Ð· ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Рне Ñекомендоване (див. ÑоздÑл «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»).
ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿ÐµÑÑод вагÑÑноÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ годÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑддÑ.
ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® РпÑоÑипоказане Ñ Ð¿ÐµÑÑод вагÑÑноÑÑÑ.
ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð½Ðµ Ñекомендоване Ñ Ð¿ÐµÑÑод годÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑддÑ. У ÑÐ°Ð·Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑдноÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð³Ð¾Ð´ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑÐ´Ð´Ñ ÑлÑд пÑипиниÑи.
ÐагÑÑнÑÑÑÑ
ÐеÑиндопÑил. ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ пÑоÑипоказане Ñ Ð¿ÐµÑÑод вагÑÑноÑÑÑ. ÐеÑÐµÐºÐ¾Ð½Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ñ ÐµÐ¿ÑдемÑологÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÐºÐ°Ð·Ñв ÑеÑаÑогенного ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ Ð¿Ñи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ пÑоÑÑгом Ð ÑÑимеÑÑÑÑ Ð²Ð°Ð³ÑÑноÑÑÑ Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ, однак не можна виклÑÑаÑи невелике пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑого ÑизикÑ. У ÑÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ , коли пÑÐ¾Ð´Ð¾Ð²Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐФ вважаÑÑÑÑÑ Ð¾Ð±Ð¾Ð²’Ñзковим, паÑÑÑнÑки, ÑÐºÑ Ð¿Ð»Ð°Ð½ÑÑÑÑ Ð²Ð°Ð³ÑÑнÑÑÑÑ, Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð±ÑÑи пеÑÐµÐ²ÐµÐ´ÐµÐ½Ñ Ð½Ð° алÑÑеÑнаÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ð°Ð½ÑигÑпеÑÑÐµÐ½Ð·Ð¸Ð²Ð½Ñ Ð·Ð°Ñоби, ÑÐºÑ Ð¼Ð°ÑÑÑ Ð¿ÑдÑвеÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð´Ð°Ð½Ñ Ð¿Ñо Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÑ Ð¿Ñи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿ÐµÑÑод вагÑÑноÑÑÑ. ЯкÑо в пеÑÑод лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑдÑвеÑджÑÑÑÑÑÑ Ð²Ð°Ð³ÑÑнÑÑÑÑ, лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐФ ÑлÑд негайно пÑипиниÑи Ñ, ÑкÑо Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно, замÑниÑи ÑнÑим лÑкаÑÑÑким заÑобом, дозволеним Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð²Ð°Ð³ÑÑÐ½Ð¸Ñ . ÐÑдомо, Ñо пÑийом ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ пÑд ÑÐ°Ñ ÐÐ Ñа ÐÐÐ ÑÑимеÑÑÑÑв вагÑÑноÑÑÑ Ð¿ÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ ÑеÑоÑокÑиÑноÑÑÑ (поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок, маловоддÑ, ÑповÑлÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑоÑмÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини ÑеÑепа) Ñа до неонаÑалÑÐ½Ð¾Ñ ÑокÑиÑноÑÑÑ (ниÑкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ, аÑÑеÑÑалÑна гÑпоÑензÑÑ, гÑпеÑкалÑÑмÑÑ). ЯкÑо ж пÑийом ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ мав мÑÑÑе з ÐÐ ÑÑимеÑÑÑÑ Ð²Ð°Ð³ÑÑноÑÑÑ, Ñекомендовано ÑлÑÑÑазвÑкове обÑÑÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑй ниÑок Ñа бÑдови ÑеÑепа новонаÑодженого. Ðа новонаÑодженими, ÑÐ¸Ñ Ð¼Ð°ÑеÑÑ Ñ Ð¿ÐµÑÑод вагÑÑноÑÑÑ Ð¿Ñиймали ÑнгÑбÑÑоÑи ÐÐФ, ÑлÑд ÑпоÑÑеÑÑгаÑи Ð´Ð»Ñ ÑвоÑÑаÑного виÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ ÐºÐ¾ÑекÑÑÑ Ð°ÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ.
ÐмлодипÑн. ÐÐ°Ð½Ð¸Ñ Ñодо безпеки заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ñ Ð²Ð°Ð³ÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¶Ñнок доÑÐµÐ¿ÐµÑ Ð´ÐµÐ½Ñ Ð½Ðµ доÑÑаÑнÑо.
У доÑлÑдженнÑÑ Ð½Ð° ÑваÑÐ¸Ð½Ð°Ñ ÑокÑиÑний вплив на ÑепÑодÑкÑивнÑÑÑÑ ÑпоÑÑеÑÑгавÑÑ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð²Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸ÑÐ¾ÐºÐ¸Ñ Ð´Ð¾Ð·. ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ñ Ð¿ÐµÑÑод вагÑÑноÑÑÑ Ñекомендоване ÑÑлÑки Ñ ÑÐ°Ð·Ñ Ð²ÑдÑÑÑноÑÑÑ Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑнÑÑого алÑÑеÑнаÑивного лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа коли Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ Ð±ÑлÑÑий Ñизик Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð°ÑеÑÑ Ñа плода.
ÐеÑÑод годÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑддÑ
ÐеÑиндопÑил. Ðе Ñекомендоване заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ñ Ð¿ÐµÑÑод годÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑÐ´Ð´Ñ Ñ Ð·Ð²’ÑÐ·ÐºÑ Ð· вÑдÑÑÑнÑÑÑÑ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ . ÐÑд ÑÐ°Ñ Ð³Ð¾Ð´ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑÐ´Ð´Ñ Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð¾ пÑизнаÑиÑи алÑÑеÑнаÑивне лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñз бÑлÑÑ Ð´Ð¾ÑлÑдженим пÑоÑÑлем безпеки, оÑобливо пÑд ÑÐ°Ñ Ð³Ð¾Ð´ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð½Ð°Ñодженого або недоноÑеного немовлÑÑи.
ÐмлодипÑн. ÐмлодипÑн пÑÐ¾Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñ Ñ Ð³ÑÑдне молоко. Ðоза, оÑÑимана немовлÑм, оÑÑнÑвалаÑÑ Ð½Ð° мÑжкваÑÑалÑнÑй оÑÐ½Ð¾Ð²Ñ Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð² дÑÐ°Ð¿Ð°Ð·Ð¾Ð½Ñ 3â7 % з макÑималÑним знаÑеннÑм 15 % вÑд пÑийнÑÑÐ¾Ñ Ð¼Ð°ÑÑÑ’Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸. Ðплив амлодипÑÐ½Ñ Ð½Ð° немовлÑÑ Ð½ÐµÐ²Ñдомий. Ð ÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñодо пÑодовженнÑ/пÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ð¾Ð´ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑÐ´Ð´Ñ Ð°Ð±Ð¾ пÑодовженнÑ/пÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿Ñном ÑлÑд пÑиймаÑи, беÑÑÑи до Ñваги коÑиÑÑÑ Ð²Ñд годÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑÐ´Ð´Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñини Ñа коÑиÑÑÑ Ð²Ñд лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿Ñном Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð°ÑеÑÑ.
ФеÑÑилÑнÑÑÑÑ
ÐÑо звоÑоÑÐ½Ñ Ð±ÑÐ¾Ñ ÑмÑÑÐ½Ñ Ð·Ð¼Ñни Ñ Ð³Ð¾Ð»ÑвÑÑ ÑпеÑмаÑозоÑда повÑдомлÑлоÑÑ Ñ Ð´ÐµÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð»ÑкÑвалиÑÑ Ð±Ð»Ð¾ÐºÐ°ÑоÑами калÑÑÑÑÐ²Ð¸Ñ ÐºÐ°Ð½Ð°Ð»Ñв. ÐлÑнÑÑÐ½Ñ Ð´Ð°Ð½Ñ Ñодо поÑенÑÑйного Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð½Ð° ÑеÑÑилÑнÑÑÑÑ Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑми. ÐÑдомо, Ñо Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° ÑÑÑÐ°Ñ Ð±Ñло виÑвлено побÑÑÐ½Ñ Ð´ÑÑ Ð½Ð° ÑеÑÑилÑнÑÑÑÑ ÑамÑÑв ÑÑÑÑв.
ÐдаÑнÑÑÑÑ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñи на ÑвидкÑÑÑÑ ÑеакÑÑÑ Ð¿Ñи кеÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð²ÑоÑÑанÑпоÑÑом або ÑнÑими Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñзмами.
ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñодо Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Рна здаÑнÑÑÑÑ ÐºÐµÑÑваÑи ÑÑанÑпоÑÑними заÑобами Ñа пÑаÑÑваÑи з Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñзмами не пÑоводилиÑÑ. ÐмлодипÑн може ÑиниÑи незнаÑний або помÑÑний вплив на здаÑнÑÑÑÑ ÐºÐµÑÑваÑи ÑÑанÑпоÑÑними заÑобами Ñа пÑаÑÑваÑи з Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñзмами. Ðожливе поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑеакÑÑÑ Ð²Ð¾Ð´ÑÑ Ñ ÑÐ°Ð·Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð¼Ð¾ÑоÑеннÑ, головного болÑ, ÑлабкоÑÑÑ, ÑÑомлÑваноÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ нÑдоÑи. Рекомендовано бÑÑи обеÑежними, оÑобливо на поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑваннÑ.
СпоÑÑб заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа дози.
ÐÐ»Ñ Ð¿ÐµÑоÑалÑного заÑÑоÑÑваннÑ.
ÐоÑоÑлим ÑлÑд пÑизнаÑаÑи 1 ÑаблеÑÐºÑ Ð½Ð° Ð´Ð¾Ð±Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñазово, бажано вÑанÑÑ Ð¿ÐµÑед ÑдоÑ. ТаблеÑка не пÑдлÑÐ³Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð´ÑлÑ.
ÐÐ¾Ð·Ñ ÑлÑд пÑдбиÑаÑи ÑндивÑдÑалÑно Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ паÑÑÑнÑа з ÑÑÐ°Ñ ÑваннÑм Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннÑ, пеÑебÑÐ³Ñ Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа показникÑв аÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ.
ÐакÑималÑна добова доза – 1 ÑаблеÑка ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Ð 8 мг/10 мг на добÑ.
ÐаÑÑÑнÑи з гÑÑп ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ – див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ.
ÐаÑÑÑнÑи Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок Ñа паÑÑÑнÑи лÑÑнÑого вÑÐºÑ (див. ÑоздÑли «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ Ñа «Ð¤Ð°ÑмакокÑнеÑика»). ÐÐ¸Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑилаÑÑ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ Ñа Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв лÑÑнÑого вÑкÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пÑоводиÑи ÑаÑÑий конÑÑÐ¾Ð»Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÑеаÑинÑÐ½Ñ Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ.
ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Рможна пÑизнаÑаÑи паÑÑÑнÑам Ñз клÑÑенÑом кÑеаÑинÑÐ½Ñ ≥ 60 мл/Ñ Ð² Ñа не ÑлÑд пÑизнаÑаÑи паÑÑÑнÑам Ñз клÑÑенÑом кÑеаÑинÑÐ½Ñ <60 мл/Ñ Ð². Таким паÑÑÑнÑам ÑекомендÑÑÑÑÑÑ ÑндивÑдÑалÑний пÑдбÑÑ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ кожного Ñз компоненÑÑв лÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð¾ÐºÑемо.
Ðа Ñмови добÑÐ¾Ñ Ð¿ÐµÑеноÑимоÑÑÑ Ð´Ð¾Ð·ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð°ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ð¼ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв молодого Ñа лÑÑнÑого вÑкÑ. ÐÐ»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв лÑÑнÑого вÑÐºÑ Ñекомендований звиÑайний Ñежим дозÑваннÑ, але пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно виконÑваÑи з обеÑежнÑÑÑÑ.
ÐонÑенÑÑаÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð½Ðµ залежиÑÑ Ð²Ñд ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок.
ÐмлодипÑн не виводиÑÑÑÑ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð´ÑалÑзÑ.
ÐаÑÑÑнÑи Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑнки (див. ÑоздÑли «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ Ñа «Ð¤Ð°ÑмакокÑнеÑика»). ÐÑдÑÑÑÐ½Ñ ÑекомендаÑÑÑ Ñодо дозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз легкими Ñа помÑÑними поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑнки, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÑдбÑÑ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ повинен бÑÑи обеÑежним, ÑозпоÑинаÑи ÑлÑд з найнижÑÐ¸Ñ Ð´Ð¾Ð· (див. ÑоздÑли «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ Ñа «Ð¤Ð°ÑмакокÑнеÑика»). ÐÐ»Ñ Ð²Ð¸Ð±Ð¾ÑÑ Ð¾Ð¿ÑималÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾ÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñа пÑдÑÑимÑÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ лÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑам Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑнки Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно окÑемо пÑдбиÑаÑи Ð´Ð¾Ð·Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ñа пеÑиндопÑилÑ. ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñодо ÑаÑмакокÑнеÑики амлодипÑÐ½Ñ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з ÑÑжкими поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑнки не пÑоводилиÑÑ. ÐаÑÑÑнÑам Ñз поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑнки ÑÑжкого ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ Ð¿Ñийом амлодипÑÐ½Ñ ÑлÑд ÑозпоÑинаÑи з найнижÑÐ¸Ñ Ð´Ð¾Ð· Ñа поÑÑÑпово пÑдвиÑÑваÑи.
ÐÑÑи.
ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Рне ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑизнаÑаÑи дÑÑÑм ÑеÑез вÑдÑÑÑнÑÑÑÑ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð· ÑÑаÑÑÑ ÑÑÑÑ Ð³ÑÑпи паÑÑÑнÑÑв.
ÐеÑедозÑваннÑ.
ÐÑо випадки пеÑедозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ ÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐС® Рне повÑдомлÑлоÑÑ. ÐÐ°Ð½Ñ Ñодо ÑвÑдомого пеÑедозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÐµÐ½Ñ.
СимпÑоми. ÐаÑÐ²Ð½Ñ Ð´Ð°Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð²Ð¾Ð»ÑÑÑÑ Ð¿ÑипÑÑÑиÑи, Ñо пÑийом дÑже Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ñ Ð´Ð¾Ð· може пÑизвеÑÑи до надмÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿ÐµÑиÑеÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð²Ð°Ð·Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð°ÑаÑÑÑ Ñа ймовÑÑного Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑлекÑоÑÐ½Ð¾Ñ ÑÐ°Ñ ÑкаÑдÑÑ. ÐовÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо виÑаженÑ, можливо, ÑÑÐ¸Ð²Ð°Ð»Ñ ÑиÑÑÐµÐ¼Ð½Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ Ñа Ñок з леÑалÑним наÑлÑдком.
ÐÑкÑваннÑ. ÐлÑнÑÑно виÑажена гÑпоÑензÑÑ, викликана пеÑедозÑваннÑм амлодипÑнÑ, поÑÑебÑÑ Ð°ÐºÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ°ÑдÑоваÑкÑлÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸, зокÑема ÑаÑÑого монÑÑоÑÐ¸Ð½Ð³Ñ ÑÑнкÑÑÑ ÑеÑÑÑ Ñа ÑеÑпÑÑаÑоÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑнкÑÑÑ, Ð½Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑ Ð³Ð¾ÑизонÑалÑного Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· пÑипÑднÑÑими нижнÑми кÑнÑÑвками, Ñа поÑÑебÑÑ Ñважного наглÑÐ´Ñ Ð·Ð° об’Ñмом ÑиÑкÑлÑÑÑÐ¾Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ñа ÑеÑовидÑленнÑм.
ÐÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð°Ð·Ð¾ÐºÐ¾Ð½ÑÑÑикÑоÑа може бÑÑи коÑиÑним Ñ Ð²ÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑонÑÑÑ ÑÑдин Ñа аÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ, ÑкÑо вÑдÑÑÑÐ½Ñ Ð¿ÑоÑипоказаннÑ. ÐнÑÑÑÑÑнÑовенне Ð²Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑÑÑ Ð³Ð»ÑконаÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ допомогÑи ÑÑÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑлÑдкÑв блокади калÑÑÑÑÐ²Ð¸Ñ ÐºÐ°Ð½Ð°Ð»Ñв.
У деÑÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ Ñ Ð´Ð¾ÑеÑним пÑÐ¾Ð¼Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑлÑнка. ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° здоÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ð±ÑоволÑÑÑÑ Ð¿ÑодемонÑÑÑÑвало, Ñо пÑийом акÑивованого вÑгÑÐ»Ð»Ñ ÑеÑез 2 години пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ 10 мг амлодипÑÐ½Ñ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÑÑ ÑвидкÑÑÑÑ Ð°Ð±ÑоÑбÑÑÑ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿ÑÐ½Ñ Ð² оÑганÑзмÑ. У ÑиÑÑÐµÐ¼Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÐºÑовообÑÐ³Ñ Ð°Ð¼Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¿Ñн Ð¼Ð°Ñ Ð²Ð¸Ñокий ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ Ð·Ð²’ÑзÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· бÑлками кÑовÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÐµÐ¼Ð¾Ð´ÑалÑÐ·Ñ Ð½Ðµ еÑекÑивне.
ÐнÑоÑмаÑÑÑ Ð¿Ñо пеÑедозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð°. ÐÑи пеÑедозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐФ можÑÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÑÑи гÑпоÑензÑÑ, ÑиÑкÑлÑÑоÑний Ñок, поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐµÐ»ÐµÐºÑÑолÑÑного баланÑÑ, ниÑкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ, гÑпеÑвенÑилÑÑÑÑ, ÑÐ°Ñ ÑкаÑдÑÑ, палÑпÑÑаÑÑÑ, бÑадикаÑдÑÑ, запамоÑоÑеннÑ, ÑÑивога Ñа каÑелÑ.
ÐÑи пеÑедозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð²Ð½ÑÑÑÑÑнÑовенне Ð²Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÑозÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð»Ð¾ÑÐ¸Ð´Ñ Ð½Ð°ÑÑÑÑ 0,9 %. ÐÑи Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно надаÑи гоÑизонÑалÑне положеннÑ. СлÑд ÑозглÑнÑÑи можливÑÑÑÑ Ð¿ÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÑнÑÑзÑÑ Ð· ангÑоÑензином ÐÐ Ñа/або внÑÑÑÑÑнÑовенного Ð²Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ°ÑÐµÑ Ð¾Ð»Ð°Ð¼ÑнÑв. ÐеÑиндопÑил може бÑÑи виведений Ñз ÑиÑÑемного кÑовообÑÐ³Ñ Ð·Ð° Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð³ÐµÐ¼Ð¾Ð´ÑалÑÐ·Ñ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ). ÐÑи Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÑÐ¹ÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾ лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑадикаÑдÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ бÑÑи Ñекомендоване заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑÑÑного водÑÑ ÑиÑмÑ. ÐÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно вÑÑановиÑи поÑÑÑйний монÑÑоÑинг за оÑновними показниками жиÑÑÑдÑÑлÑноÑÑÑ, ÑÑвнем конÑенÑÑаÑÑÑ ÐµÐ»ÐµÐºÑÑолÑÑÑв Ñа кÑеаÑинÑÐ½Ñ Ð² ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑовÑ.
ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ.
ÐайÑаÑÑÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ, пÑо ÑÐºÑ Ð¿Ð¾Ð²ÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñи окÑÐµÐ¼Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ñа амлодипÑнÑ: набÑÑки, ÑонливÑÑÑÑ, запамоÑоÑеннÑ, головний бÑÐ»Ñ (оÑобливо на поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑваннÑ), поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¼Ð°ÐºÑ (диÑгевзÑÑ), паÑеÑÑезÑÑ, поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð¾ÑÑ (вклÑÑаÑÑи двоÑÐ½Ð½Ñ Ð² оÑÐ°Ñ ), дзвÑн Ñ Ð²ÑÑ Ð°Ñ , веÑÑиго, палÑпÑÑаÑÑÑ, пÑипливи, гÑпоÑензÑÑ (Ñа пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· Ð½ÐµÑ ÑимпÑоми), задиÑка, каÑелÑ, бÑÐ»Ñ Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ð¾ÑÑ, нÑдоÑа, блÑваннÑ, диÑпепÑÑÑ, змÑна ÑиÑÐ¼Ñ Ð´ÐµÑекаÑÑÑ, дÑаÑеÑ, запоÑ, ÑвеÑбÑж, виÑипаннÑ, екзанÑема, набÑÑк ÑÑглобÑв (набÑÑк ÑиколоÑок), Ñпазми м’ÑзÑв, пÑдвиÑена вÑомлÑванÑÑÑÑ, аÑÑенÑÑ.
СлÑд попеÑедиÑи паÑÑÑнÑа пÑо Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑднÑÑÑÑ Ð·Ð²ÐµÑнÑÑиÑÑ Ð´Ð¾ лÑкаÑÑ Ð¿Ñи поÑÐ²Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°Ðº депÑеÑÑÑ, анÑÑÑÑ/олÑгÑÑÑÑ, пÑиливÑв жаÑÑ, поÑемнÑÐ½Ð½Ñ ÑеÑÑ, нÑдоÑи, блÑваннÑ, ÑÑдом м’ÑзÑв, ÑплÑÑаноÑÑÑ ÑвÑдомоÑÑÑ, зокÑема ознак ÑиндÑÐ¾Ð¼Ñ Ð½ÐµÐ°Ð´ÐµÐºÐ²Ð°ÑÐ½Ð¾Ñ ÑекÑеÑÑÑ Ð°Ð½ÑидÑÑÑеÑиÑного гоÑÐ¼Ð¾Ð½Ñ (СÐСÐÐÐ).
ÐÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑиндопÑÐ¸Ð»Ñ Ð°Ð±Ð¾ амлодипÑÐ½Ñ ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ, ÑÐºÑ Ð½Ð°Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ñ Ð¾ÐºÑемо Ñ ÐºÐ»Ð°ÑиÑÑÐºÐ¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð·Ð³Ñдно Ð·Ñ Ñловником ÑÑандаÑÑÐ¸Ð·Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ñ Ð¼ÐµÐ´Ð¸ÑÐ½Ð¾Ñ ÑеÑмÑнологÑÑ MedDRA за ÑиÑÑемами оÑганÑÐ·Ð¼Ñ Ñа з ÑÐ°ÐºÐ¾Ñ ÑаÑÑоÑÐ¾Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ: дÑже ÑаÑÑо (≥1/10); ÑаÑÑо (≥1/100 до <1/10); неÑаÑÑо (>1/1000 до <1/100); ÑÑдко (>1/10000 до <1/1000); дÑже ÑÑдко (<1/10000); ÑаÑÑоÑа невÑдома (не може бÑÑи визнаÑена згÑдно з наÑÐ²Ð½Ð¾Ñ ÑнÑоÑмаÑÑÑÑ).
ТаблиÑÑ 2.
СиÑÑеми оÑганÑв за клаÑиÑÑкаÑÑÑÑ MedDRA |
ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ |
ЧаÑÑоÑа |
|
---|---|---|---|
ÐмлодипÑн |
ÐеÑиндопÑил |
||
ÐнÑекÑÑÑ Ñа ÑнвазÑÑ |
РинÑÑ |
неÑаÑÑо |
дÑже ÑÑдко |
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑиÑÑеми кÑÐ¾Ð²Ñ Ñа лÑмÑаÑиÑÐ½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
ÐозиноÑÑлÑÑ |
– |
неÑаÑÑо* |
ÐейкопенÑÑ/нейÑÑопенÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
дÑже ÑÑдко |
дÑже ÑÑдко |
|
ÐгÑанÑлоÑиÑоз або панÑиÑопенÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
– |
дÑже ÑÑдко |
|
ТÑомбоÑиÑопенÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
дÑже ÑÑдко |
дÑже ÑÑдко |
|
ÐнзимоÑпеÑиÑÑÑна гемолÑÑиÑна анемÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з ÑÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð³Ð»Ñкозо-6-ÑоÑÑаÑдегÑдÑогенази (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
– |
дÑже ÑÑдко |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑмÑÐ½Ð½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
ÐÑпеÑÑÑÑливÑÑÑÑ |
дÑже ÑÑдко |
неÑаÑÑо |
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð¼ÐµÑаболÑÐ·Ð¼Ñ Ñа обмÑÐ½Ñ ÑеÑовин |
ÐÑпоглÑкемÑÑ (див. ÑоздÑли «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ Ñа «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй») |
– |
неÑаÑÑо* |
ÐÑпеÑкалÑÑмÑÑ, Ñо Ð·Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð²ÑдмÑни пÑепаÑаÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
– |
неÑаÑÑо* |
|
ÐÑпонаÑÑÑÑмÑÑ |
– |
неÑаÑÑо* |
|
ÐÑпеÑглÑкемÑÑ |
дÑже ÑÑдко |
– |
|
ÐÑÐ¸Ñ ÑÑÐ½Ñ Ñозлади |
ÐезÑÐ¾Ð½Ð½Ñ |
неÑаÑÑо |
– |
ÐоÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¾Ñ (вклÑÑаÑÑи ÑÑивогÑ) |
неÑаÑÑо |
неÑаÑÑо |
|
ÐепÑеÑÑÑ |
неÑаÑÑо |
– |
|
ÐоÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ½Ñ |
– |
неÑаÑÑо |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð½ÐµÑÐ²Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
СонливÑÑÑÑ (оÑобливо на поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑваннÑ) |
ÑаÑÑо |
неÑаÑÑо* |
ÐапамоÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ (оÑобливо на поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑваннÑ) |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
Ðоловний бÑÐ»Ñ (оÑобливо на поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑваннÑ) |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ТÑÐµÐ¼Ð¾Ñ |
неÑаÑÑо |
– |
|
ÐÑпÑÑÑÑÑ ÑÐ¼Ð°ÐºÑ (диÑгевзÑÑ) |
неÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐÑпоеÑÑезÑÑ |
неÑаÑÑо |
– |
|
ÐаÑеÑÑезÑÑ |
неÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐепÑиÑомнÑÑÑÑ |
неÑаÑÑо |
неÑаÑÑо* |
|
СплÑÑанÑÑÑÑ ÑвÑдомоÑÑÑ |
ÑÑдко |
дÑже ÑÑдко |
|
ÐÑпеÑÑонÑÑ |
дÑже ÑÑдко |
– |
|
ÐеÑиÑеÑиÑна нейÑопаÑÑÑ |
дÑже ÑÑдко |
– |
|
ЦеÑебÑоваÑкÑлÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð´ÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñи внаÑлÑдок надмÑÑного Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв гÑÑпи виÑокого ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
– |
дÑже ÑÑдко |
|
ÐкÑÑÑапÑÑамÑÐ´Ð½Ñ Ñозлади (екÑÑÑапÑÑамÑдний ÑиндÑом) |
ÑаÑÑоÑа невÑдома |
– |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð¾ÑганÑв зоÑÑ |
ÐоÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð¾ÑÑ |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
ÐвоÑÐ½Ð½Ñ Ð² оÑÐ°Ñ |
ÑаÑÑо |
– |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð¾ÑганÑв ÑлÑÑ Ñ Ñа лабÑÑинÑÑ |
ÐзвÑн Ñ Ð²ÑÑ Ð°Ñ |
неÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
ÐеÑÑиго |
– |
ÑаÑÑо |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑеÑÑÑ |
ÐалÑпÑÑаÑÑÑ |
ÑаÑÑо |
неÑаÑÑо* |
Ð¢Ð°Ñ ÑкаÑдÑÑ |
– |
неÑаÑÑо* |
|
СÑенокаÑдÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
– |
дÑже ÑÑдко |
|
ÐнÑаÑÐºÑ Ð¼ÑокаÑда може виникаÑи внаÑлÑдок надмÑÑного Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв гÑÑпи виÑокого ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
дÑже ÑÑдко |
дÑже ÑÑдко |
|
ÐÑиÑмÑÑ (в ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑиÑÐ»Ñ Ð±ÑадикаÑдÑÑ, ÑлÑноÑкова ÑÐ°Ñ ÑкаÑдÑÑ Ñа ÑÑбÑилÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑедÑеÑдÑ) |
неÑаÑÑо |
дÑже ÑÑдко |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑÑÐ´Ð¸Ð½Ð½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
ÐÑиливи |
ÑаÑÑо |
– |
ÐÑпоÑензÑÑ (Ñа пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· Ð½ÐµÑ ÑимпÑоми) |
неÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
Феномен Рейно |
- |
ÑаÑÑоÑа невÑдома |
|
ÐаÑкÑлÑÑ |
дÑже ÑÑдко |
неÑаÑÑо* |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑеÑпÑÑаÑоÑÐ½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми, оÑганÑв гÑÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ»ÑÑки Ñа ÑеÑедоÑÑÑÐ½Ð½Ñ |
ÐадиÑка |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
ÐаÑÐµÐ»Ñ |
неÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐÑÐ¾Ð½Ñ Ð¾Ñпазм |
– |
неÑаÑÑо |
|
ÐозиноÑÑлÑна пневмонÑÑ |
– |
дÑже ÑÑдко |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð³ÐµÐ¿Ð°ÑобÑлÑаÑÐ½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
ÐепаÑиÑ, жовÑÑниÑÑ |
дÑже ÑÑдко |
– |
ЦиÑолÑÑиÑний або Ñ Ð¾Ð»ÐµÑÑаÑиÑний гепаÑÐ¸Ñ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
– |
дÑже ÑÑдко |
|
ÐÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑеÑменÑÑв (пеÑеважно ÑпÑиÑÐ¸Ð½ÐµÐ½Ñ Ñ Ð¾Ð»ÐµÑÑазом) |
дÑже ÑÑдко |
– |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑлÑнково-киÑкового ÑÑакÑÑ |
ÐÑпеÑплазÑÑ ÑÑен |
дÑже ÑÑдко |
– |
ÐÑÐ»Ñ Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ð¾ÑÑ |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐÑдоÑа |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐлÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ |
неÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐиÑпепÑÑÑ |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐмÑна ÑиÑÐ¼Ñ Ð´ÐµÑекаÑÑÑ |
ÑаÑÑо |
– |
|
СÑÑ ÑÑÑÑ Ñ ÑоÑÑ |
неÑаÑÑо |
неÑаÑÑо |
|
ÐÑаÑÐµÑ |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐÐ°Ð¿Ð¾Ñ |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐанкÑеаÑÐ¸Ñ |
дÑже ÑÑдко |
дÑже ÑÑдко |
|
ÐаÑÑÑÐ¸Ñ |
дÑже ÑÑдко |
– |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑкÑÑи Ñа пÑдÑкÑÑÐ½Ð¾Ñ Ñканини |
ÐнгÑоневÑоÑиÑний набÑÑк ÐвÑнке |
дÑже ÑÑдко |
– |
ÐнгÑоневÑоÑиÑний набÑÑк облиÑÑÑ, кÑнÑÑвок, гÑб, ÑÐ»Ð¸Ð·Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ð»Ð¾Ð½Ð¾Ðº, Ñзика, голоÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÑÑлини Ñа/або гоÑÑÐ°Ð½Ñ (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
дÑже ÑÑдко |
неÑаÑÑо |
|
ÐÑлÑÑиÑоÑмна еÑиÑема |
дÑже ÑÑдко |
дÑже ÑÑдко |
|
ÐлопеÑÑÑ |
неÑаÑÑо |
– |
|
ÐÑÑпÑÑа |
неÑаÑÑо |
– |
|
ÐнебаÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑкÑÑи |
неÑаÑÑо |
– |
|
ÐÑпеÑгÑдÑоз |
неÑаÑÑо |
неÑаÑÑо |
|
СвеÑбÑж |
неÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐиÑипаннÑ, екзанÑема |
неÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐÑопив’Ñнка (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ) |
неÑаÑÑо |
неÑаÑÑо |
|
РеакÑÑÑ ÑоÑоÑÑÑливоÑÑÑ |
дÑже ÑÑдко |
неÑаÑÑо* |
|
ÐемÑÑгоÑд |
– |
неÑаÑÑо* |
|
ÐоÑÐ¸Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑимпÑомÑв пÑоÑÑÐ°Ð·Ñ |
– |
ÑÑдко |
|
СиндÑом СÑÑвенÑа-ÐжонÑона |
дÑже ÑÑдко |
– |
|
ÐкÑÑолÑаÑивний деÑмаÑÐ¸Ñ |
дÑже ÑÑдко |
– |
|
ТокÑиÑний епÑдеÑмалÑний некÑолÑз |
ÑаÑÑоÑа невÑдома |
– |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑкелеÑно-м’ÑÐ·Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÑиÑÑеми Ñа ÑполÑÑÐ½Ð¾Ñ Ñканини |
ÐабÑÑк ÑÑглобÑв (набÑÑк ÑиколоÑок) |
ÑаÑÑо |
– |
ÐÑÑÑалгÑÑ |
неÑаÑÑо |
неÑаÑÑо* |
|
ÐÑалгÑÑ |
неÑаÑÑо |
неÑаÑÑо* |
|
Спазми м’ÑзÑв |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐÑÐ»Ñ Ñ ÑÐ¿Ð¸Ð½Ñ |
неÑаÑÑо |
– |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð½Ð¸Ñок Ñа ÑеÑовидÑлÑÐ½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
ÐоÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑовипÑÑканнÑ, нÑкÑÑÑÑÑ, полакÑÑÑÑÑ (ÑаÑÑе ÑеÑовипÑÑканнÑ) |
неÑаÑÑо |
– |
ÐиÑкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ |
– |
неÑаÑÑо |
|
ÐоÑÑÑа ниÑкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ |
– |
дÑже ÑÑдко |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑепÑодÑкÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми Ñа молоÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ð»Ð¾Ð· |
ÐÑекÑилÑна диÑÑÑнкÑÑÑ |
неÑаÑÑо |
неÑаÑÑо |
ÐÑнекомаÑÑÑÑ |
неÑаÑÑо |
– |
|
ÐагалÑÐ½Ñ Ñозлади |
ÐабÑÑки |
дÑже ÑÑдко |
– |
ÐеÑиÑеÑиÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð±ÑÑки |
– |
неÑаÑÑо* |
|
ÐÑдвиÑена вÑомлÑванÑÑÑÑ |
ÑаÑÑо |
– |
|
ÐÑÐ»Ñ Ñ Ð³ÑÑднÑй клÑÑÑÑ |
неÑаÑÑо |
– |
|
ÐÑÑенÑÑ |
ÑаÑÑо |
ÑаÑÑо |
|
ÐÑÐ»Ñ |
неÑаÑÑо |
– |
|
ÐездÑÐ¶Ð°Ð½Ð½Ñ |
неÑаÑÑо |
– |
|
ÐÑпеÑÑеÑмÑÑ |
– |
неÑаÑÑо* |
|
ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ |
ÐбÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñи ÑÑла, зменÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñи ÑÑла |
неÑаÑÑо |
– |
ÐÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÑеÑовини Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ |
– |
неÑаÑÑо* |
|
ÐÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÑеаÑинÑÐ½Ñ Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ |
– |
неÑаÑÑо* |
|
ÐÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð±ÑлÑÑÑбÑÐ½Ñ Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ |
– |
ÑÑдко |
|
ÐÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑеÑменÑÑв |
– |
ÑÑдко |
|
ÐÐ½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð³ÐµÐ¼Ð¾Ð³Ð»Ð¾Ð±ÑÐ½Ñ Ñа гемаÑокÑиÑÑ |
– |
дÑже ÑÑдко |
|
УÑкодженнÑ, оÑÑÑÑÐ½Ð½Ñ Ñа ÑÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ |
ÐадÑÐ½Ð½Ñ |
– |
неÑаÑÑо* |
*ЧаÑÑоÑÑ Ð±Ñло ÑозÑÐ°Ñ Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¾ за даними ÑпонÑÐ°Ð½Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑÐ´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ñ Ð¿Ñо побÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ, виÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ñ Ñ Ð¿ÑоÑеÑÑ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑдженÑ.
ÐовÑÐ´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñо пÑдозÑÑÐ²Ð°Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ.
ÐовÑÐ´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñо пÑдозÑÑÐ²Ð°Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ ÑеÑÑÑÑаÑÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÑоÑедÑÑоÑ. Це дозволÑÑ Ð¿ÑодовжÑваÑи монÑÑоÑинг ÑпÑввÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ «ÐºÐ¾ÑиÑÑÑ/Ñизик» Ð´Ð»Ñ Ð²ÑдповÑдного лÑкаÑÑÑкого заÑобÑ. ÐедиÑним пÑаÑÑвникам Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно повÑдомлÑÑи пÑо бÑдÑ-ÑÐºÑ Ð¿ÑдозÑÑÐ²Ð°Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ ÑеÑез наÑÑоналÑÐ½Ñ ÑиÑÑÐµÐ¼Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑдомленÑ.
ТеÑмÑн пÑидаÑноÑÑÑ. 2 Ñоки.
Умови збеÑÑганнÑ.
ÐбеÑÑгаÑи в оÑигÑналÑнÑй ÑпаковÑÑ Ð¿Ñи ÑемпеÑаÑÑÑÑ Ð½Ðµ виÑе 25 °Ð¡. ÐбеÑÑгаÑи Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑÑÐ¿Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´ÑÑей мÑÑÑÑ.
Упаковка.
Ðо 10 ÑаблеÑок Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑÑÑнÑй ÑаÑÑнковÑй ÑпаковÑÑ; по 3 конÑÑÑÐ½Ñ ÑаÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ñ Ñпаковки в паÑÑÑ.
ÐаÑегоÑÑÑ Ð²ÑдпÑÑкÑ. Ðа ÑеÑепÑом.
ÐиÑобник. ÐÑÐТ «Ð¤Ð°ÑмаÑевÑиÑна ÑÑÑма «ÐаÑниÑÑ».
ÐÑÑÑÐµÐ·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñобника Ñа адÑеÑа мÑÑÑÑ Ð¿ÑÐ¾Ð²Ð°Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ дÑÑлÑноÑÑÑ.
УкÑаÑна, 02093, м. ÐиÑв, вÑл. ÐоÑиÑпÑлÑÑÑка, 13.
ÐаÑа оÑÑаннÑого пеÑеглÑÐ´Ñ .28.05.2022.