Міжнародний Центр Перспективних Досліджень

[/] Проекти Публікації Укр Eng Про центр Кар'єра та інтернатура Напрямки Зовнішня політика Внутрішня політика Економіка Соціальна політика та права людини Діяльність Актуальні проекти Архів проектів Періодичні видання (Inside Ukraine) Аналітика Внутрішня політика МЦПД презентував 101-й випуск вісника «Inside Ukraine» 27.01.2022 Зовнішня політика Як зробити санкції ефективнішими - аналітики МЦПД запропонували нові ідеї 30.09.2022 Зовнішня політика Членство РФ в ООН незаконне: експерти обговорили варіанти міжнародної ізоляції Росії 02.03.2023 Зовнішня політика ВІДБУДОВА УКРАЇНИ: ЯК ВІДНОВЛЮВАТИ КРАЩЕ ТА РОЗУМНІШЕ? У Брюсселі відбувся захід за участю МЦПД щодо відбудови України 07.03.2023 Зовнішня політика Експерти МЦПД дослідили питання формування політики щодо Китаю в Центральній та Східній Європі 30.03.2023 Зовнішня політика Політична криза в Болгарії: експерти МЦПД проаналізували можливі варіанти виходу з неї та вплив на допомогу Україні 17.04.2023 Переглянути Більше з цього розділу Зовнішня політика Політична криза в Болгарії: експерти МЦПД проаналізували можливі варіанти виходу з неї та вплив на допомогу Україні Політична криза в Болгарії: можливі рішення та вплив на допомогу Україні 12 квітня в Болгарії відбулось установче засідання 49-го складу Народного зібрання, яке закінчилось провалом голосування за кандидатуру спікера. Ситуація нагадує початок роботи парламенту попереднього скликання, хоч є деякі відмінності. Багато хто припускав, що партія Бойка Борисова ГЕРБ-СДС вже заручилася достатньою кількістю голосів потенційних союзників і зможе організувати голосування за кандидатуру свого голови, але обрання фактично провалили. Натомість закляті опоненти сіли за стіл переговорів та розробляють законодавчу програму діяльності парламенту для виходу із кризи. Новий склад парламенту Болгарії: розподіл сил та провал установчого засідання Варто нагадати, що позачергові парламентські вибори у Болгарії відбулися 2 квітня ц.р. Жодна із партій не змогла отримати достатньо голосів для самостійного формування постійного уряду. Місця в Народному зібранні розподілилися наступним чином: ГЕРБ-СДС – 69 мандатів (26,49% голосів виборців); Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія – 64 (24,56%); проросійська партія «Відродження» – 37 мандатів (14,16%); Рух за права та свободи – 36 мандатів (13,75%); Болгарська соціалістична партія – 23 мандати (8,93%); Є такий народ (ІТН) – 11 мандатів (4,11%). Відзначимо, що до законодавчого органу Болгарії обирають 240 депутатів. Тому бля прийняття рішення необхідна проста більшість в 121 голос, а внесення змін до конституції – не менше 160 голосів. На відміну від попереднього разу, коли глава держави більше місяця відкладав із призначенням дати установчого зібрання, президент Болгарії Румен Радєв не став тягнути та призначив перше засідання в термін менш ніж за тиждень. В експертному середовищі не виключали, що такий поспіх пов'язаний з наявністю кулуарних домовленостей і можливістю формування коаліції на чолі з ГЕРБ-СДС без залучення депутатів ПЗ-ДБ. Заява Бойка Борисова про відсутність планів відмовитися від мандату та похвала на адресу популістів від «Відродження» лише посилили підозри. Допускалося, що до коаліції можуть залучити РПС, ЄТН та БСП. Такий формат навіть без «Відродження» дозволяв би ГЕРБ-СДС отримати в парламенті 139 голосів. Перше засідання парламенту Болгарії за традицією відкрив найстаріший депутат Вежді Рашидов, який у попередньому складі був обраний спікером в якості варіанту виходу з глухого кута. Після вступних слів лідерів партій відбулося висування кандидатур на посаду спікера. Партія ГЕРБ-СДС запропонувала на посаду голови Народних зборів Росена Желязкова. Свою кандидатуру також висунула партія Костадіна Костадінова «Відродження» – Петра Пєткова. На відміну від попереднього складу парламенту на установчому засіданні ні проєвропейська ПЗ-ДБ, ні РПС, ні БСП не висунули своїх кандидатів. В ході голосування кандидатура Петра Пєткова набрала лише 37 голосів від «Відродження». В свою чергу, кандидатура Росена Желязкова також не набрала достатньої кількості голосів. За нього проголосували лише ГЕРБ-СДС та ЄТН – 79 депутатів парламенту. Попри очікування під час голосування по кандидатурі від ГЕРБ-СДС утрималися протурецька партія РПС, а також БСП. Стало зрозуміло, що про існування кулуарних домовленостей мова не йде. Після невеликої перерви проєвропейська коаліція ПЗ-ДБ запропонувала першій парламентській політичній силі розділити місце спікера між ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ на ротаційній основі, що, за оцінками болгарських юристів, йде в розріз із Конституцією країни. Для обговорення цієї пропозиції на засіданні Народних зборів зробили перерву. Варто зазначити, що переговори з цього питання відбувалися до пізнього вечора. На них були присутні лише ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ, а інші політичні сили не були запрошені. Виступаючи за підсумками зустрічі, лідери ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ заявили, що обговорювалися законодавчі пріоритети чинного складу парламенту, що могло б дозволити вийти із політичної кризи та запустити роботу парламенту. В питанні обрання спікера партії так і не зійшлися. На сьогоднішньому засіданні Народних зборів голосування щодо спікера не відбулося і партії пішли в кулуари для ведення переговорів. Знову ж таки, переговори йдуть між представниками двох самих великих політичних сил, які прийняли рішення сформувати робочі групи, які напрацюють проекти законів та послідовність їх прийняття, що, за словами лідерів партій, дозволить вийти з кризи та розблокувати законодавчий орган. Мова йде про проекти законів стосовно вступу Болгарії до Шенгенської зони, європейських перспектив, судової реформи. Варіанти виходу з політичної кризи Коментуючи можливість формування парламентської коаліції, лідер ГЕРБ-СДС Бойко Борисов заявив, що розглядаються три варіанти виходу з політичної кризи. Пріоритетним для нього є залучення ПЗ-ДБ до формування широкої парламентської проєвропейської коаліції, яка просувала б проєвропейський порядок денний і мала б єдність позиції по наданню військової допомоги Україні у відбитті російської агресії. Він також припускає другий варіант, але, за його оцінками, менш корисний і проблематичний в питанні збереження існуючої єдності по відношенню до війни в Україні. Ймовірно, йдеться про формування коаліції у складі ГЕРБ-СДС, РПС, ЄТН та БСП. Зазначимо, що в кулуарах лідер БСП Корнелія Нінова категорично заявила, що в болгарських соціалістів кардинально не збігаються позиції з ГЕРБ-СДС щодо питань надання військової допомоги Україні. Бойко Борисов також не виключає варіанти обрання тимчасового уряду Румена Радєва постійним. Відмітимо, що лідер ГЕРБ-СДС Бойко Борисов в прем'єр-лізі болгарської політики з початку 2000-х років, має значний досвід ведення кулуарних переговорів та вибудовування різних політичних схем. Його опоненти з партії Продовжуємо зміни Кирило Пєтков та Асен Василев у великій політиці трохи більше року. Не виключено, що запропоновані варіанти Бойка Борисова мають далекоглядні цілі. У разі формування широкої коаліції з Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія, проти чого вони виступили категорично проти до установчого засідання, Бойко Борисов зможе заявити, що він відіграв ключову роль у виході з конституційної кризи. Перед місцевими виборами, які заплановані на 2023 рік, це посилить позицію партії ГЕРБ-СДС у місцевих радах. Для лідерів ПЗ-ДБ створення широкої коаліції із ГЕРБ-СДС може мати негативні наслідки. На квітневих позачергових виборах ПЗ-ДБ розгубили частину свого електорату, який, за оцінками соціологів, перейшов до популістської проросійської партії «Відродження». Компроміс із Бойком Борисовим, боротьба з яким стала ключовим пріоритетом партії ПЗ, виборці можуть розцінити як зраду. Кирило Пєтков та Асен Василев ймовірно усвідомлюють можливі наслідки та висувають Бойку Борисову такі вимоги, на які йому складно погодитися. Зокрема, йдеться про судову реформу та притягнення до відповідальності генерального прокурора Івана Гешева. Останній вважається людиною Бойка Борисова та називається відповідальним за перешкоджання притягненню лідера ГЕРБ-СДС до кримінальної відповідальності у березні 2021 року. Також у ПЗ-ДБ наполягають на небажанні брати участь в уряді ГЕРБ-СДС. Бойко Борисов та його оточення здійснюють інформаційний тиск, як на партію ПП-ДБ, так і західних партнерів Болгарії, які теоретично можуть «натиснути» на Кирила Петкова та Асена Василева та змусити сформувати певний формат широкої коаліції. В публічному просторі представники ГЕРБ-СДС не перестають натякати, що у разі відмови ПЗ-ДБ від пропозиції можливий варіант домовленостей із БСП або навіть проросійською партією «Відродження», що може зашкодити єдності в питанні надання військової та військово-технічної допомоги Україні, а також суттєво зблизити Болгарію з російською елітою. Варто нагадати, що 48-е скликання Народних зборів Болгарії також протягом трьох днів не могло обрати спікера парламенту. Жодна із запропонованих кандидатур кожної політичної сили не набирала необхідної кількості голосів. На третій день лідер партії БСП Корнелія Нінова підтримала пропозицію ГЕРБ-СДС і дала голоси соціалістів на підтримку спікера Вежді Рашидова, що, судячи з реакції Кирила Петкова та Асена Василева, стало сюрпризом і розцінювалося, як удар у спину від колишніх партнерів по коаліційному уряду. Не виключено, що початок роботи 49-го скликання парламенту також є добре зрежисованою політичною виставою, яка може завершитися обранням уряду на чолі з ГЕРБ-СДС. Разом із тим, прагнення ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ досягти певного компромісу в законодавчому органі для виходу із кризи також може бути наслідком зовнішнього впливу на Бойко Борисова та лідерів коаліції ПЗ-ДБ. Як в Європейському союзі, так в США вже втомились від тривалої конституційної кризи в Болгарії та постійних позачергових парламентських виборів. Протягом останнього року США та Великобританії ввели санкції проти ряду болгарських бізнесменів, які прямо чи опосередковано впливали на збереження політичної кризи в державі, були причетними до корупційних дій та сприяли посиленню залежності Болгарії від російських енергоносіїв. Зокрема, санкції накладено на екс-міністра енергетики Болгарії Ремена Овчарова, двох колишніх керівників болгарської АЄС «Козлодуй», одного із фінансистів партії РПС Девляна Пєєвськи. Перспективи розвитку українсько-болгарського військового співробітництва Для України та українсько-болгарської двосторонньої співпраці будь-який із запропонованих Бойко Борисовим варіантів не має суттєвої загрози. У випадку формування широкої коаліції у складі ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ, Україна може розраховувати на всебічну воєнну підтримку у відсічі російської збройної агресії. Вказані партії в попередньому скликанні продемонстрували, як внутрішньополітичні опоненти Болгарії змогли об’єднатися довкола прийняття закону про військово-технічну допомогу Україні, яким фактично виведено із тіні надання українському війську озброєння та боєприпасів. Більше того, в Софії прийнято рішення стосовно відновлення роботи заводу в місті Костенець з виробництва боєприпасів радянського зразка калібру 122-мм, які конче потрібні Україні. Навіть у випадку провалу широкої коаліції, двостороння військово-технічна співпраця Болгарії та України ймовірно не буде заблокована. Для воєнно-політичного керівництва Болгарії, в тому числі президента Румена Радєва, який публічно виступає проти постачання зброї та боєприпасів Україні, питання забезпечення оборонно-промислового комплексу замовленнями та можливість оновлення наявного озброєнні ЗС Болгарії одним із ключових. За два минулих роки Болгарія поставила Україні озброєння вартістю майже $1 млрд, в тому числі через посередників в ЄС та США. Започаткований Європейським Союзом «Європейський фонд миру» та єдина закупівля озброєння та боєприпасів для України дозволяє Болгарії публічно говорити про нейтралітет в українсько-російській війні, однак опосередковано допомагати українському війську у відсічі збройної агресії та звільнення окупованих територій. Більшість болгарських експертів погоджуються, що в діючому складі Народного зібрання Болгарії знайдеться достатня кількість друзів України, які продовжуватимуть підтримувати її. Асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Карпеченко 17.04.2023 Переглянути Більше з цього розділу Зовнішня політика Експерти МЦПД дослідили питання формування політики щодо Китаю в Центральній та Східній Європі МЦПД підготував аналітичне дослідження, у фокусі якого еволюція китайської регіональної політики у Центральній та Східній Європі та рекомендації з розробки політики країн регіону щодо Китаю. Проект «Один пояс, один шлях» став одним із ключових інструментів просування геополітичних інтересів Китаю та одночасно – втіленням китайської великої стратегії, спрямованої на зміну існуючого міжнародного порядку. Ця глобальна ініціатива охоплює транспортні, логістичні, торгівельні, інвестиційні проекти, сприяючи переходу Китаю на новий рівень впливу та відповідальності. Європа грає в цьому важливу роль. Європейський ринок є природним «центром тяжіння» для експортоорієнтованої економіки Китаю; Пекін прагне побудувати міцну співпрацю із Європою на основі активної торгівлі та взаємозалежності. Китай для Європи також є важливим торгівельним та економічним партнером. Країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) стали в якомусь сенсі «воротами» в Європу для Китаю. Прагнучи поглибити стосунки із ними та залучити до власних інфраструктурних проектів, Китай розробив та втілює регіональну політику – в рамках ініціативи «14+1» (раніше «16+1» та «17+1); а також на двосторонньому рівні. Ця активність Китаю викликала неоднозначну реакцію як серед учасників ініціативи, так і серед інших країн-членів ЄС. Вторгнення Росії в Україну поставило на порядок денний нові проблеми та суттєво послабило позиції Китаю в Європі, зокрема і у ЦСЄ. Політичні та безпекові питання беруть гору над торгівельними та інфраструктурними. Війна, що триває, змушує як Китай, так і країни регіону вносити корективи у сприйняття та політику щодо одне одного. На прикладах Польщі, Румунії, Литви та Латвії розглянуто найбільш характерні тенденції та проблемні питання. Із урахуванням українського досвіду розбудови відносин із Китаєм надано рекомендації щодо основних елементів політики країни ЦСЄ щодо Китаю. Деталі за посиланням (англійською мовою): https://icps.com.ua/en/our-projects/publications/building-a-policy-towards-china-in-central-and-eastern-europe/ 30.03.2023 Переглянути Більше з цього розділу Зовнішня політика ВІДБУДОВА УКРАЇНИ: ЯК ВІДНОВЛЮВАТИ КРАЩЕ ТА РОЗУМНІШЕ? У Брюсселі відбувся захід за участю МЦПД щодо відбудови України 7 березня 2023 року «Європейський політичний центр» (European Policy Center, EPC, Брюссель) та «Міжнародний центр перспективних досліджень» (МЦПД) провели експертну дискусію на тему «Відбудова України: відбудовувати краще та розумніше». На заході був представлений аналітичний документ від МЦПД «ВІДБУДОВА УКРАЇНИ: ІНІЦІАТИВИ, ПІДХОДИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ». Було комплексно проаналізовані приклади післявоєнної відбудови інших країн та сучасні ініціативи щодо відновлення України. Окремо експерти розглянули проблематику джерел фінансування та інноваційні ідеї щодо використання коштів та активів санкціонованих ЄС, США та Великою Британією. Учасники обговорення представили ідеї та рекомендації щодо залучення громадянського суспільства, громад та регіонів до процесу відбудови України. Під час презентації дослідження МЦПД було відзначено, що станом на кінець 2022 року загальний обсяг збитків України від російської агресії становить за різними підрахунками до 700 млрд.дол.США. Ця кількість зростає з кожним днем російських атак і бомбардувань, націлених на цивільну інфраструктуру та вбивство невинних людей. Міжнародна спільнота визнає необхідність фінансування відновлення України, але станом на зараз немає консенсусу ні щодо джерел, ні щодо інструментів реалізації проектів відновлення України, немає узгодженої загальної концепції того, як буде реалізовуватися цей процес. Водночас потреби України у відбудові є нагальними. Хоча війна триває, Україну потрібно відбудовувати вже зараз. Нинішнього ж зовнішнього фінансування недостатньо, внутрішнє фінансування провокує надмірний друк гривні, а заморожені російські державні активи на 300 млрд дол. неможливо швидко отримати. Тож, надзвичайно необхідно знайти можливості залучення додаткових коштів, щоб почати відбудову вже зараз. Можливими варіантами розглядаються пошук приватного/іноземного капіталу (з гарантіями для інвестицій приватного сектора, державно-приватного партнерства, стимулюванням приватного сектора, страхуванням ризиків); добровільні внески від великих корпорацій або людей з різних країн світу шляхом створення та налагодження відповідної системи. Окремо слід відзначити орієнтовно 70 мільярдів євро приватних коштів санкціонованих осіб, які можна використати для відбудови України. Станом на зараз відсутні юридичні шляхи конфіскації цих коштів. Тому потрібно працювати над запровадженням відповідної міжнародно-правової бази для конфіскації підсанкційних державних та приватних коштів чи знаходити інші варіанти для їх залучення. І залучення додаткового фінансування, і реалізація проектів відбудови має знаходитись під щільним суспільним контролем та із залученням громад та регіонів України, було зазначено під час обговорення. У дискусії взяли участь Його Високоповажність Вільям Тейлор (колишній Посол США в Україні), Інна Мельниковська (науковий співробітник Chatham House), Віола фон Крамон (член Європейського парламенту), Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»), Агія Загребельська (очільниця напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК), Олексій Жмеренецький (член Комітету з питань антикорупційної політики, депутат від партії «Слуга народу»), Аманда Пол, керівник програм «Європейського політичного центру». Учасники дискусії позитивно оцінили рекомендації, висвітлені у документі, а також відповіли на запитання. Ознайомитись з дослідженням можна за посиланням: https://icps.com.ua/en/our-projects/publications/rebuilding-ukraine-initiatives-approaches-recommendations/ Відеозапис дискусії: https://epc.eu/en/events/Ukraines-reconstruction~4eb664 07.03.2023 Переглянути Більше з цього розділу Зовнішня політика Членство РФ в ООН незаконне: експерти обговорили варіанти міжнародної ізоляції Росії Росія незаконно зайняла місце в Раді Безпеки ООН та зловживає привілейованим становищем. Розв’язані конфлікти на пострадянському просторі та неспровокована збройна агресія проти України вказують на відсутність миролюбності російської зовнішньої політики, що не відповідає ключовим принципам ООН. Про це говорили українські та іноземні експерти під час онлайн круглого столу, який провів Міжнародний центр перспективних досліджень 2 березня 2023 року. Українські дипломати наполягають, що передача місця Радянського Союзу в Раді Безпеки ООН передано РФ з порушенням процедур лише на підставі листа президента РСФСР Бориса Єльцина, хоча Статутом організації передбачено голосування Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Радбезу. «Ані домовленість в Алмати у грудні 1991 р., яка не була ратифікована Парламентом України, ані думка Юридичного радника Секретаріату ООН не могла і не підміняє чинний Статут ООН», - зазначив в ході дискусії представник МЗС України в Одесі Сергій Орлов. Він наголосив, що відповідно до Статуту ООН членами організації можуть стати лише миролюбні держави, а Російська Федерація, розв’язав війну проти України втратила право називатися такою тому не має знаходитися в ООН. Потрапляння Російської Федерації до Ради Безпеки ООН є самою масштабною геополітичною аферою ХХ століття, а рішення щодо заміни таблички Радянського Союзу на РФ в Радбезі приймались в порушення багатьох статей Статуту ООН. До такого висновку приходить адвокат, співзасновник громадської організації «Громадський Хаб» Максим Баришніков. Він підкреслив, що, наприклад, рішення Міжнародного суду ООН, тлумачення якого запросив головуючий Генеральної Асамблеї ООН в 1991 році, приймалось по телефону, а оцінка головного юридичного радника Секретаріату ООН з питання передачі місця в Радбезі від СРСР Росії надавалась, посилаючись на публікацію в газеті «New York Times», а не на офіційні документи. «По суті в 91-му році було відмовлено від дотримання будь-яких норм статуту ООН. Порушено статтю 4, 3 та 110 Статуту ООН. Російська Федерація ніколи не проходила процедуру, передбачену процедурними нормами ООН. Жодних слідів законності її перебування в організації немає», - відзначив Максим Баришніков. За його словами, Україні необхідне визнання факту нелегітимності Росії в ООН на рівні національних парламентів та урядів країн-членів організації, після чого можлива практична реалізація ізоляції Росії в ООН. Експерти вивчають декілька можливих варіантів розвитку подій довкола перебування РФ в ООН: ● «китайський» - в 1961 році Генеральна Асамблея ООН простим голосуванням при не голосуванні постійного представника в Радбезі ООН (США) підтвердила право Китайської Народної Республіки право перебувати в структурах організації, оскільки в статті 23 Статуту значиться не КНР, а Китайська Республіка; ● «югославський» - в 1992 році Рада Безпеки ООН видала рішення про необхідність проходження процедури прийняття всіх країн, які утворились в результаті розпаду Югославії; ● «південноафриканський» - на початку 70-х років ХХ століття Генеральна Асамблея щорічно відмовлялась приймати повноваження делегації ПАР, чим до повалення уряду апартеїду не дозволяла державі приймати участь в роботі Генеральної Асамблеї. Доктор міжнародного гуманітарного права, проректор Міжнародного Незалежного Університету Молдови (ULIM) Віталій Гамурарь також наголосив, що вигаданий виключно під Росію статус держави-продовжувача» не існує в міжнародному праві, а поняття континуітету відповідно до Віденських конвенцій може бути використано виключно щодо договорів, боргів, архівів та майна. «В міжнародному праві не існує поняття правонаступності по відношенню до міжнародних організацій. Існує дві [Віденські, - ред.] конвенції 78 та 83 років, в яких мова йде про правонаступництво щодо договорів, боргів, архівів та майна. Процедура континуітету, яку застосували при передачі місця в ООН Російській Федерації, не має жодного юридичного підґрунтя та була виключно політичним рішенням», - заявив Віталій Гамурарь. Експерти погодились, що, не зважаючи на консервативність міжнародного права та, власне, ООН, обговорення на міжнародному рівні питання легітимності перебування Росії в ООН має відбуватися, що може стати передумовою для виправлення допущених процесуальних процедур та притягнення Росії до відповідальності за скоєні злочини. «Агресія Росії проти України поглибила кризу, в якій і так знаходилась Організація Об’єднаних націй. Рада Безпеки ООН виявилась повністю паралізована в питанні припинення розв’язаної Росією війни проти України. Однак, більша частина Генеральної Асамблеї ООН підтримує Україну. Вирішення протиріч та проблем в ООН стане можливим за сукупністю певних факторів на наступному етапі еволюції ООН», - заявив директор інституту регіональних та міжнародних досліджень (Республіка Болгарія), доцент Софійського університету ім.Св.Климента Охридського Огнян Мінчев. Повна публікація «Незаконність членства РФ в ООН: реалії та перспективи» знаходиться за посиланням: https://apostrophe.ua/ua/article/world/2023-02-11/nezakonnost-chlenstva-rf-v-oon-realii-i-perspektivyi/50425 Ознайомитись з відео круглого столу «ООН БЕЗ РОСІЇ: ВІД ПИТАНЬ ЛЕГІТИМНОСТІ ДО МОЖЛИВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ» можна за посиланням: https://youtu.be/aBQzOcl0S6s 02.03.2023 Переглянути Більше з цього розділу Зовнішня політика Як зробити санкції ефективнішими - аналітики МЦПД запропонували нові ідеї Міжнародний центр перспективних досліджень оприлюднив документ «Як зробити антиросійські санкції ефективнішими», у якому проаналізовано прогалини у санкційній політиці. Відмічається, що наразі запроваджені сім пакетів міжнародних антиросійських санкцій, пов'язаних із її вторгненням в Україну у 2022 році. Більше 50 країн в тій чи іншій формі приєдналися до режиму санкцій; деякі (такі як Ізраїль чи Китай) не беруть участь у ньому, але й блокують схеми подолання санкцій. Не застосовують антиросійські санкцій переважно країни, що розвиваються, у той час як колективний Захід виглядає рішучим та об’єднаним у застосуванні цього інструменту. Як і між 2014 та 2022 роками, санкції є комплексним механізмом вибіркової дії. Вони не є тотальними, а замість того діють в різних секторах та проти визначених фізичних та юридичних осіб. На додаток до секторальних санкцій працюють дипломатичні та візові обмеження. У той же час, санкції не мають містити прогалин, не мають бути вибірково накладеними на одних і оминати інших російських олігархів, чиновників, політиків. У нинішніх обставинах потрібний регулярний аналіз та моніторинг для виявлення таких прогалин та прийняття відповідних рішень щодо розширення списків осіб, яким вдалося оминути санкції. Відповідно, у даному документі міститься не тільки аналіз санкційної політики, а і рекомендації щодо мінімізації її прогалин. Читати/завантажити публікацію МЦПД «Як зробити антиросійські санкції ефективнішими» можна за посиланням: https://icps.com.ua/nashi-proekty/analityka/yak-zrobyty-antyrosiyski-sanktsiyi-efektyvnishymy/ 30.09.2022 Переглянути Більше з цього розділу Внутрішня політика МЦПД презентував 101-й випуск вісника «Inside Ukraine» У середу, 26 січня, МЦПД провів традиційний щомісячний брифінг для дипломатичних місій. Цього разу брифінг відбувся в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень, де обговорювалися загрози та виклики дестабілізації в Україні. Під час заходу старший радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук, український дипломат Олександр Чалий, а також експерти МЦПД Анастасія Галушка, Микола Капітоненко та Єгор Киян презентували 101-й випуск вісника «Inside Ukraine». МЦПД обговорив із дипломатами політичні, безпекові та економічні загрози та виклики, які стоять перед Україною, зокрема можливість нового російського вторгнення. За додатковою інформацією, замовленням, розглядом питання та ознайомленням з умовами підписки звертайтесь на e-mail: [email protected] 27.01.2022 Завантажити ще ПІДПИШИСЬ на РОЗСИЛКУ мцпд Залишайся в курсі останніх подій Підписатись Анонси подій Періодичні видання Tweets Твиты от @ICPSUA Проекти Вишеградська академія політичного лідерства 06.05.2015 УКРАЇНА-УГОРЩИНА: ПИТАННЯ МОВНОГО ІСТОРИЧНО-ПОЛІТИЧНОГО КОНТЕКСТУ 02.12.2020 Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні 22.10.2020 Всі проекти Періодичні видання Inside Ukraine 75 01.02.2018 Foreigh Policy Insight 23 Special Issue 04.07.2016 Всі видання Інформація Про МЦПД Актуальні проекти Події та новини Наші сайти Апостроф Національний діалог Прозорі регіони Здорові бюджети Підписатись на розсилку Соціальні мережі Адреса: вул. Володимирська, 10, Київ, Україна, 01001 Тел.: +38 (044) 334-30-57 E-mail: [email protected] Для запитiв ЗМI: [email protected] Copyright © 1997–2023 ICPS International Centre for Policy Studies. All rights reserved. Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на icps.com.ua Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International . Дизайн та розробка сайту OTAKOYI