“ІЗБАВИ НАС ОТ ЛУКАВАГО”
Чим є зло? Звідки воно? Як і чим від нього увільнитися? У християнській вірі й у християнській етиці поняття добра й зла сталі й ясні. Добром найвищим Бог, в які- мось навіть значінню єдине добро – Бог: “ніхто добрий, тільки один Бог”. Посередньо добрами називає християнство все те, що до Бога веде й до Бога зближає. Злом – брак того добра. Очевидно, для того, якому це добро яким-небудь способом належиться мати. Тим-то найправдивішим злом – гріх. Але злом і все те, що стається в нас причиною гріха, хоч може це бути й без нашої вини. Так, злом буде незнання того, що знати кому належиться. Злом – помилка й блуд; злом – склонність волі до зла, а розуму до блуду. Прохання про освободження від злого обіймає тому всі ті роди зла.
Святий Павло дає нам у багатьох уступах своїх посланій довгі прямо каталоги чи то гріхів, чи мерзенних власностей грішників. Наведу лиш один, бо не знати, чи не треба приноровити його особлившим способом до наших часів: “В останні дні настануть люті часи, бо люди будуть самолюбні’, грошолюби, чванливі, горді, хулителі, родичам непокірні, невдячні, безбожні, без любові, непримиримі, клеветливі, непоздержливі, люті, не- добролюбиві, зрадники, нахабні, надуті, люблячі розкоші більш, як Бога, що мають позір побожности, але відпекуються її сили” (II Тим. 3,1-5.)
З того гадючого гнізда, з тої смердячої клоаки, якою щораз більше стається світ, чи дивно, що християнська душа рветься до свободи, до світла, до здоровля й життя, до неба, до Бога, рветься молитвою й у словах “Отче- нашу” знаходить в міру своєї щирости й доброї волі за- раду на все зло, у якому цілий світ лежить.
1932-1933 рр., Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Божа мудрість”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень