Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Володимир Каразуб
2023.05.12
11:53
Сирена
Місто в ночі виглядало скам'янілим еквалайзером світла
Над яким от-от різким гулом завиє сирена війни.
Наче старі тополі покосяться і кришкою фортепіано, —
Густими тінями гепнуться
На зорями виструнчену поверхню озера.
І ми оглухнемо з тобою.
Зник
Над яким от-от різким гулом завиє сирена війни.
Наче старі тополі покосяться і кришкою фортепіано, —
Густими тінями гепнуться
На зорями виструнчену поверхню озера.
І ми оглухнемо з тобою.
Зник
Нінель Новікова
2023.05.12
08:42
Повість "Життя" (продовження)
СТАНОВЛЕННЯ.
І ось, перед новим 1970 роком, ми перебралися до нашої першої власної квартири. Я вже раніше згадувала, що на весілля нам надарували усього, крім, звичайно, меблів. Ще раніше ми придбали собі симпатичний торшер із рожевим абажуром, який ст
Віктор Кучерук
2023.05.12
05:39
Везуча
Хоч вологу з огірочків
Вранці вітер обтрусив, –
На стеблинці під листочком
Крапелиночка роси.
Ця краплиночка везуча
І чистенька, мов блакить, –
На огудині повзучій,
Як прив’язана, тремтить.
Вранці вітер обтрусив, –
На стеблинці під листочком
Крапелиночка роси.
Ця краплиночка везуча
І чистенька, мов блакить, –
На огудині повзучій,
Як прив’язана, тремтить.
Володимир Каразуб
2023.05.11
20:10
Блуд
Усе забудеться, як чресла, устя, тать,
Як давній блуд, тщета старих історій,
І буде свій у нас вшетечний ґвалт,
Немаль, до слова, березневих оргій.
І буде став, і лопотання крил,
І згуба з губ, і серце безсердечних,
І в лобизаннях шаткий небосхил,
Як давній блуд, тщета старих історій,
І буде свій у нас вшетечний ґвалт,
Немаль, до слова, березневих оргій.
І буде став, і лопотання крил,
І згуба з губ, і серце безсердечних,
І в лобизаннях шаткий небосхил,
Євген Федчук
2023.05.11
19:32
Битва під Цецорою в 1620 році
Із-за гори, з-за Дунаю грізне військо виступає,
Іскандер-паша турецький у Молдову шлях тримає.
Шлях трима, щоб покарати Ляхистан, що мир порушив,
Бо Жолкевський із полками за Дністер до неї рушив.
Рішив уряд Ляхистану йти Габсбургам помагати,
Щоб пов
Іскандер-паша турецький у Молдову шлях тримає.
Шлях трима, щоб покарати Ляхистан, що мир порушив,
Бо Жолкевський із полками за Дністер до неї рушив.
Рішив уряд Ляхистану йти Габсбургам помагати,
Щоб пов
Олена Побийголод
2023.05.11
11:17
Про Федота-стрільця, хвацького молодця (1985)
Із Леоніда Філатова
В цій письменній стороні
пишуть навіть на стіні.
Стати з усіма нарівні
закортіло і мені!
Дійові особи
В цій письменній стороні
пишуть навіть на стіні.
Стати з усіма нарівні
закортіло і мені!
Дійові особи
Теді Ем
2023.05.11
10:06
Реклама
Завдяки грамотній рекламі
вдягають у штани з дірками,
канцерогенами годують
з десятками шкідливих Е.
Формують смак і стиль, і долю
тих олухів, що сАмі до стодоли
приходять обміняти волю
на розцяцьковане ярмо.
вдягають у штани з дірками,
канцерогенами годують
з десятками шкідливих Е.
Формують смак і стиль, і долю
тих олухів, що сАмі до стодоли
приходять обміняти волю
на розцяцьковане ярмо.
Козак Дума
2023.05.11
07:07
Фатум?
Всміхається просвітленим умам
мінлива доля… Дійсно, чи не диво?
І у житті дивнішого нема,
аніж планида, діва вередлива.
Вона до змін готова кожну мить,
талан і успіх – явища несталі!
А час минає, променем летить,
мінлива доля… Дійсно, чи не диво?
І у житті дивнішого нема,
аніж планида, діва вередлива.
Вона до змін готова кожну мить,
талан і успіх – явища несталі!
А час минає, променем летить,
Микола Соболь
2023.05.11
05:43
Обійми ночі
Які цупкі обійми ночі
до ранку спати не дають,
розпечені уста жіночі,
волосся зібране у жмут,
на грудях розквітають вишні
та зводять з розуму мене…
З тобою ми у ніч цю грішні.
Але й вона, на жаль, мине.
до ранку спати не дають,
розпечені уста жіночі,
волосся зібране у жмут,
на грудях розквітають вишні
та зводять з розуму мене…
З тобою ми у ніч цю грішні.
Але й вона, на жаль, мине.
Віктор Кучерук
2023.05.11
05:42
* * *
Вже хати тієї сьогодні нема,
Де я народився і виріс, -
Подвір'я наповнює тиша німа,
Від цегли побитої - сирість.
Спотворені вибухом залишки стін
Оточують комин без грубки, -
Від хати лишилась лежать її тінь
І мотлоху різного купка.
Де я народився і виріс, -
Подвір'я наповнює тиша німа,
Від цегли побитої - сирість.
Спотворені вибухом залишки стін
Оточують комин без грубки, -
Від хати лишилась лежать її тінь
І мотлоху різного купка.
Володимир Каразуб
2023.05.10
21:41
Ми говоримо про різні з тобою речі
Ми говоримо про різні з тобою речі:
про зустрічі, музику, — особливо про музику.
Про те, що тобі подобається, а мені необхідне,
про течії красивих мелодій без звучання голосу, —
особливо без голосу.
Мавпуючи час ти його супроводжуєш часом.
Слідкує
про зустрічі, музику, — особливо про музику.
Про те, що тобі подобається, а мені необхідне,
про течії красивих мелодій без звучання голосу, —
особливо без голосу.
Мавпуючи час ти його супроводжуєш часом.
Слідкує
Іван Потьомкін
2023.05.10
13:45
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
Юрій Гундарєв
2023.05.10
11:01
Муза
О, пані Музо гонорова!
Я - сам. Вікно. Дощить…
Збираю віршів ваших грона,
і сльози у душі.
Гортаю подумки рядки,
йде кругом голова…
Погоджуюся залюбки:
Я - сам. Вікно. Дощить…
Збираю віршів ваших грона,
і сльози у душі.
Гортаю подумки рядки,
йде кругом голова…
Погоджуюся залюбки:
Софія Цимбалиста
2023.05.10
10:53
***
Такі жахливі докори сумління
в думках невмілого митця.
Через якесь просте невміння
згасає зірка в серці, повільно зника.
Якщо мене чують зорі
і їхні небесні тіла.
Може, все ще можна змінити
в думках невмілого митця.
Через якесь просте невміння
згасає зірка в серці, повільно зника.
Якщо мене чують зорі
і їхні небесні тіла.
Може, все ще можна змінити
Сергій Губерначук
2023.05.10
10:52
Білі квіти
Білі квіти, як той перший сніг,
впали стиха до біленьких ніг
і сплелись у тендітний вінок…
Ноги знову пішли у танок,
розлітались, як крила лелечі..,
а вінок скочив вище – на плечі,
покотивсь поміж станом гнучким,
там, де плаття зібралось в пучки,
впали стиха до біленьких ніг
і сплелись у тендітний вінок…
Ноги знову пішли у танок,
розлітались, як крила лелечі..,
а вінок скочив вище – на плечі,
покотивсь поміж станом гнучким,
там, де плаття зібралось в пучки,
Ольга Олеандра
2023.05.10
09:55
У світ новий прочинені вже двері
У світ новий прочинені вже двері.
Шпаринка поки, вічко, крізь яке
пульсують ниті сонячних артерій
й повітря пробирається, легке,
як вдих весни: бадьорий і духмяний,
наповнений пробудження вином,
яке розділять, приязно, земляни
за спільним доброзичл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Шпаринка поки, вічко, крізь яке
пульсують ниті сонячних артерій
й повітря пробирається, легке,
як вдих весни: бадьорий і духмяний,
наповнений пробудження вином,
яке розділять, приязно, земляни
за спільним доброзичл
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Сніг на голову
2023.05.08
Краска Світлана Лана
2023.05.06
Алі Терра
2023.05.04
анна сон
2023.05.04
Богдана Казанжи
2023.05.04
Михаїл Лютов
2023.05.02
Анна Шум
2023.04.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Реєстрація нового користувача
Executed in 0.1091 seconds