Багаторазові метри

Безкоштовна приватизація обмежується не кількістю, а площею квартир

Конституційний Суд розтлумачив, як громадяни можуть використати квадратні метри, передбачені санітарною нормою, але не використані під час приватизації житла. Після роз’яснення ніхто не зможе завадити громадянам добрати метри, яких не достає, приватизуючи нове помешкання.

Відповідно до закону «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.92 №2482-XII кожний громадянин має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз. Дану норму можна було тлумачити неоднозначно: під словосполученням «один раз» мали на увазі чи то приватизацію одного помешкання, чи то використання тільки одного чека.
Неоднозначно, як довела громадянка Ганна Власова, розуміли цю норму і в судах. Різне застосування законодавства стало підставою її звернення до КС, який 15 червня розставив усі крапки над «і».
Приватизація державного житлового фонду здійснюється шляхом його відчуження громадянам у спосіб безоплатної передачі їм квартир, будинків чи кімнат у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 м2 загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 м2 на сім’ю.
Як пояснили в КС, установлення вказаної санітарної норми для безоплатної приватизації є державною гарантією справедливої передачі громадянам житлового фонду на рівних умовах і в рівних розмірах.
Можлива ситуація, коли загальна площа помешкання, що приватизується, перевищує визначені санітарні норми. У такому разі за «надлишкові» квадратні метри слід буде доплатити цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а в разі їх відсутності — грошима.
Якщо ж загальна площа квартири менша від тієї, на яку може претендувати сім’я, її члени мають отримати житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 м2.
Та головне, судді КС наголосили, що житлові чеки можна використати і для приватизації нового помешкання. «Безоплатна приватизація державного житлового фонду обумовлюється загальною площею квартири (будинку), в якій постійно проживає наймач та члени його сім’ї, і санітарною нормою загальної площі, що підлягає приватизації, та не обмежується кількістю квартир (будинків) державного житлового фонду, площа яких відповідає зазначеній санітарній нормі», — говориться в рішенні КС.
Суд зробив висновок, що «одноразовість» приватизації житла законодавець обумовив номінальною вартістю житлового чека, а не кількістю квартир чи будинків, площа яких відповідає цій вартості та встановленій санітарній нормі.
Отож, якщо в когось є можливість приватизувати ще одне житло, можна сміливо скористатися невикористаним правом на життєвий простір. Правда, не варто очікувати, що «бонусні» метри спростять приватизацію чи допоможуть суттєво зекономити.
Процес приватизації досить складний з бюрократичного погляду, однак не потребує значних фінансових витрат.

Олексій ПИСАРЕВ