Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану" від 06.09.2022 р. № 2561-IX  

постанова Кабміну "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 252" від 27.09.2022 р. № 1083 та Зміни, що вносяться до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, затверджені постановою Кабміну від 27.09.2022 р. № 1075

Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 і від 27 травня 2022 р. № 634, затверджені постановою Кабміну від 13.09.2022 р. № 1026

лист ДПС від 14.09.2022 р. № 10709/99-00-21-03-03-07 

постанова ВС КАС від 10.08.2022 р. № 816/1054/18 

роз'яснення з категорії 108.02.05 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)

Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб" від 06.09.2022 р. № 2571-IX 

роз'яснення з категорії 107.01.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)

Порядок надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затверджений наказом ФДМУ від 18.08.2022 р. № 910

Продовжуючи розгляд інвентаризаційної процедури за 2022 рік, пропонуємо розглянути особливості відображення в обліку інвентаризаційних різниць – нестач, лишків і пересортиці.

Продовжуючи цикл статей, присвячених інвентаризаційній процедурі 2022 року, пропонуємо освіжити в пам'яті ключові правила інвентаризації активів, зобов'язань і капіталу підприємства, а також врахувати актуальні особливості цьогорічної процедури.

Війна, що триває, внесла корективи скрізь. Не стала винятком і щорічна інвентаризація. У цій статті пропонуємо пригадати основні вимоги до інвентаризаційного процесу, а також врахувати "воєнні" особливості цієї процедури.

Неподання або несвоєчасне подання Звіту про контрольовані операції чи документів щодо трансфертного ціноутворення може неабияк бити по кишені платника податків. Штрафи, м'яко кажучи, доволі жорсткі.

А для того щоб не наразитися на них, платникам податків слід знати, кому та коли необхідно подавати контролерам інформацію щодо здійснення контрольованих операцій, а також скільки доведеться викласти за її неподання.

Отже, саме про відповідальність платників податків за такі правопорушення ми й поговоримо.

Приводом для написання цієї статті стало запитання читача: "З 01.01.2023 року набирає чинності Закон № 2465, п. 2 ст. 16 цього Закону передбачено, що, якщо чисті активи акціонерного товариства, за даними останньої річної фінансової звітності, становлять менше 50 % розміру зареєстрованого статутного капіталу або знизилися більш як на 50 % порівняно з тим самим показником станом на кінець попереднього року, наглядова рада або рада директорів товариства протягом трьох місяців з дати затвердження такої фінансової звітності зобов'язана здійснити всі дії, пов'язані з підготовкою і проведенням загальних зборів...

Чи буде правильним вважати, що починаючи з 01.01.2023 норма п. 2 ст. 16 Закону № 2465 поширюватиметься на річну фінансову звітність за 2022 рік?".

Відповідь на це запитання читайте в нашій статті.

З огляду на зміну розміру мінімальної зарплати (МЗП) з 1 жовтня 2022 року пригадаємо, на які показники це впливає.

ТОВ (загальна система з ПДВ) уклало агентські договори з ФОП (єдиний податок, 3 група). За Договором ФОПи шукають клієнтів та укладають з ними договори на інформаційно-консультаційні послуги у сфері освіти від імені ТОВ. За результатами місячного періоду ФОПи перераховують на розрахунковий рахунок ТОВ суму, сплачену клієнтами – фізичними особами за мінусом комісії банку та 5 % своєї агентської винагороди.

Запитання:

1. Чи перерахування ФОПом не всієї суми, отриманої від клієнта, а за мінусом банківської комісії та агентської винагороди 5 % не буде негрошовими розрахунками в розумінні п. 291.6 ПКУ?

2. Чи не буде цей вид діяльності для ФОПа фінансовим посередництвом у розумінні пп. 6 п. 291.5.1 ПКУ?

У лютому 2022 року заявили суму до відшкодування ПДВ. Під час проведення камеральної перевірки за лютий податкова виявила помилки. Після перевірки у вересні подали уточнюючі декларації щодо зменшення податкового кредиту. Сума зменшення не впливає на суму податкового зобов'язання, оскільки є значний залишок від'ємного значення. Чи потрібно до уточнюючої декларації подати Додаток 3 з уточненням зі знаком мінус? Але технічно Додаток 3 зі знаком мінус не можна провести.

Між підприємством та нерезидентом укладено договір про надання ІТ-послуг. Послуги надають щомісяця. За період січень-лютий 2022 року нерезидент надавав акти виконаних робіт, і підприємство нараховувало податкові зобов'язання з ПДВ. Починаючи з березня 2022 року нерезидент надає такі послуги безоплатно, акти виконаних робіт не надсилає. Чи існують податкові ризики для підприємства в разі безоплатного отримання послуг від нерезидента?

Працівника призвано в ЗСУ з 24.02.2022, але документи надійшли в кінці березня. За лютий нараховано зарплату за повний місяць – 10000 грн. Але в березні відбулося коригування зарплати за лютий і нараховано середній заробіток за 3 дні лютого та повний березень:

– оклад за період із 24 по 28 лютого (3 робочі дні) зменшено на 1500 грн;

– середній заробіток за період із 24 по 28 лютого (3 робочі дні) нараховано в сумі 1080 грн;

– середній заробіток за березень нараховано в сумі 7920 грн.

У додатку Д1 до Розрахунку за I квартал відображено за лютий заробітну плату за весь місяць (10000 грн) із кодом категорії застрахованої особи "1". За березень суму доходу 7500 грн указано також із кодом категорії застрахованої особи "1".

Як правильно слід було відобразити вказані нарахування в додатку Д1 за березень і як виправити помилки?

Продовжуючи розгляд інвентаризаційної процедури за 2022 рік, пропонуємо освіжити в пам'яті бюджетну специфіку цього процесу й облікові наслідки її проведення, а також урахувати "воєнні" корективи.

Вимоги щодо перетинання державного кордону громадянами України визначені Законом № 3857 та Правилами № 57. У зв'язку з оголошенням воєнного стану на території України до Правил № 57 було внесено низку змін. Про це й поговоримо докладніше.

Приводом для написання цієї статті стало запитання читача: "Підприємство-продавець – ТОВ на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, із 2019 р. позивається до покупця у зв'язку з тим, що він не оплатив поставлений товар. Суд постановою від 26.01.2022 р. визнав покупця банкрутом і відкрив процедуру з його ліквідації строком на 12 місяців. Коли та на підставі яких документів підприємство-продавець має право списати у своєму обліку дебіторську заборгованість покупця? Чи впливає на цю ситуацію воєнний стан в Україні?"

У цій статті з'ясуємо, які особливості складання роботодавцями зарплатної звітності за ІІІ квартал 2022 року.