Below is the text of the page https://hvilya.com/blog stored 2023-02-08 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

Блог – Хвиля Десни

[] Skip to content Головна Новини Політика Економіка Суспільство Культура Спорт Відео Хвиля Десни » - Select - RSS Вхід Культура Чому я відмовила… 8 Лютого, 2023 Published by: leo Свого часу відмовилася від пропозиції кіногрупи одного з каналів знімати серіал за моїм романом «Суча дочка»… Причин багато. Головна – хочеться аби серіал був по-справжньому українським, з отим українським духом, душею, українською справжністю, якої в принципі не може бути, коли фільм російськомовний. Згодом ця кіногрупа анонсувала російськомовність своїх майбутніх серіалів. Шкода. Дивлюся на ІСТV серіал «Дільничний з ДВРЗ» (ніби така назва) і насолоджуюся. Continue reading Культура Ігор Славинський і зозуля на кухні 8 Лютого, 2023 Published by: leo Він теж лютневий… Вчора виповнилося б 70 Ігорю Славинському. Ювілей. На жаль, не дожив… Про нього вже написали багато добрих слів. Актор, режисер, декламатор, лауреат, Народний артист… Для мене найголовніше — друг, однодумець. І хоч «думали» ми в одному напрямку, іноді були суперечки палкими, надто палкими… Він читав усі мої п’єси — кращі, гірші (кому ж мені давати читати п’єси, як не йому). Усі хотів по черзі ставити. Жодної не поставив… Continue reading Політика Суспільство В серці пітьми 8 Лютого, 2023 Published by: leo Наступною хвилею росіян, від якої ми будемо відбиватись після путіна, буде хвиля обурених тим, що ми не вважаємо їх теж жертвами режиму. Це новий масовий тренд псевдо-ліберально налаштованих російських емігрантів або внутрішніх «співпереживаючих». Потикавшись рік своїми «співчуттями» в Україну та світ і не отримавши якогось значимого прийняття і розуміння цієї позиції, росіяни масово розчаровуються в українцях і пишуть пости в стилі «я так підтримувала, а тепер не буду, бо вони самі винні – ненавидять мене». Continue reading Культура Суспільство Бабині застороги 8 Лютого, 2023 Published by: leo До застережень своєї баби Анці, знаної на Мараморощині знахарки, Андрій Ворон ставився з поблажливою усмішкою, як і до інших забобонів. Але при тому не раз пересвідчувався, що вони дивовижним чином часто справджуються. Таки баба «щось» знала… Не можна викидати з дому горіхи, плоди та овочі. Якщо підгниють чи заплісніють, краще їх прикопати за хатою. Не можна викидати на сміття залишки круп та каш. Краще згодувати їх птиці або бездомним тваринам. Не гоже виливати молоко та викидати рештки сиру. Віддайте їх котам, це принесе удачу в дім. Також не можна викидати особистий одяг. Його слід випрати, підшити і віддати убогим. Continue reading Культура 13 спільних років і 15 — пам’яті 7 Лютого, 2023 Published by: leo Сьогодні тобі виповнилось би сімдесят п’ять. На жаль, уже майже п’ятнадцять років, як ти покинув земну обитель… Яким би ти був тепер? Адже тебе так щедро обдарував Бог: світлим розумом, потужним інтелектом, філософським ставленням до життя і розумінням людської природи, талановитим володінням словом, а ще – чоловічою вродою. Continue reading Культура Трохи про Гріна і Павличка 7 Лютого, 2023 Published by: leo Трохи про Ґріна. Властиво, переповідатиму те, що розповів Ґрін (котрий Ґрем). Ґрем Ґрін згадує, як засоби масової інформації робили з одних письменників пусиків, з інших — монстрів. Звісно, ні те, ні те не відповідало дійсності, але кого б то цікавило? Continue reading Суспільство З книшем до баби Марусі 7 Лютого, 2023 Published by: leo Останній місяць зими… Сніг ми, звісно, бачили, але йому до снігів мого дитинства як світлячку до Чумацького шляху. Думаю що в ту зиму мені точно було десь три роки і наближалося до чотирьох, бо я — березнева іменинниця. А молодшої сестрички, за яку я старша на чотири роки з місяцями, ще не було. З вечора почався сильний снігопад. Горобці ховалися під шифером над ґанком, одного татко дістав і заніс мені показати. Continue reading Суспільство Українська піч годувала, гріла й лікувала 7 Лютого, 2023 Published by: leo В Україні існував справжній культ печі. І не тільки тому, що в ній варили їжу, пекли хліб, сушили збіжжя, на ній спали, лікували простуди тощо. Піч була глибоким символом рідного вогнища, неперервності роду. Пов’язаному з піччю вогнищу предки приписували чудодійні сили покровителя роду. Тому піч була тим священним місцем, де жінка народжувала дитину. Continue reading Культура Зима самотнього вовка 6 Лютого, 2023 Published by: leo Легендарний поет Олександр Сопронюк. Ще живий класик. На питання, де він зара мешка, лише багатозначно вказав пальцем угору… Позичив трохи грошей і, затицьнувши під пахвою кулеметний диск бухінця українського хліба, розчинився у нічній імлистій мряці міських нетрів… Continue reading Культура В день пам’яті Софії Русової 6 Лютого, 2023 Published by: leo Нині день пам’яті Софії Русової-Ліндфорс, дивовижної жінки, що не мала в собі й краплі української крові, з’явилася на світ у наших дрімучих лісах на мяжи, стала піонером національного виховання. Її знаменитий вислів: «Нація народжується біля колиски», — маємо повторювати собі щоранку вкупі з «Отче наш», істина доведена впродовж століття. Continue reading Post navigation ← Older posts Skip to content Вхід RSS Погода Погода Погода у Києві волог.: тиск: вітер: Погода на sinoptik.ua у Львові Партнери 8 Лютого, 2023 09:39 Чому я відмовила… Ігор Славинський і зозуля на кухні В серці пітьми Бабині застороги 13 спільних років і 15 — пам’яті Трохи про Гріна і Павличка З книшем до баби Марусі Українська піч годувала, гріла й лікувала Зима самотнього вовка В день пам’яті Софії Русової Субота в Анатолія Марчука Самоправний срам Як школу в Ходорові із Москви проектували Рахманна українська журналістика Смуток ходить слідом… Спогад ходить поруч… Після похорону у Стопчатові… Сповідь «нещасної» Данути Давня історія Білла і Моніки Анатолію Мельнику було би 70! Не вожді, а державні інституції! Їзда задом Втрачений рай Валентини Мастєрової Війна патріотів за ім’я книгозбірні Поверховий, хоч і майстерний Винничук «Філософія серця» Петра Сороки Зброя Черчілля Всі дороги ведуть до себе… Яблуко Містерія букви «й» Помер Еміль Дубров Між кепським миром і стрьомною війною … Тоді, коли пекло замерзне Була закуска, стала — перекуска! Мої мрії про навколосвітню подорож Дмитро Павличко на тлі потворного часу Повернення додому Найвища плата за тихий спів про «два кольори» З Павличком відходить епоха Дмитро Павличко у Путилі Помер Король Лір Української Поезії Відео До розділу Книги Леоніда Ісаченка Книги Леоніда Ісаченка Останні коментарі Поверховий, хоч і майстерний Винничук – Хвиля Десни до Ю. Винничук «Весняні ігри в осінніх садах» Олександр Жарівський до Помер Еміль Дубров З Павличком відходить епоха – Хвиля Десни до Патріарший вік Дмитра Павличка Анатолій Пінчук до Юрій Винничук — «порнограф і збоченець…» Наталя до «Вишневі ночі» зі світлом тим, хто хоче його бачити © Хвиля Десни, 2020 Блог Матеріали Контакти На гору