Все про все ...

     Цунамі - одне із найбільш небезпечних і руйнівних продних явищ, яке хоч і не часто виникає, однак за своєю смертоносністю часто не поступається руйнівним землетрусам та гнівним вулканам. Наслідки від цунамі можуть бути абсолютно різними. Наприклад морська вода, яка затоплює прибережні улоговини здатна засвоювати ґрунт і призводити до масової загибелі рослин. Постраждалі райони забруднюються різноманітними уламками, сміттям та хімічними речовинами від зруйнованих підприємств. Чимало морських мешканців хвилі викидають на суходіл, і для них це закінчується "квитком в один бік" (риби, морські ссавці, молюски, та ін морські тварини). Отже як бачимо, цунамі є згубним не лише для людей, але й для цілих екосистем.

 

     18 років тому, 26 грудня 2004 року сталося одне із найбільш руйнівних і смертноносних цунамі в сучасній історії, яке забрало понад 200 тисяч людських життів. 0 8 годині ранку за місцевим часом на узбережжя острова Суматра (Індонезія) налетіла потужна хвиля, яку спровокував 9-бальний землетрус на дні Індійського океану. Його епіцентр знаходився неподалік Андаманських островів (3° пн.ш., 96° сх.д.). Сам землетрус був спровокований раптовим зсувом породи у зоні субдукції, загальна протяжність якого перевищувала 1500 кілометрів. Це і стало причиною . . . . .

     21 грудня завершується астрономічна осінь, і розпочинається астрономічна зима, адже саме 21 грудня, о 23:48 за Києвом сонячний диск досягає свого максимального відхилення від Північної півкулі, і перебуває над тропіком Козерога. Стривайте! Але це ж це мало відбутися трішки пізніше, щонайменше 23 грудня. Адже саме 23 вересня було осіннє рівнодення в цьому році. Невже наша планета прийшла в точку зимового сонцестояння раніше? Так і є, адже Земна куля рухається по своїй орбіті із неоднаковою швидкістю. Осінньо-зимовий відрізок орбіти наша Земля проходить дещо швидше, оскільки на початку січня вона максимально зближується із Сонцем. Точка максимального зближення Землі та Сонця називається перигелієм. Він припадає 3-5 січня. Саме тому від осіннього рівнодення (23 вересня) до зимового сонцестояння (21 грудня) менше часу ніж приміром від літнього сонцестояння до осіннього, адже тоді Земля навпаки дещо сповільнює свій рух по орбіті через афелій на початку липня (протилежне до перигелію, коли Земля у найвіддаленішій точці орбіти від Сонця).

     Саме 21 грудня найкоротший день у Північній півкулі. Але якщо Ви хочете багато сонця і тепла в цей зимовий день, слід їхати . . . . .

 

Де і коли відзначають Різдво

Вже шостий рік поспіль в Україні офіційно відзначається "два Різдва", і разом з тим постійно точаться дискусії стосовно того, яке Різдво є "правильнішим". Заради справедливості слід зазначити, що термін "католицьке" або "православне" Різдво є вкрай некоректними. Є Різдво за григоріанським календарем (25 грудня) та Різдво за юліанським календарем (6 або 7 січня). Справа вся в тому, що ряд православних відзначають Різдво 25 грудня, тобто за григоріанським календарем (греки, кіпріоти, румуни, болгари, а також Константинополь). Що ж стосується народів які зустрічають Різдво 6 або 7 січня (тобто за юліанським календарем), серед них далеко не всі є православними. Чому ж так сталося, що частина вірян живуть за одним календарем, а інша за іншим? Чому виникла ця різниця? Спробуємо розібратися.

Причину слід шукати виключно в астрономії і в тому, як рухається наша планета по своїй орбіті. Ще в І столітті римський імператор Юлій Цезар затвердив календар, запропонований астрономами, який складався із 365 (366 діб). Згідно із розрахунками того часу, тривалість повного оберту Землі навколо Сонця становила 365 діб та 6 годин. Цим календарем світ користувався до середини ХVI століття, допоки астрономи того часу не зясували, що пори року почали збиватися, і набігло 10 зайвих діб. Вся справа в тому, що календар Юлія Цезаря (названий на його честь юліанським) не враховує того, що наша Земля закінчує річний цикл обороту навколо Сонця на 10 хвилин раніше. Саме за рахунок цієї "похибки" за 16 століть в буквальному розумінні набігла . . . . .