Симбія®
Антидепресанти
ÐÑлокÑеÑин â Ñе комбÑнований ÑнгÑбÑÑÐ¾Ñ Ð·Ð²Ð¾ÑоÑного Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑоÑонÑÐ½Ñ Ñ Ð½Ð¾ÑепÑнеÑÑинÑ. ÐÑн незнаÑÐ½Ð¾Ñ Ð¼ÑÑÐ¾Ñ ÑнгÑбÑÑ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð°Ð¼ÑнÑ, не Ð¼Ð°Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐ½Ð¾Ñ ÑпоÑÑдненоÑÑÑ Ð· гÑÑÑамÑновими Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð°Ð¼Ñновими, Ñ Ð¾Ð»ÑнеÑгÑÑними Ñа адÑенеÑгÑÑними ÑеÑепÑоÑами. ÐÐµÑ Ð°Ð½Ñзм дÑÑ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿Ñи лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÐµÐ¿ÑеÑÑÑ Ð·Ñмовлений ÑнгÑбÑваннÑм звоÑоÑного Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑоÑонÑÐ½Ñ Ñ Ð½Ð¾ÑепÑнеÑÑÐ¸Ð½Ñ Ñ, Ñк наÑлÑдок, поÑиленнÑм ÑеÑоÑонÑнеÑгÑÑÐ½Ð¾Ñ Ñа ноÑадÑенеÑгÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ¹ÑоÑÑанÑмÑÑÑÑ Ñ ÑенÑÑалÑнÑй неÑвовÑй ÑиÑÑемÑ. ÐÑлокÑеÑин Ñакож ÑиниÑÑ Ð±Ð¾Ð»ÐµÐ·Ð°ÑпокÑÐ¹Ð»Ð¸Ð²Ñ Ð´ÑÑ, Ñо, ÑмовÑÑно, Ñ ÑезÑлÑÑаÑом ÑповÑлÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑедаÑÑ Ð±Ð¾Ð»ÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑмпÑлÑÑÑв Ñ ÑенÑÑалÑнÑй неÑвовÑй ÑиÑÑемÑ.
ÐÐТÐÐÐ ÐÐÐÐÐ
Ðаказ ÐÑнÑÑÑеÑÑÑва оÑ
оÑони здоÑов’Ñ Ð£ÐºÑаÑни
11.11.2020 â 2595
РеÑÑÑÑаÑÑйне поÑвÑдÑеннÑ
â UA/18442/01/01
UA/18442/01/02
ÐÐСТРУÐЦÐЯ
Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ´Ð¸Ñного заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑобÑ
СимбÑÑ®
Склад:
дÑÑÑа ÑеÑовина: duloxetine;
1 капÑÑла мÑÑÑиÑÑ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð³ÑдÑÐ¾Ñ Ð»Ð¾ÑÐ¸Ð´Ñ 33,7 мг або 67,3 мг, Ñо еквÑваленÑно дÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ 30 мг або 60 мг;
допомÑÐ¶Ð½Ñ ÑеÑовини: ÑÑÐºÐ¾Ñ ÑÑеÑиÑний, гÑдÑокÑипÑопÑлÑелÑлоза, гÑпÑомелоза, гÑпÑомелози ÑÑÐ°Ð»Ð°Ñ (ÐÐ -55), ÑÑиеÑилÑиÑÑаÑ, ÑалÑк;
оболонка капÑÑли (Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð·ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ 30 мг): ÑиÑÐ°Ð½Ñ Ð´ÑокÑид (Ð 171), дÑаманÑовий блакиÑний FCF (Ð 133), гÑпÑомелоза (Ð 464), залÑза окÑид ÑоÑний (Ð 172);
оболонка капÑÑли (Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð·ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ 60 мг): ÑиÑÐ°Ð½Ñ Ð´ÑокÑид (Ð 171), гÑпÑомелоза (Ð 464), залÑза окÑид ÑоÑний (Ð 172).
ÐÑкаÑÑÑка ÑоÑма. ÐапÑÑли киÑковоÑозÑÐ¸Ð½Ð½Ñ ÑвеÑдÑ.
ÐÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ñ ÑÑзико-Ñ ÑмÑÑÐ½Ñ Ð²Ð»Ð°ÑÑивоÑÑÑ:
капÑÑли 30 мг: капÑÑли з непÑозоÑим коÑпÑÑом ÑÑÑого колÑоÑÑ Ñа непÑозоÑÐ¾Ñ ÐºÑиÑеÑÐºÐ¾Ñ ÑинÑого колÑоÑÑ, з маÑкÑваннÑм «DLX 30»;
капÑÑли 60 мг: капÑÑли з непÑозоÑим коÑпÑÑом ÑÑÑого колÑоÑÑ Ñа непÑозоÑÐ¾Ñ ÐºÑиÑеÑÐºÐ¾Ñ Ð±Ñлого колÑоÑÑ, з маÑкÑваннÑм «DLX 60».
ФаÑмакоÑеÑапевÑиÑна гÑÑпа. ÐнÑидепÑеÑанÑи. Ðод ÐТХ N06РХ21.
ФаÑмакологÑÑÐ½Ñ Ð²Ð»Ð°ÑÑивоÑÑÑ.
ФаÑмакодинамÑка.
ÐÑлокÑеÑин – Ñе комбÑнований ÑнгÑбÑÑÐ¾Ñ Ð·Ð²Ð¾ÑоÑного Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑоÑонÑÐ½Ñ Ñ Ð½Ð¾ÑепÑнеÑÑинÑ. ÐÑн незнаÑÐ½Ð¾Ñ Ð¼ÑÑÐ¾Ñ ÑнгÑбÑÑ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð°Ð¼ÑнÑ, не Ð¼Ð°Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐ½Ð¾Ñ ÑпоÑÑдненоÑÑÑ Ð· гÑÑÑамÑновими Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð°Ð¼Ñновими, Ñ Ð¾Ð»ÑнеÑгÑÑними Ñа адÑенеÑгÑÑними ÑеÑепÑоÑами. ÐÐµÑ Ð°Ð½Ñзм дÑÑ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿Ñи лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÐµÐ¿ÑеÑÑÑ Ð·Ñмовлений ÑнгÑбÑваннÑм звоÑоÑного Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑоÑонÑÐ½Ñ Ñ Ð½Ð¾ÑепÑнеÑÑÐ¸Ð½Ñ Ñ, Ñк наÑлÑдок, поÑиленнÑм ÑеÑоÑонÑнеÑгÑÑÐ½Ð¾Ñ Ñа ноÑадÑенеÑгÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ¹ÑоÑÑанÑмÑÑÑÑ Ñ ÑенÑÑалÑнÑй неÑвовÑй ÑиÑÑемÑ. ÐÑлокÑеÑин Ñакож ÑиниÑÑ Ð±Ð¾Ð»ÐµÐ·Ð°ÑпокÑÐ¹Ð»Ð¸Ð²Ñ Ð´ÑÑ, Ñо, ÑмовÑÑно, Ñ ÑезÑлÑÑаÑом ÑповÑлÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑедаÑÑ Ð±Ð¾Ð»ÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑмпÑлÑÑÑв Ñ ÑенÑÑалÑнÑй неÑвовÑй ÑиÑÑемÑ.
ФаÑмакокÑнеÑика.
ÐбÑоÑбÑÑÑ. ÐÑи пеÑоÑалÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð´ÑлокÑеÑин добÑе вÑмокÑÑÑÑÑÑÑ. ÐакÑималÑна конÑенÑÑаÑÑÑ Ð´Ð¾ÑÑгаÑÑÑÑÑ ÑеÑез 6 годин пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑобÑ. ÐÐ¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ¶Ñ Ð·Ð°ÑÑимÑÑ ÑÐ°Ñ Ð°Ð±ÑоÑбÑÑÑ, ÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ÑÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°ÐºÑималÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ð·Ð±ÑлÑÑÑÑÑÑÑÑ Ð· 6 до 10 годин, пÑи ÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²ÑмокÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑÑÑÑÑÑÑ (пÑиблизно на 11 %).
РозподÑл. ÐÑлокÑеÑин еÑекÑивно зв’ÑзÑÑÑÑÑÑ Ð· бÑлками ÑиÑоваÑки кÑÐ¾Ð²Ñ (пÑиблизно на 96 %) Ñк з алÑбÑмÑном, Ñак Ñ Ð· α1-киÑлим глÑкопÑоÑеÑном. ÐеÑÑнкова або ниÑкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð½Ðµ впливаÑÑÑ Ð½Ð° зв’ÑзÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑлкÑв.
ÐеÑаболÑзм. ÐÑлокÑеÑин меÑаболÑзÑÑÑÑÑÑ Ð·Ð° ÑÑаÑÑÑ ÑзоÑеÑменÑÑв CYP2D6 Ñ CYP1A2. ÐеÑаболÑÑи, Ñо ÑÑвоÑÑÑÑÑÑÑ, ÑаÑмакологÑÑно не акÑивнÑ.
ÐиведеннÑ. ÐеÑÑод напÑÐ²Ð²Ð¸Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ ÑÑановиÑÑ 12 годин. СеÑеднÑй клÑÑÐµÐ½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ – 101 л/годинÑ.
ÐиÑкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ. У паÑÑÑнÑÑв Ñз ÑеÑмÑналÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑадÑÑÑ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ, ÑÐºÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑйно пеÑебÑваÑÑÑ Ð½Ð° дÑалÑзÑ, ÑпоÑÑеÑÑгалоÑÑ Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ñйне збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñин плоÑÑ Ð¿Ñд ÑаÑмакокÑнеÑиÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÑÐ¸Ð²Ð¾Ñ «ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ-Ñаѻ (AUC) поÑÑвнÑно Ð·Ñ Ð·Ð´Ð¾Ñовими добÑоволÑÑÑми. ÐÑже, Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз Ñ ÑонÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно заÑÑоÑовÑваÑи нижÑÑ Ð¿Ð¾ÑаÑÐºÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ. ФаÑмакокÑнеÑиÑÐ½Ñ Ð´Ð°Ð½Ñ Ð¿Ñо дÑлокÑеÑин Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÐµÐ½Ñ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз легким або ÑеÑеднÑм поÑкодженнÑм ниÑок.
ÐеÑÑнкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ
ÐомÑÑне Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑнки (ÐºÐ»Ð°Ñ Ð Ð·Ð° клаÑиÑÑкаÑÑÑÑ Ð§Ð°Ð¹Ð»Ð´Ð°âÐʼÑ) впливало на ÑаÑмакокÑнеÑÐ¸ÐºÑ Ð´ÑлокÑеÑинÑ. ÐоÑÑвнÑно Ð·Ñ Ð·Ð´Ð¾Ñовими добÑоволÑÑÑми видимий клÑÑÐµÐ½Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ð¸ дÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð±Ñв на 79 % нижÑий, видимий ÑеÑмÑн напÑвÑÐ¾Ð·Ð¿Ð°Ð´Ñ Ð±Ñв Ñ 2,3 Ñаза довÑий Ñ AUC â Ñ 3,7 Ñаза виÑий Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз помÑÑними Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑваннÑми пеÑÑнки. ФаÑмакокÑнеÑÐ¸ÐºÑ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñа його меÑаболÑÑÑв не вивÑали Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з Ð»ÐµÐ³ÐºÐ¾Ñ Ð°Ð±Ð¾ ÑÑÐ¶ÐºÐ¾Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ.
ÐлÑнÑÑÐ½Ñ Ñ Ð°ÑакÑеÑиÑÑики.
ÐоказаннÑ.
ÐÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ð³Ð¾ депÑеÑивного ÑозладÑ.
ÐÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑабеÑиÑного пеÑиÑеÑиÑного нейÑопаÑиÑного болÑ.
ÐÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÐµÐ½ÐµÑалÑзованого ÑÑивожного ÑозладÑ.
ÐÑоÑипоказаннÑ.
ÐÑоÑипоказаннÑм Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ñ Ð¿ÑдвиÑена ÑÑÑливÑÑÑÑ Ð´Ð¾ дÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ до бÑдÑ-ÑÐºÐ¾Ñ Ð· допомÑÐ¶Ð½Ð¸Ñ ÑеÑовин лÑкаÑÑÑкого заÑобÑ.
ÐÑлокÑеÑин не можна пÑизнаÑаÑи Ñазом Ñз неÑелекÑивними необоÑоÑними ÑнгÑбÑÑоÑами моноамÑнокÑидази (ÐÐÐ) або пÑÐ¸Ð½Ð°Ð¹Ð¼Ð½Ñ Ð¿ÑоÑÑгом 14 днÑв пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐÐ. РоглÑÐ´Ñ Ð½Ð° пеÑÑод напÑвÑÐ¾Ð·Ð¿Ð°Ð´Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑи ÐÐРне можна пÑизнаÑаÑи пÑÐ¸Ð½Ð°Ð¹Ð¼Ð½Ñ Ð¿ÑоÑÑгом 5 днÑв пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑином.
СимбÑÑ® не можна пÑизнаÑаÑи Ñ Ð²Ð¾Ñим Ñз неÑÑабÑлÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑÑ, оÑкÑлÑки Ñе може ÑпÑовокÑваÑи гÑпеÑÑонÑÑний кÑиз.
ÐÑкаÑÑÑкий заÑÑб не можна пÑизнаÑаÑи Ñ Ð²Ð¾Ñим Ñз ÑеÑмÑналÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑадÑÑÑ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ (клÑÑÐµÐ½Ñ ÐºÑеаÑинÑÐ½Ñ – до 30 мл/Ñ Ð²).
СимбÑÑ® не ÑлÑд пÑизнаÑаÑи паÑÑÑнÑам Ñз Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑваннÑми пеÑÑнки, оÑкÑлÑки Ñе може ÑпÑиÑиниÑи пеÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ.
ÐÑлокÑеÑин не ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑизнаÑаÑи дÑÑÑм Ñ Ð·Ð²’ÑÐ·ÐºÑ Ð· недоÑÑаÑнÑÑÑÑ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ñодо його безпеки Ñа еÑекÑивноÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑй вÑковÑй каÑегоÑÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв.
СимбÑÑ® не ÑлÑд пÑизнаÑаÑи Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ Ð· ÑлÑвокÑамÑном, ÑипÑоÑлокÑаÑином або енокÑаÑином (ÑилÑÐ½Ñ ÑнгÑбÑÑоÑи CYP1A2) ÑеÑез пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑовÑ.
ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй.
ÐÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, Ñо меÑаболÑзÑÑÑÑÑÑ Ð·Ð° Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ CYP1A2. ÐÑд ÑÐ°Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑного вивÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñ ÑÐ°Ð·Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑного пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑеоÑÑлÑнÑ, ÑÑбÑÑÑаÑÑ CYP1A2, Ñз дÑлокÑеÑином (60 мг 2 Ñази на Ð´Ð¾Ð±Ñ ÑоднÑ) ÑÑ ÑаÑмакокÑнеÑики не впливали знаÑно одна на однÑ.
ÐнгÑбÑÑоÑи CYP1A2. ÐÑкÑлÑки CYP1A2 беÑе ÑÑаÑÑÑ Ñ Ð¼ÐµÑаболÑÐ·Ð¼Ñ Ð´ÑлокÑеÑинÑ, ÑÑмÑÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð·Ñ ÑилÑнодÑÑÑими ÑнгÑбÑÑоÑами CYP1A2 ймовÑÑно пÑизведе до пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ð´ÑлокÑеÑинÑ. ФлÑвокÑамÑн (100 мг 1 Ñаз на добÑ), Ñо Ñ ÑилÑнодÑÑÑим ÑнгÑбÑÑоÑом CYP1A2, зменÑÑÑ ÐºÐ»ÑÑÐµÐ½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð¿Ñиблизно на 77 % Ñ Ð·Ð±ÑлÑÑÑÑ AUC0-t Ñ 6 ÑазÑв. У зв’ÑÐ·ÐºÑ Ð· Ñим СимбÑÑ® не можна пÑизнаÑаÑи Ñазом з ÑнгÑбÑÑоÑами CYP1A2, зокÑема з ÑлÑвокÑамÑном.
ÐÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, Ñо меÑаболÑзÑÑÑÑÑÑ Ð·Ð° Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ CYP2D6. ÐÑлокÑеÑин – помÑÑний ÑнгÑбÑÑÐ¾Ñ CYP2D6. У ÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð² Ð´Ð¾Ð·Ñ 60 мг 2 Ñази на Ð´Ð¾Ð±Ñ Ð· ÑÐ°Ð·Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¾Ñ Ð´ÐµÐ·Ð¸Ð¿ÑамÑнÑ, Ñкий Ñ ÑÑбÑÑÑаÑом CYP2D6, AUC дезипÑамÑÐ½Ñ Ð·Ð±ÑлÑÑÑÑÑÑÑÑ Ñ 3 Ñази. СÑмÑÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ (40 мг 2 Ñази на добÑ) збÑлÑÑÑÑ ÑÑаÑÑонаÑний AUC ÑолÑеÑÐ¾Ð´Ð¸Ð½Ñ (2 мг 2 Ñази на добÑ) на 71 %, але не Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° ÑаÑмакокÑнеÑÐ¸ÐºÑ 5-гÑдÑокÑилмеÑаболÑÑÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð½ÑÑÐºÐ¸Ñ ÐºÐ¾ÑигÑÐ²Ð°Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ. РобеÑежнÑÑÑÑ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑовÑваÑи пÑепаÑÐ°Ñ Ð¡Ð¸Ð¼Ð±ÑÑ® Ñазом Ñз лÑкаÑÑÑкими заÑобами, ÑÐºÑ Ð¿ÐµÑеважно меÑаболÑзÑÑÑÑÑÑ CYP2D6 (ÑиÑпеÑидон, ÑÑиÑиклÑÑÐ½Ñ Ð°Ð½ÑидепÑеÑанÑи [TCAs], ÑÐ°ÐºÑ Ñк ноÑÑÑипÑилÑн, амÑÑÑипÑилÑн Ñа ÑмÑпÑамÑн), оÑобливо ÑкÑо вони маÑÑÑ Ð²ÑзÑкий ÑеÑапевÑиÑний ÑÐ½Ð´ÐµÐºÑ (напÑиклад, ÑлекаÑнÑд, пÑопаÑенон Ñ Ð¼ÐµÑопÑолол).
ÐÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, Ñо дÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑенÑÑалÑÐ½Ñ Ð½ÐµÑÐ²Ð¾Ð²Ñ ÑиÑÑемÑ. ÐÑи пÑизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñ ÑеÑовинами, Ñо дÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑенÑÑалÑÐ½Ñ Ð½ÐµÑÐ²Ð¾Ð²Ñ ÑиÑÑемÑ, оÑобливо з подÑбним Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñзмом дÑÑ, вклÑÑаÑÑи Ð°Ð»ÐºÐ¾Ð³Ð¾Ð»Ñ Ñа ÑедаÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби (напÑиклад, бензодÑазепÑни, моÑÑÑномÑмеÑики, анÑипÑÐ¸Ñ Ð¾Ñики, ÑенобаÑбÑÑал, ÑедаÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ð°Ð½ÑигÑÑÑамÑÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑепаÑаÑи), Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно вживаÑи Ð¿ÐµÐ²Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð±ÑÐ¶Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸.
ÐнгÑбÑÑоÑи ÐÐÐ. ÐÑлокÑеÑин не ÑлÑд пÑизнаÑаÑи Ñазом Ñз неÑелекÑивними необоÑоÑними ÑнгÑбÑÑоÑами ÐÐÐ ÑеÑез Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑоÑонÑнового ÑиндÑомÑ. ÐÑи пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¾Ð±Ð¾ÑоÑÐ½Ð¸Ñ ÑелекÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ ÑнгÑбÑÑоÑÑв ÐÐÐ, напÑиклад моклобемÑдÑ, Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑоÑонÑнового ÑиндÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñий, пÑоÑе заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ°ÐºÐ¾Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ Ð½Ðµ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ. ÐнÑибÑоÑик лÑнезолÑд – Ñе звоÑоÑний неÑелекÑивний ÑнгÑбÑÑÐ¾Ñ ÐÐÐ, його не ÑлÑд пÑизнаÑаÑи паÑÑÑнÑам, ÑÐºÑ Ð¾ÑÑимÑÑÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑкий заÑÑб СимбÑÑ® (див. ÑоздÑл «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ).
СеÑоÑонÑновий ÑиндÑом. ÐоÑÑÑбно з обеÑежнÑÑÑÑ Ð¿ÑизнаÑаÑи СимбÑÑ® в комбÑнаÑÑÑ Ð· ÑеÑоÑонÑнеÑгÑÑними Ñа ÑÑиÑиклÑÑними анÑидепÑеÑанÑами, Ñакими Ñк кломÑпÑамÑн або амÑÑÑипÑилÑн, Ñазом Ñз моклобемÑдом або лÑнезолÑдом, пÑепаÑаÑами ÑÑави звÑÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ (Hypericum perforatum) або ÑÑипÑанами, ÑÑамадолом, пепÑидином, ÑÑипÑоÑаном.
ÐеÑоÑалÑÐ½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑÑаÑепÑиви Ñа ÑнÑÑ ÑÑеÑоÑÐ´Ð½Ñ Ð°Ð³ÐµÐ½Ñи. РезÑлÑÑаÑи доÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ñ in vitro показÑÑÑÑ, Ñо дÑлокÑеÑин не ÑÑимÑлÑÑ ÐºÐ°ÑалÑÑиÑÐ½Ñ Ð°ÐºÑивнÑÑÑÑ CYP3A. СпеÑиÑÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð²Ð·Ð°ÑмодÑÑ Ð¿ÑепаÑаÑÑ in vivo не пÑоводили.
ÐнÑикоагÑлÑнÑи Ñа анÑиÑÑомбоÑиÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ñоби. ÐÑлокÑеÑин з обеÑежнÑÑÑÑ Ð¿ÑизнаÑаÑÑÑ Ñазом Ñз пеÑоÑалÑними анÑикоагÑлÑнÑами Ñа анÑиÑÑомбоÑиÑними заÑобами Ñ Ð·Ð²’ÑÐ·ÐºÑ Ð· пÑдвиÑеннÑм ÑÐ¸Ð·Ð¸ÐºÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑовоÑеÑÑ ÑеÑез ÑаÑмакодинамÑÑÐ½Ñ Ð²Ð·Ð°ÑмодÑÑ. ÐÑÑм Ñого, бÑло заÑÑкÑовано збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð½Ð¸ÐºÑв INR, коли паÑÑÑнÑам, ÑÐºÑ Ð¾ÑÑимÑвали ваÑÑаÑин, вводили дÑлокÑеÑин. ÐÑоÑе одноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñа ваÑÑаÑÐ¸Ð½Ñ Ñ ÑÑаÑÑонаÑÐ½Ð¸Ñ ÑÐ¼Ð¾Ð²Ð°Ñ Ñ Ð·Ð´Ð¾ÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ð±ÑоволÑÑÑв Ñ ÑÐ°Ð¼ÐºÐ°Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑаÑмакологÑÑ Ð½Ðµ пÑизвело до клÑнÑÑно знаÑÑÑÐ¾Ñ Ð·Ð¼Ñни в ÐÐРз поÑаÑкового ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ Ñ ÑаÑмакокÑнеÑиÑÑ R- або S-ваÑÑаÑинÑ.
ÐÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, Ñо мÑÑÑÑÑÑ Ð´ÑлокÑеÑин. ÐÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно ÑникаÑи ÑÑпÑÑнÑого заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами, Ñо мÑÑÑÑÑÑ Ð´ÑлокÑеÑин.
ÐÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, Ñо мÑÑÑÑÑÑ ÑÑÐ°Ð²Ñ Ð·Ð²ÑÑобоÑ. ÐÑи ÑÑмÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑаÑÑо виникаÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ.
ÐнÑаÑиди Ñа анÑагонÑÑÑи Ð2. ÐдноÑаÑне заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð· анÑаÑидами, Ñо мÑÑÑÑÑÑ Ð°Ð»ÑмÑнÑй Ñ Ð¼Ð°Ð³Ð½Ñй, або дÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð· ÑамоÑидином, не впливало на ÑвидкÑÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ ÑÑÑпÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð²Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑоÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ 40 мг.
ÐндÑкÑоÑи CYP1A2. ÐопÑлÑÑÑйний ÑаÑмакокÑнеÑиÑний аналÑз показав, Ñо кÑÑÑÑ Ð¼Ð°ÑÑÑ Ð¼Ð°Ð¹Ð¶Ðµ на 50 % нижÑÑ ÐºÐ¾Ð½ÑенÑÑаÑÑÑ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð¿Ð¾ÑÑвнÑно з оÑобами, ÑÐºÑ Ð½Ðµ палÑÑÑ.
ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннÑ.
ÐÐÐÐÐ ÐÐÐÐÐÐЯ
ÐаÑÑÑнÑам Ñз виÑоким Ñизиком ÑÑÑÑÐ¸Ð´Ñ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пеÑебÑваÑи пÑд ÑÑвоÑим наглÑдом, оÑкÑлÑки до наÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐ½Ð¾Ñ ÑемÑÑÑÑ Ð½Ðµ виклÑÑена можливÑÑÑÑ ÑпÑоби ÑÑÑÑидÑ.
ÐожливÑÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð³ÑдÑÐ¾Ñ Ð»Ð¾ÑÐ¸Ð´Ñ Ð½Ðµ вивÑалаÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв вÑком до 18 ÑокÑв, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ñн не пÑизнаÑений Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑй вÑковÑй гÑÑпÑ.
ÐпÑлепÑиÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð°Ð´Ð¸ Ñа манÑÑ. Як Ñ Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнÑÐ¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв, Ñо дÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑенÑÑалÑÐ½Ñ Ð½ÐµÑÐ²Ð¾Ð²Ñ ÑиÑÑемÑ, Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з епÑлепÑиÑними нападами, манÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ бÑполÑÑними Ñозладами в Ð°Ð½Ð°Ð¼Ð½ÐµÐ·Ñ Ð´ÑлокÑеÑин Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пÑизнаÑаÑи з доÑÑиманнÑм запобÑÐ¶Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñв.
ÐÑдÑÑаз. ÐÑли повÑÐ´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñо пÑоÑв мÑдÑÑÐ°Ð·Ñ Ñ Ð·Ð²’ÑÐ·ÐºÑ Ð· пÑийомом дÑлокÑеÑинÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÑизнаÑаÑи дÑлокÑеÑин паÑÑÑнÑам Ñз пÑдвиÑеним внÑÑÑÑÑнÑооÑним ÑиÑком або пÑи небезпеÑÑ Ð³Ð¾ÑÑÑÐ¾Ñ Ð²ÑзÑкокÑÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð³Ð»Ð°Ñкоми поÑÑÑбно з обеÑежнÑÑÑÑ.
ÐÑÑеÑÑалÑний ÑиÑк Ñа ÑеÑÑебиÑÑÑ. У деÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв пÑийом дÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿ÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ Ñа клÑнÑÑно знаÑÑÑÐ¾Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑ. У паÑÑÑнÑÑв з аÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑÑ Ñа/або ÑнÑими Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑваннÑми ÑеÑÑÑ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð½ÑÑоÑинг аÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ. Це може бÑÑи пов’Ñзано з ноÑадÑенеÑгÑÑним еÑекÑом дÑлокÑеÑинÑ. ÐовÑдомлÑли пÑо випадки гÑпеÑÑонÑÑного кÑÐ¸Ð·Ñ Ð· дÑлокÑеÑином, оÑобливо в паÑÑÑнÑÑв Ñз гÑпеÑÑонÑÑÐ½Ð¾Ñ Ñ Ð²Ð¾ÑобоÑ. Ð¢Ð¾Ð¼Ñ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з вÑÐ´Ð¾Ð¼Ð¾Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑÑ Ñа/або ÑнÑими Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑваннÑми ÑеÑÑÑ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑоводиÑи монÑÑоÑинг аÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ, оÑобливо пÑоÑÑгом пеÑÑого мÑÑÑÑÑ Ð»ÑкÑваннÑ. ÐÑкаÑÑÑкий заÑÑб СимбÑÑ® ÑлÑд з обеÑежнÑÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑовÑваÑи паÑÑÑнÑам, Ñий ÑÑан може бÑÑи поÑÑавлений пÑд загÑÐ¾Ð·Ñ ÑеÑез збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑлÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ. Також ÑлÑд з обеÑежнÑÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑовÑваÑи дÑлокÑеÑин Ñз лÑкаÑÑÑкими заÑобами, ÑÐºÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð³ÑÑÑиÑи його меÑаболÑзм (див. ÑоздÑл «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»). ÐÐ»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, Ñ ÑÐºÐ¸Ñ ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ ÑÑÑйке пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¡Ð¸Ð¼Ð±ÑÑ®, ÑлÑд виÑÑÑиÑи пиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñодо зменÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ або поÑÑÑпового пÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑепаÑаÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ»). ÐаÑÑÑнÑам Ñз неконÑÑолÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑкий заÑÑб СимбÑÑ® не ÑлÑд заÑÑоÑовÑваÑи (див. ÑоздÑл «ÐÑоÑипоказаннѻ).
ÐиÑкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ. ÐÑдвиÑена конÑенÑÑаÑÑÑ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з ÑÑжкими поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок пÑи гемодÑалÑÐ·Ñ (клÑÑÐµÐ½Ñ ÐºÑеаÑинÑÐ½Ñ <30 мл/Ñ Ð²). ÐÐ»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз ÑÑжкими поÑÑÑеннÑми ÑÑнкÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок див. ÑоздÑл «ÐÑоÑипоказаннѻ. ÐнÑоÑмаÑÑÑ Ð¿Ñо паÑÑÑнÑÑв з Ð»ÐµÐ³ÐºÐ¾Ñ Ð°Ð±Ð¾ ÑеÑеднÑÐ¾Ñ Ð´Ð¸ÑÑÑнкÑÑÑÑ Ð½Ð¸Ñок див. Ñ ÑоздÑÐ»Ñ «Ð¡Ð¿Ð¾ÑÑб заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа дози».
ÐемоÑагÑÑ. ÐовÑдомлÑли пÑо Ñозлади кÑовоÑеÑÑ, ÑÐ°ÐºÑ Ñк ÑинÑÑ, зокÑема пÑÑпÑÑа, ÑлÑнково-киÑÐºÐ¾Ð²Ñ ÐºÑовоÑеÑÑ, Ð·Ñ ÑелекÑивними ÑнгÑбÑÑоÑами звоÑоÑного Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑоÑонÑÐ½Ñ (СÐÐÐС) Ñ ÑелекÑивними ÑнгÑбÑÑоÑами звоÑоÑного Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑоÑонÑÐ½Ñ Ñа ноÑадÑеналÑÐ½Ñ (СÐÐÐСÐ), вклÑÑаÑÑи дÑлокÑеÑин. ÐаÑÑÑнÑам, ÑÐºÑ Ð¿ÑиймаÑÑÑ Ð°Ð½ÑикоагÑлÑнÑи Ñа/або лÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, ÑÐºÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñи на ÑÑнкÑÑÑ ÑÑомбоÑиÑÑв (напÑиклад, неÑÑеÑоÑÐ´Ð½Ñ Ð¿ÑоÑизапалÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ñоби (ÐÐÐÐ) або аÑеÑилÑалÑÑилова киÑлоÑа), Ñа паÑÑÑнÑам з вÑÐ´Ð¾Ð¼Ð¾Ñ ÑÑ Ð¸Ð»ÑнÑÑÑÑ Ð´Ð¾ кÑовоÑеÑÑ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¾Ð±ÐµÑежнÑÑÑÑ.
СиндÑом ÑеÑоÑонÑнÑ. Як Ñ Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑ Ð· ÑнÑими ÑеÑоÑонÑнеÑгÑÑними агенÑами, пÑи лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑином ÑеÑоÑонÑновий ÑиндÑом може ÑÑаÑи поÑенÑÑйно небезпеÑним Ð´Ð»Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ, оÑобливо пÑи одноÑаÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑнÑÐ¸Ñ ÑеÑоÑонÑнеÑгÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв (вклÑÑаÑÑи СÐÐÐС, СÐÐÐСÐ, ÑÑиÑиклÑÑÐ½Ñ Ð°Ð½ÑидепÑеÑанÑи або ÑÑипÑани), агенÑи, ÑÐºÑ Ð¿Ð¾Ð³ÑÑÑÑÑÑÑ Ð¼ÐµÑаболÑзм ÑеÑоÑонÑнÑ, ÑÐ°ÐºÑ Ñк ÑнгÑбÑÑоÑи MAO, або з анÑипÑÐ¸Ñ Ð¾ÑиÑними заÑобами або ÑнÑими анÑагонÑÑÑами допамÑнÑ, ÑÐºÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñи на ÑеÑоÑонÑнеÑгÑÑÐ½Ñ ÑиÑÑеми нейÑомедÑаÑоÑÑв (див. ÑоздÑли «ÐÑоÑипоказаннѻ Ñ «ÐзаÑмодÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами Ñа ÑнÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ взаÑмодÑй»).
СимпÑоми ÑеÑоÑонÑнового ÑиндÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð²ÐºÐ»ÑÑаÑи змÑÐ½Ñ Ð¿ÑÐ¸Ñ ÑÑного ÑÑÐ°Ð½Ñ (напÑиклад, ажÑоÑаж, галÑÑинаÑÑÑ, кома), вегеÑаÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ð½ÐµÑÑабÑлÑнÑÑÑÑ (напÑиклад, ÑÐ°Ñ ÑкаÑдÑÑ, лабÑлÑний аÑÑеÑÑалÑний ÑиÑк, гÑпеÑÑеÑмÑÑ), неÑвово-м’ÑÐ·Ð¾Ð²Ñ Ð°Ð±ÐµÑаÑÑÑ (напÑиклад, гÑпеÑÑеÑлекÑÑÑ, некогеÑенÑнÑÑÑÑ) Ñа/або ÑимпÑоми ÑлÑнково-киÑкового ÑÑакÑÑ (напÑиклад, нÑдоÑа, блÑваннÑ, дÑаÑеÑ).
ЯкÑо одноÑаÑне лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑином Ñа ÑнÑими ÑеÑоÑонÑнеÑгÑÑними заÑобами, ÑÐºÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñи на ÑеÑоÑонÑнеÑгÑÑÐ½Ñ Ñа/або доÑамÑнеÑгÑÑÐ½Ñ Ð½ÐµÐ¹ÑомедÑаÑоÑÐ½Ñ ÑиÑÑеми, Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑно обÒÑÑнÑованим, ÑекомендÑÑÑÑÑÑ ÑеÑелÑний наглÑд за паÑÑÑнÑом, оÑобливо пÑд ÑÐ°Ñ ÑнÑÑÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸.
ÐÑпонаÑÑÑÑмÑÑ. ÐÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð·Ð°ÑÑкÑовано випадки гÑпонаÑÑÑÑмÑÑ, вклÑÑаÑÑи випадки з ÑÑвнем наÑÑÑÑ Ñ ÑиÑоваÑÑÑ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð½Ð¸Ð¶Ñе 110 ммолÑ/л. ÐÑпонаÑÑÑÑмÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ бÑÑи ÑпÑиÑинена ÑиндÑомом невÑдповÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÑекÑеÑÑÑ Ð°Ð½ÑидÑÑÑеÑиÑного гоÑÐ¼Ð¾Ð½Ñ (СÐСÐÐÐ). ÐÑлÑÑÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑв гÑпонаÑÑÑÑмÑÑ Ð±Ñло заÑÑкÑовано Ñ Ð»Ñдей лÑÑнÑого вÑкÑ, оÑобливо Ñ Ð¿Ð¾ÑÐ´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ñмовами, ÑÐºÑ Ð¿ÑизводÑÑÑ Ð´Ð¾ змÑни баланÑÑ ÑÑдини. ÐÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно з обеÑежнÑÑÑÑ Ð¿ÑизнаÑаÑи пÑепаÑÐ°Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑам Ñз пÑдвиÑеним Ñизиком ÑозвиÑÐºÑ Ð³ÑпонаÑÑÑÑмÑÑ (напÑиклад, паÑÑÑнÑам лÑÑнÑого вÑкÑ), паÑÑÑнÑам Ñз ÑиÑозом пеÑÑнки, дегÑдÑаÑованим паÑÑÑнÑам Ñа паÑÑÑнÑам, ÑÐºÑ Ð¾ÑÑимÑÑÑÑ Ð´ÑÑÑеÑики.
ÐÑепаÑаÑи, Ñо мÑÑÑÑÑÑ ÑÑÐ°Ð²Ñ Ð·Ð²ÑÑобоÑ. ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð±ÑÑи бÑлÑÑ Ð¿Ð¾ÑиÑеними пÑи одноÑаÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð¡Ð¸Ð¼Ð±ÑÑ® Ñа пÑепаÑаÑÑв, Ñо мÑÑÑÑÑÑ ÑÑÐ°Ð²Ñ Ð·Ð²ÑÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ (Hypericum perforatum).
СиндÑом вÑдмÑни. СимпÑоми ÑиндÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²ÑдмÑни виникаÑÑÑ ÑаÑÑо, оÑобливо пÑи ÑапÑÐ¾Ð²Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑваннÑ. Ризик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑимпÑомÑв вÑдмÑни пÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡ÐÐÐС Ñ Ð¡ÐÐÐСРзалежиÑÑ Ð²Ñд декÑлÑÐºÐ¾Ñ ÑакÑоÑÑв, вклÑÑаÑÑи ÑÑивалÑÑÑÑ Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ ÑеÑапÑÑ Ñа ÑвидкÑÑÑÑ Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸. ÐайÑаÑÑÑÑе опиÑÐ°Ð½Ñ ÑеакÑÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð¾ в ÑоздÑÐ»Ñ «ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ». ÐазвиÑай ÑÑ ÑимпÑоми Ð»ÐµÐ³ÐºÑ Ð°Ð±Ð¾ помÑÑнÑ, однак Ñ Ð´ÐµÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв вони можÑÑÑ Ð±ÑÑи ÑÑжкими, зазвиÑай ÑÑаплÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом пеÑÑÐ¸Ñ ÐºÑлÑÐºÐ¾Ñ Ð´Ð½Ñв пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑваннÑ. ÐÑже ÑÑдко ÑÐ°ÐºÑ ÑимпÑоми ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ¾Ð²Ð¾ пÑопÑÑÑили дозÑ. Ð¦Ñ ÑимпÑоми ÑамоÑÑÑйно зменÑÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð·Ð°Ð·Ð²Ð¸Ñай зникаÑÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом 2 ÑижнÑв, Ñ Ð¾Ñа в деÑÐºÐ¸Ñ Ð¾ÑÑб вони можÑÑÑ Ð±ÑÑи ÑÑивалими (2â3 мÑÑÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ бÑлÑÑе). Ð¢Ð¾Ð¼Ñ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑпово зменÑÑваÑи Ð´Ð¾Ð·Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿Ñи пÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑоÑÑгом не менÑе 2 ÑижнÑв вÑдповÑдно до поÑÑеб паÑÑÑнÑа (див. ÑоздÑл «Ð¡Ð¿Ð¾ÑÑб заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа дози»).
ÐкаÑизÑÑ/пÑÐ¸Ñ Ð¾Ð¼Ð¾ÑоÑне занепокоÑннÑ. ÐÑоÑви акаÑизÑÑ (Ñ Ð°ÑакÑеÑизÑÑÑÑÑÑ ÑÑб’ÑкÑивно непÑиÑмним або ÑÑивожним занепокоÑннÑм Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÐµÐ±Ð¾Ñ ÑÑÑ Ð°ÑиÑÑ, ÑаÑÑо ÑÑпÑоводжÑÑÑиÑÑ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²ÑÑÑÑ ÑидÑÑи або ÑÑоÑÑи на мÑÑÑÑ) виникаÑÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом пеÑÑÐ¸Ñ ÐºÑлÑÐºÐ¾Ñ ÑижнÑв лÑкÑваннÑ. У паÑÑÑнÑÑв, Ñ ÑÐºÐ¸Ñ ÑозвиваÑÑÑÑÑ ÑÑ ÑимпÑоми, збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ може бÑÑи ÑкÑдливим.
ÐÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐµÐ½Ð·Ð¸Ð¼Ñв пеÑÑнки. РдÑлокÑеÑином бÑли заÑеÑÑÑÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ¸ поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑнки, вклÑÑаÑÑи ÑеÑйозне пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÑеÑменÑÑв пеÑÑнки (>10-кÑаÑна веÑÑ Ð½Ñ Ð¼ÐµÐ¶Ð° ноÑми), гепаÑÐ¸Ñ Ñа жовÑÑниÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ»). ÐайÑаÑÑÑÑе пÑо ÑÑ ÑвиÑа повÑдомлÑлоÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом пеÑÑÐ¸Ñ Ð¼ÑÑÑÑÑв лÑкÑваннÑ. УÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑнки найÑаÑÑÑÑе Ð¼Ð°Ñ Ð³ÐµÐ¿Ð°ÑоÑелÑлÑÑний Ñ Ð°ÑакÑеÑ. ÐÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно з обеÑежнÑÑÑÑ Ð¿ÑизнаÑаÑи дÑлокÑеÑин паÑÑÑнÑам, ÑÐºÑ Ð¿ÑиймаÑÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, Ñо можÑÑÑ ÑпÑиÑиниÑи ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑнки.
СекÑÑалÑна диÑÑÑнкÑÑÑ. СÐÐÐС/СÐÐÐСРможÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñи ÑимпÑоми ÑекÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ Ð´Ð¸ÑÑÑнкÑÑÑ (див. ÑоздÑл «ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ»). ÐовÑдомлÑли пÑо довгоÑÑÐ¸Ð²Ð°Ð»Ñ ÑÑаÑÐµÐ²Ñ Ð´Ð¸ÑÑÑнкÑÑÑ, коли ÑимпÑоми ÑÑивали, незважаÑÑи на пÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¡ÐÐÐС/СÐÐÐСÐ.
СÑÑÑид.
Ðеликий депÑеÑивний Ñозлад Ñа генеÑалÑзований ÑÑивожний Ñозлад. ÐепÑеÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²’Ñзана Ñз пÑдвиÑеним Ñизиком ÑÑÑÑидалÑного миÑленнÑ, нанеÑеннÑм ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ñ ÑÐ¾Ð±Ñ Ñа ÑÑÑÑÐ¸Ð´Ñ (ÑвиÑа, пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ñз ÑÑÑÑидом). Ризик ÑÑнÑÑ Ð´Ð¾ доÑÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐ½Ð¾Ñ ÑемÑÑÑÑ. СÑан паÑÑÑнÑа Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно ÑÑвоÑо конÑÑолÑваÑи до доÑÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ñного покÑаÑаннÑ, оÑкÑлÑки ÑемÑÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ не наÑÑаÑи пÑоÑÑгом кÑлÑÐºÐ¾Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¸Ñ ÑижнÑв лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ бÑлÑÑе. Ðз загалÑного клÑнÑÑного доÑвÑÐ´Ñ Ð²Ñдомо, Ñо Ñизик ÑÑÑÑÐ¸Ð´Ñ Ð¿ÑдвиÑÑÑÑÑÑÑ Ð½Ð° поÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐµÑÐ°Ð¿Ð°Ñ Ð»ÑкÑваннÑ.
ÐнÑÑ Ð¿ÑÐ¸Ñ ÑÑÐ½Ñ ÑÑани, пÑи ÑÐºÐ¸Ñ Ð¿ÑизнаÑаÑÑÑÑÑ Ð¡Ð¸Ð¼Ð±ÑÑ®, Ñакож аÑоÑÑÐ¹Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð· пÑдвиÑеним Ñизиком Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÑÑидалÑÐ½Ð¸Ñ ÑвиÑ. ÐкÑÑм Ñого, ÑÑ Ð¿ÑÐ¸Ñ ÑÑÐ½Ñ ÑÑани можÑÑÑ Ð±ÑÑи комоÑбÑднÑ, ÑкÑо вони ÑÑпÑоводжÑÑÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¹ депÑеÑивний Ñозлад. Таким Ñином, Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно вживаÑи заÑÑеÑÐµÐ¶Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ пÑи лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñк Ñз великим депÑеÑивним Ñозладом, Ñак Ñ Ð· ÑнÑими пÑÐ¸Ñ ÑÑними ÑÑанами. У паÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¼Ð°ÑÑÑ Ð² Ð°Ð½Ð°Ð¼Ð½ÐµÐ·Ñ ÑÑÑÑидалÑÐ½Ñ ÑвиÑа або знаÑний ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ ÑÑÑÑидалÑного миÑленнÑ, Ñизик Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÑÑидалÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÐ´Ñнки бÑлÑÑий, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно здÑйÑнÑваÑи бÑлÑÑ ÑеÑелÑний конÑÑÐ¾Ð»Ñ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð»ÑкÑваннÑ. ÐовÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо випадки ÑÑÑÑидалÑного миÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñа ÑÑÑÑидалÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÐ´Ñнки пÑд ÑÐ°Ñ ÑеÑапÑÑ Ð´ÑлокÑеÑином або одÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ ÑÑ Ð¿ÑипиненнÑ. ÐÑоÑÑгом ÑеÑапÑÑ, оÑобливо на ÑаннÑÑ ÐµÑÐ°Ð¿Ð°Ñ , Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно ÑеÑелÑно ÑпоÑÑеÑÑгаÑи за паÑÑÑнÑами, наÑампеÑед за Ñими, ÑÐºÑ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑÑÑ Ñ Ð³ÑÑÐ¿Ñ ÑизикÑ, а Ñакож здÑйÑнÑваÑи вÑдповÑÐ´Ð½Ñ Ð·Ð¼ÑÐ½Ñ Ð´Ð¾Ð·ÑваннÑ. ÐаÑÑÑнÑи Ñа оÑоби, ÑÐºÑ Ð·Ð° ними доглÑдаÑÑÑ, Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð±ÑÑи поÑнÑоÑÐ¼Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð¿Ñо Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑднÑÑÑÑ ÐºÐ¾Ð½ÑÑолÑваÑи бÑдÑ-Ñке клÑнÑÑне погÑÑÑеннÑ, ÑÑÑÑидалÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÐ´ÑÐ½ÐºÑ Ð°Ð±Ð¾ дÑмки Ñа незвиÑÐ½Ñ Ð·Ð¼Ñни в поведÑнÑÑ Ñа негайно звеÑнÑÑиÑÑ Ð´Ð¾ лÑкаÑÑ Ð¿Ñи ÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ.
ÐÑабеÑиÑний пеÑиÑеÑиÑний нейÑопаÑиÑний бÑлÑ. ÐаÑÑкÑовано Ð¿Ð¾Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¾ÐºÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ¸ ÑÑÑÑидалÑного миÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñа ÑÑÑÑидалÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÐ´Ñнки пÑд ÑÐ°Ñ ÑеÑапÑÑ Ð´ÑлокÑеÑином або одÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ ÑÑ Ð·Ð°ÐºÑнÑеннÑ, Ñк Ñ Ð¿Ñи пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑнÑÐ¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв Ñз подÑÐ±Ð½Ð¾Ñ ÑаÑмакологÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð´ÑÑÑ (анÑидепÑеÑанÑи). ÐÑкаÑÑ Ð¼Ð°ÑÑÑ ÑнÑоÑмÑваÑи паÑÑÑнÑÑв пÑо Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑднÑÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²ÑдомлÑÑи пÑо бÑдÑ-ÑÐºÑ Ð²ÑдÑÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð½ÐµÐ¿Ð¾ÐºÐ¾ÑннÑ.
ÐÑди лÑÑнÑого вÑкÑ. ÐÐ°Ð½Ñ Ñодо заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð¡Ð¸Ð¼Ð±ÑÑ® Ñ Ð´Ð¾Ð·ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ 120 мг лÑдÑм лÑÑнÑого вÑÐºÑ Ð· великим депÑеÑивним Ñозладом Ñа генеÑалÑзованим ÑÑивожним Ñозладом обмеженÑ. Ð¢Ð¾Ð¼Ñ ÑлÑд бÑÑи обеÑежними пÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑепаÑаÑÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑам лÑÑнÑого вÑÐºÑ Ð· макÑималÑним дозÑваннÑм (див. ÑоздÑл «Ð¡Ð¿Ð¾ÑÑб заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа дози»).
СеÑÐ¹Ð¾Ð·Ð½Ñ ÑеакÑÑÑ Ð· Ð±Ð¾ÐºÑ ÑкÑÑи. У поÑÑмаÑкеÑÐ¸Ð½Ð³Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑдженнÑÑ Ð´Ñже ÑÑдко повÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо ÑÐ°ÐºÑ ÑеакÑÑÑ Ð· Ð±Ð¾ÐºÑ ÑкÑÑи: ангÑоневÑоÑиÑний набÑÑк, конÑÑзÑÑ, кÑововиливи, ÑиндÑом СÑÑвенÑа-ÐжонÑона, забиÑÑÑ, кÑопив’Ñнка.
ÐÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, Ñо мÑÑÑÑÑÑ Ð´ÑлокÑеÑин. ÐÑлокÑеÑин пÑд ÑÑзними ÑоÑговелÑними маÑками заÑÑоÑовÑÑÑÑ Ð·Ð° кÑлÑкома показаннÑми (дÑабеÑиÑний нейÑопаÑиÑний бÑлÑ, головний депÑеÑивний Ñозлад, генеÑалÑзований ÑÑивожний Ñозлад Ñа ÑÑÑеÑове неÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ ÑеÑÑ). СлÑд ÑникаÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑлÑÐºÐ¾Ñ Ñз ÑÐ¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв одноÑаÑно.
ÐаÑвнÑÑÑÑ ÑÑкÑози. Ðе можна пÑизнаÑаÑи киÑковоÑозÑÐ¸Ð½Ð½Ñ ÐºÐ°Ð¿ÑÑли СимбÑÑ® паÑÑÑнÑам Ð·Ñ ÑÐ¿Ð°Ð´ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ¿ÐµÑеноÑимÑÑÑÑ ÑÑÑкÑози, ÑиндÑомом малÑабÑоÑбÑÑÑ, недоÑÑаÑнÑÑÑÑ ÑÐ°Ñ Ð°Ñази-ÑзомалÑÑази.
ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿ÐµÑÑод вагÑÑноÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ годÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑддÑ.
ФеÑÑилÑнÑÑÑÑ
У доÑлÑдженнÑÑ Ð½Ð° ÑваÑÐ¸Ð½Ð°Ñ Ð´ÑлокÑеÑин не вплинÑв на ÑоловÑÑÑ ÑеÑÑилÑнÑÑÑÑ, а еÑекÑи Ñ Ð¶Ñнок пÑоÑвилиÑÑ Ð»Ð¸Ñе Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð°Ñ , Ñо ÑпÑиÑинили маÑеÑинÑÑÐºÑ ÑокÑиÑнÑÑÑÑ.
ÐагÑÑнÑÑÑÑ
ÐдекваÑÐ½Ñ Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑÑолÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð½Ð° вагÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¶ÑÐ½ÐºÐ°Ñ Ð½Ðµ пÑоводилиÑÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñ Ð¿ÐµÑÑод вагÑÑноÑÑÑ Ð½Ðµ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ. ÐÐµÐ¼Ð°Ñ Ð´Ð¾ÑÑаÑнÑÑ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ñодо заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð²Ð°Ð³ÑÑним жÑнкам. ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° ÑваÑÐ¸Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð»Ð¸, Ñо ÑепÑодÑкÑивна ÑокÑиÑнÑÑÑÑ Ð¿Ñи ÑиÑÑÐµÐ¼Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ñ (AUC) дÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð½Ð¸Ð¶Ñа, нÑж макÑималÑний клÑнÑÑний вплив. ÐоÑенÑÑйний Ñизик Ð´Ð»Ñ Ð»Ñдини невÑдомий. ÐпÑдемÑологÑÑÐ½Ñ Ð´Ð°Ð½Ñ ÑвÑдÑаÑÑ, Ñо заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡ÐÐÐС Ñ Ð¿ÐµÑÑод вагÑÑноÑÑÑ, оÑобливо на пÑзнÑÑ ÑеÑмÑÐ½Ð°Ñ Ð²Ð°Ð³ÑÑноÑÑÑ, може збÑлÑÑиÑи Ñизик ÑÑÑÐ¹ÐºÐ¾Ñ Ð»ÐµÐ³ÐµÐ½ÐµÐ²Ð¾Ñ Ð³ÑпеÑÑензÑÑ Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð½Ð°ÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ñ (PPHN). ХоÑа зв’Ñзок PPHN Ñз лÑкÑваннÑм СÐÐÐСРне доÑлÑджÑвали, Ñей поÑенÑÑйний Ñизик не може бÑÑи виклÑÑений Ñз заÑÑоÑÑваннÑм дÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð· ÑÑÐ°Ñ ÑваннÑм вÑдповÑдного Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½ÑÐ·Ð¼Ñ Ð´ÑÑ (галÑмÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑоÑного пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑеÑоÑонÑнÑ). Як Ñ Ð¿Ñи пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ ÑнÑÐ¸Ñ ÑеÑоÑонÑнеÑгÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв, Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð»ÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ ÑпоÑÑеÑÑгаÑиÑÑ ÑимпÑоми ÑиндÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²ÑдмÑни, ÑкÑо маÑи заÑÑоÑовÑвала дÑлокÑеÑин пеÑед пологами. СимпÑоми ÑиндÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²ÑдмÑни вклÑÑаÑÑÑ Ð¾ÑÑоÑÑаÑиÑÐ½Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ, ÑÑемоÑ, ÑиндÑом пÑдвиÑÐµÐ½Ð¾Ñ Ð½ÐµÑвово-ÑеÑлекÑоÑÐ½Ð¾Ñ Ð·Ð±ÑдливоÑÑÑ, ÑÑÑÑÐ´Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð²ÑаннÑ, ÑмокÑаннÑ, Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð»ÑÐ½Ñ Ñозлади, епÑлепÑиÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð°Ð´Ð¸. У бÑлÑÑоÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑв ÑÑ ÑимпÑоми ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ Ð¾Ð´ÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð½Ð°ÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ пÑоÑÑгом кÑлÑÐºÐ¾Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¸Ñ Ð´Ð½Ñв жиÑÑÑ. ÐÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно ÑекомендÑваÑи жÑнкам пÑд ÑÐ°Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑдомлÑÑи лÑкаÑÑ Ð¿Ñо Ñе, Ñо вони завагÑÑнÑли або збиÑаÑÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð²Ð°Ð³ÑÑнÑÑи.
ÐаÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð²Ð°Ð³ÑÑноÑÑÑ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð»Ð¸Ñе за Ñмови, ÑкÑо оÑÑкÑваний еÑÐµÐºÑ Ð¿ÐµÑевиÑÑÑ Ñизик.
ÐеÑÑод годÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑддÑ
ÐÑлокÑеÑин Ñлабо екÑкÑеÑÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð³ÑÑдне молоко. ÐÑиблизна доза, ÑÐºÑ Ð¾ÑÑимÑÑ Ð´Ð¸Ñина (з ÑозÑÐ°Ñ ÑÐ½ÐºÑ 1 мг на 1 кг маÑи ÑÑла), ÑÑановиÑÑ 0,14 % вÑд маÑеÑинÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸. Ðезпека заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð´ÑÑÑм невÑдома, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð³Ð¾Ð´ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑÐ´Ð´Ñ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð½Ðµ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ.
ÐдаÑнÑÑÑÑ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñи на ÑвидкÑÑÑÑ ÑеакÑÑÑ Ð¿Ñи кеÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð²ÑоÑÑанÑпоÑÑом або ÑнÑими Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñзмами.
ÐоÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð½Ð° ÑвидкÑÑÑÑ ÑеакÑÑÑ Ð¿Ñи кеÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð²ÑоÑÑанÑпоÑÑом або ÑнÑими Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñзмами не пÑоводили. ÐÑкаÑÑÑкий заÑÑб може виÑвлÑÑи ÑедаÑивний еÑÐµÐºÑ Ñа запамоÑоÑеннÑ. ÐÑд ÑÐ°Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑам ÑлÑд ÑÑÑимÑваÑиÑÑ Ð²Ñд поÑенÑÑйно небезпеÑÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð´Ñв дÑÑлÑноÑÑÑ, Ñо вимагаÑÑÑ Ð¿ÑдвиÑÐµÐ½Ð¾Ñ Ñваги Ñа ÑвидкоÑÑÑ Ð¿ÑÐ¸Ñ Ð¾Ð¼Ð¾ÑоÑÐ½Ð¸Ñ ÑеакÑÑй.
СпоÑÑб заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа дози.
Ðеликий депÑеÑивний Ñозлад. ÐоÑаÑкова Ñа Ñекомендована пÑдÑÑимÑÑÑа доза ÑÑановиÑÑ 60 мг 1 Ñаз на добÑ, заÑÑоÑовÑÑÑÑ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ð¾ вÑд Ð²Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑжÑ. ÐозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ 60 мг 1 Ñаз на Ð´Ð¾Ð±Ñ Ð´Ð¾ макÑималÑÐ½Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ 120 мг на Ð´Ð¾Ð±Ñ Ð±Ñли оÑÑÐ½ÐµÐ½Ñ Ð· ÑоÑки зоÑÑ Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÐ¸. ÐÑоÑе Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ñо Ñе, Ñо Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð½Ðµ ÑеагÑÑÑÑ Ð½Ð° поÑаÑÐºÐ¾Ð²Ñ ÑÐµÐºÐ¾Ð¼ÐµÐ½Ð´Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ, бÑде еÑекÑивним збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸.
ТеÑапевÑиÑна ÑеакÑÑÑ Ð·Ð°Ð·Ð²Ð¸Ñай ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ ÑеÑез 2â4 ÑÐ¸Ð¶Ð½Ñ Ð»ÑкÑваннÑ.
ÐÑÑÐ»Ñ ÑÑÑйкого анÑидепÑеÑивного еÑекÑÑ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑодовжÑваÑи лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑоÑÑгом декÑлÑÐºÐ¾Ñ Ð¼ÑÑÑÑÑв Ð´Ð»Ñ ÑÐ½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑидивÑ. У паÑÑÑнÑÑв, коÑÑÑ ÑеагÑÑÑÑ Ð½Ð° дÑлокÑеÑин, Ñ Ð¿Ñи Ð°Ð½Ð°Ð¼Ð½ÐµÐ·Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑоÑÐ½Ð¸Ñ ÐµÐ¿ÑзодÑв Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ñ Ð´ÐµÐ¿ÑеÑÑÑ ÑлÑд ÑозглÑнÑÑи подалÑÑе ÑÑивале лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² Ð´Ð¾Ð·Ñ 60â120 мг на добÑ.
ÐÑабеÑиÑний пеÑиÑеÑиÑний нейÑопаÑиÑний бÑлÑ. Рекомендована поÑаÑкова доза ÑÑановиÑÑ 60 мг 1 Ñаз на добÑ, незалежно вÑд Ð²Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑжÑ. ÐеÑким паÑÑÑнÑам можна пÑизнаÑаÑи Ð´Ð¾Ð±Ð¾Ð²Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ Ð²Ð¸Ñе 60 мг до макÑималÑÐ½Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ 120 мг на добÑ, ÑозподÑÐ»ÐµÐ½Ð¾Ñ Ð½Ð° 2 пÑийоми.
ТеÑапевÑиÑний еÑÐµÐºÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸ÑвлÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом 2 мÑÑÑÑÑв. У Ñ Ð²Ð¾ÑÐ¸Ñ Ñз неадекваÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾ÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÑеакÑÑÑÑ Ð´Ð¾Ð´Ð°Ñкова ÑеакÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ ÑÑого пеÑÑÐ¾Ð´Ñ Ð½Ð°Ð²ÑÑд Ñи можлива. ÐÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно ÑегÑлÑÑно оÑÑнÑваÑи ÑеÑапевÑиÑÐ½Ñ ÐºÐ¾ÑиÑÑÑ (пÑÐ¸Ð½Ð°Ð¹Ð¼Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ñ 3 мÑÑÑÑÑ).
ÐенеÑалÑзований ÑÑивожний Ñозлад. Рекомендована поÑаÑкова доза ÑÑановиÑÑ 30 мг 1 Ñаз на добÑ, незалежно вÑд Ð²Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑжÑ. У ÑÐ°Ð·Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑого еÑекÑÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑбно збÑлÑÑиÑи до 60 мг на добÑ. Ðа Ñмов недоÑÑаÑнÑого еÑекÑÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² Ð´Ð¾Ð·Ñ 60 мг можна ÑозглÑдаÑи пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ до 90 або 120 мг на добÑ.
ТеÑапевÑиÑний еÑÐµÐºÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸ÑвлÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом 2–4 ÑижнÑв. ÐÑÑÐ»Ñ Ð·Ð°ÐºÑÑÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдповÑÐ´Ñ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑодовжÑваÑи лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑоÑÑгом декÑлÑÐºÐ¾Ñ Ð¼ÑÑÑÑÑв, Ñоб ÑникнÑÑи ÑеÑидивÑ.
ÐаÑÑÑнÑи з ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ. ÐоÑекÑÑÑ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ð·Ñ ÑÐ»Ð°Ð±ÐºÐ¾Ñ Ñа помÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑадÑÑми ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑноÑÑÑ Ð½Ðµ поÑÑÑбна (клÑÑÐµÐ½Ñ ÐºÑеаÑинÑÐ½Ñ 30–80 мл/Ñ Ð²). ÐÐ»Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з ниÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ Ñ ÑеÑмÑналÑнÑй ÑÑадÑÑ (клÑÑÐµÐ½Ñ ÐºÑеаÑинÑÐ½Ñ <30 мл/Ñ Ð²) лÑкаÑÑÑкий заÑÑб СимбÑÑ® не заÑÑоÑовÑÑÑÑÑÑ.
ÐаÑÑÑнÑи з пеÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ. ÐÑкаÑÑÑкий заÑÑб не можна пÑизнаÑаÑи паÑÑÑнÑам Ñз Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑваннÑми пеÑÑнки або пеÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ.
ÐаÑÑÑнÑи лÑÑнÑого вÑкÑ. ÐÐ»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв лÑÑнÑого вÑÐºÑ Ð½Ðµ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ ÑегÑлÑваÑи дози лиÑе на оÑÐ½Ð¾Ð²Ñ Ð²ÑкÑ. Як Ñ Ð¿Ñи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑдÑ-ÑÐºÐ¸Ñ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв, ÑлÑд бÑÑи обеÑежними пÑи лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»Ñдей лÑÑнÑого вÑкÑ, оÑобливо пÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð¡Ð¸Ð¼Ð±ÑÑ® Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ 120 мг на Ð´Ð¾Ð±Ñ Ð¿Ñи Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð´ÐµÐ¿ÑеÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÑÐ¾Ð·Ð»Ð°Ð´Ñ Ð°Ð±Ð¾ генеÑалÑÐ·Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÑÑÐ¸Ð²Ð¾Ð¶Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÑозладÑ.
ÐÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑваннÑ. СлÑд ÑникаÑи ÑапÑового пÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑваннÑ. ÐÐ¾Ð·Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑбно поÑÑÑпово зменÑÑваÑи пÑоÑÑгом пеÑÑÐ¾Ð´Ñ ÑонайменÑе вÑд одного до Ð´Ð²Ð¾Ñ ÑижнÑв, Ñоб зменÑиÑи Ñизик ÑеакÑÑй вÑдмÑни. ЯкÑо неÑÑеÑÐ¿Ð½Ñ ÑимпÑоми виникаÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸ або пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑкÑваннÑ, Ñо можна вÑдновиÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑепаÑаÑÑ Ñ ÑанÑÑе вÑÑановленÑй дозÑ. Ðгодом лÑÐºÐ°Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ пÑодовжÑваÑи зменÑÑваÑи дозÑ, але бÑлÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑпово.
ÐÑÑи.
ÐлÑнÑÑÐ½Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñодо заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð´ÑÑÑм (вÑком до 18 ÑокÑв) не пÑоводилиÑÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ не заÑÑоÑовÑÑÑÑ Ñ Ð¿ÐµÐ´ÑаÑÑиÑнÑй пÑакÑиÑÑ.
ÐеÑедозÑваннÑ.
ÐлÑнÑÑÐ½Ñ Ð´Ð°Ð½Ñ Ñодо пеÑедозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÐµÐ½Ñ. ÐовÑдомлÑли пÑо випадки пеÑедозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð² Ð´Ð¾Ð·Ñ 5400 мг Ñк моноÑеÑапÑÑ Ð°Ð±Ð¾ Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами. ÐаÑÑкÑовано леÑалÑÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ¸, наÑампеÑед пÑи змÑÑÐ°Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑедозÑваннÑ, а Ñакож пÑи заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð² Ð´Ð¾Ð·Ñ Ð¿Ñиблизно 1000 мг.
СимпÑоми. СимпÑоми пеÑедозÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ (пеÑеважно пÑи комбÑнаÑÑÑ Ð· ÑнÑими лÑкаÑÑÑкими заÑобами) вклÑÑали ÑонливÑÑÑÑ, комÑ, ÑеÑоÑонÑновий ÑиндÑом, ÑÑдоми, епÑлепÑиÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð°Ð´Ð¸, блÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа ÑÐ°Ñ ÑкаÑдÑÑ.
ÐÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñи пеÑедозÑваннÑ. СпеÑиÑÑÑÐ½Ñ Ð°Ð½ÑидоÑи невÑдомÑ, пÑи поÑÐ²Ñ ÑеÑоÑонÑнового ÑиндÑÐ¾Ð¼Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдне ÑпеÑиÑÑÑне лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ (ÑипÑогепÑадин Ñа/або конÑÑÐ¾Ð»Ñ ÑемпеÑаÑÑÑи). ÐÑÐ¾Ñ ÑднÑÑÑÑ Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð»ÑÐ½Ð¸Ñ ÑлÑÑ Ñв Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пеÑевÑÑиÑи. РекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑоводиÑи монÑÑоÑинг ÑеÑÑÐµÐ²Ð¾Ñ Ð´ÑÑлÑноÑÑÑ Ñа конÑÑÐ¾Ð»Ñ Ð¾ÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð½Ð¸ÐºÑв жиÑÑÑдÑÑлÑноÑÑÑ Ñазом Ñз вÑдповÑдними ÑимпÑомаÑиÑними Ñ Ð¿ÑдÑÑимÑÑÑими Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð°Ð¼Ð¸. ÐÑÐ¾Ð¼Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑлÑнка може бÑÑи доÑÑлÑним, ÑкÑо воно пÑоводиÑÑÑÑ Ð¾Ð´ÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ð°Ð±Ð¾ паÑÑÑнÑам з наÑвними ÑимпÑомами пеÑедозÑваннÑ. ÐкÑивоване вÑгÑÐ»Ð»Ñ Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑÑÑ Ð°Ð±ÑоÑбÑÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑобÑ. ÐÑлокÑеÑин Ð¼Ð°Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¹ об’Ñм ÑозподÑÐ»Ñ Ð² оÑганÑзмÑ, Ñ Ð·Ð²’ÑÐ·ÐºÑ Ð· Ñим ÑоÑÑований дÑÑÑез, гемопеÑÑÑзÑÑ Ñа обмÑнна пеÑÑÑзÑÑ Ð½Ð°Ð²ÑÑд Ñи бÑдÑÑÑ ÐºÐ¾ÑиÑнÑ.
ÐобÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ.
ÐовÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо запамоÑоÑеннÑ, нÑдоÑÑ Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð¹ бÑÐ»Ñ (>5 %) Ñк пÑо неÑпÑиÑÑÐ»Ð¸Ð²Ñ ÑимпÑоми пÑи пÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð´ÑлокÑеÑинÑ. ÐÑи пÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ñакож ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÑливоÑÑÑ, поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑнÑ, збÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ ÑÑивожнÑÑÑÑ, ÑÑемоÑ, дÑаÑÑвливÑÑÑÑ, дÑаÑÐµÑ Ñа гÑпеÑгÑдÑоз. У ÑаблиÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð¾ побÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ Ð¿Ñи пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ð²ÑдповÑдно до Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ , оÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð·Ñ ÑпонÑÐ°Ð½Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð²ÑÑÑв Ñа Ñ Ð¿ÑоÑеÑÑ Ð¿Ð»Ð°Ñебо-конÑÑолÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑдженÑ.
ÐÑÑнка ÑаÑÑоÑи: дÑже ÑаÑÑо (≥10 %), ÑаÑÑо (≥1 % Ñа <10 %), неÑаÑÑо (≥0,1 % Ñа <1 %), ÑÑдко (≥0,01 % Ñа <0,1 %), дÑже ÑÑдко (<0,01 %).
ÐÑже ÑаÑÑо |
ЧаÑÑо |
ÐеÑаÑÑо |
Ð Ñдко |
ÐÑже ÑÑдко |
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð¾ÑганÑв зоÑÑ |
||||
РозпливÑаÑÑе зобÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ |
ÐÑдÑÑаз, Ñозлади зоÑÑ, ÑÑÑ ÑÑÑÑ Ð¾Ñей |
ÐлаÑкома |
||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð¾ÑганÑв ÑлÑÑ Ñ Ñа веÑÑибÑлÑÑного апаÑаÑÑ |
||||
ÐзвÑн Ñ Ð²ÑÑ Ð°Ñ 1 |
ÐапамоÑоÑеннÑ, бÑÐ»Ñ Ñ Ð²ÑÑ Ð°Ñ |
|||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑеÑпÑÑаÑоÑÐ½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми, оÑганÑв гÑÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ»ÑÑки Ñа ÑеÑедоÑÑÑÐ½Ð½Ñ |
||||
ÐозÑÑ Ð°Ð½Ð½Ñ, оÑоÑаÑингеалÑний бÑÐ»Ñ |
ÐÑдÑÑÑÑÑ ÑÑиÑÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð³Ð¾ÑлÑ, ноÑова кÑовоÑеÑа |
|||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑлÑнково-киÑкового ÑÑакÑÑ |
||||
ÐÑдоÑа (24,3 %), ÑÑÑ ÑÑÑÑ Ñ ÑоÑÑ (12,8 %) |
ÐапоÑ, дÑаÑеÑ, блÑваннÑ, диÑпепÑÑÑ, меÑеоÑизм, бÑÐ»Ñ Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ð¾ÑÑ |
ШлÑнково-киÑÐºÐ¾Ð²Ñ ÐºÑовоÑеÑÑ7, гаÑÑÑоенÑеÑиÑ, вÑдÑижка, гаÑÑÑÐ¸Ñ |
СÑомаÑиÑ, непÑиÑмний Ð·Ð°Ð¿Ð°Ñ Ð· ÑоÑа, наÑвнÑÑÑÑ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð¾ÑожненнÑÑ , мÑкÑоÑкопÑÑний колÑÑ |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð¿ÐµÑÑнки Ñ Ð¶Ð¾Ð²ÑовивÑÐ´Ð½Ð¸Ñ ÑлÑÑ Ñв |
||||
ÐÑдвиÑений ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐµÐ½Ð·Ð¸Ð¼Ñв (ÐлÐТ, ÐÑÐТ, оÑновна ÑоÑÑаÑаза), гепаÑиÑ3, гоÑÑÑе ÑÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑнки |
ÐовÑÑниÑÑ6, пеÑÑнкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ6 |
|||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð½Ð¸Ñок Ñа ÑеÑовидÑлÑÐ½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
||||
ÐизÑÑÑÑ |
ÐаÑÑимка ÑеÑÑ, ÑÑÑÑднений поÑаÑок ÑеÑовипÑÑканнÑ, нÑкÑÑÑÑÑ, полÑÑÑÑÑ, Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¾ÐºÑ ÑеÑÑ |
ÐномалÑний Ð·Ð°Ð¿Ð°Ñ ÑеÑÑ |
||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÐµÐ½Ð´Ð¾ÐºÑÐ¸Ð½Ð½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
||||
ÐÑпоÑиÑеоз |
||||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð¾Ð±Ð¼ÑÐ½Ñ ÑеÑовин, меÑаболÑÐ·Ð¼Ñ |
||||
ÐÐ½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð¿ÐµÑиÑÑ |
ÐÑпеÑглÑкемÑÑ (оÑобливо Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз ÑÑкÑовим дÑабеÑом) |
ÐегÑдÑаÑаÑÑÑ, гÑпонаÑÑÑÑмÑÑ, СÐСÐÐÐ |
||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð½ÐµÑÐ²Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
||||
Ðоловний бÑÐ»Ñ (14,3 %), ÑонливÑÑÑÑ (10,7 %), запамоÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ (10,2 %) |
ТÑемоÑ, паÑеÑÑезÑÑ |
ÐÑоклонÑÑ, акаÑизÑÑ7, неÑвознÑÑÑÑ, Ñозлади Ñваги, леÑаÑгÑÑ, диÑкÑнезÑÑ, поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑмакÑ, ÑиндÑом неÑпокÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ Ð½Ñг, поганий Ñон |
СеÑоÑонÑновий ÑиндÑом6, ÑÑдоми1, пÑÐ¸Ñ Ð¾Ð¼Ð¾ÑоÑне занепокоÑннÑ6, екÑÑÑапÑÑамÑÐ´Ð½Ñ Ñозлади6 |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð¿ÑÐ¸Ñ Ñки |
||||
ÐезÑоннÑ, ажиÑаÑÑÑ, Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑбÑдо, ÑÑивожнÑÑÑÑ, аномалÑÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð´ÑÐ½Ð½Ñ Ñа аномалÑний оÑгазм |
Розлади ÑнÑ, бÑÑкÑизм, дезоÑÑÑнÑаÑÑÑ, апаÑÑÑ, ÑÑÑÑидалÑне миÑленнÑ5,7 |
ÐанÑÑ, галÑÑинаÑÑÑ, агÑеÑÑÑ Ñа злобнÑÑÑÑ4, ÑÑÑÑидалÑна поведÑнка5,7 |
||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑеÑÑево-ÑÑÐ´Ð¸Ð½Ð½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
||||
ÐÑдÑÑÑÑÑ ÑеÑÑебиÑÑÑ, пÑипливи |
Ð¢Ð°Ñ ÑкаÑдÑÑ, ÑÑпÑавенÑÑи-кÑлÑÑна аÑиÑмÑÑ, ÑÑбÑилÑÑÑÑ, найÑаÑÑÑÑе пеÑедÑеÑдна. ÐÑÑеÑÑалÑна гÑпеÑÑензÑÑ3,7, пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ3, оÑÑоÑÑаÑиÑна гÑпоÑензÑÑ2, вÑÑаÑа ÑвÑдомоÑÑÑ2, вÑдÑÑÑÑÑ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ Ð² кÑнÑÑÐ²ÐºÐ°Ñ |
ÐÑпеÑÑонÑÑний кÑиз3,6 |
||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑмÑÐ½Ð½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми |
||||
ÐнаÑÑлакÑиÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ, гÑпеÑÑÑÑливÑÑÑÑ |
||||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑкÑÑи Ñа пÑдÑкÑÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÐ»ÑÑковини |
||||
ÐÑдвиÑене поÑовидÑленнÑ, виÑÐ¸Ð¿Ð°Ð½Ð½Ñ |
ÐÑÑне поÑÑннÑ, конÑакÑний деÑмаÑиÑ, кÑопив’Ñнка, Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¹ пÑÑ, ÑоÑоÑенÑибÑлÑзаÑÑÑ, пÑдвиÑена ÑÑ Ð¸Ð»ÑнÑÑÑÑ Ð´Ð¾ ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑинÑÑв |
ÐнгÑоневÑоÑиÑний набÑÑк6, ÑиндÑом СÑÑвенÑа-ÐжонÑона6 |
ШкÑÑний ваÑкÑлÑÑ |
|
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ Ð¾Ð¿Ð¾Ñно-ÑÑÑ Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÑиÑÑеми Ñа ÑполÑÑÐ½Ð¾Ñ Ñканини |
||||
ÐÑÑÑково- м’Ñзовий бÑлÑ, м’Ñзовий Ñпазм |
ÐоÑмикÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼’ÑзÑв, вÑдÑÑÑÑÑ ÑкÑÑоÑÑÑ Ð¼’ÑзÑв |
ТÑизм |
||
Ð Ð±Ð¾ÐºÑ ÑепÑодÑкÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми Ñа ÑÑнкÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾ÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ð»Ð¾Ð· |
||||
ÐÑекÑилÑна диÑÑÑнкÑÑÑ, поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ заÑÑимка еÑкÑлÑÑÑÑ |
ÐенÑÑÑÑалÑÐ½Ñ Ñозлади, ÑÑаÑÐµÐ²Ñ Ñозлади, гÑнекологÑÑÐ½Ñ ÐºÑовоÑеÑÑ |
СимпÑоми менопаÑзи, галакÑоÑеÑ, гÑпеÑпÑолакÑинемÑÑ |
||
ÐагалÑÐ½Ñ Ñозлади Ñа ÑеакÑÑÑ Ñ Ð¼ÑÑÑÑ Ð²Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ |
||||
СÑомлÑванÑÑÑÑ |
ÐÑÐ»Ñ Ñ Ð³ÑÑдÑÑ 7; падÑннÑ8; погане ÑамопоÑÑÑÑÑ, вÑдÑÑÑÑÑ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ, вÑдÑÑÑÑÑ «Ð¿Ð¾Ð²Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ мÑÑаÑок», ÑпÑага, нездÑжаннÑ, вÑдÑÑÑÑÑ Ð¶Ð°ÑÑ, поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð¾Ð´Ð¸ |
|||
ÐнÑекÑÑÑ Ñа ÑнвазÑÑ |
||||
ÐаÑингÑÑ |
||||
ÐабоÑаÑоÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð½Ð¸ÐºÐ¸ |
||||
ÐменÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñи ÑÑла |
ÐбÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñи ÑÑла, пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÑеаÑинÑоÑÑокÑнази |
ÐÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ñ Ð¾Ð»ÐµÑÑеÑÐ¾Ð»Ñ Ð² кÑÐ¾Ð²Ñ |
- Ðипадки ÑÑдом Ñа дзвÑн Ñ Ð²ÑÑ Ð°Ñ ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеÑÐ¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкÑваннÑ.
- Ðипадки оÑÑоÑÑаÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑпоÑензÑÑ Ñа вÑÑаÑи ÑвÑдомоÑÑÑ ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ Ð¿ÐµÑеважно на поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑваннÑ.
- ÐаÑÑÑнÑам, Ñ ÑÐºÐ¸Ñ ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑйне пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°ÑÑеÑÑалÑного ÑиÑÐºÑ Ð¿Ñи пÑÐ¸Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð´ÑлокÑеÑинÑ, Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно зменÑÑваÑи Ð´Ð¾Ð·Ñ Ð°Ð±Ð¾ поÑÑÑпово пÑипинÑÑи ÑеÑапÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑким заÑобом.
- ÐÑо випадки агÑеÑÑÑ Ñа злоÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²ÑдомлÑлоÑÑ Ð½Ð° поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеÑÐ¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкÑваннÑ.
- ÐÑо випадки ÑÑÑÑидалÑного миÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñа ÑÑÑÑидалÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÐ´Ñнки повÑдомлÑлоÑÑ Ð½Ð° поÑаÑÐºÑ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа одÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеÑÐ¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑкÑваннÑ.
- ÐÑÑановлена ÑаÑÑоÑа побÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑеакÑÑй з поÑÑмаÑкеÑÐ¸Ð½Ð³Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑдженÑ, Ñо не ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñебо-конÑÑолÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑдженнÑÑ .
- СÑаÑиÑÑиÑно знаÑÑÑе не вÑдÑÑзнÑÑÑÑÑÑ Ð²Ñд плаÑебо.
- Ðипадки падÑÐ½Ñ ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ ÑаÑÑÑÑе Ñ Ð»Ñдей лÑÑнÑого вÑÐºÑ (≥65 ÑокÑв).
ÐÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑапÑÑ (оÑобливо ÑапÑове пеÑеÑиваннÑ) ÑаÑÑо ÑÑпÑоводжÑÑÑÑÑÑ ÑиндÑомом вÑдмÑни. ÐайÑаÑÑÑÑими побÑÑними ÑеакÑÑÑми Ñ ÑÐ°ÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑ Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð¼Ð¾ÑоÑеннÑ, ÑонливÑÑÑÑ, поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÑливоÑÑÑ (вклÑÑаÑÑи паÑеÑÑезÑÑ), поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ½Ñ (вклÑÑаÑÑи безÑÐ¾Ð½Ð½Ñ Ñа ÑилÑÐ½Ñ Ð¼Ð°ÑеннÑ), ÑлабкÑÑÑÑ, занепокоÑÐ½Ð½Ñ Ñи агÑеÑивнÑÑÑÑ, нÑдоÑа Ñа/або блÑваннÑ, ÑÑемоÑ, головний бÑлÑ, дÑаÑÑвливÑÑÑÑ, дÑаÑеÑ, гÑпеÑгÑдÑоз Ñа веÑÑиго. РекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑпове пÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑапÑÑ. ÐазвиÑай Ð´Ð»Ñ Ð¡ÐÐÐС Ñ Ð¡ÐÐÐСРÑÑ Ð¿Ð¾Ð´ÑÑ Ñ Ð»ÐµÐ³ÐºÐ¸Ð¼Ð¸ або ÑеÑеднÑми Ñа ÑамоконÑÑолÑними, однак Ñ Ð´ÐµÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв вони можÑÑÑ Ð±ÑÑи ÑеÑйозними Ñа/або ÑÑивалими. Ð¢Ð¾Ð¼Ñ ÑекомендÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑпове пÑÐ¸Ð¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑапÑÑ Ð·Ð° ÑÐ°Ñ Ñнок ÑкоÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð·Ð¸, ÑкÑо лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑином бÑлÑÑе не поÑÑебÑÑÑÑÑÑ (див. ÑоздÑли «ÐÑобливоÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннѻ Ñ «Ð¡Ð¿Ð¾ÑÑб заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа дози».
У 12-ÑижневÑй гоÑÑÑÑй ÑÐ°Ð·Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв з дÑабеÑиÑним нейÑопаÑиÑним болем ÑпоÑÑеÑÑгали невеликÑ, але ÑÑаÑиÑÑиÑно знаÑÑÑÑ Ð¿ÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð³Ð»Ñкози в кÑÐ¾Ð²Ñ Ð½Ð°ÑÑе Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв Ñз заÑÑоÑÑваннÑм дÑлокÑеÑинÑ. HbA1c бÑв ÑÑабÑлÑним Ñк Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¿Ñиймали Ñк дÑлокÑеÑин, Ñак Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñебо. У ÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑÐ¾Ð´Ð¾Ð²Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑдженÑ, Ñка ÑÑивала до 52 ÑижнÑв, ÑпоÑÑеÑÑгалоÑÑ Ð·Ð±ÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ HbA1c Ñк Ñ Ð³ÑÑÐ¿Ñ Ð´ÑлокÑеÑинÑ, Ñак Ñ Ð² гÑÑÐ¿Ñ Ð·Ð²Ð¸Ñайного доглÑдÑ, однак ÑеÑÐµÐ´Ð½Ñ Ð·Ð±ÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð³ÑÑÐ¿Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑином ÑÑановило 0,3 %. Також ÑпоÑÑеÑÑгалоÑÑ Ð½ÐµÐ·Ð½Ð°Ñне збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð³Ð»Ñкози в кÑÐ¾Ð²Ñ Ð½Ð°ÑÑе Ñа загалÑного Ñ Ð¾Ð»ÐµÑÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð·Ð°ÑÑоÑовÑвали дÑлокÑеÑин, ÑÐ¾Ð´Ñ Ñк Ñ ÑÐ¸Ñ Ð»Ð°Ð±Ð¾ÑаÑоÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑдженнÑÑ ÑпоÑÑеÑÑгалоÑÑ Ð½ÐµÐ·Ð½Ð°Ñне зменÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑлÑкоÑÑÑ Ð³ÑÑп ÑизикÑ.
ÐнÑеÑвал QT з коÑекÑÑÑÑ ÑеÑÑевого ÑиÑÐ¼Ñ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¿Ñиймали дÑлокÑеÑин, не вÑдÑÑзнÑвÑÑ Ð²Ñд паÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¿Ñиймали плаÑебо. ÐÑÑÐºÐ¸Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑно знаÑÑÑÐ¸Ñ Ð²ÑдмÑнноÑÑей Ñ Ð²Ð¸Ð¼ÑÑÑваннÑÑ QT, PR, QRS або QTcB мÑж паÑÑÑнÑами, ÑÐºÑ Ð¿Ñиймали дÑлокÑеÑин Ñа плаÑебо, не ÑпоÑÑеÑÑгалоÑÑ.
ÐиÑкова недоÑÑаÑнÑÑÑÑ.
У паÑÑÑнÑÑв Ñз ÑÑÐ¶ÐºÐ¾Ñ Ð½Ð¸ÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑÑÑÑ (клÑÑÐµÐ½Ñ ÐºÑеаÑинÑÐ½Ñ <30 мл/Ñ Ð²), ÑÐºÑ Ð¿ÐµÑебÑваÑÑÑ Ð½Ð° гемодÑалÑзÑ, ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ Ð¿ÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ ÐºÑовÑ.
ÐепаÑиÑ/пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑеÑменÑÑв.
ÐовÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо випадки ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑнки, Ñо вклÑÑали знаÑне пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑеÑменÑÑв (збÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ 10 ÑазÑв виÑе ноÑми), гепаÑÐ¸Ñ Ñа жовÑÑниÑÑ. ÐÑлÑÑÑÑÑÑ ÑÐ¸Ñ ÑÐ²Ð¸Ñ ÑÑаплÑлиÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом пеÑÑого мÑÑÑÑÑ Ð»ÑкÑваннÑ. ÐайбÑлÑÑ ÑаÑÑий ваÑÑÐ°Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑнкового ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ – гепаÑоÑелÑлÑÑний. ÐÑлокÑеÑин Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно з обеÑежнÑÑÑÑ Ð¿ÑизнаÑаÑи паÑÑÑнÑам, ÑÐºÑ Ð¿ÑиймаÑÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÑ Ð·Ð°Ñоби, Ñо можÑÑÑ ÑпÑиÑиниÑи ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑнки.
ÐовÑдомлÑлоÑÑ Ð¿Ñо незнаÑне пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ð² кÑовÑ. ÐеÑаÑÑо ÑпоÑÑеÑÑгалиÑÑ ÑÑанзиÑоÑÐ½Ñ Ð°Ð½Ð¾Ð¼Ð°Ð»ÑÐ½Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑв, ÑÐºÑ Ð¾ÑÑимÑвали лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑлокÑеÑином, поÑÑвнÑно з плаÑебо.
ÐовÑÐ´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñо пÑдозÑÑÐ²Ð°Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ.
ÐовÑÐ´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñо пÑдозÑÑÐ²Ð°Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ ÑеÑÑÑÑаÑÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑкого заÑÐ¾Ð±Ñ Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÑоÑедÑÑоÑ. Це дозволÑÑ Ð¿ÑодовжÑваÑи монÑÑоÑинг ÑпÑввÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ «ÐºÐ¾ÑиÑÑÑ/Ñизик» Ð´Ð»Ñ Ð²ÑдповÑдного лÑкаÑÑÑкого заÑобÑ. ÐедиÑним пÑаÑÑвникам Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно повÑдомлÑÑи пÑо бÑдÑ-ÑÐºÑ Ð¿ÑдозÑÑÐ²Ð°Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð±ÑÑÐ½Ñ ÑеакÑÑÑ ÑеÑез наÑÑоналÑÐ½Ñ ÑиÑÑÐµÐ¼Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑдомленÑ.
ТеÑмÑн пÑидаÑноÑÑÑ. 2 Ñоки.
Умови збеÑÑганнÑ.
ÐбеÑÑгаÑи в оÑигÑналÑнÑй ÑпаковÑÑ Ð¿Ñи ÑемпеÑаÑÑÑÑ Ð½Ðµ виÑе 25 °Ð¡.
ÐбеÑÑгаÑи Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑÑÐ¿Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´ÑÑей мÑÑÑÑ.
Упаковка.
Ðо 7 капÑÑл Ñ Ð±Ð»ÑÑÑеÑÑ, по 4 блÑÑÑеÑи в паÑÑÑ.
ÐаÑегоÑÑÑ Ð²ÑдпÑÑкÑ.>
Ðа ÑеÑепÑом.
ÐаÑвник.ÐÑÐТ «Ð¤Ð°ÑмаÑевÑиÑна ÑÑÑма «ÐаÑниÑÑ».
ÐÑÑÑÐµÐ·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ñвника Ñа адÑеÑа мÑÑÑÑ Ð¿ÑÐ¾Ð²Ð°Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ дÑÑлÑноÑÑÑ.
УкÑаÑна, 02093, м. ÐиÑв, вÑл. ÐоÑиÑпÑлÑÑÑка, 13.
ÐиÑобник.ÐалканÑаÑма-ÐÑпниÑÑ ÐÐ.
ÐÑÑÑÐµÐ·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñобника Ñа адÑеÑа мÑÑÑÑ Ð¿ÑÐ¾Ð²Ð°Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ дÑÑлÑноÑÑÑ.
ÐÑл. СамоковÑко ШоÑе 3, ÐÑпниÑÑ 2600, ÐолгаÑÑÑ.
ÐаÑа оÑÑаннÑого пеÑеглÑдÑ.11.11.2020.