Тростянецькі лісівники підвищують продуктивність лісових насаджень введенням інтродуцентів та інших порід

Тростянецькі ліси привертали до себе увагу спеціалістів та вчених ще близько двох століть тому. Нині ж вони по праву вважаються перлиною Сумщини.

Перші згадки про лісові культури Тростянеччини датуються 1853 роком, а вже в 1884-му ці ліси визнаються зразковими. Їх унікальність у тому, що тут нагромаджено величезний досвід успішного вирощування деревних порід – інтродуцентів.

Сучасне покоління тростянецьких лісоводів лише примножило накопичений століттями досвід своїх попередників. Кількість інтродуцентів в лісах та дендропарку господарства нараховує понад 100 видів. Наразі у посівних відділеннях – теплицях на площі 0,3 га та розсадниках на площі 0,95 га – вирощується більше мільйона сіянців головних і супутніх лісоутворюючих порід.

«Вирощуємо сосну звичайну, ялину європейську, сосну кримську, ялину Мейера, ялину блакитну, мета секвою китайську, ялицю кавказьку, ялицю грецьку, модрину європейську, дуб звичайний, дуб червоний, липу дрібнолисту, клен гостролистий, березу, горіх чорний та інші породи», – говорить директор Тростянецького держлісгоспу Віктор Зубко.

Запевняють, що введення у лісові культури інтродуцентів та інших супутніх порід допомагає значно підвищити продуктивність лісових насаджень. Результати своєї роботи показали учасникам виїзної колегії Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства, що днями відбулась на базі підприємства.

На чолі з начальником управління Віктором Чигринцем учасники виїзного заходу побували на різновікових плантаціях лісових культур у Литовському та Нескучанському лісництвах, зокрема:

• ділянці дуба звичайного 2017 року, створеної шляхом висадки сіянців з супутньою породою модриною європейською та введенням 2 % яблуні лісової;

• ділянці дуба звичайного 2019 року, створеної шляхом посіву жолудя та горіха чорного та введенням 2% яблуні лісової;

• ділянці дуба звичайного 2019 року, створеної шляхом висадки сіянців дуба та посіві горіха чорного;

• ділянці сосни звичайної 2019 року з супутніми породами березою повислою та хеномелесом японським;

• ділянці сосни звичайної 2021 року з сосною жорсткою, березою повислою та хеномелесом японським;

• ділянці сосни звичайної 2022 року з супутніми породами сосною кримською, березою повислою та хеномелесом японським та інших й відзначили відмінний стан лісових насаджень.

Лісівники разом із екологами обговорили необхідність збільшення заготівлі дров

За оновленими даними, цьогорічна потреба населення у дровах – 5,5 млн м³. Такі дані Держлісагентство отримало від ОВА. До війни ця цифра була меншою, близько 3 млн м³.

Питання забезпечення населення дровами знаходиться на особистому контролі Міністра Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця.

Голова Держлісагентства Юрій Болоховець підкреслив, що, навіть враховуючи високу потребу, дров вистачить всім. Ніхто не буде бездумно вирубувати український ліс.

Потенціальні запаси і можливості лісів великі і повністю не використовуються. Починаючи з 80-х років минулого століття розрахункова лісосіка (науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) повністю не використовується. Обсяги заготівлі деревини в порядку рубок головного користування в Україні сьогодні менше за розрахункову лісосіку на 25%.

Крім того, якщо вчасно не заготовляти стиглі і перестиглі дерева, вони поступово втрачають екологічну якість (менше поглинають СО2) і технічну якість (встихає, хворіє).

«За рахунок невикористаного лісосічного фонду рубок головного користування та зниження повноти насаджень, при якій дозволено проведення проріжувань та прохідних рубок, з 0,9 до 0,7 буде збільшено заготівлю дров по всіх підприємствах Держлісагентства», – підкреслив Перший заступник Голови Держлісагентства Юрій Сотник.

До обговорення долучилися Голова екологічного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко, представники Міністерства з питань реінтеграції, Мінрегіону, Міндовкілля, Укрзалізниці, НАК «Нафтогаз», екологічної інспекції, «Товариство лісівників України», науковці НУБіП, екологи з WWF-Україна, Всеукраїнської екологічної Ліги, Всесвітнього фонду природи та інші.

Сумські лісівники нагадують про заборону відвідування лісу!

Шановні громадяни! Просимо дотримуватися заборони на відвідування лісу!

Як відомо, Сумщина – одна з найбільш замінованих областей! І навіть після розмінування є ймовірність трагічних випадків!

Один з таких днями стався на Житомирщині. На міні підірвалися наші колеги, лісівники Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Трагічний випадок стався на території ДП «Народницький лісгосп».

Підірваний на протитанковій міні автомобіль виявили працівники лісгоспу, які їхали на гасіння лісової пожежі.

На жаль, загинув єгер Радчанського лісництва. Лісничий перебуває в реанімації.

Наше завдання повністю забезпечити всі потреби населення у дровах, – Віктор Чигринець

У ході виїзної колегії Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства, яка днями відбулась на базі Краснопільського та Тростянецького держлісгоспів, чільне місце відвели питанню заготівлі дров для населення, які перед прогнозовано складним зимовим сезоном набули для людей статусу стратегічного запасу.

У своєму інтерв’ю каналу AТV начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець наголосив:

«Наше завдання як лісівників повністю забезпечити всі потреби населення у дровах. За 7 місяців цього року люди уже придбали 75 тис кубометрів. До кінця року ми повинні ще заготовити не менш як 50 тис кубометрів. Звісно, люди хочуть, аби ці дрова завезли до них у двір, тому що транспорт сьогодні дорогий, його не вистачає. По продажі дров з лісу черги немає, а по продажі із завезенням у двір черга є, але до зими ми забезпечимо всіх. Поставлене завдання перед кожним лісництвом, їх у нас 58, і ми прикладаємо всіх зусиль, аби людина, яка звертається, щоб придбати дрова, була задоволена нашою роботою».

Європа ініціювала підтримку лісового фонду України під час війни

У рамках форуму «Ліси Європи» схвалено резолюцію, яка передбачає рекомендації по відновленню лісового господарства України. Мова йде, в тому числі, про матеріально-технічну підтримку.

Україна займає 9 місце за площею лісів у Європі. Загалом бойові дії різної інтенсивності велися на 3 млн га лісу, зараз – на 600 тис. га.

За словами Голови Держлісагентства Юрій Болоховець, за півроку війни наша лісова галузь вже налічує збитки у 18,7 млрд грн.

Начальниця сектору з міжнародної діяльності Держлісагентства Любов Полякова представила основні проблеми та наслідки воєнної агресії для лісового господарства. Зокрема говорилося про пожежі, забруднення вибухонебезпечними предметами, втрату потужностей, необхідність внесення змін до законодавства з метою спрощення процедури, необхідної для лісовідновлення. Крім того, вона наголосила на необхідності проведення лісовпорядкування та лісовідновлення на великій території, що потребуватиме значного обсягу додаткового фінансування.

Федеральний Міністр продовольства та сільського господарства Джем Оздемір ініціював процес європейської підтримки. Відповідну пропозицію прийнято як міністерське рішення 44 державами-членами загальноєвропейського процесу міністрів, які відповідають за лісове господарство. Пан Оздемір також наголосив, що агресивна війна росії суперечить міжнародному праву і залишає за собою зруйнований слід. Європа солідарна з Україною.

Краснопільські лісівники поділились досвідом лісовирощування

Із 23,5 тисяч гектарів загальної площі Краснопільського держлісгоспу, майже 22 тисячі вкриті лісом. За складом лісонасаджень – 7% хвойних порід, і майже 85 % – це дубові ліси.

У зв’язку з воєнними діями, з п’яти лісництв лісгоспу повноцінно працює три. З них найбільше за площею лісу – Верхньосироватське. То ж і основне навантаження по висадці нового і заготівлі стиглого лісу саме на плечах верхньосироватських лісівників.

Перше, про що дбають у лісництві, це вирощування якісного садивного матеріалу. Загальна площа лісового розсадника, де плекають сіянці майбутнього лісу – 0,8 га.

«В одному місці вирощуємо постійно жолудь, намагаємось тримати сівозміну. Норма посіву жолудя 5 тонн на гектар, це приблизно 250 тис. садивного матеріалу», – ділиться досвідом лісовирощування лісничий Верхньосироватського лісництва Максим Ігнатченко.

Виїзна колегія Сумського ОУЛМГ, серпень 2022

Музей лісових знахідок та унікальна колекція сокир – краснопільські лісівники показали лісові скарби

«Мало говорити про історію – потрібно дати людям можливість доторкнутись до історії. Мало говорити про дерево – потрібно дати людям насінину і запропонувати її посадити», – ділиться своїми думками лісничий Великобобрицького лісництва Краснопільського держлісгоспу Ігор Козловський.

Територія Великобобрицького лісництва – це, без перебільшення, територія пізнання таємниць природи. У дендропарку зібрані більше ста  видів унікальних рослин. Щороку розширюються мінілокації, серед яких «Котедж для комах», «Прозорий вулик», елементи тактильного зоопарку: вольєри з совами.

На території лісового розсадника  з 2020 року послідовно збільшують площу яблуневого саду, який цьогоріч вже порадував першими соковитими плодами.

А торік в офісі лісництва відкрили музей «Під пологом лісу».  Основа експозиції – все, що лісівники знаходять у лісах: унікальні археологічні пам’ятки, давні лісові інструменти, документи. Дуже багато знахідок від часів другої світової війни. Серед експонатів вже й вбивчі уламки цьогорічного російського вторгнення.

«Експонати, які зібрані в музеї, якраз і показують всю глибину, неповторність  і багатогранність історії, яка стосується лісівників і лісового господарства. Кожен експонат має свою історію. Вона стосується як лісу, так і людей, що пов’язали своє життя з лісом. А чому вона вчить? Любити  природу, любити життя, вивчати життя і поважати ту професію, яку ми називаємо  лісівник», – говорить лісничий.

У лісництві завжди людно. Дізнатись про таємниці лісу та побачити унікальні лісові знахідки сюди приїздять і діти, і дорослі.