
Зупинка у 35 років: як Україна спростила торгівлю з ЄС
«Митний безвіз» запрацював в Україні з 1 жовтня. Це словосполучення та власне спрощена процедура ввезення українських товарів на територію інших держав передбачає застосування цілої низки законодавчих документів, які, зокрема, регулюють цю процедуру. Виграють перш за все перевізники, але тепер доведеться турбуватися про фінансову гарантію» пояснював, як працюватимуть на практиці певні законодавчі норми. Сьогодні ж ми продовжуємо розбиратись у всіх принадах «митного безвізу». Які процедури підпадають під дію Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі та з якими країнами їх буде спрощено, проаналізувала для Mind керівник практики GDPR та захисту персональних даних Nota Group, президент асоціації Digital Ukraine Олена Колченогова.
Назва документа: Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами
Номер документа: 987_012
Дата підписання: 20.05.1987
Дата приєднання України: 30.08.2022 (згідно із законом №2554-IX, із заявою)
Дата набрання чинності для України: 01.10.2022
Мета. Україна офіційно приєдналась до Конвенції про спільний транзит та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Ці конвенції також відомі як «митний безвіз», що дозволяє товарам набагато легше переміщатися між ЄС та країнами спільного транзиту. Запрацював «митний безвіз» 1 жовтня цього року.
Зміст. Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами встановлює інструменти для наведеного спрощення між договірними сторонами, зокрема шляхом запровадження єдиного адміністративного документа у формі декларації, зразки якої наведені в додатках до конвенції (далі – «єдиний документ»). Згаданий єдиний документ відтепер необхідно використовувати для будь-якого режиму імпорту чи експорту, а також для єдиного режиму транзиту, застосовного у торгівлі між договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів. Конвенція встановлює вимоги до форми, змісту, заповнення та використання єдиного документа.
На кого розповсюджується конвенція. Договірними сторонами конвенції є країни Європейського економічного співтовариства та країни Європейської асоціації вільної торгівлі, включаючи Австрію, Фінляндську Республіку, Ісландію, Королівство Норвегія, Королівство Швеція та Швейцарську Конфедерацію. Якщо товари є предметом торгівлі між такими договірними сторонами, формальності, пов’язані із такою торгівлею, виконуються із використанням єдиного документа.
Для оформлення товару на кордоні відтепер повинні використовуватися спільні коди видів транспорту, товарів, контейнерів, визначених в додатку ІІІ до Конвенції.
З метою забезпечення безперешкодної торгівлі та виявлення будь-яких невідповідностей чи порушень конвенцією передбачено надання митними органами договірних сторін взаємної адміністративної допомоги шляхом обміну інформацією, надання адміністративних протоколів та висновків.
Хто виграє. Реалізація положень конвенції призведе до суттєвих і відчутних переваг для трейдерів і митних адміністрацій шляхом спрощення транзитних і митних формальностей, зниження витрат, полегшення руху товарів і можливого збільшення торгівлі.
Похідні зміни до чинного законодавства. 27 вересня 2022 року КМУ ухвалив низку постанов, які відкривають доступ необмеженому колу українського бізнесу до авторизацій та спрощень, аналогічних тим, які існують у ЄС, та унормовують окремі положення актів уряду з конвенціями про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами.
Зміни також зазнало Положення про митні декларації №450 від 21 травня 2012 року, яким унормовують правила застосування митних декларацій, що існували до приєднання України до конвенцій про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами, з вимогами цих міжнародних договорів.
Відповідно до прийнятих змін:
митні декларації (митна декларація, заповнена у звичайному порядку, попередня, тимчасова, спрощена, періодична та додаткова митні декларації), передбачені відповідними статтями Митного кодексу України, оформлюються з використанням форми єдиного адміністративного документа (безпосередньо на підставі Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами);
вимоги до оформлення і використання митних декларацій приведено у відповідність до чинного законодавства;
визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів від 5 серпня 2020 року №681 «Деякі питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій окремих типів».
Оцінка змін. Участь України в цих конвенціях сприятиме розвитку торгівлі між Україною та державами – членами ЄС, а також іншими країнами спільного транзиту шляхом скорочення часу на обробку документів на кордоні. Це ще один крок вперед у стратегії вступу в ЄС та підтримки роботи «Шляхів солідарності» (ініціатива Єврокомісії для створення альтернативних маршрутів для експорту с/г продукції з України, а також імпорту товарів першої необхідності).
Приєднання до конвенції є виконанням ще одного із зобов’язань, взятих на себе Україною відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Відповідно до додатку ХV угоди «Наближення до митного законодавства», приєднання до зазначених конвенцій є однією із вимог щодо гармонізації митного законодавства.
Відтепер Україна зможе брати участь у діяльності Митної програми ЄС з державами – членами ЄС та іншими країнами-учасниками. Митна програма ЄС підтримує розробку та експлуатацію центральних ІТ-систем та співпрацю із митними органами ЄС.
Митна програма допомагає митним адміністраціям справлятися зі збільшенням торгових потоків та опановувати роботу з новими тенденціями та технологіями, такими як електронна комерція та блокчейн.
Участь України в Митній програмі ЄС також включає підключення до загальної безпечної митної мережі (CCN/CSI), необхідної Україні для застосування нової комп'ютеризованої системи транзиту (NCTS).
Джерело: mind.ua
Автор: Олена Колченогова, керівник практики GDPR та захисту персональних даних Nota Group, президент асоціації Digital Ukraine.
Подробнее

Переваги та недоліки внесення прав на об’єкти інтелектуальної власності до статутного капіталу компанії
Наприкінці вересня Анна Жакот , керівник практики корпоративного права Nota Group, виступила на міжнародному форумі «Корпоративне управління у цифровому світі 2022», який відбувся в онлайн-форматі.
З учасниками заходу Ганна поділилася аспектами регулювання корпоративних відносин крізь призму передачі в управління компанії об’єктів інтелектуальної власності. Вона детально розповіла про формування статутного капіталу компанії «інтелектуальними» внесками учасників та побудову їхніх взаємовідносин.
Серед переваг внесення прав на об’єкти інтелектуальної власності до статутного капіталу компанії, Ганна назвала такі: можливість сформувати значний статутний капітал «інтелектом», а не грошима; капіталізація об'єктів інтелектуальної власності; об'єкт інтелектуальної власності є підставою для участі в підприємстві.
Однак внесення «інтелектуальних» об’єктів у статутний капітал може спричинити певні ризики. Зокрема, треба зважати на складнощі об'єктивної оцінки, обмеженість терміну дії прав на деякі об'єкти та неможливість їхньої реєстрації. Крім того, передаються права користування, а не сам об'єкт інтелектуальної власності. Також існує ризик дострокового припинення прав.
Автор: Анна Жакот, керівник практики корпоративного права Nota Group.
Подробнее

Працювати за правилами: як змінилися трудові відносини під час війни
Від початку широкомасштабної війни галузь трудового права зазнала докорінних трансформацій. Верховна Рада України змінила законодавство про працю та реформувала ключові питання у сфері трудових правовідносин. Зокрема, внесено зміни до КЗпП України, прийняті нові закони, ключове місце серед яких належить Законам України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Про символічні підсумки оновленого трудового законодавства за останні сім місяців розповіла Mind директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Яна Декусар.
Структурна оптимізація приватного та державного сектору, кадрові скорочення й функціональні переформатування – за сім місяців повномасштабного вторгнення росії трудовий ринок України суттєво похитнувся. З кожним новим днем війни безробіття в Україні поглиблюється, при цьому кадрова криза загострюється ще й через те, що багато висококваліфікованих працівників покидають Україну в пошуках кращої долі й прихистку за кордоном. Такими є сучасні реалії.
Які зміни відбулися в правах та обов’язках роботодавця?
Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати їм договір у письмовій формі. На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність (Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-IX).
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці та протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX).
З’явилась можливість встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, зокрема для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося (Закон України №2136-IX).
Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але за умови, що на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника). Також умовою є те, щоб у працівника не було протипоказань за станом здоров’я, а оплата встановлювалася не нижче середньої за попередньою роботою (Закон України №2136-IX).
Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати. Скорочений робочий час – до 40 годин на тиждень – передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати. Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни). Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин. Додатково скасовуються:
– заборона роботи у вихідні дні;
– скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
– перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
– обмеження для наднормових робіт (Закон України №2136-IX);
Роботодавець може відмовити в наданні невикористаних відпусток за попередні роки. Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Але є виняток – відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років. Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк – раніше (у мирний час) цей строк складав 15 днів на рік. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО), на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів (Закон України №2136-IX).
Як змінилися правила виплати заробітної плати?
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX встановлені обмеження щодо виплати роботодавцем сум середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Працівник може звернутися до суду з позовом про виплату всіх сум, що йому належать при звільненні лише у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. У загальному випадку заробітна плата за весь час відпустки повинна бути виплачена не пізніше моменту початку відпустки.
Варто зауважити, що трудовим або колективним договором можуть бути встановлені інші умови здійснення такої виплати. Закон прямо не визначає заборони можливості визначення у колективних чи трудових договорах термінів виплати, що припадають на період після початку відпустки.
Розірвання трудового договору: що нового?
Законодавець додав декілька нових підстав припинення трудових відносин. За Законом України № 2352-IX, такими підставами є:
смерть роботодавця;
смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. У випадку припинення трудових відносин за цією підставою обов’язковою умовою мають бути:
– фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;
– відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль. При цьому не має значення чи є така відсутність поважною, чи ні.
Також наголосимо на декількох аспектах щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Зокрема, законодавство урегульовує ситуацію, за якої роботодавець не може забезпечити працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Важливою умовою розірвання трудового договору за цією підставою є обґрунтоване доведення роботодавцем неможливості подальшої співпраці із працівником внаслідок саме знищення засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. У разі звільнення працівника за цією підставою роботодавець наділяється правом на поворотне прийняття такого працівника, якщо робота підприємства відновиться. Роботодавець зобов’язаний повідомити працівника про вивільнення не менш ніж за 10 календарних днів (Закон України №2352-IX).
Які нюанси відпустки без збереження заробітної плати?
У цьому контексті варто акцентувати на двох ключових моментах.
По-перше, працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, повинен звернуться до роботодавця із заявою щодо відпустки без збереження заробітної плати. У цій заяві обов’язково має бути визначена тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів.
По-друге, працівник має право реалізувати своє право на таку відпустку кілька разів. Однак вона не може становити понад 90 календарних днів. У разі повернення працівника, який перебував у відпустці, на територію України, вважається, що особа втрачає право вимагати продовження такої відпустки (Закон України №2352-IX).
Як змінились норми щодо мобілізованих до війська працівників?
З часу повномасштабної збройної агресії росії до лав української армії було мобілізовано сотні тисяч чоловіків та жінок. Оновлене трудове законодавство врегульовує порядок увільнення співробітників від виконання обов’язків на час несення служби у війську.
Також важливою зміною є те, що за працівником, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом…), середній заробіток не зберігається.
Однак, відповідно до ст. 9-1 КЗпП підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно зі законодавством, трудові й соціально-побутові пільги для працівників (Закон України №2352-IX).
Як бачимо, за останні пів року зміни до законодавства є досить суттєвими та викликають чимало запитань як у роботодавців, так і в працівників. Судова практика наразі масово не стикається з питаннями правильності застосування нових норм трудового законодавства, хоча це лише питання часу. Не виключено й те, що в майбутньому на суспільство очікують нові зміни законодавства про працю, адже з кожним новим днем війни трудовий ринок зіштовхується з новими викликами.
Автор: Яна Декусар, директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group.
Джерело: mind.ua
Подробнее