Добрий день! Будь ласка, допоможіть визначити УДК для статті "ТЕМА ЩАСТЯ У ПОЕМІ «ЛЕЙЛА І МЕДЖНУН» НІЗАМІ ҐЕНДЖЕВІ У ПЕРЕКЛАДІ ЛЕОНІДА ПЕРВОМАЙСЬКОГО" Анотація Поема видатного азербайджанського поета Нізамі Ґенджеві «Лейла* та Меджнун», що увійшла до книги «Хамса» («П’ятериця»), посідає значне місце у творчості митця, який у цій поемі блискучо втілив відомий «мандрівний сюжет». Наративний дискурс твору Нізамі формується у традиціях східної поезії під впливом усних і письмових джерел легенди про кохання доісламського поета Манджнуна до дівчини на ім’я Лейлі. * Зокрема, існує традиція написання її імені у називному відмінку «Лейлі» пов’язані з особливістю граматики та лексики арабської мови щодо узгодження іменників. Поема «Лейла і Меджнун», як глибокий лірико-філософський твір, відкриває все нові аспекти для подальших філологічних дослідів. Зокрема досить цікавим є вивчення перекладів поеми іншими мовами, адже саме завдяки перекладам відбувається взаємозбагачення різних культур. Метою нашої роботи стало вивчення специфіки втілення концепції щастя в поемі «Лейла і Меджнун» у перекладі Л. Первомайського (1947). Нізамі змальовує трагічний конфлікт любові та розсудливості. Любов захоплює душі героїв, і всеохопність почуття виводить Кейса із суспільства, у якому особі не дається права настільки підкоритися почуттям. Це сприймається як аномалія, тому Кейс не знаходить підтримки навіть у власних родичів та батьків Лейли. Поема «Лейла й Меджнун» є яскравим доказом того, що Нізамі не був проповідником суфійської ідейної течії, яка пропонувала самозречення й аскетизм. Це справжній гуманістичний твір, який стверджує силу й велич кохання, радість життя, прагнення щастя. Меджнун аскетом став вимушено, під тиском обставин, коли світ позбавив його можливості щастя поруч з коханою. Він не був ідейним аскетом, адже він готовий був радіти життю, проте неможливість бути з коханою змушила його відмовитися від радощів. Таким чином, можна говорити про глибокий гуманізм та оптимістичність поглядів Нізамі, який оспівував велич людської душі й силу кохання, здатного протистояти всьому світові й надихнути наступні покоління. Переклад поеми Нізамі Ґенджеві «Лейла і Меджнун» Леоніда Первомайського є яскравим прикладом взаємопроникнення культур і літератур: залишаючись видатною пам’яткою азербайджанського мистецтва, поема у блискучому перекладі Л. Первомайського стала частиною українського культурного простору. Ключові слова: Нізамі Ґенджеві, «Лейла і Меджнун», Первомайський, поема, концепція щастя
Добрий день, Наталіє!
Індекс УДК де теми Вашої статті 82.512.162.09:[159.942:17.023.34],
де 821.512.162 – література Азербайджана; 82.09 – літературні дослідження; 159.942 – емоції, почуття;17.023.34 – щастя.
Будь ласка, допоможіть у визначенні УДК. "ВПЛИВ ТВОРЧОСТІ НІЗАМІ ҐЕНДЖЕВІ НА СВІТОВУ ФІЛОСОФСЬКУ ДУМКУ ТА ПОЕЗІЮ" У статті розглядається вплив творчості середньовічного азербайджанського поета Нізамі Ґенджеві на східну і світову літературу в XIII - XX ст. Впродовж усього цього часу, незважаючи на територіальну і часову відстань, а також мовні бар'єри, послідовники його творчості продовжують надихатися формою, мотивами, поетикою, а головне мудрістю і гуманізмом Нізамі. Розглядається філософія геніального азербайджанського поета-мислителя Нізамі Ґенджеві, його демократичні і гуманістичні ідеї, які залишаються непідвладні часу і продовжують дивувати шанувальників своєю сучасністю і людяністю. Ключові слова: Нізамі, Хамсе, вплив, поема, наслідування, «назира», східна література, культура, азербайджанський поет, гуманізм, філософія, спадщина
Добрий день, Наталіє!
Індекс УДК де теми Вашої статті 82.512.162.09-1:130.2,
де 821.512.162 – література Азербайджана; 82.09 – літературні дослідження; 82-1-– поезія; 130.2 – філософія культури.
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, УДК для статті "АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІ АТАБЕКИ У ТВОРІ НИЗАМИ ҐЕНДЖЕВІ «ХОСРІВ І ШИРІН»" Анотація У цій роботі досліджується творча спадщина великого Азербайджанського поета та мислителя Нізамі Ґенджеві . Об’єктом дослідження автор обирає другу з п'яти поем Ґенджеві – «Хосров і Ширін». Як відомо, у цій поемі поет вихваляє трьох правителів азербайджанської держави атабеків - Мухаммеда Джахана Пехлевана, Кизил Арслана, Нусретеддіна Абу Бекра ібн Мухаммеда. У цих вихваляннях відбивається ставлення Нізамі Ґенджеві до цих правителів, а також відношення цих правителів-атабеків до поета. Ключові слова: Атабеки, Нізамі, «Хосров и Ширін», історія, епічна поема, джерела, традиції державності
Добрий день, Наталіє!
Індекс УДК де теми Вашої статті 82.512.162.09,
де 821.512.162 – література Азербайджана; 82.09 – літературні дослідження.
Вітаю! Будь ласка, допоможіть у визначенні УДК. Анотацію та ключові слова надаю: ТЮРКСЬКІ НАРОДИ В ІСТОРІЇ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ УКРАЇНИ У цій статті досліджено внесок тюркських народів в історію державотворення України, а саме: гунів, давніх булгар, хозарів, печенігів, огузів та куманів. Розглянуто взаємозв’язок та відносини цих тюркських племен із місцевим населенням, що проживало на території сучасної України у той час. Наведені приклади певної асиміляції української мови із мовами тюркської мовної групи. У висновках наведені тези, що підтверджують думку автора про великий вплив тюркських народів на процес державотворення України. Мої контактні дані: nataliia.lastovets@nure.ua Завчасно дякую за відповідь!
Добрий день, Наталіє!
Індекс УДК де Вашої теми 323.1(477):327(=512.1),
де 323.1 – внутрішня політика, національні, народні, етнічні рухи; (477) – Україна; 327 – міжнародні зв’язки; (=512.1) – тюрські народи.
Вітаю! Будь ласка, допоможіть у визначенні УДК. Анотацію та ключові слова надаю: ТЮРКОМОВНИЙ СВІТ В МУЗИЧНИХ ОБРАЗАХ М. ЛИСЕНКА У статті проаналізовано образ тюркомовного світу в творчій спадщині українського композитора М. Лисенка в історико-культурному контексті ХІХ ст. засобами інтелектуальної історії. Ключові слова: тюркомовний світ, українсько-тюркські відносини, інтелектуальна спадщина, музичні образи Мої контактні дані: nataliia.lastovets@nure.ua Завчасно дякую за відповідь!
Добрий день, Наталіє!
Індекс УДК де Вашої теми 781(477):930.85(=512.1),
де 781 – загальні питання музики; (477) – Україна; 930.85(=512.1) – історія культури тюрських народів.