This version of the page http://notagroup.com.ua/ru/ (195.64.238.71) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2022-08-28. The original page over time could change.
Ведущая аутсорсинговая компания в Киеве. Бухгалтерское, кадровое, юридическое обслуживание бизнеса | Nota Group
  • Главная
  • Наша команда
  • Новости
  • Контакты
  • UA
  • RU
  • EN
ФИНАНСНОЕ И БУХГАЛТЕРСКОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ
ЮРИДИЧЕСКОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ1
КАДРОВОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ И HR
УПРАВЛЕНЧЕСКИЙ КОНСАЛТИНГ

КТО МЫ

ВАШ BPO-ПАРТНЕР № 1 (Business Process Outsourcing)
Команда профессионалов предоставляет комплексное сопровождение всех бизнес-процессов на аутсорсинге по основным направлениям: финансовое, бухгалтерское и кадровое обслуживание, юридическое сопровождение и управленческий консалтинг.
Мы помогаем бизнесу в Украине сосредоточиться на реализации своей главной бизнес-идеи, не отвлекаться на рутинные процессы и чувствовать себя в безопасности.

100+
ДОВОЛЬНЫХ КЛИЕНТОВ
30 млн грн +
ОБОРОТ КОМПАНИИ
50+
СОТРУДНИКОВ

НАШИ ЦЕННОСТИ

Репутация

Мы дорожим своей репутацией и несем ответственность за свою работу

ОПЫТ И ПРОФЕССИОНАЛИЗМ

Наша команда состоит из ведущих in-house сотрудников крупного бизнеса, поэтому мы понимаем потребности клиента

РАБОТА НА РЕЗУЛЬТАТ

В работе мы всегда ориентируемся на результат, и прилагаем все усилия, чтобы добиться заданной цели

ЧЕСТНОСТЬ

Мы всегда максимально честны с нашими клиентами и предлагаем прозрачное ценообразование

КОНФИДЕНЦИАЛЬНОСТЬ

Мы гарантируем конфиденциальность любой информации о деятельности клиента

КОМФОРТ И СПОКОЙСТВИЕ

С нами клиент чувствует себя в безопасности, так как сопровождающие его специалисты полностью интегрированы во все аспекты его бизнеса

ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ ПОДХОД

В работе всегда учитываем специфику и потребности бизнеса клиента, и все наши действия нацелены на его успешное развитие

ГАРАНТИЯ КАЧЕСТВА

Системы менеджмента качества и менеджмента информационной безопасности соответствует международным стандартам в соответствии с сертификатами ISO/IEC 27001:2013 и ISO 9001:2015

НОВОСТИ КОМПАНИИ

Підтримати розвиток: як Верховна Рада спростила діяльність індустріальних парків
Нещодавно Верховна Рада підтримала відродження індустріальних парків (ІП) в Україні. 21 червня 2022 року було ухвалено за основу, а 15 липня 2022 року – підписано Президентом законопроєкти №5688 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво» та №5689 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво» стосовно функціонування індустріальних парків. Вони вже набули чинності.  Актуальність ухвалення вищезазначених законопроєктів зумовлена необхідністю компенсації суттєвої втрати прибутків, що українська економіка зазнала ще за часів епідемії коронавірусу. Саме тоді, у 2019 році, і були вперше зареєстровані у Верховній Раді України ці законопроєкти. А враховуючи стан економіки в Україні після повномасштабного вторгнення рф – необхідність у підтримці галузі зросла в рази. У пояснювальних записках до законопроєктів зазначено, що чинне українське законодавство про індустріальні парки надає незначні переваги їх учасникам, явно недостатні для того, щоб вони змогли стати каталізатором розвитку вітчизняної економіки. Наразі закон «Про індустріальні парки» серед стимулів передбачає лише цільове фінансування на безповоротній основі та надання безвідсоткових кредитів для облаштування ІП, а також звільнення учасників парків від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Така підтримка є незначною порівняно з практиками інших країн світу щодо стимулювання промислового розвитку через індустріальні парки, серед яких найпередовішими є Туреччина, Польща, Чехія, Македонія, Китай і Південна Корея. Окремих змін зазнала і сфера імпорту нового устаткування, що вводиться учасниками ІП, оскільки, на думку законотворців, без належного пакету стимулів, зокрема митних, вітчизняні індустріальні парки залишаються неконкурентоспроможними та не здатними залучати необхідні інвестиції. Це є добрим сигналом, адже надає зелене світло на ввезення технологічних новинок до України, що дозволить прискорити не лише  розвиток індустріальних парків, а й у цілому технологічний прогрес, що, безумовно, відобразиться на нашій країні. Що передбачають законопроєкти? звільнення учасників ІП від оподаткування податком на прибуток протягом 10 років за умови направлення отриманого прибутку на розвиток діяльності учасника ІП в межах ІП; звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом імпорту нового устаткування, що ввозиться учасниками ІП для власного використання у переробній промисловості або науково-дослідній діяльності в межах ІП; можливість органів місцевого самоврядування запроваджувати пільги зі сплати податку на нерухоме майно, що знаходиться у власності учасників ІП на території ІП; встановлення ставки земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності в розмірі меншому, ніж земельний податок (за рішенням органів місцевого самоврядування). Кого звільнять від сплати податку на прибуток? Основним та найочікуванішим є звільнення прибутку учасника такого парку, включеного до Реєстру ІП, від здійснення господарської діяльності у сферах: переробної промисловості; збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів, крім захоронення відходів або науково-дослідної діяльності виключно на території (в межах) ІП від податку на прибуток підприємств протягом десяти послідовних років. При цьому такі правила оподаткування застосовуваються лише до учасників ІП, що відповідають наступним критеріям: учасник ІП здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах такого парку; не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав. Водночас визначено і перелік учасників ІП – юридичних осіб, на яких не розповсюджуються наведені особливості оподаткування – у статутному капіталі яких прямо або опосередковано є частка юридичної особи: що є організатором азартних ігор; що зареєстрована у офшорних зонах; що зареєстрована згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. Встановлено, що сума вивільнених від оподаткування коштів направляється на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. У разі невикористання учасником згаданих заощаджених коштів на розвиток у наведений термін, такий платник податку втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил оподаткування з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали бути використані ці кошти. За всі інші попередні податкові (звітні) періоди звільнення від оподаткування і невикористання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний подати уточнювальну (уточнювальні) податкову декларацію за цим податком, нарахувати та сплатити його, штрафні санкції та пеню. Кому можна буде не платити ПДВ? Другою найочікуванішою новелою є звільнення від ПДВ уведенного в дію учасниками ІП нового устаткування (обладнання) та комплектуючих до нього. Проте, має зберігатись умова, що з дати виготовлення такого устаткування (обладнання) та комплектуючих до нього до дати їх ввезення в Україну пройшло не більше трьох років і вони не були у використанні. Крім того, має зберігатись умова, що обладнання та комплектуючі є такими, що НЕ мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України. Водночас передбачено, що: продаж такого устаткування (обладнання) та комплектуючих раніше, ніж через п’ять років з дати ввезення їх в Україну, чи у разі їх нецільового використання (у тому числі передання в користування іншим особам) раніше наведеного терміну, або втрата статусу учасника індустріального парку передбачають сплату податкового зобов'язання, від якого було звільнено. Крім того, потрібно буде сплатити також відповідну пеню. Що передбачено для податку на нежитлову нерухомість? Також надано можливість сільським, селищним, міським радам встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на території ІП та перебувають у власності учасників ІП. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку. Кого звільнили від сплати мита? Законопроєкт №5689, яким внесено зміни в Митний кодекс щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво, передбачає звільнення від мита нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів при ввезенні їх в Україну учасниками ІП згідно з критеріями, визначеними попереднім законопроєктом №5688. Так само як і в попередньому законопроєкті втрата статусу учасника ІП раніше п’яти років з дати ввезення в Україну в порядку, визначеному цією частиною, устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, тягне за собою обов’язок зі сплати ввізного мита та пені у строки та порядку, визначені МКУ. Чи полегшаться умови ведення бізнесу в межах ІП? Незважаючи на те, що строк розгляду та прийняття законопроєктів сягнув без малого три роки, все ж з’являться надія, що такі новоприйняті нормативні акти матимуть вагомий вплив на розвиток індустріальних парків України. У свою чергу це вплине на підтримку економіки та на подальшій зріст конкурентоспроможності нашої країни серед інших провідних держав. Звичайно, на це піде певний час та прикладні результати ми зможемо побачити лише згодом, але податкові та митні пільги можуть стати рушійною силою у подальшому розвитку, який зараз є таким необхідним для нашої країни. Автор: Ганна Жакот, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group. Джерело: mind.ua
Подробнее

Військовий облік: обов’язок чи добра воля жінок
Повномасштабне вторгнення росії в Україну – чи як тепер його все частіше й частіше називають Велика визвольна війна – наклало гіркий відбиток на кожного: чоловіків, жінок, дитей. Слово «війна» жіночого роду. Проте споконвіку, головний тягар відповідальності за захист країни від ворога брали на себе чоловіки. Жінки ж забезпечували тил, зрештою виховували майбутнє покоління. З часу останньої великої війни на наших теренах – Другої світової війни – минуло 77 років, але загальний контекст не змінився: жінки займаються волонтерською діяльністю, ходять на роботу, підтримують життєво важливий стратегічний ресурс – економіку, жінки оберігають дітей. Але жінки також взяли до рук зброю і пішли нарівні з чоловіками захищати наші кордони. Бо таким був їхній вибір. За даними Міністерства оборони, у ЗСУ служать понад 38 000 жінок, 7000 із них пішли в армію після початку повномасштабної війни. Також є цивільні жінки, які в Збройних Силах працюють. Тобто загалом у ЗСУ понад 50 000 жінок. Як уточнюють у Міноборони: Україна має один із найбільших показників кількості жінок у Збройних Силах серед країн – членів НАТО. Чи є виправданим обов’язкове взяття на військовий облік жінок? За ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. А оборона покладається на Збройні Сили України. За Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», жінки, які мають спеціальність та (або) професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних. На виконання цієї норми Міністерство оборони України розробило, затвердило, а потім змінювало й скорочувало відповідний Перелік спеціальностей та/або професій, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Чинна редакція Переліку містить 14 спеціальностей і 7 професій, після одержання яких жінки мають братися на облік. Увесь процес взяття на облік має стартувати 1 жовтня 2022 року. Та навіть зараз він викликає багато запитань, обростає міфами й гостро резонує в суспільстві. У середині липня 2022 року Генштаб заявив, що жінок на облік братимуть лише за їхньою згодою. У тексті повідомлення йдеться про те, що Головним управлінням персоналу Генерального штабу ЗСУ опрацьовано пропозиції щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних лише за їхньою згодою. Також пропонується розпочати проведення заходів із включення жінок до військового обліку не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду в державі. Що означатиме статус «військовозобов'язаної»? Проте видихати з полегшенням жінкам, які проти того, аби їх брали на військовий облік, рано. Адже в профільному законі йдеться про те, що жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом). І виконуватимуть військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за деякими винятками). Це передбачає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) і призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку. Тобто, за законом (що має вищу юридичну силу за наказ), про добру волю жінок йдеться лише в контексті мирного часу. Будь-якого підтвердження у вигляді офіційного роз’яснення Міноборони про те, що жінки визначених професій можуть добровільно брати на себе військові зобов’язання, наразі немає. Проте немає і впевненості в тому, що списки жінок із затребуваними армією спеціальностями потраплятимуть до територіальних центрів комплектації і без їхнього відома – через заклади освіти, у яких вони навчаються, або через роботу, де вони працюють. В Україні наразі не встановлено окремої процедури взяття на військовий облік жінок, тому, найімовірніше, до них застосовуватимуться ті самі правила, які існують для чоловіків. У Генштабі ЗСУ наголошують, що взяття на військовий облік військовозобов’язаних жінок не означає мобілізацію. Та й черговість призову залишається під питанням – очевидно, що Міноборони керуватиметься поточними потребами в жінках, які мають ту чи іншу спеціальність. Законодавство не передбачає розмежування поняття «військовозобов’язаний» за статтю, тож на жінок, які стануть на облік у військкоматі поширюватимуться ті самі обов’язки та обмеження, що й на чоловіків. Отже, таким жінкам, серед іншого, заборонятиметься виїжджати за межі країни. Хто зможе отримати відстрочку від призову? Водночас, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що жінки можуть отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, йдеться про такі категорії: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час; особи з інвалідністю або тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я відповідно до висновку військово-лікарської комісії; жінки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років; жінки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; жінки, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років; жінки, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи або інші хвороби, визначені законом; жінки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи; жінки, які на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років; які постійно доглядають за хворим чоловіком, дитиною, а також батьками, своїми або чоловіка, які потребують постійного догляду; які мають чоловіка із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків чоловіка із числа осіб з інвалідністю I чи II групи; опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; жінки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка, який проходить військову службу; народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК; працівниці органів військового управління, військових частин, підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, ЗСУ, інших правоохоронних органів; здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої і фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь; жінки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО. Як бути з материнським обов'язком та правами дитини? Крім того, не слід забувати про міжнародні зобов’язання України стосовно захисту прав дітей. За Конвенцією ООН про права дитини, Україна зобов’язалася поважати і забезпечувати всі права, передбачені конвенцією за кожною дитиною, яка перебуває в межах їхньої юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я. За конвенцією, Україна зобов'язана вживати всіх можливих заходів із метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними. Після початку повномасштабного вторгнення, тисячі жінок знайшли прихисток від війни для своїх дітей за кордоном. Чи буде виправданим для мети цієї конвенції, коли одні мами будуть вимушені йти у військкомат, а інші зможуть продовжувати виконувати свої материнські обов’язки? Зрозуміло, що в умовах, коли лінія фронту з активними бойовими діями розтягнулася на сотні кілометрів і коли наш північний сусід провокативно брязкає зброєю на кордоні, забезпечити «чисту» юридичну техніку документа – задача із зірочкою. Є цілком природним і те, що документи з-під пера Міноборони потребують уточнень, виправлень чи змін. Країна живе в стані безпрецедентних викликів, і передбачити абсолютно всі майбутні виклики, які виникнуть із реалізацією тієї чи іншої норми – дуже складно. Головне, що військове командування країни дослухається до свого народу й адекватно реагує на резонансні норми. Тож з огляду на обставини, вважаємо, що до жовтня мають бути прийняті належні зміни до законодавства та підзаконних нормативних актів, які дозволятимуть жінкам добровільно ставати на облік військовозобов’язаних. Автор: Тетяна Андріанова, генеральна директорка «Октава Капітал», керуюча партнерка Nota Group, голова комітету гендерної політики Національної асоціації адвокатів України Джерело: mind.ua
Подробнее

Стамбульська конвенція: порятунок від засилля насилля у сім’ї
Європу, «вільну від насильства стосовно жінок», уявити складно, особливо, коли в серці цієї Європи триває кровопролитна війна уже п’ятий місяць. Але саме такою високою метою керувалися договірні держави у процесі підготовки та відкриття для підписання у Стамбулі Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (далі – Стамбульська конвенція). Розробка такого документа стало своєрідною революцією. Адже це фактично перший міжнародний акт, що стосувався саме насильства проти жінок, посилював кримінальну відповідальність за ґендерно зумовлене насильство та передбачав багато превентивних заходів. Україна залишила свій підпис під Стамбульською конвенцією ще 2011 року. А потім їй знадобилося 11 років, аби її ратифікувати. 2 липня 2022 року Закон про ратифікацію Конвенції набув чинності. Верховна Рада України ратифікувала цей документ під ворожі вибухи ракет і канонади артилерійського вогню росії, від якого щодня гинуть мирні жінки, чоловіки і діти. І попри те, що на порядку денного усіх державних інституцій найпершим пунктом стоїть убезпечення Народу України від насилля, спровокованого війною, – ратифікація стала важливим і символічним кроком України у бік європейських цінностей. Україна остаточно й безповоротно визначилася зі своїми моральними орієнтирами, збільшуючи ментальну прірву з північно-східними сусідами усе далі й далі… Готовий плацдарм Теза про те, що Стамбульська конвенція захищає жінок від домашнього насильства – є правильною, але не повною. Передусім вона захищає жінок й дівчат, адже вони піддаються більшому ризикові насильства саме за ґендерною ознакою. Окрім того, вона захищає дітей, які також часто стають жертвами насильства у сім’ї, навіть коли є лише свідками такого насильства. А ще вона захищає чоловіків, які також можуть піддаватися насильству у сім’ї. Важливо зауважити, що ратифікація Стамбульської конвенції Україною не стала екстраординарним заходом у відповідь на отримання статусу кандидата на членство ЄС. Ратифікація цього акту була передбачена Угодою про асоціацію з ЄС. За планом заходів із виконання Угоди, ратифікація мала завершитися ще 2020 року. Проте тоді увагою уряду та законодавця цілковито заволоділа глобальна криза у сфері охорони здоров’я – коронавірус. Тим часом Україна добре виконала «домашнє завдання» та в багатьох аспектах адаптувала національне законодавство під вимоги Стамбульської конвенції. Це саме той випадок, коли національна правова система була готовою до нових європейських стандартів, а ратифікація стала символічною крапкою у цьому процесі. Хоча, об’єктивно кажучи, робота щодо захисту жертв ґендерно зумовленого насильства лише починається. У чому ж полягає ця «домашня робота»? Ключовим актом, який відповідав духу та меті Конвенції Ради Європи, підписаної у Стамбулі, став Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він набув чинності у січні 2018 року та був направлений на гармонізацію національного законодавства у сфері протидії домашньому насильству та насильству стосовно жінок з європейським. Цим фундаментальним Законом внесені зміни в кодекси та інші закони України. Наприклад, у межах адміністративного реагування з’явилася можливість направляти кривдників на проходження спеціальної програми. У ЦПК України з’явився інститут видачі обмежувального припису щодо особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Такий припис забороняє кривднику наближатися до жертви. Рік по тому інститут «обмежувальних заходів» в інтересах жертви домашнього насильства появився і в кримінальному законодавстві. Власне, удосконалення кримінального і кримінального процесуального кодексів відповідно до норм Стамбульської конвенції – це другий важливий етап гармонізації. Він відбувся у січні 2019 року. В основному, ці зміни стосувалися криміналізації домашнього насильства, примушування до шлюбу та відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів та непроходження програми для кривдників. Окрім того, була запроваджена концепція «добровільної згоди» на статеві зносини та розмежовано зґвалтування з іншими формами сексуального насильства. Авжеж, ухвалені законодавчі зміни не зняли питання захисту жертв насильства з порядку денного суспільного контексту. Авжеж, уточнень і покращень потребують ще чимало нормативних положень кодексів і законів. Та й збільшення кількості заяв в правоохоронні органи щодо домашнього насильства – той факт, з яким також слід рахуватися, впроваджуючи нові механізми реагування. Проте слід чітко розуміти, що ратифікація Стамбульської конвенції – це риска, після якої немає вороття. Що далі? Україні доведеться пройти ще чималий шлях для того, аби виконати усі вимоги Стамбульської конвенції. І ці зміни більше стосуються соціального поля, аніж законодавчого. І ось лише деякі із них: По-перше, дієві механізми оскарження. Жертви насильства мають володіти інформацію та доступом до регіональних і міжнародних індивідуальних (колективних) механізмів скарг. По-друге, служби підтримки. Спеціальні служби підтримки жінок мають бути створені у достатній кількості та бути доступними не лише жінкам-жертвам домашнього насильства, а й їхнім дітям. По-третє, притулки. Такі притулки мають бути легкодоступними, створені у достатній кількості з тим, аби розмістити постраждалих жінок та їхніх дітей. Притулки мають бути обладнані засобами для надання допомоги (психологічної, медичної). По-четверте, гаряча лінія 24/7. Цілодобові безоплатні телефонні лінії мають надавати консультації усім жертвам із дотриманням конфіденційності та анонімності. Компетентні оператори повинні консультувати щодо усіх форм насильства – фізичного сексуального, психологічного чи економічного. По-п’яте, консультативні центри для допомоги жертвам зґвалтування. Тут йдеться про створення легкодоступних центрів допомоги жертвам зґвалтування або сексуального насильства в достатній кількості для забезпечення медичної та судово-медичної експертизи, підтримки у випадку травм і надання консультацій жертвам. Україні не треба створювати усю інфраструктуру «з нуля»; частина із переліченого у нас вже діє, проте діє у недостатній кількості, аби забезпечити потреби усіх жінок та дівчат, які потерпають від насильства. Кожна жінка, кожна дівчина має почуватися і бути захищено. А в разі, коли непоправне трапиться – вона має знати, де може знайти прихисток, безпечний острівець. Крім того, переосмислення і адаптації потребують освітні матеріали, посібники і підручники, які підвищуватимуть культуру поведінки населення, починаючи від малого. Удосконалення потребують механізмизахисту жертв і покарання злочинців. Переглянути треба гендерні політики у національних компаніях, адже захист жінок від насильства має бути всеосяжним та комплексним, поширюватися на всі сфери суспільних взаємовідносин. Та головне, нам слід побороти ще чимало гендерних стереотипів і упереджень, які досі існують в українському суспільстві. Прості правила рятують Але треба бути реалістами. Створення усіх механізмів соціального характеру, як того вимагає Стамбульська конвенція, потребує чималого фінансування. Сьогодні усі зусилля країни направлені на те, щоб принаймні вберегти життя жінок та дітей, убезпечити їхні домівки від ворожих ракет. Тож повноцінна адаптаційна кампанія вимог цього міжнародного акту може розпочатися уже після перемоги України у війні. Війна спровокувала іншу проблему, яка досі нам була невідомою. Рятуючись від війни, покинули свої домівки й вирушили за кордон сотні тисяч жінок, дітей та літніх людей. Статус тимчасово переміщеної особи чи біженця хоч і передбачає певні соціальні гарантії (у кожної країни цей соціальний пакет свій), водночас провокує велику кількість безпекових загроз. І чи не найбільший ризик – попастися на гачок торговців людей, стати жертвою фізичного або сексуального насильства. За кордоном українцям слід бути вкрай пильними та дотримуватися деяких простих правил, які можуть упередити непоправне: Не пересуватися наодинці, а лише разом із надійними людьми Користуватися офіційними каналами для пошуку житла чи перевезення З обережністю ставитися до пропозицій незнайомців стосовно допомоги житла, транспортування чи працевлаштування, особливо, якщо така робота підходить лише молодим дівчам чи жінкам Регулярно підтримувати контакти з рідними чи друзями, оперативно повідомляти їх про зміну місця проживання чи перебування Не довіряти особисті документи підозрілим людям; сканувати чи сфотографувати усі важливі особисті документи та відправити їх на особисту електронну скриньку У разі потрапляння у небезпечну ситуацію – телефонувати місцевим екстреним службам та звертатися в посольство України Стамбульська конвенція стала революцією. Її ратифікація стала знаковим і довгоочікуваним кроком України на шляху до повноцінного членства в європейській сім’ї та констатації ціннісних орієнтирів. Але особиста безпека – це передусім справа кожного з нас. Не нехтуйте сигналами тривоги – навіть, якщо ці тривожні маячки заблимали у вашій сім’ї. Автор: Тетяна Андріанова, керуючий партнер Nota Group. Джерело: eba.com.ua
Подробнее

ПРИЗНАНИЕ

Компанию Nota Group и ее отдельных экспертов регулярно отмечают авторитетные исследования и рейтинги как лидеров консалтингового и аутcорсингового рынка.

НАША КОМАНДА

СВЯЖИТЕСЬ С НАМИ

Бизнес-центр Compass FM,
ул. Смоленская, 31-33,
г. Киев, 03005, Украина