Статус колекторських компаній як суб`єктів СПФМ – роз’яснення НБУ
На запит ВАФК Національний банк України надав роз’яснення статусу колекторський компаній як СПФМ. У листі Регулятора від 09.08.2021 № 25006/72908 зазначено наступне.
Відповідно до пунктів 1, 9 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) суб’єктами первинного фінансового моніторингу є, зокрема, банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи, а також інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.
Згідно з пунктом 41 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі – Закону про споживче кредитування), який введено в дію 14.07.2021, колекторська компанія – юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.
Відповідно до визначення, наведеного в пункті 1 частини першої статті 1 Закону про споживче кредитування, врегулюванням простроченої заборгованості є здійснювані кредитором, новим кредитором, колекторською компанією заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання (прострочена заборгованість) за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим частиною другою статті 3 Закону про споживче кредитування.
Водночас перелік фінансових послуг визначено частиною першою статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон про фінансові послуги), до яких, зокрема, належать послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Здійснення діяльності з врегулювання простроченої заборгованості (колекторської діяльності) не відноситься до переліку фінансових послуг згідно з Законом про фінансові послуги.
Отже, в разі, якщо колекторська компанія здійснює не тільки діяльність з врегулювання простроченої заборгованості, а і має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу (як небанківська фінансова установа), така колекторська компанія зобов’язана виконувати завдання та обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу, визначені, зокрема в статті 8 Закону, в тому числі стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу, призначити відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу, розробити та впровадити внутрішні документи з питань ПВК/ФТ, а також здійснювати всі заходи, передбачені в Законі та Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107.
Таким чином, ВАФК рекомендує враховувати в роботі по організації фінансового моніторингу вищезазначене