Підставки й кріплення: характеристики, типи, види

— Настінне кріплення. Пристрій для закріплення телевізора на стіні; кріпиться прямо до поверхні, без додаткових предметів. Таке встановлення буде особливо корисним у невеликих приміщеннях, де площа не дає можливості використовувати підлогову підставку або тумбу. Правда, кріплення до стіни потребує певних витрат праці (наприклад, бетонну стіну доведеться свердлити).

— Стельове кріплення. Пристрій для закріплення телевізора на стелі. Як і настінний, не потребує додаткового оснащення, предметів меблів тощо, і дає можливість заощадити місце, однак встановлення пов'язане з деякими труднощами, а постійно дивитися телевізор, задерши голову, незручно. Тому таке кріплення розраховане насамперед на громадські місця, де важливо захистити техніку від крадіжок і вандалізму.

— Настільне кріплення. Пристрій для встановлення екрана на столі або аналогічній поверхні. Конкретний спосіб встановлення може бути різним: серед настільних моделей зустрічаються як підставки без додаткових фіксаторів, так і пристосування зі струбцинами і/або наскрізним кріпленням на болтах (див. «Монтаж»). Однак в будь-якому разі настільні моделі призначаються в основному для моніторів - в тих випадках, коли власна підставка або зовсім відсутня в конструкції, або не підходить за тими чи іншими параметрами.

— Підлогове кріплення. Підставка,...розрахована на встановлення на підлогу. Зазвичай жорстко не закріплюється, при бажанні може переставлятися, є навіть моделі з коліщатками. На відміну від різних тумб (див. нижче), розрахована насамперед для розміщення телевізора, і будь-які додаткові полички є скоріше винятком, ніж правилом. Перевагою підлогових кріплень є легкість у встановленні, недоліком — необхідність місця на підлозі.

— Тумба. Тумба в даному разі являє собою окремий предмет меблів з однією або кількома поличками, а іноді навіть висувними шухлядами. Телевізор на тумбі встановлюється на верхній поличці на власну підставку, а решта поличок можуть використовуватися для розміщення додаткової техніки (наприклад, DVD-плеєра або медіацентру) або інших предметів. Такі підставки максимально прості у встановленні і використанні — вони просто ставляться на підлогу, подібно до звичайних столів. Вони також практично не мають проблем з сумісністю: робоча частина являє собою звичайну рівну поверхню, підходить під будь-яку комплектну підставку (в межах певних розмірів і ваги, звичайно). Головним недоліком є займане на підлозі місце, за рахунок чого тумби слабо підходять для тісних приміщень. Крім того, встановлення телевізора на власну підставку дещо менш надійне, ніж на кріплення, оскільки існує ймовірність перекидання (хоча і дуже невелика).

— Тумба з кріпленням. Різновид тумби (див. вище), оснащений власним кріпленням для телевізора. Зберігаючи більшість переваг класичних тумб (легкість у встановленні, додаткові полички), така конструкція забезпечує підвищену надійність — перекинути телевізор можна тільки разом з тумбою, що практично неможливо зробити випадково. Водночас наявність кріплення знижує універсальність порівняно із звичайними тумбами — під нього може підійти не всякий телевізор.

— Для ЕПТ-телевізорів. Як випливає з назви, такі підставки призначені для телевізорів більш старої схеми, побудованих на основі кінескопів (ЕПТ). На відміну від LCD-моделей, такі телевізори мають значну товщину (порівнянну з діагоналлю екрана) і відповідну вагу, а також зазвичай не мають власних пристосувань для кріплення та встановлюються тільки на плоску поверхню. Підставки для них мають відповідні габарити і максимальне навантаження. На сьогоднішній день вони зустрічаються рідко, в зв'язку з падінням популярності ЕПТ.

— Для DVD-плеєрів. Як випливає з назви, такі підставки призначені для встановлення DVD-плеєрів, медіацентрів та іншої аналогічної електроніки допоміжного призначення. Зазвичай, вони мають найпростішу конструкцію: мінімум регулювань (хіба що налаштування по висоті), одну, в крайньому разі дві, полиці; а максимальне навантаження рідко перевищує 20 кг. Технічно на таку полицю можна поставити і телевізор, проте це значно менш зручно, ніж використання спеціалізованої підставки для телевізора.

Кількість кріплень для окремих телевізорів, передбачене в конструкції підставки. Більшість сучасних підставок мають одне кріплення — адже найчастіше телевізори використовуються поодинці, і цього цілком достатньо. Однак є і моделі, на які можна встановити і більше телевізорів — до 6. Це дозволяє створювати «стіну» з декількох складених разом екранів.

Крім того, існують варіанти на 2 кріплення, куди телевізори встановлюються «спина до спини», екранами в різні сторони; зазвичай вони належать до стельового типу (див. вище). Призначенням таких кріплень є насамперед громадські місця, де використовуються системи широкого оповіщення: зали очікування вокзалів і аеропортів, великі торгові центри і т. ін.

Найбільш прогресивні моделі пропонують 3 або 4 кріплення, переважно для створення «відеостін» з моніторів.

Зазначимо, що в нашому каталозі даний параметр вказується тільки для моделей з двома і більше кріпленнями; якщо він не вказаний, мається на увазі, що кріплення одне.

"Тип") до стільниці.

Даний параметр уточнюється для тих моделей, які мають додаткові пристосування для фіксації на столі — струбцина, платформу під наскрізний монтаж на болтах, або і те, і інше разом. Крім цього, у продажу зустрічаються звичайні підставка, що не мають пристосувань для фіксації; вони максимально прості в установці і переміщенні з місця на місце, проте не дуже надійні.

Що стосується різних способів саме монтажу, то їх особливості такі:

— Струбцина. Фіксація за допомогою затиску, що закріплюється на краю столу. Струбцини більш обмежені за вибором місця установки, ніж Болти — подібне кріплення не можна встановити посеред стільниці. У той же час такий монтаж значно простіше як при первинній установці, так і при переміщенні конструкції з місця на місце: не потрібно свердлити стіл, готуючи місце для болтів. А обмеженість у виборі місця нерідко компенсується великою кількістю регулювань, що дозволяє виставити оптимальне положення екрану. Завдяки цьому в настільних кріпленнях з фіксаторами саме Струбцини користуються найбільшою популярністю.

- Наскрізний (на болтах). Монтаж за допомогою болтів, пропущених в наскрізні отвори в стільниці. Головні переваги цього варіанта-надійність, а також можливість вибрати точку установки практично в будь-якому місці стільниці. З іншого боку, сама по собі процедура установки досить...складна і передбачає постійне розміщення на одному місці, без переміщень — адже необхідно свердлити отвори під болти. Тому подібний спосіб монтажу в чистому вигляді в наш час зустрічається вкрай рідко — більшого поширення набули універсальні кріплення (див.

— Універсальний. Кріплення, що допускає відразу два описаних вище варіанти монтажу-за допомогою струбцини до краю стільниці або наскрізне за допомогою болтів. Така конструкція дозволяє вибрати оптимальний варіант на свій розсуд. При цьому передбачити в одному кріпленні одночасно і струбцину, і можливість наскрізного монтажу-технічно нескладно; тому більшість кріплень з можливістю використання болтів відносяться саме до універсальних.

— Звичайне. Тумби в класичному виконанні, розраховані насамперед на установку уздовж стіни; зазвичай мають дизайн, що дозволяє встановлювати їх також в середині кімнати.

— Кутова. Кутова тумба, як випливає з назви, розрахована на установку в кут і має відповідну форму. У деяких приміщеннях така установка може виявитися оптимальною у зв'язку з розмірами і особливостями обстановки. Технічно кутову тумбу також можна поставити в середині кімнати, однак така установка далеко не завжди буде оптимальною з точки зору дизайну.

Повноцінна акустична система першопочатково вбудована в підставку або тумбу для телевізора. Характеристики цієї системи безпосередньо залежить від конкретного товару. Так, це може бути як проста стереосистема з двох колонок, так і прогресивне рішення з декількома колонками різного типу, вбудованим сабвуфером, інтегрованої панеллю управління, підтримкою великої кількості сучасних технологій формування звуку, а також розширеним набором комутацій (звертайте увагу на опис кожної окремої моделі). У будь-якому разі така тумба позбавляє користувача від необхідності купувати окрему акустичну систему, з одного боку, а з іншого — дозволяє вирішити проблему розміщення системи та її інтеграції в загальний дизайн.

Мінімальна діагональ екрана телевізора, який можна встановити на підставку/кріплення. Зазвичай вказується для конструкцій з кріпленням, для тумб цей параметр неактуальна (детальніше див. «Тип»). Параметр не є абсолютно точним, оскільки технічно телевізори з меншим розміром діагоналі можуть підходити до кріплення; однак загалом він дозволяє оцінити область застосування тієї чи іншої моделі кріплення/підставки.

Максимальна діагональ екрана телевізора, який можна встановити на підставку/кріплення. Як і мінімальна діагональ (див. вище), є до певної міри умовним показником — під кріплення можуть підійти і телевізори з великою діагоналлю, і тоді основним визначальним параметром буде максимальна навантаження (див. нижче).

Максимальна вага телевізора, яку можна встановити на кріплення/підставку; якщо точніше — це максимальна вага, яку кріплення/підставка здатна витримати невизначено довгий час без будь-яких негативних наслідків. На відміну від вищеописаних значень діагоналі екрана, цей параметр є точним, і його не варто перевищувати: можливо, підставка/кріплення і не зламається відразу під зайвою вагою, проте статися це може у будь-який момент, а під умови гарантії така поломка не підпадає.

Варто враховувати, що для класичних тумб з кількома полицями (див. «Тип») максимальне навантаження зазвичай вказується для всієї конструкції загалом і являє собою суму навантажень на кожну окрему полицю. Таким чином, максимальна вага телевізора обмежується не загальним максимальним навантаженням, а навантаженням однієї полиці. Це не стосується тумб з кріпленнями; для них звичайно вказується максимальне навантаження на кріплення, і в цьому разі воно відповідає максимальній вазі телевізора.

З максимальним навантаженням безпосередньо пов'язана діагональ екрана (адже великий телевізор і важить більше). Зазвичай для екранів до 24" цілком достатньо конструкцій з навантаженням близько 5-6 кг, для 32" пристрою може знадобитися вже близько 12 кг, великі 55" екрани досягають ваги близько 25-30 кг, а в разі плазмових панелей ці цифри збільшуються в 1,5-2 рази. Однак у будь-якому разі перед вибором варто уточнити вагу конкретної моделі телевізора, під яку підбирається підставка/кріплення.

Кількість відкритих полиць, передбачених у конструкції підставки/кріплення. Ці полиці можуть використовуватися як для додаткової електроніки (медіацентри, ігрові консолі, супутникові ресивери, акустика...), так і для інших предметів, починаючи від фільмів на дисках і закінчуючи декоративними дрібницями, сувенірами тощо. А в класичних тумбах на полицю встановлюється і сам телевізор. Найчастіше зустрічаються тумби на 3 відкритих полиці, рідше на 2 полиці та на 1 полицю, але такі варіанти зазвичай доповнюються закритими відділеннями і висувними шухлядами. Також бувають і тумби на багато полиць (4 і більше).

Максимальна вага, яку одна полиця підставки/кріплення може витримати необмежений час без негативних наслідків. В тумбах (див. «Тип») цей параметр обмежує максимальну вагу встановлюваного телевізора; докладніше див. «Максимальне навантаження».

Відстань між полицями підставки/кріплення по висоті визначає максимальні габарити предметів, які можна туди поставити. Так, медіацентри, супутникові ресивери і т. ін. зазвичай мають невелику товщину і без проблем поміщаються практично на будь-якій полиці, а ось якщо Ви хочете встановити на тумбу сабвуфер домашнього кінотеатру, варто уточнити не тільки його вагу, але й відповідність габаритів відстані між полицями.

Кількість висувних шухляд, передбачених в конструкції виробу.

Висувні шухляди зручні для зберігання відносно невеликих предметів, які бажано тримати в безпосередній близькості до екрану. Характерні приклади – різні кабелі та перехідники, а також документація на електроніку. Для встановлення шухляд потрібна досить велика кількість вільного місця, а тому зустрічаються вони в основному в тумбах того чи іншого різновиду (див. «Тип»).

Кількість закритих відділень, передбачених в конструкції виробу. Під закритим відділенням в даному разі мається на увазі відсік, прикритий розпашними або зсувними дверцятами; кількість же таких відсіків вказується за загальним числом дверей.

Такі відділення зазвичай мають досить значну висоту, завдяки чому вони підходять для досить великих предметів (наприклад, цілої колекції DVD або Blu-ray дисків). А передбачати подібне оснащення має сенс перш за все в тумбах того чи іншого різновиду (див. «Тип»).

Найменша можлива відстань між стіною, на яку вішається кріплення, і найдалі виступаючою його точкою. Від мінімальної відстані залежить насамперед загальна компактність конструкції: якщо Ви не хочете, щоб телевізор знаходився на великій відстані від стіни, варто звернути увагу на моделі з невеликою мінімальною відстанню. А якщо в кріпленні передбачено регулювання по довжині — даний параметр визначає межі такого регулювання.

Максимальна відстань від точки кріплення телевізора до стіни (у разі стельових кріплень - до стелі), забезпечуване кріпленням. Детальніше див. «Мінімальна відстань від стіни».

Мінімальна відстань від стелі до точки кріплення телевізора, яке здатне забезпечити кріплення, іншими словами — найвища точка встановлення телевізора на кріпленні. Є одним з показників рухливості встановленого телевізора. Вказується для стельових моделей (див. «Тип»).

Максимальна відстань від стелі до точки закріплення телевізора, передбачене конструкцією кріплення. Вказується для стельових моделей. На відміну від мінімальної відстані до стелі (див. вище), є не тільки показником рухливості телевізора, але і певним обмежувачем за розміром екрана: великогабаритні моделі телевізорів можуть просто не поміститися між стелею і точкою закріплення, навіть якщо підійдуть за іншими показниками. Вирішити цю проблему вирішити регулюванням нахилу, якщо така передбачена (див. «Регулювання»).

Можливість зміни положення встановленого на кріпленні телевізора. Регулювання дають можливість оптимально налаштувати розташування екрана; чим їх більше — тим ширше можливості з налаштування.

— Для вигнутих ТВ. Підставки, розраховані на застосування в тому числі з телевізорами вигнутої форми. Такі телевізори набувають все більшої популярності — вважається, що вигнута форма позитивно позначається на достовірності зображення. Зазначимо, що розміри і кривизна таких екранів можуть бути різними, тому сумісність підставки з конкретним телевізором не завадить уточнити окремо.

— Нахил. Можливість регулювання нахилу встановленого телевізора вперед і назад відносно вертикального положення. Буде корисна в тому разі, якщо телевізор встановлений не на рівні очей, а також якщо висота розташування глядачів змінюється (наприклад, якщо Ви сидите то на дивані, то на підлозі, в залежності від настрою).

— Поворот. Можливість повороту телевізора навколо вертикальної осі, з боку в бік. Це дає певну свободу переміщення по кімнаті — перейшовши в іншу точку, Ви можете повернути телевізор в потрібну сторону і дивитися з комфортом.

— Регулювання глибини. Можливість переміщення телевізора вперед-назад відносно точки кріплення до стіни, не змінюючи кут розташування екрана. Може використовуватися у поєднанні з п...оворотом — наприклад, якщо у вибраній точці кімнати предмет збоку від телевізора закриває його, екран можна висунути з-за перешкоди і повернути для оптимального кута перегляду.

— Відхилення. Можливість зміщення телевізора з боку в бік відносно точки кріплення до стіни без зміни кута розташування екрана. Це може виявитися корисним, наприклад, при перестановці: зсунувши в бік телевізор, можна встановити поряд предмет меблів, який до цього там не поміщався, не переставляючи саме кріплення. Також ця можливість може використовуватися в поєднанні з поворотом, аналогічно регулюванню глибини (див. вище).

— Обертання. Можливість повороту встановленого монітора навколо горизонтальної осі, іншими словами — можливість розвернути екран з горизонтального положення («альбомної» орієнтації) у вертикальне («книжкову»). В повсякденному використанні дана функція практично не затребувана, а тому зустрічається рідко. Водночас вона може стати в нагоді для спеціалізованих цілей — наприклад, якщо екран використовується в ролі монітора і потрібно працювати з витягнутими по вертикалі матеріалами (графікою або текстом).

— Регулювання висоти. Можливість регулювання висоти розташування телевізора на кріпленні. Дає можливість оптимально налаштувати положення екрана щодо рівня очей, навколишніх предметів тощо.

Наявність водяного рівня на корпусі пристрою значно полегшує кріплення настінного кріплення, допомагаючи тим ідеально рівно повісити кріплення для телевізора.

Максимальний кут нахилу встановленого екрана вгору від вертикалі. Чим більше кут нахилу, тим ширше можливості по регулюванню, однак на практиці рідко кут більше 5°.

Максимальний кут нахилу встановленого екрана вниз від вертикалі. Як і з кутом нахилу вгору, чим більше цей кут, тим ширше можливості регулювання; однак нахил вниз вимагається зазвичай частіше (телевізор може встановлюватися під стелею), а кут його може досягати 15-20°.

Кут, в межах якого може повертатися встановлений на кріпленні екран. Вимірюється від крайнього лівого до крайнього правого положення. У сучасних моделях може досягати 180°.

Кут, в межах якого може обертатися встановлений на кріпленні екран. Під обертанням мається на увазі поворот навколо горизонтальної осі, перпендикулярної екрану; докладніше див. «Регулювання». А кут зазвичай вказується від одного крайнього положення до іншого.

За цим параметром можна виділити дві категорії кріплень. В одній з них кут обертання невеликий — близько 10 – 15° — і ця можливість призначена в основному для компенсації неточностей, допущених при монтажі конструкції: навіть якщо кріплення висить трохи нерівно, обертання дозволяє виставити екран прямо. Другий різновид — моделі з кутом повороту 180° і вище (до 360°); вони дають змогу розгортати екран з альбомної орієнтації в портретну і навпаки.

VESA загалом є загальноприйнятим стандартом для більшості сучасних екранів (телевізорів, моніторів, плазмових панелей) і зустрічається у всіх типах підставок/кріплень, крім класичних тумб (див. «Тип»), де телевізор ставиться на власну підставку. Будь-яке таке кріплення має 4 гвинта, розташованих у формі прямокутника (квадрата). Однак розмір цього прямокутника може бути різним, він залежить насамперед від ваги, і, відповідно, розмірів екрана. Найменшим на сьогоднішній день є кріплення 50х50 мм, воно розраховане на зовсім мініатюрні моделі; 100х100 мм вже може тримати телевізори близько 24", 200х200 мм — 32", а в більш великих моделях розмір кріплення може досягати 800х400 мм. Багато моделей кріплень/підставок мають отвори під декілька стандартів VESA.

Зараз на ринку представлені такі розміри кріплень VESA: 50x50 мм, 75x75 мм, 100x100 мм, 100x200 мм, 200x100 мм, 200x200 мм, 200x300 мм, 200x400 мм, 300x200 мм, 300x300 мм, 300x400 мм, ...href="/ua/list/264/pr-7694/">400x200 мм , 400x300 мм, 400x400 мм, 500x400 мм, 600x400 мм, 600x600 мм, 700x400 мм, 800x400 мм, 800x600 мм, 800x800 мм, 900x400 мм, 900x500 мм, 900x600 мм, 1000x500 мм.

Можливість розміщення кабелів, які підводяться до телевізора, всередині штанги або опори кріплення (для стельових і підлогових конструкцій відповідно, див. «Тип»). Таке розміщення надає всій конструкції акуратного зовнішнього вигляду, оскільки кабелі, часто різного розміру і кольору, та ще й переплутані між собою, ховаються від очей і не псують естетику.

Функція, що зустрічається тільки в моделях з напільного установкою — кріпленнях відповідного типу, а також тумбах (див. «Тип»). Колеса значно спрощують переміщення тумби на невеликі відстані — у межах приміщення або в іншу кімнату в тому ж будинку: вони дають змогу котити конструкцію замість того, щоб нести її, а це дозволяє витрачати менше сил і обходитися силами однієї людини навіть там, де для перенесення знадобилися б кілька.

Під тумбою в даному випадку мається на увазі опора (опори), на якій розташовуються полички тумби (див. «Тип»). В сучасних підставках/кріпленнях можуть використовуватися такі матеріали:

— Пластик. Пластик коштує недорого і добре піддається обробці, однак його міцність досить невисока для тих навантажень, на які повинні бути розраховані опори в тумбах. Як наслідок — він зустрічається досить рідко.

— Метал. Найбільш поширений матеріал для опор в тумбах: при відносно невисокій вартості метал дуже міцний і стильно виглядає.

— Дерево. Дерево можна віднести до іміджевих матеріалів: воно надає конструкції солідний зовнішній вигляд, однак з низки причин коштує досить дорого.

— Скло. Скло у разі телевізійних тумб належить до матеріалів преміумкласу: такі моделі мають солідний і багатий зовнішній вигляд, однак і їх вартість зазвичай відповідає цьому зовнішньому вигляду. Недоліками скла вважаються крихкість і порівняно невисока міцність, однак у багатьох конструкціях використовується товсте скло зі спеціальним складом, а також окремі металеві деталі каркаса, що дозволяє в помітною мірою компенсувати ці недоліки.

Матеріал, з якого виконані окремі полиці у тумбі або підставці.

— Скло. Самий, мабуть, найпопулярніший варіант, що зустрічається в тумбах і кріпленнях практично з будь-якого матеріалу (див. вище). Скло має стильний зовнішній вигляд, при цьому воно легко очищається і добре протистоїть подряпин. Правда, така полиця може розбитися від сильного удару; проте переважно у конструкції використовуються досить товсті і/або ударостійкі скла, що зводить імовірність подібної неприємності практично до нуля (принаймні, якщо спеціально не задаватися метою розбити полку).

— Дерево. Трохи менш популярний, ніж скло, проте все одно досить практичний і, як наслідок, поширений матеріал для полиць. Відзначимо, що якщо скло зустрічається в основному в моделях в стилі «модерн» і «хай-тек», то дерев'яні полиці зазвичай надають конструкції більш «теплий» і традиційний вид.

— Пластик. Пластик характеризується, з одного боку, невисокою вартістю і доступністю, з іншого — досить скромними показниками міцності. Через це подібні полиці зустрічаються в основному в підставках для DVD-плеєрів (див. «Тип»).

— Сталь. Сталеві полки надзвичайно міцні і надійні, однак і коштують недешево. Як наслідок, цей варіант характерний для моделей преміумкласу.

Товщина полиць, передбачених у тумбі або підставки. При тому ж матеріалі (див. вище) більш товсті полки мають більшу міцність, однак важать більше і коштують дорожче.