Ліна Дегтярьова
"Ще нам Адольфа тут не вистачало”: дерусифікація вулиць в Ужгороді
Виявилося, що ужгородці не готові прийняти імена трьох важливих саме для цього кварталу і вигляду міста персоналій та назву одного локального топоніма.
Ксенія Білаш
Україна на Венеційській бієнале: виміри присутності
Мабуть, ще ніколи у Венеції не було так багато українського мистецтва. Окрім національного павільйону, цьогоріч Україна представлена в паралельній програмі, у додатковому бієнальному проєкті та в багатьох супутніх подіях.
Дарія Бадьйор
Каннський кінофестиваль: українська участь і сантименти до російського кіно
Якби Канни відчули, що з назвою “Z” щось не так, вони порадили б продюсерам її змінити. У світі, де люди ще не втратили емпатії, такий фільм дуже важко продати глядачам.
Ольга Сагайдак
«Незламні» у Парижі: як говорити з французами про нашу (культурну) війну
У Франції дуже поширене переконання, що українська культура відокремилася від російської нещодавно, причому радше з політичних причин.
LB.ua
Оля Русіна. «Абрикоси зацвітають уночі». Уривок
ВСЛ випустило книжку, яка пропонує погляд на війну очима дитини. У центрі оповіді - хлопчик, що мешкає поблизу лінії фронту на Донбасі, його щоденне життя, його роздуми про події навколо.
Катерина Переверзева
Театр воєнних дій: які волонтерські проєкти створили харківські театрали
"Ми намагаємося зробити екосистему повного циклу. Щоб людина, яка потрапляє до нас, знала, що з точки небезпеки А вона потрапить у точку безпеки Б."
Ксенія Білаш
Півник як симптом: колективна пам’ять від авангарду до ЧАЕС
Якщо з маленького керамічного півника нам так легко розкрутити спільну історію цілої країни, від НЕПу та Розстріляного відродження до ЧАЕС і російських воєнних злочинів під Києвом - нам, безперечно, є за що воювати.