This version of the page http://hh.com.ua/brudna-istorija/ (185.68.16.207) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2022-04-17. The original page over time could change.
Брудна історія - Статті - Healthy and Happy

Брудна історія

Головна • Статті • Брудна історія

Коган Борис Григорович

лікар-дерматовенеролог вищої категорії, доктор медичних наук, професор

Працює в Healthy and Happy

з 2002
Публікації лікарів
Перейти на сторінку автора
Рекомендуємо також
Педіатрія
Прикорм – поради молодим батькам
Дерматологія
Що таке оніхомікоз?
Педіатрія
Обережно, кашлюк!
Переглянути всі

Зміст

Мило, попри високу здатність нищити інфекції, завойовувало світ дуже повільно. Як тренд на миття рук ширився планетою і скільки тисячоліть знадобилося цивілізації, аби перемогти в поєдинку проти бруду?

Борис КОГАН, лікар-дерматовенеролог вищої категорії, доктор медичних наук, професор

“Дебют європейського миловаріння зазвичай датують 1424 роком: тоді в Італії було створено перший шмат твердого мила. Та це не означає, що Європа відразу стала дуже чистою “.

Від любові до ненависті

Якимсь чином поновлювати чистоту людству потрібно було й до винайдення мила. Втім, прообраз сучасного мийного засобу на початку цивілізації має дуже віддалені асоціації з чистотою. Ось, скажімо, рецепт мила 2500 р. до н. е. від шумерів: змішайте деревну золу з водою, скип’ятіть та розтопіть у цій суміші жир. Справжні чистьохи-екстремали з Давньої Греції наносили на тіло жир і просто зішкрібали його металевим серпом. Цікаво, що саме за доби античності в Європі люди впритул наблизилися до миловаріння, але все зіпсувало середньовіччя з його відразою до водних процедур. Крім небажання гаяти час на миття, додавався ще й релігійний аспект: побутувала думка, що все тілесне за природою грішне, а, отже, й чистоті тіла забагато уваги приділяти не варто. Деякі лікарі, звісно, бунтували проти такого трактування духовності, радячи змивати зі своєї тілесної оболонки рештки життєдіяльності та бруд, але вони не належали до числа лідерів думки.

Криваві халати

За давніх часів миття тіла й рук було зайвою процедурою не лише для звичайних громадян. Гігієною нехтували навіть професіонали. Недарма ще кілька століть тому від хірургічних втручань, точніше, від отриманих на операційному столі інфекцій люди помирали не рідше, ніж від хвороб. Наприклад, у Парижі в 1850 році з 550 прооперованих вижили тільки 250. Лікарі пропонували пацієнтам оплатити операцію авансом (про всяк випадок, ясна річ) та ставали до роботи, з гордістю вбравшись у брудні, заплямовані кров’ю халати – існувала думка, що чим більше бруду на одязі хірурга, тим більший у нього досвід. Щастя бути помитими довго чекали й руки лікаря: зрештою, навіщо їх мити, якщо знов забрудняться? Під час процедури в палаті могли літати комахи, а лікар міг дозволити собі «відрізати» шовкову нитку для швів власними зубами. Госпіталі були такими собі вмістилищами бруду, й найвірнішим способом пережити операцію була організація її в домашніх умовах. Думка про те, що наявність бруду збільшує шанси пацієнта померти, мала рано чи пізно завітати до голів служителів Гіппократа. І сталося це лише у ХІХ столітті завдяки Лістеру, Бергману, Земмельвейсу та іншим винахідникам засобів антисептики, котрі зчинили революцію в медицині.

Мильний переворот

Революція у медицині довго лишалася без уваги в повсякденному житті. Тріумф повсякчасного миття рук відбувся уже у ХХ столітті. З 1920-х років розпочалося активне пропагування гігієнічних засобів, і поступово лаври наздогнали героя. Кусень банального мила – от і все, що треба для профілактики вірусних і бактеріальних хвороб, зокрема і провокатора нинішньої пандемії. Звісно, мило не може вбивати непроханих гостей, але здатність відщеплювати бруд і мікробів, котрі чіпляються за шкірний жир, – вище за всілякі схвальні оди.

Чарівні інгредієнти

Мило складається з двох видів молекул: ті, що зв’язуються з водою, та ті, які чіпляються до жирів. Результат – порушення хімічних зв’язків, якими бруд кріпиться до шкіри. Крім цього, заслугою мила є руйнування оболонки вірусів.

До речі, користь антибактеріальних представників мильного товариства сильно переоцінена. По-перше, дослідження довели, що за ефективністю вони не кращі, ніж звичайні «колеги», по-друге, діють лише на окремі типи мікроорганізмів, по-третє, можуть спровокувати стійкість бактерій до антибіотиків.

Колір Ісабель

Знаєте історію королеви Ізабелли Кастильської, яка дала обітницю не змінювати сорочку, доки останній араб не залишить іспанських теренів? Дотримуючись слова, видатна правителька ХV століття не милася та не змінювала спідньої одежі, подейкують, більше року (!), від чого її білосніжна сорочка стала сіро-жовтого кольору, знаного нині як «колір Ісабель».

Healthy and Happy: Дерматовенерологія

___

Корпоративне видання ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ” – усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника (ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ”). Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідальність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Записатися до лікаря
Залиште свої контактні дані і ми зв'яжемось з Вами найближчим часом!
Акційні пропозиції
Переглянути всі акції
Робота дерматовенерологічного напрямку в медичному центрі на Саксаганського під час воєнного стану

Вітаємо наших незламних українців! Інформуємо про відновлення роботи дерматовенерологічного напрямку медичного центру Healthy&Happy на Саксаганського, 39А. По понеділкам та четвергам

Робота масажного кабінета на Саксаганського під час воєнного стану

Вітаємо наших незламних українців! Інформуємо Вас про роботу масажного кабінету в медичному центрі Healthy&Happy на Саксаганського: щоденно з 10:00 до

Відновення роботи медичного центру Healthy&Happy на Драгоманова (оновлено)

Вітаємо наших незламних українців! Ми вдячні усім клієнтам, які щодня питають про відновлення роботи медичного центру Healthy&Happy на Драгоманова, 1Н.