This version of the page http://zemvisnuk.com.ua/new (91.223.223.217) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2022-04-05. The original page over time could change.
Свіжий номер | Земельний вісник України

Свіжий номер

ТРАГІЧНО І НЕСПРАВЕДЛИВО РАНО ЗАВЕРШИВСЯ ЗЕМНИЙ ШЛЯХ ЛЮДМИЛИ ЗІНКОВСЬКОЇ.

ВОНА ПІШЛА З ЖИТТЯ ПОВНА ЕНЕРГІЇ І ТВОРЧИХ ЗАДУМІВ, НАЦІЛЕНА НА РОБОТУ, ЯКІЙ ЗАВЖДИ ВІДДАВАЛАСЯ СПОВНА, НЕ ШКОДУЮЧИ НІ ФІЗИЧНИХ, НІ ДУШЕВНИХ СИЛ.

 

Золота медалістка, червоний диплом факультету журналістики Київського університету, ще до вступу встигла попрацювати у районній газеті в рідному Городку на Хмельниччині, а після закінчення на довгі роки пов’язала своє життя з газетою «Молодь України», де завідувала відділом, створила і редагувала газету «Дай собі раду», що була додатком до молодіжки. Перегодом працювала в газеті «Україна і світ сьогодні».

Окремий і плідний відрізок – і в часі, і в професійному вимірі – присвятила державній службі. Тривалий час очолювала управління інформаційного забезпечення, міжнародних відносин та зв’язків із громадськістю у Державному комітеті із земельних ресурсів (згодом Держземагентство, нині – Держгеокадастр України), водночас була куратором фахового журналу «Землевпорядний вісник», який згодом і очолила. З її приходом на посаду головного редактора він набув другого дихання – суттєво змінилися і зміст, і зовнішній вигляд, побільшало прихильників видання, серед яких працівники органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, землевпорядники, землевласники, орендарі, підприємці, фермери, юристи, нотаріуси, адвокати. У найвіддаленіших куточках України редакція стала проводити постійні виїзні консультаційно-роз’яснювальні зустрічі з тими, кого цікавили земельні питання.

За вагомий особистий внесок у реалізацію земельної реформи, багаторічну плідну працю у справі збереження земельних ресурсів та високий професіоналізм Людмила Миколаївна удостоєна державних та урядових відзнак. Їй присвоєно звання «Заслужений журналіст України».

Її шанували колеги й друзі, любили близькі і рідні. Разом із чоловіком виховали двох дочок: старша – економіст, молодша підтримала сімейну професію – працює тележурналістом. Встигла потримати вона на руках і внука.

Гірко усвідомлювати, що її більше немає з нами…

Прощання з Людмилою Зінковською відбудеться у вівторок, 22 лютого, у Свято-Покровській Подільській церкві (м. Київ, вул. Покровська,7 – ст. метро «Контрактова площа»). Панахида розпочнеться о 10:00.

Поховають небіжчицю на цвинтарі села Княжичі Броварського району.