Постачальники, які пропонують торговий кредит своїм дебіторам, зазвичай стикаються з багатьма проблемами, такими як, наприклад, управління дебіторською заборгованістю, кредитним ризиком покупця тощо. Такі проблеми можна вирішити, якщо обрати правильний вид фінансування, і для багатьох постачальників це факторинг, що означає продаж рахунків фактору, тобто банку або факторинговій компанії.

Відомо, що факторинг допомагає постачальникам великих мереж розв’язати проблеми відстрочок платежів. Але дебітори не завжди погоджуються працювати з таким видом фінансування: вони не хочуть втручання банку при проведенні факторингових операцій із постачальниками. Також вони не хочуть надавати банкові можливість контролювати їхні платіжні процеси. Їхні постачальники (особливо невеликі компанії) не можуть ніяк на це вплинути, адже бояться зіпсувати відносини зі своїми великими клієнтами.

У цій статті буде розглянуто, які основні переваги отримує постачальник, коли обирає факторинг (з регресом чи без) як інструмент фінансування свого ланцюга постачань.

Використання регресу є ключовим поняттям для розуміння процесу фінансування в контексті факторингових рішень. Якщо дебіторську заборгованість уступлено фактору з регресом на постачальника, то остаточну відповідальність за погашення боргу перед фактором несе постачальник. Постачальник несе відповідальність за затримку виплат, розрахунки, рекламації тощо. Однак, якщо рахунок продається без регресу на постачальника, операція стає простішою — ризик затримки виплати та невиконання зобов’язань покупця перекладається на фактора. Це, безумовно, привабливіший варіант, але його пропонують лише в тому разі, якщо вантажі мають мінімальні ризики при постачанні та при умові гарного кредитного рейтингу покупців.

Використання регресу при продажу рахунків має важливе значення на практиці. Якщо він використовується, то банки зазвичай виплачують аванс (наприклад, 80%) і залишають резерв для компенсації пізніших платежів. Це також означає, що постачальник повинен мати досить міцний кредитний рейтинг. Факторинг без регресу є більш потужним інструментом, який зазвичай пропонується у партнерстві з покупцями. Після прийняття товару покупець може запевнити фактора, що рахунок на 100% підлягає оплаті. Це дозволяє постачальникові отримати повну оплату, а у балансі борг буде показуватися як сплачений.

Але, незалежно від використання регресу в операціях факторингу, постачальники отримують багато переваг від користування таким рішенням:

Пришвидшений рух грошових потоків. Оскільки банки забезпечують дострокову оплату рахунків постачальникам, підприємствам більше не потрібно чекати дебіторської заборгованості. Це призводить до поліпшення ліквідності та кращого управління оборотним капіталом.

Менше адміністративної роботи за контролем отримання виплат. Підприємства, що починають користуватися послугами факторингу (зокрема реверсивного), в результаті мають менший обсяг адміністративної роботи: відпадає необхідність стежити за кожним із платежів та управлінням рахунками, що дозволяє зосередитись на важливих справах.

Отримання виплат від фактора одразу. Постачальники завжди знають, коли вони можуть очікувати оплату. Зазвичай це 1-2 робочих дні, а після отримання грошей постачальник одразу може пустити їх в обіг.

Факторинг (зокрема реверсивний) — дешевший від інших інструментів фінансування. Низькі відсоткові ставки нараховуються банком і базуються на кредитоспроможності компанії-покупця, а не на рейтингу постачальника.

Доступ до більших обсягів фінансування. Можливість постачальника залучати банківське фінансування обмежена його фінансовими показниками та заставою, яку він може надати для отримання позики. У такому разі факторинг є привабливим рішенням, оскільки інвойси самі виступають заставою. Якщо банк бачить, що у постачальника сильні клієнти, і переконується у дійсності інвойсів, за допомогою факторингу він може надати більші обсяги фінансування, ніж зі звичайними видами фінансування оборотного капіталу.

Як висновок можна сказати, що факторинг — це чудове рішення для фінансування бізнесу з метою отримання грошей для покриття щоденних витрат. Фінансування інвойсів дозволяє запропонувати покупцям гнучкі умови оплати, сприяє прозорості платежів і покращує весь ланцюг постачань, а з ним — і виробництво. За допомогою факторингу можна не відмовлятися від власного капіталу та не давати активи під заставу.

Експерт з питань факторингу,

General Manager SupplierPlus Ukraine - Олексій Аніпер

Одним з найпоширеніших видів фінансування дебіторської заборгованості є факторинг. Факторинг у класичному розумінні — це продаж інвойсів фактору (тобто банку). Такий вид фінансування підійде компаніям, що працюють з відстрочкою платежу. Традиційний (або класичний) факторинг починається за ініціативою постачальника, який приймає на себе ризик несплати дебітором. Він застосовується у випадках, коли за початковим контрактом постачальника та замовника передбачена відстрочка платежу. Постачальник продає свої інвойси (інакше кажучи, дебіторську заборгованість) третій стороні, як правило, банку або факторинговій компанії, водночас отримуючи ранню виплату. Таким чином він вивільняє оборотні кошти, які тепер може використати для фінансування подальших угод. Крім того, компанія знижує ризик появи касових розривів через невчасні платежі покупців.

Для покупців класичний факторинг також має свої переваги. З його допомогою вони можуть почати працювати з подовженими термінами оплати, підвищити надійність ланцюга постачань та знизити вартість товарів або послуг. Завдяки використанню факторингу, покупці можуть збільшити конкуренцію в закупівлях, залучити до співпраці нових контрагентів, які раніше не працювали за контрактами з післяплатою.

Класична схема факторингу працює так: постачальник надає товари або послуги, продає інвойси банку (якщо точніше, відступає право вимоги боргу), де попередньо має відкрити розрахунковий рахунок і надати повний пакет документів. Банк сплачує постачальнику 80-90% від суми інвойсу за надані послуги у термін оплати інвойсу. Покупець сплачує банку всю суму, а банк зі свого боку сплачує постачальнику залишок суми (10-20%). Ліміт фінансування та ціна за такої умови здебільшого залежать від фінансового стану постачальника, тоді як виплати здійснюються за фактичною дебіторською заборгованістю. Залежно від політики банку, інвойси можуть бути затверджені покупцем або наявністю підтвердженого акту виконаних робіт.

Коли мова йде про реверсивний факторинг, потрібно розуміти, що він починається не з постачальника, як у класичній схемі, а з покупця, на якого за цих обставин переходять всі ризики. Схема реверсивного факторингу схожа на класичну, проте перед продажем інвойсів банку їх попередньо та безвідклично має затвердити дебітор. Водночас ставка фінансування та ліміт встановлюється з огляду на фінансовий стан дебітора.

Програми реверсивного факторингу дуже швидко розвиваються у всьому світі, адже фінансові переваги реверсивного факторингу є однаково потужними як для постачальників, так і для покупців. Для покупців перевагами реверсивного факторингу є зміцнення ринкової позиції, позитивний вплив на баланс, вивільнення оборотного капіталу та покращення ціноутворення.

Постачальники всіх розмірів та сегментів бізнесу отримують переваги від дострокової оплати, швидкості обробки платежів та широкого доступу до оборотних коштів, що зі свого боку може допомогти їм подолати економічний стрес.

Отже, які переваги реверсивного факторингу існують для постачальників?

• Реверсивний факторинг полегшує подолання наслідків економічної турбулентності. Затримка платежів, особливо від великих покупців, є «больовою точкою» всіх постачальників, адже покупці навіть у складні часи прагнуть збільшити і без того великі терміни відстрочки платежу. Використовуючи реверсивний факторинг, постачальники будь-якого сегменту бізнесу можуть отримати негайний доступ до ліквідності за рахунок своєї дебіторської заборгованості, тим самим зміцнюючи свої позиції серед покупців та забезпечуючи собі стабільність.
• Реверсивний факторинг знижує витрати постачальників на фінансування. Оскільки при реверсивному факторингу відсоткова ставка здебільшого базується на кредитному профілі покупця, менші постачальники мають змогу знизити витрати на фінансування. Такі витрати є значно нижчими від тих, що доступні при кредитуванні та класичному факторингу МСП.
• Реверсивний факторинг має позитивний вплив на баланс. Звичайна позика може негативно вплинути на співвідношення власних і позикових коштів тощо, тоді як реверсивний факторинг є справжнім продажем дебіторської заборгованості та не має негативного впливу на баланс постачальника.

 Отже, розглянувши два види факторингу — класичний та реверсивний — можна зробити висновок, що реверсивний факторинг, який починається за ініціативою покупця, має багато переваг для постачальника проти класичного факторингу: постачальник не проходить аналіз фінансового стану, ризик лягає на покупця, ставка відсотку вартості фінансування та ліміт встановлюються з огляду на фінансовий стан покупця.

Олексій Аніпер - експерт з факторингу,

General Manager SupplierPlus Ukraine