Грудень 2020 року. Погляд у вікно: щось біле вкрило землю. Але це — не сніги. Просто розлетілося пластикове
сміття. Пластик вже давно став однією з найбільших екологічних проблем. Він всюди — від льодовиків Антарктиди до дна Маріанської впадини.
Він шкодить, коли виробляється, шкодить, коли на звалищах перетворюється на дрібні шматки або нанопластик, шкодить, коли його спалюють.
Та як порятуватися від нього?
Нині вже понад 80 країн світу прийняли законодавчі акти про обмеження пластикової повені. Деякі держави забороняють виробництво та продаж окремих,
найбільш небезпечних для навколишнього середовища видів його - як обмежили продукування та розповсюдження тонкого пластику Китай, Франція, окремі
провінції Канади; так, Китай, що є одним з найбільших виробників та споживачів пластику, заборонив усі “надтонкі” пакети (менш ніж 0,025 мм
завтовшки), тим, хто їх виробляє та розповсюджує, загрожують штрафи та конфіскація.
Окремі країни взагалі заборонили заборонили все, пов'язано з виробництвом та споживанням пластикових пакетів: так, у Бангладеш суворі кари встановлено
за імпорт, виготовлення, рекламу, розповсюдження та навіть використання цього продукту, а в разі “масового та постійного” поширення порушник може
отримати до 10 років ув'язнення! Суворі кари встановлено за виробництво та розповсюдження пакетів та інших небезпечних полімерних виробів у Ботсвані,
Кенії, Науру, Сенегалі, Танзанії.
У більшості штатів Австралії заборонено тільки продаж пакетів, штраф за це може становити від 3,5 до 4,6 тис. доларів. Розповсюдження пакетів (не
тільки продаж, але і рекламне та т.п.) карається в Чилі також штрафом у 330 доларів. Штрафи за розповсюдження пакетів (крім надтонких — тонших за
0,015 см) встановили також у 2019 р. у Молдові (там він складає 500- 700 євро). Подібні штрафи діють також у Італії (зокрема, за використання!)
та Бельгії (але там це стосується саме надтонких — до 0,015 см - пакетів).
Деякі країни ЕС вважають більш прийнятним економічне стимулювання відмови громадян від споживання пластику. Частина країн, зокрема, Хорватія та
Болгарія, встановили великі податки за виробництво та продаж пакетів. У Греції податком обклали не виробників, а тільки продавців пакетів — але
податок там складає 0,09 євро з кожного пакунку! У Чехії заборонено безкоштовне розповсюдження пакетів ( крім продажу овочів, фруктів та хлібобулочних
виробів), але продавці мають сплачувати податок 230 євро за тону пакетів, заборонено також продаж “товстих” пакетів — майок. У Швеції розповсюджувач
пакетів з кожного виробу сплачує від 0,03 до 0,66 євро відповідно до складу та обсягу реалізованого пакету.
Україна також намагається долучитися до боротьби з пластиком. Ще у листопаді 2019 року Верховна Рада розглянула та у 1 читанні прийняла законопроєкт
про обмеження (але не повну заборону)обігу пластикових пакетів в Україні. Планувалося з січня 2022 року заборонити продаж пакетів у супермаркетах та
ресторанах, крім винятків — пакування риби, м'яса, продуктів з них, сипких продуктів та льоду.
Натомість пропонується зробити наголос на стимулюванні виробництва паперових та інших біорозкладних пакетів. Вироби з крохмалю та целюлози є більш
екологічними, але попит на них низький. Тому вважають за доцільне ввести штрафи за продаж оксорозкладних (тобто звичайних пластикових) пакетів у
межах 1700 — 8500 грн.
Але друге читання законопроєкту, призначене на вересень- жовтень 2020 року, відкладалося раз за разом. Тому нині тільки самі люди мають вирішувати:
що зробити для обмеження використання пластику.
Щороку 3 липня в Україні відзначають “День без поліетилену”, під час якого підсумовують все, що зробили ми на виконання директив Євросоюзу,
Програми розвитку ООН та світових екологічних інституцій. Шляхи порятунку довкілля можуть бути неймовірними; шукатимемо можливості покращити
світ разом!
М.Вольфсон, співробітник бібліотеки ХНУРЕ