Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

Надані консультації
Запитай експерта

У п. 14 Законопроєкту № 3279-д, прийнятого ВРУ 13.04.2020р, встановлено, що з моменту установлення карантину плата за користування майном підлягає зменшенню за вимогою наймача, але зазначена норма не поширюється на договори найму майна, що належить територіальній громаді. Право орендаря вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшиться, фактично передбачено ч. 4 ст. 762 ЦКУ. У взаємозв’язку права на зменшення орендної плати і права на звільнення від плати за користування майном, які передбачені однією нормою - частинами 4 і 6 ст. 762 ЦКУ, чи поширюється на договори найму комунального майна пункт 14 Закону України № 540-IX від 02.04.2020р щодо можливості звільнення наймача від плати за користування майном на період встановленого карантину відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ?

Так, звільнення можливе. В новій редакції (яка зявилась в інтернеті з 21 квітня 2020) пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, які змінено Законом України №540-ІХ від 30.03.2020, в редакції Закону №533-ІХ від 13.04.2020, визначається:

« ..14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, … обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб..»

Тобто, за рішенням орендодавця органу місцевого самоврядування або органу, уповноваженого місцевою радою управляти майном, яке є у комунальній власності, орендар може бути звільнений від орендної плати на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає.

До міської ради звернувся орендар комунального майна (приватний заклад охорони здоров’я) щодо зменшення розміру орендної плати за використання майна (застосування нижчої орендної ставки, ніж передбачена Методикою для здійснення медичної практики) на період карантину, мотивуючи своє клопотання необхідністю сприяння закладам охорони здоров’я в умовах боротьби з коронавірусом. Зазначений орендар працює в звичайному режимі та використовує комунальне майно. Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019р встановлено, що не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії, крім випадків, визначених законодавством, з урахуванням вимог, передбачених Порядком передачі майна в оренду. Прикінцеві та перехідні положення цього Закону передбачають регулювання за старим Законом від 10.04.1992р лише відносин щодо продовження договорів оренди. Чи поширюється норма п.5 ст. 16 Закону на договори оренди комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом? Чи має право рада та відповідно до яких норм законодавства прийняти рішення щодо зменшення розміру орендної плати за використання комунального майна?

Частиною 4 ст. 762 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) визначено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, коли можливість користування майном істотно зменшилася.

Крім цього, звертаємо увагу, що запропоновані зміни від 13 квітня 2020 року Законом України (реєстр.№3279-д) «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі – Закон), абзацом 4 пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК зазначається, що вищевказана норма не поширюється на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Разом з тим, підписано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX, який парламент ухвалив 30 березня 2020 року (далі – Закон №540).

Зазначений нормативний акт вносить зміни до Податкового, Митного і Цивільного кодексів, Кодексів законів про працю, про адміністративні правопорушення, до законів «Про зайнятість населення», «Про банківську діяльність» та інших нормативних актів.

Опублікована редакція Закону №540 вказує, що Законом надано право органам місцевого самоврядування у 2020 році приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів на 2020 рік. (Офіційне роз’яснення Державної регуляторної служби України).

Таким чином, ураховуючи вище викладене, на думку Асоціації міст України, органи місцевого самоврядування не мають права вносити зміни одноосібно до договору оренди комунального майна в частині зменшення орендної плати.

Втім, ОМС має можливість переглянути свій регуляторний документ, шляхом внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів на 2020 рік в частині зменшення ставок.

Як оплачується заробітна плата сумісникам керівників гуртків закладу позашкільної освіти під час карантину?

Щодо оплати праці сумісників закладів позашкільної освіти

Відповідно до статті 102¹ Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 90 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 року № 102, керівникам гуртків (секцій, студій та інших форм гурткової роботи) в позашкільних закладах освіти, для яких робота в освітніх закладах не є основною, заробітна плата визначається виходячи з фактичної кількості годин занять з гуртківцями та годинної ставки, визначеної шляхом ділення місячної ставки заробітної плати на 76,2 години (середньомісячна норма годин на ставку).

Щодо оплати праці під час карантину

Відповідно до пункту 77 Інструкції, у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. При відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю України. Згідно зі статтею 111 Кодексу законів про працю України «при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу)».

Аналітичний центр АМУ

Добрий день! Дайте, будь ласка, консультацію. Учитель англійської мови була у відпустці по вагітності та пологах. Відповідно 2 місяці оплачувалася заміна уроків іншому педагогічному працівнику. На сьогоднішній день є заява вчителя про надання їй відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-ох років. Як діяти керівнику закладу, якщо карантин, і навчання проходить дистанційно. Чи правильно буде, якщо після закінчення періоду карантину він протарифікує ці години на іншого педагогічного працівника. Бухгалтерія б'є на сполох, бо місцевий бюджет не поповнюється. Дякую.

Умови оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти регулюються Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі – Інструкції), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 року № 102.

Таким чином, оплата праці педагогічним працівникам за непротарифіковані години під час карантину не здійснюється.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день! Потребуємо Вашого роз'яснення щодо роботи обслуговуючого персоналу закладів освіти. У закладах освіти є працівники, які є зовнішніми сумісниками, наприклад медична сестра, чи повинна вона виходити під час карантину на роботу, адже наразі діти відсутні, чи як варіант ми маємо її відправити у відпустку за власний рахунок (за її згодою) або перевести на простій з виплатою 2/3 від окладу. Одразу виникає запитання, чи потрібна згода працівника на перехід на простій, бо люди не мають бажання цього робити. 2. Технічні працівники закладів освіти, які є внутрішніми сумісниками, наприклад за основним місцем кухар 0,75 ставки, а за сумісництвом підсобний робітник 0,25 ставки. Отже, чи повинні технічні працівники та спеціалісти закладів освіти, які є зовнішніми та внутрішніми сумісниками (бюджетні установи) відпрацьовувати робочий час і які є варіанти оплати праці? Будемо вдячні за роз'яснення.

Відповідно до частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Згідно з частиною другою статті 60 Кодексу законів про працю України на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. При цьому відповідно до частини дев’ятої статті 60 Кодексу законів про працю України застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Звертаємо увагу, що на дистанційну роботу можна перевести педагогічних працівників (вони можуть проводити дистанційно уроки, заняття, або ж виконувати іншу організаційно-педагогічну роботу), у той же час молодший обслуговуючий персонал та непедагогічні працівники не зможуть виконувати свої посадові обов’язки на дому, а тому їм варто оголосити простій.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про освіту» держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Зважаючи на це, трудові відносини зі своїми працівниками здійснює керівник закладу освіти. У Вашому випадку саме керівник закладу освіти має видати наказ про переведення педагогічних працівників на дистанційну роботу та у зв’язку з карантином оголошення простою для непедагогічних працівників.

Умови оплати праці педагогічних працівників закладів освіти регулюються Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі – Інструкції), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 року № 102. Відповідно до пункту 77 Інструкції, у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. Оскільки педагогічні працівники забезпечують дистанційну освіту учнів, здійснюють іншу організаційно-педагогічну роботу, за ними зберігається заробітна плата, встановлена при тарифікації, що розраховується як середня заробітна плата.

Усім іншими категоріям працівників закладів освіти, які не здійснюють організаційно-педагогічної роботи, не беруть участі в організації дистанційної освіти учнів, зберігається заробітна плата не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому непедагогічні працівники не повинні відпрацьовувати свій робочий час в умовах простою.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день. Підкажіть, будь ласка, як на період карантину правильно нарахувати премії 20% за престижність учителям, якщо одні працюють багато (дистанційно), а ті, які працювали на групах подовженого дня, сидять вдома. Чи можна одним заплатити повністю 20%, а іншим наприклад 5%? Як правильно вчинити? Де це регулюється? Дякую.

Щодо оплати праці та трудових відносин у період карантину

Щодо виплат надбавок за престижність праці педагогічним працівникам

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників Кабінет Міністрів України установив надбавку в граничному розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування.

При цьому розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.

Таким чином, питання встановлення надбавки та визначення її розміру кожному педагогічному працівнику регулюється наказом керівника закладу освіти.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день! Після утворення філій, директорів закладів освіти перевели на посади завідувачів філіями. Який тарифний розряд потрібно їм встановити, якщо на посаді директорів закладів вони мали 16? (Про зміну істотних умов праці попереджені)

Відповідно до пункту 2 Схеми тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298, для директорів (начальники, завідувачі) загальноосвітніх закладів усіх типів і найменувань, їх філій встановлено діапазон розрядів за Єдиною тарифною сіткою 14-18.

Якщо на посаді директора закладу освіти зазначена особа мала 16 тарифний розряд, то на посаді завідувача філії їй можна встановити 14-15 тарифний розряд.

Аналітичний центр АМУ

Хто повинен затверджувати штатні розписи закладів освіти: начальник міського відділу освіти чи міський голова?

Згідно з абзацом другим-третім Закону України «Про повну загальну середню освіту» фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на формування структури закладу загальної середньої освіти та його штатного розпису.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про повну загальну середню освіту» штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів розробляються на основі типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, та затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом.

Таким чином, керівник закладу освіти здійснює затвердження штатних розписів за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом.

Якщо у статуті (положенні) про міський відділ освіти у повноваженнях цього органу передбачено погодження штатних розписів закладів освіти, то їх погоджує начальник органу управління освітою.

Аналітичний центр АМУ

13 квітня 2020 року Верховною Радою України були прийняті зміни до бюджету України. Поясніть, будь ласка, чи залишилися виплати молодим вчителям у розмірі 21000 гривень? Дякую.

13 квітня 2020 року Парламент прийняв підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету разом із Міністерством фінансів України проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» (№ 3279-д від 11.04.2020 року). У зв’язку із необхідністю вивільнення фінансового ресурсу Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Ідеться про скорочення видатків Міністерства освіти і науки із 131,6 млрд грн до 126,6 млрд грн, у тому числі за рахунок скорочення бюджетної програми «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» на 1,553 млрд гривень.

Отже, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 15 листопада 2019 року «Про виплату допомоги вчителям закладів загальної середньої освіти» кошти на виплати допомоги у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2020 року, вчителям закладів загальної середньої освіти, які мають стаж педагогічної роботи до 10 років, у Державному бюджеті України 2020 року наразі відсутні.

У той же час, якщо частина коштів Стабілізаційного фонду – COVID-19 після завершення карантину буде збережена, то її повернуть на виконання визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» бюджетних програм.

Деталі за посиланням.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день. Чи має право обслуговуючий персонал у закладі дошкільної освіти на щорічну одноразову допомогу на оздоровлення?

Відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. Таким чином, законом не передбачено обов’язковості таких виплат обслуговуючому персоналу закладів освіти.

У той же час підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад належать, зокрема, видатки на дошкільну освіту. Отже, фінансування закладів дошкільної освіти перебуває у сфері повноважень органів місцевого самоврядування. Таким чином, засновник з метою матеріальної підтримки цієї категорії працівників може передбачати такі виплати у місцевому бюджеті.

Аналітичний центр АМУ

« перша
‹ попередня
…
3
4
5
6
7
8
9
10
11
…
наступна ›
остання »

Вертикальні вкладки

Пошукова форма